1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 440/14831/23

адміністративне провадження № К/990/12289/24

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів: Загороднюка А. Г., Коваленко Н. В., Олендера І. Я., Рибачука А. І., Смоковича М. І., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпера Стайл" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 (колегія суддів у складі: Ральченка І. М., Катунова В. В., Чалого І. С.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпера Стайл" (далі - позивач, ТОВ "Імпера Стайл") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.06.2023 № 8931962/43221829, № 8931964/43221829, від 07.06.2023 № 8952947/43221829, № 8952948/43221829, № 8952946/43221829;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ "Імпера Стайл" податкові накладні від 05.08.2022 № 1, № 2, від 09.08.2022 № 3, від 11.08.2022 № 4, від 12.08.2022 № 5.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.06.2023 № 8931962/43221829, № 8931964/43221829, від 07.06.2023 № 8952947/43221829, № 8952948/43221829, № 8952946/43221829. Зобов`язано ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ "Імпера Стайл" податкові накладні від 05.08.2022 № 1, № 2, від 09.08.2022 № 3, від 11.08.2022 № 4, від 12.08.2022 № 5 датами їхнього подання на реєстрацію.

Не погоджуючись із цим рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 повернуто відповідачу, з покликанням на те, що підписант апеляційної скарги Шимка М. І. діяв в інтересах ГУ ДПС у Полтавській області не в порядку самопредставництва, оскільки в наданій копії витягу його повноваження обмежені в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024, відповідач-1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та справу направити для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.

Крім того, скаржник зауважує на тому, що на підтвердження повноважень представника Шимкою М. І. до суду надавались, крім іншого, наказ від 14.01.2021 № 107 "Про затвердження переліків осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника" зі змінами внесеними наказом від 19.03.2021 № 355, наказ ГУ ДПС у Полтавській області від 22.09.2023 № 370-0 "Про призначення Шимки М. І.", наказ ДПС України від 19.03.2021 № 355 "Про внесення змін до наказу ДПС від 14 січня 2021 року № 107". Зазначені накази, зокрема, встановлюють перелік осіб, які беруть участь у судових справах та вчиняють дії в судах із встановленими обмеженнями. Таким чином, на його думку, у матеріалах справи було достатньо документів, що підтверджують повноваження Шимки М. І .

Також скаржник покликається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05.01.2024 у справі № 149/184/21 та ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, у яких зазначено, що наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи, а також довіреності юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією.

Позиція інших учасників справи

Позивач відзиву на касаційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області не подав.

ДПС України подала до суду письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначила про неврахування Другим апеляційним адміністративним судом в оскаржуваній ухвалі висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, яка допустила можливість наявності обмежень щодо представлення інтересів в порядку самопредставництва.

Рух касаційної скарги

29.03.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга ГУ ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі № 440/14831/23.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Блажівської Н. Є. (судді-доповідача), Желтобрюх І. Л., Яковенка М. М. від 01.05.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою ГУ ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі № 440/14831/23.

Ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Блажівської Н. Є. від 25.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Полтавській області про зупинення дії рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023. Вирішено підготовчі дії у справі закінчити, справу призначити до касаційного розгляду в письмовому провадженні на 26.06.2024, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Блажівської Н. Є. (судді-доповідача), Желтобрюх І. Л., Яковенка М. М. від 26.06.2024 справу № 440/14831/23 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Загороднюка А. Г., Коваленко Н. В., Олендера І. Я., Рибачука А. І., Смоковича М. І., Ханову Р. Ф. для розгляду судової справи № 440/14831/23.

Ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж. М. від 11.07.2024 прийнято до провадження касаційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі № 440/14831/23.

Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2024 зазначену адміністративну справу призначено до касаційного розгляду об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06.08.2024 № 823/0/78-24 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 440/14831/23 у зв`язку з відпусткою судді Олендера І. Я., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Загороднюка А. Г., Коваленко Н. В., Рибачука А. І., Смоковича М. І., Ханову Р. Ф. для розгляду судової справи № 440/14831/23.

08.08.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" від ДПС України надійшли письмові пояснення, в яких відповідач-2, зокрема, зазначає про неврахування Другим апеляційним адміністративним судом в оскаржуваній ухвалі висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20.

04.09.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" від ГУ ДПС у Полтавській області надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач-1, з посиланням на постанови Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 826/550/18, від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20, від 03.07.2024 у справі № 300/2857/23, від 05.07.2024 у справі № 440/16050/23, від 22.08.2024 у справі № 440/8550/23, наголошує на тому, що за наявності сумніву щодо повноважень підписанта апеляційної скарги (у порядку самопредставництва) суд апеляційної інстанції не був позбавлений процесуальної можливості пересвідчитись у наявності такого права.

