ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 320/9942/22
адміністративне провадження № К/990/40353/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 320/9942/22
за позовом ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року (суддя - Василенко Г.Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року (головуючий суддя - Губська Л.В., судді: Епель О.В., Карпушова О.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 (позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Білгородської сільської ради Бучанського району Київської області (Білгородська сільська рада, відповідач), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Білогородської сільської ради від 28.09.2022 року № 932 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Білогородської сільської ради VIII скликання ОСОБА_1";
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Білогородської сільської ради № 271-к від 28.09.2022 року "Про звільнення з посади секретаря Білогородської сільської ради ОСОБА_1";
- поновити його на посаді секретаря Білогородської сільської ради;
- стягнути з Білогородської сільської ради на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.09.2022 року.
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані протиправністю рішень про дострокове припинення повноважень секретаря сільської ради через порушення процедури їх прийняття: порядок денний не містив питання про недовіру позивачу і його дострокове припинення, проєкт рішення не узгоджений; рішення не мають достатніх підстав (мотивів) для дострокового припинення повноважень позивача, зокрема, не проведено службового розслідування згідно з чинним законодавством. У зв`язку із цим, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. Рішенням 2-ї сесії VIII скликання Білогородської сільради № 6 від 20.11.2020 ОСОБА_1 обрано секретарем.
4. 22.09.2022 від сільського голови ОСОБА_2 надійшла пропозиція про дострокове припинення повноважень ОСОБА_1 через неналежну організацію роботи та порушення законодавства, а саме: у зв`язку з неналежною організацією підготовки сесій ради, питань що вносяться на розгляд ради, неналежного забезпечення своєчасного доведення рішень ради до виконавців і населення, неналежної організації контролю за їх виконанням, незабезпечення доступу осіб, яким це право надано у встановленому порядку до офіційних документів місцевого самоврядування, недодержання вимог Конституції і законів України, недодержання прав та свобод людини і громадянина, допущення бездіяльності, які шкодять інтересам місцевого самоврядування та одноразового грубого порушення трудових обов`язків.
5. Розпорядженням № 159 від 22.09.2022 скликано позачергову сесію на 26.09.2022.
6. Розпорядженням № 160 від 23.09.2022 перенесено дату на 28.09.2022.
7. Під час сесії 28.09.2022 року головуючий проінформував депутатів про пропозицію щодо дострокового припинення повноважень секретаря Білогородської сільської ради. Питання розглянуте на профільній комісії з питань регламенту депутатської діяльності, етики, гласності, законності, прав людини, правопорядку та взаємодії з громадським формуванням, яка рекомендувала внести це питання на розгляд пленарного засідання сесії.
8. 28.09.2022 на сесії розглянули питання дострокового припинення повноважень ОСОБА_1 і затвердили протокол лічильної комісії № 4 про дострокове припинення повноважень.
9. Відповідно до протоколу № 4 у голосуванні взяло участь 19 депутатів, які одноголосно проголосували за прийняття рішення від 28.09.2022 № 932 про дострокове припинення повноважень секретаря Білогородської сільської ради.
10. У зв`язку з незабезпеченням здійснення наданих секретарю повноважень, порушенням секретарем пунктів 4 та 7 частини третьої статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР), статей 11, 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.01 № 2493-III (далі - Закон № 2493-III) рішенням від 28.09.2022 № 932 достроково припинено повноваження секретаря Білогородської сільської ради ОСОБА_1 .
11. На виконання цього рішення, на підставі пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, частини п`ятої статті 50 Закону № 280/97-ВР, статті 20 Закону №2493-III, розпорядженням № 271-к від 28.09.2022 ОСОБА_1 звільнено з посади.
12. Позивач, вважаючи ці рішення протиправними, звернувся з позовом до суду.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
13. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
14. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 01 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
15. Вирішуючи спір, cуд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що сільська рада дотрималася всіх законодавчих вимог при прийнятті рішення про звільнення та відповідної процедури під час прийняття спірного рішення. Зокрема, питання було включене до порядку денного сесії, голосування відбулося таємно, і всі депутати проголосували "за". Суди визнали, що проведення службового розслідування не є обов`язковим.
16. Суди попередніх інстанцій зазначили, що рішення про дострокове припинення повноважень секретаря ради належить до дискреційних повноважень ради, і він не може втручатися у внутрішню компетенцію органу місцевого самоврядування і не може надавати оцінки мотивам ради, з яких вона виходила приймаючи відповідне рішення. Суд також зауважив, що позивач не скористався правом виступити на сесії та надати пояснення.
ІV. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
17. Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
18. Як на підставу оскарження рішення суду першої та апеляційної інстанцій позивач послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та зазначив, що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанції застосували положення частини п`ятої статті 50 Закону № 280/97-ВР та статті 20 Закону № 2493-III - без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 685/1490/16-а та від 16.04.2020 у справі № 495/5105/17. Касаційна скарга, як указує скаржник, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, має виняткове значення для ОСОБА_1 .
19. Верховний Суд ухвалою від 15 січня 2024 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
20. Від відповідача 25 січня 2024 року надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому він просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. Зазначає, що суди попередніх інстанцій правильно встановили усі обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
21. Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
V. Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
Позиція Верховного Суду
22. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
24. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
25. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги позивача та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, виходить із такого.
26. У справі, що переглядається, ОСОБА_1 оскаржує прийняте на позачерговій сесії ради рішення № 932 про дострокове припинення його повноважень, як секретаря Білогородської сільської ради.
27. Частиною п`ятою статті 50 Закону № 280/97-ВР передбачено, що повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.
Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень (частина друга статті 75 Закону № 280/97-ВР).
Особи, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування, складають Присягу, текст якої визначено статтею 11 Закону № 2493-III, що підкреслює їхню відповідальність перед громадою та народом України.
За статтею 20 Закону № 2493-III крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).