ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 440/5984/20
адміністративне провадження № К/990/9610/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 (суддя - Бойко С.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022 (колегія суддів: Макаренко Я.М., Калиновський В.А., Мінаєва О.М.) у справі №440/5984/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до МВС України (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії по відмові в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленому законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850);
- зобов`язати призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленому законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку №850.
2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022, позов задоволено.
3. Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
4. Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2022 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
5. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її задоволення заперечує, просить судові рішення залишити без змін.
6. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
7. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Суди встановили, що ОСОБА_1 з 15.02.2013 по 27.02.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ.
9. 09.10.2014 ОСОБА_1 установлено 10% втрати професійної працездатності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.
10. Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0565185 за результатами первинного огляду з 17.11.2017 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.
Позивач отримав одноразову грошову допомогу у зв`язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності в розмірі 252600,00 грн.
11. Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0029802 від 06.12.2018 та виписки з акта огляду МСЕК до вказаної довідки за результатами повторного огляду з 13.11.2018 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.
12. 12.04.2019 ОСОБА_1 подав рапорт до Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності від травми пов`язаної з виконанням службових обов`язків.
05.05.2019 УМВС України в Полтавській області складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ, яким ОСОБА_1 на підставі пункту 3.2 Порядку № 850, призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 115600,00 грн (різниця між нарахованою одноразовою грошовою допомогою - 368200,00 грн та раніше виплаченою сумою - 252600,00 грн).
Департамент фінансово-облікової політики МВС України листом № 15/2-2376 від 24.06.2019 повернув матеріали ОСОБА_1 як такі, що не відповідають умовам Порядку №850, з посиланням на ту обставину, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, що за умовами пункту 4 Порядку не дає йому права на отримання грошової допомоги у більшому розмірі. Зокрема у вказаному листі зазначено, що ОСОБА_1 при первинному огляді МСЕК 09.10.2014 встановлено 10% втрати працездатності, а другу групу інвалідності установлено 05.12.2018, що перевищує встановлений Порядком № 850 дворічний термін.
13. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 у справі № 440/3590/19 визнано протиправними дії МВС України щодо повернення до Управління МВС України в Полтавській області висновку та документів щодо виплати ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи, одноразової грошової допомоги та їх розгляду МВС України з порушенням Порядку № 850.
Зобов`язано МВС України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідно до Порядку № 850, з урахуванням правової оцінки спірного питання, наданої судом у цьому рішенні.
14. На виконання рішення суду відповідачем відмовлено у погодженні та затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Зі змісту листа Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 10.08.2020 №40, з відзиву на позовну заяву, апеляційної та касаційної скарги встановлено, що підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги слугувала відсутність документального підтвердження встановленої групи інвалідності та те, що між первинним оглядом позивача на МСЕК (з установленням 10% втрати працездатності), що відбувся 09.10.2014, та повторним (з установленням 70% втрати працездатності та ІІ групи інвалідності) - 05.12.2018, пройшло більше двох років.
15. Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із протиправності дій та рішення відповідача щодо відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки установлення ІІ групи інвалідності відбулось протягом дворічного строку після установлення ІІІ групи інвалідності.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Касаційна скарга МВС України обґрунтована тим, що суди попередніх інстанції неправильно застосували положення статті 23 Закону України від 20.12.1990 № 565-XII "Про міліцію" (далі - Закон №565-XII) та Порядку № 850, дійшли помилкових висновків про наявність у позивача права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, щодо якої виник спір у цій справі.
Скаржник звертає увагу, що за результатами первинного огляду 09.10.2014 ОСОБА_1 установлено 10% втрати професійної працездатності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, а ІІ групу інвалідності - 13.11.2018, тобто після спливу дворічного строку.
В касаційній скарзі скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення не відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №696/575/17, від 02.12.2020 у справі №1.380.2019.006957, від 30.03.2021 у справі №817/1599/18, від 31.03.2021 у справі №440/1491/20, від 22.10.2020 у справі №711/1837/18.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
19. Спір між сторонами у цій справі виник щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності як колишнього працівника органів внутрішніх справ відповідно до статті 23 Закону №565-XII та Порядку №850.
20. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Аналіз зазначеної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
22. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
23. На час звернення позивача за отриманням одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону № 565-XII та Порядку № 850 (набрав чинності з 31.10.2015) пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закону № 580-VIII) визнано таким, що повністю втратив чинність Закон № 565-XII.
24. Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.
25. До набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто до 07.11.2015, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону №565-ХІІ та Порядком № 850, відповідно.
26. Відповідно до частини шостої статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
27. На реалізацію вимог статті 23 Закону № 565-XII Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", якою затвердив Порядок № 850, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.