05.09.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" від ГУ ДПС у Полтавській області надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач-1, з посиланням на постанови Верховного Суду від 03.07.2024 у справі № 300/2857/23, від 05.07.2024 у справі № 440/16050/23, від 07.09.2023 у справі № 320/508/23, наголошує на тому, що в матеріалах справи було достатньо документів, що підтверджують повноваження представника Шимки М. І .

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.09.2024 № 1016/0/78-24 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 440/14831/23 у зв`язку з визначенням складу суддів у справі № 440/14831/23 (провадження № К/990/12289/24).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Загороднюка А. Г., Коваленко Н. В., Олендера І. Я., Рибачука А. І., Смоковича М. І., Ханову Р. Ф. для розгляду судової справи № 440/14831/23.

Стислий виклад обставин справи

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 440/14831/23 задоволено позов ТОВ "Імпера Стайл" до ГУ ДПС у Полтавській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене судове рішення 03.01.2024 ГУ ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу, яка в порядку самопредставництва юридичної особи підписана Шимкою М. І., який на підтвердження своїх повноважень додав до апеляційної скарги витяг з ЄДР.

Відповідно до витягу з ЄДР Шимка М. І. має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діяти виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 повернуто відповідачу, з покликанням на те, що підписант апеляційної скарги Шимка М. І. діяв в інтересах ГУ ДПС у Полтавській області не в порядку самопредставництва, оскільки в наданій копії витягу його повноваження обмежені в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг.

ГУ ДПС у Полтавській області 06.03.2024 повторно подано апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 440/14831/23.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 задоволено заяву ГУ ДПС у Полтавській області на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 440/14831/23. Поновлено ГУ ДПС у Полтавській області пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 440/14831/23.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 440/14831/23.

Підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 26.06.2024 цю справу передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі частини другої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою установлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

На обґрунтування висновку про наявність підстав для передачі цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду наведено мотиви про те, що існує неоднаковий підхід Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у вирішенні питань щодо необхідного обсягу документів для цілей підтвердження повноважень особи на підтвердження можливості діяти в порядку самопредставництва за обмежених повноважень.

Зокрема, колегія суддів зазначила, що Верховний Суд висловлював позицію, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

З 01.01.2020 практика Верховного Суду з питання прийнятності касаційних скарг, поданих суб`єктами владних повноважень, зокрема органами державної податкової служби, сформувалася таким чином, що статус документів та відомостей, внесених до ЄДР, закріплений статтею 10 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон № 755-IV), яка, зокрема, визначає, що внесені до ЄДР документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі. Тому Верховний Суд виходив із того, що відсутність відповідного запису у ЄДР є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Колегія суддів звернула увагу на те, що, ураховуючи зміни в законодавстві, після 01.01.2020 до державного реєстру суб`єкти владних повноважень внесли відомості щодо багатьох працівників юридичних служб із засвідченням про наявність у них повноважень діяти від їх імені в порядку самопредставництва подекуди із застереженням про обмеження процесуальних прав деяких осіб. І такі обставини зумовили виникнення суперечностей при правозастосуванні у питанні оцінки достатності/недостатності відомостей про особу лише в державному реєстрі для підтвердження наявності у неї повноважень діяти від імені юридичної особи/суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва із застереженням про обмеження процесуальних прав відповідних осіб, а так само у питанні обсягу необхідних документів, які мають долучатися до апеляційних та/або касаційних скарг для підтвердження таких повноважень.

Колегія суддів зазначила, що в постановах від 22.07.2021 у справі № 280/6557/20, від 09.09.2021 у справі № 200/11717/20-а Верховний Суд, аналізуючи норми КАС України, дійшов висновку, що дія статті 59 КАС України, якою визначено документи, що підтверджують повноваження представників, не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи. Інші норми вказаного Кодексу також не вимагають додавання, зокрема до апеляційної скарги, заяви, документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника чи іншої особи у випадку самопредставництва юридичної особи. До того ж, правом підпису апеляційної скарги, поданої юридичною особою, суб`єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. Установивши, що згідно з відомостями у ЄДР, особа, яка підписала апеляційну скаргу, має повноваження вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, суд дійшов висновку, що такі відомості на підтвердження повноважень підписанта є достатнім та належним доказом. Колегія суддів також звернула увагу на те, що указана інформація є доступною і, у випадку сумніву щодо процесуальної дієздатності особи, яка підписала апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції мав можливість скористатися безкоштовним запитом про отримання відомостей з державного реєстру на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

Такий висновок суду касаційної інстанції став підставою для скасування ухвал суду апеляційної інстанції про повернення апеляційних скарг.

