ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 200/294/23
адміністративне провадження № К/990/30988/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 200/294/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року (суддя - Лазарев В.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року (головуючий суддя - Компанієць І.Д., судді: Гайдар А.В., Казначеєв Е.Г.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд із позовом до військової частини НОМЕР_1 (відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (Постанова КМУ №168) у розмірі до 100 000 грн, починаючи з 26.09.2022 по 31.12.2022 року (спірний період) пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (участі у бойових діях або забезпеченні нацбезпеки в зонах бойових дій);
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 168 у розмірі до 100 000 грн, починаючи з 26.09.2022 по 31.12.2022 (спірний період) пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні нацбезпеки в зонах бойових дій.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонноїслужби України (№ 165 гриф) НОМЕР_2 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ) його направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_3 ). Перебуваючи у відряджені у спірний період, він виконував бойові завдання на підставі бойових наказів (розпоряджень) на кордоні з Республікою Білорусь, беручи участь у заходах з нацбезпеки та оборони. Вказане, на думку позивача, є підставою для виплати додаткової винагороди до 100 000 грн згідно з Постановою КМУ № 168. Проте, у спірний період з 26.09.2022 по 31.12.2022 року, отримував лише 30 000 грн щомісячно. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, а тому звернувся до суду та просить задовольнити позов.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. Старший сержант ОСОБА_1 служив у НОМЕР_2 прикордонному загоні (в/ч НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України (ДПС України).
4. Під час служби займав посади кулеметника вогневої підтримки " ІНФОРМАЦІЯ_2", а потім навідника відділу прикордонної служби № 2. ОСОБА_1 неодноразово переводили на інші посади, відповідно до наказів керівництва.
5. Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України № 153-ВВ від 11 липня 2022 року старший сержант ОСОБА_1 вибув у службове відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_5 ), АДРЕСА_1, з метою проведення заходів, визначених розпорядженням, з 11 липня 2022 року до особового розпорядження.
Підстава: бойовий наказ Адміністрації ДПС України від 27 червня 2022 року № 106 (гриф).
6. Відповідно до листа від 28.12.2022 № 22/5581-22-вих ОСОБА_1 перебуває в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_3 ).
7. Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України № 7-ВВ від 09 січня 2023 року старший сержант ОСОБА_1 прибув із службового відрядження з ділянки ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_3 ), 08 січня 2023 року та приступив до виконання обов`язків.
8. 18 січня 2023 року ОСОБА_1 звільнили в запас (наказ начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №25-ОС) у зв`язку з необхідністю здійснення постійного нагляду за особою з інвалідністю.
9. В матеріалах справи є лист НОМЕР_6 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_3 ) від 29.11.2022 № 22/4820-22 вих. у якому повідомляється, що підрозділи Держприкордонслужби в Чернігівській та Сумській областях не виконували бойові завдання на лінії зіткнення. Тому підпункт 7 пункту 2 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ не застосовується та довідки про військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 за вересень-жовтень 2022 року не опрацьовувалися. Копії рапортів про виплату винагороди надіслані відповідачу.
10. Не погодившись із тим, що у спірний період 26.09.2022 по 31.12.2022 позивачу не нараховувалась підвищена винагорода, останній звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року, у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
12. За висновком суду першої інстанції накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168" не набрали чинності, оскільки не пройшли державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, тому їх не можна застосовувати до спірних правовідносин щодо виплати підвищеної винагороди.
Ураховуючи, що за період з 26.09.2022 року по 31.12.2022 року відсутні докази участі позивача у бойових діях або безпосереднього забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях, де проводяться бойові дії, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди у розмірі 100 000 гривень на підставі постанови КМУ № 168.
13. Суд апеляційної інстанції при вирішенні спору дійшов подібного висновку та не знайшов підстав до задоволення позову ОСОБА_1, вказавши що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів прямої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
Цей суд зазначив, що бойові накази (розпорядження) не є підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях та заходах.
IV. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
14. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року повністю та прийняти нове рішення, яким його позов задовольнити.
15. Як на підставу оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій позивач послався на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та зазначив про те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах, а саме:
1) абзацу 1 пункту 1 Постанови КМУ № 168 та частини першої та другої розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Перелік), у контексті правовідносин між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин щодо позбавлення права на додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 Постанови КМУ № 168;
2) пункту 2-1 Постанови КМУ № 168 та пунктів 2, 3, 4, 5, 6 розділу IV Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 № 188 (далі - Інструкція № 188), у контексті правовідносин між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин щодо застосування положень зазначеної Інструкції для визначення права на додаткову винагороду, а саме: визначення документів для нарахування збільшеної винагороди, необхідність рапорту військовослужбовця для підготовки цих документів командуванням, а також порядок їх обміну між військовими частинами при відрядженнях.
3) пункту 2-1 Постанови КМУ № 168 та пунктів 2, 3, 4, 11 наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168", у контексті правовідносин між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин щодо застосування положень зазначених наказів для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди, згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168.
16. Верховний Суд ухвалою від 21 вересня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
17. Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
18. Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
19. Ухвалою від 11 вересня 2024 року Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
V. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Позиція Верховного Суду
20. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
22. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного в постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
23. Пунктом 1 Постанови КМУ №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
24. Порядок і умови виплат додаткової винагороди, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів (пункт 2-1 Постанови КМУ №168).
25. Ключовим правовим питанням, щодо якого виник спір, є наявність підстав для виплати ОСОБА_1, як військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови КМУ № 168, у розмірі до 100 000 гривень за період 26.09.2022 по 31.12.2022 (у період відрядження).
26. Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі дійшли висновку про відсутність підстав для виплати ОСОБА_1 такої збільшеної грошової винагороди у зв`язку з тим, що, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів прямої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
На переконання судів попередніх інстанцій, бойовий наказ (розпорядження), його видача, не є беззаперечним свідченням його виконання військовослужбовцем та безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях.
27. Позивач у доводах касаційної скарги стверджує про наявність у нього права на спірні виплати у зв`язку з тим, що, перебуваючи у відрядженні, він виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів) та вказує про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права, пунктів 1, 2-1 Постанови КМУ № 168, Переліку № 309, Інструкції № 188 та наказів № 392-АГ та № 628-АГ у подібних правовідносинах.
28. Надаючи оцінку доводам касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України), Верховний Суд зазначає, що після подання позивачем касаційної скарги та відкриття касаційного провадження у цій справі питання можливості отримання військовослужбовцями збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, неодноразово досліджувалося Верховним Судом.
29. Практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах є сталою, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цих висновків, уважає їх застосовними до обставин цієї справи.
30. Так, у справі № 200/4100/23 Верховний Суд у постанові від 05.08.2024 вказав, що військовослужбовцям Держприкордонслужби на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі, їхня безпосередня участь у бойових діях та заходах повинна бути підтвердженою документально, про що свідчить зміст наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ та від 01 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ. Документальне підтвердження такої участі здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у наступних документах: 1) бойовому наказі (бойовому розпорядженні); 2) журналі бойових дій (службово-бойових дій, вахтовому, навігаційно-вахтовому, навігаційному журналі), журналі ведення оперативної обстановки, бойовому донесенні (підсумковому, терміновому, позатерміновому) або постовій відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорті (донесенні) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.