Про те, що витяг з ЄДР, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву та/або апеляційну скаргу), як таку, яка може вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень зазначав Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 16.09.2021 у справі № 280/8728/20, від 28.04.2022 у справі № 160/9003/21, від 04.08.2022 у справі № 640/12628/21, від 30.05.2024 у справі № 569/21495/23.

Натомість, у постанові від 22.02.2024 у справі № 460/9301/23 Верховний Суд з покликанням на позицію Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, дійшов висновку, що витяг з ЄДР не може самостійно підтверджувати повноваження особи діяти за правилами самопредставництва без надання відповідних документів, з яких підтверджується, що у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи).

У постанові від 07.09.2023 у справі № 320/508/23 Верховний Суд погодився з позицією про те, що витяг з ЄДР, до якого включені відомості про осіб, уповноважених представляти юридичну особу, взагалі не є належним доказом наявності в особи права представляти юридичну особу в порядку самопредставництва та при вирішенні питання про достатність документів на підтвердження діяти в порядку самопредставництва досліджував посадову інструкцію особи, що підписала процесуальний документ.

Наведене, на думку колегії, указує на відсутність єдиного підходу в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду щодо обсягу документів, якими підтверджуються повноваження представників.

Крім того, колегія суддів зазначила, що в контексті викладених у касаційній скарзі доводів розв`язанню підлягає й питання чи нівелює можливість діяти в порядку самопредставництва юридичної особи наявність у витягу з ЄДР даних щодо відповідної особи про обмеження повноважень (в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг). Саме висновок про те, що інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, став підставою для повернення апеляційної скарги.

Отже, в контексті викладеного колегія суддів зазначила, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово в ухвалах демонстрував позицію, за якою наявність обмежень повноважень у особи, що підписала касаційну або апеляційну скаргу, є обставиною, що свідчить про непідтвердження повноважень представника діяти в межах, передбачених інститутом самопредставництва.

Колегія суддів зазначає, що такий висновок наведений в ухвалах цього суду, зокрема, від 23.05.2024 у справі № 460/20245/23, від 23.05.2024 у справі № 580/11220/23, від 07.03.2024 у справі № 640/19595/22, від 19.10.2023 у справі № 520/5268/22, від 16.10.2023 у справі № 360/7383/21, від 19.09.2023 у справі № 818/555/18, від 13.09.2023 у справі № 520/987/22, від 09.08.2023 у справі № 420/12073/22, від 13.07.2023 у справі № 640/16003/22, від 08.05.2023 у справі № 520/5268/22, від 21.02.2023 у справі № 480/8788/21.

Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 11.12.2023 у справі № 200/658/21-а указав, що "відповідно до Витягу ОСОБА_2 має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень; без права: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди) - представник. Отже, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_2 не може вважатися особою, що здійснює самопредставництво Міністерства внутрішніх справ України, оскільки з доданого до апеляційної скарги Витягу не передбачається такої можливості у зв`язку з наявними обмеженнями, що суперечить самій суті інституту самопредставництва".

Отже, колегія суддів звертає увагу на те, що є поширеним підхід Верховного Суду (ухвалений у складі різних палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду), згідно з яким за умови обмеження в ЄДР певних повноважень особа, яка вчиняє юридичні дії в суді, не може вважатися такою, що діє в порядку самопредставництва юридичної особи.

Натомість у постанові від 20.02.2024 у справі № 420/16521/21 Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, з посиланням на висновки ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, відхилив твердження про те, що інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.

Отже, як і в попередньому питанні, так і в цьому на рівні палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду існують різні правові позиції щодо того, чи може, чи не може бути обмеження повноважень (в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг) обставиною, яка свідчить про відсутність в особи права діяти від імені юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) у порядку самопредставництва.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів уважала за необхідне передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу для розв`язання таких питань: щодо допустимого обсягу документів, який має надаватися особою до процесуальної заяви (скарги) на підтвердження її повноважень діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва; чи може розцінюватися обмеження повноважень в ЄДР (щодо права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг) особи (працівника) як обставина, що спростовує можливість діяти в порядку самопредставництва від імені юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) та свідчить про відсутність повноважень на підписання апеляційної (касаційної) скарги.

Позиція Верховного Суду

КАС України передбачає, що у визначених ним випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснює, зокрема, об`єднана палата Касаційного адміністративного суду (частина дев`ята статті 33 КАС України).

Стаття 346 КАС України закріплює підстави для передачі справи на розгляд об`єднаної палати. Зокрема, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.


................
Перейти до повного тексту