ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/11730/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 (колегія суддів: Гаврилюк Б. О. - головуючий, Ткаченко Б. О., Сулім В. В.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 (суддя Літвінова М. Є.)
за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави
до 1. Фонду державного майна України
2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях
3. Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації
4. Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Підприємство "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"
про визнання незаконними та скасування наказів
за участю:
відповідача-1: Хайновський О. О. (самопредставництво)
прокурора: Зарудяна Н. О. (посвідчення)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Фонду державного майна України (далі - відповідач - 1), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (далі - відповідач - 2), Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (далі - відповідач - 3), Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації (далі - відповідач-4) у якому, просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача-1 від 16.08.2017 № 1327 щодо включення до переліку об`єктів державної власності групи Ж, що підлягають приватизації шляхом продажу, Єдиного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору "Голубок" за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. Івана Мазепи, 29;
- визнати незаконним та скасувати Додаток 5 до наказу відповідача-1 від 27.03.2018 № 447 в частині включення до Переліку об`єктів соціально-культурного призначення, що підлягають приватизації, Єдиного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору "Голубок" за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. Івана Мазепи, 29;
- визнати незаконним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 26.04.2018 № 00302 про приватизацію об`єкта соціального-культурного призначення - єдиний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору "Голубок" за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. Івана Мазепи, 29;
- визнати незаконним та скасувати Додаток 10 до наказу відповідача-1 від 28.12.2019 № 1574 в частині включення до Переліку об`єктів соціально-культурного призначення, приватизацію яких розпочато в 2018-2019 роках, та приватизацію яких продовжено у 2020 році, Єдиного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору "Голубок" за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. Мазепи, 29.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні накази суперечать вимогам законодавства, у зв`язку з чим вони є такими, що порушують права та інтереси держави, тому підлягають скасуванню.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021, позовну заяву прокурора в інтересах держави залишено без розгляду.
2.2 Свої висновки суди мотивували тим, що у прокурора не виникло право на позов в інтересах держави, що виключає підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказані судові рішення та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суди не врахували правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17, від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18. При цьому заявник зазначає, що суди безпідставно не взяли до уваги подані прокурором докази на підтвердження дотримання процедури, передбаченої статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
3.3 Відповідачі-4 у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив відмовити у її задоволенні.
3.4 Поданий відповідачем-1 відзив на касаційну скаргу, не може бути прийнятий до розгляду виходячи із наступного.
3.5 Частиною першою статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
3.6 У даній справі ухвалою Верховного Суду від 03.08.2021 учасникам справи було встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 18.08.2021. Проте відзив на касаційну скаргу відповідач-1 надіслав засобами поштового зв`язку 20.08.2021, тобто поза межами зазначеного строку.
3.7 Згідно частини 4 статті 13 цього Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
3.8 Відповідно до положень частини 1 статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
3.9 Отже поза межами вказаного строку право на подачу відзиву відсутнє.
3.10 На підставі викладеного, відзив відповідача-1 на касаційну скаргу залишений судом без розгляду, оскільки він був поданий після закінчення строку, наданого для його подання.
3.11 05.08.2024 до Верховного Суду надійшло клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (далі - заявник), у якому заявник просить замінити назву відповідача-2 на нову назву - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях.
3.12 В обґрунтування наведеного клопотання, заявник спираючись на наказ Фонду державного майна України від 13.05.2021 № 796, вказував, що пунктом 1 цього наказу змінено назву відповідача-2 на заявника та пунктом 2 визначено, що заявник є правонаступником відповідача-2 згідно з розподільчим балансом.
3.13 Також до наведеного клопотання заявник долучив виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 12.04.2024, у якому за ідентифікаційним кодом 43023403, значиться Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, який раніше належав відповідачу-2, що підтверджується матеріалами справи.
3.14 З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання заявника та змінити назву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на нову назву - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях.
4. Мотивувальна частина
4.1 На розгляді судів знаходилися вимоги прокурора про визнання незаконними та скасування наказів, які за твердженням прокурора прийняті на порушення вимог законодавства, цими наказами Єдиний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору "Голубок" включений до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, в той час, такий об`єкт не може бути відчужено за законом, тому спірні накази не відповідають суспільному інтересу та порушують інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права.
4.2 Прокурор в обґрунтування підстав представництва інтересів держави посилався на те, що відповідачі 1, 2 неналежним чином здійснюють захист інтересів держави, тому прокурором самостійно подано позов до цих суб`єктів владних повноважень, яких визначено відповідачами.
4.3 При цьому прокурор зазначав, що згідно з положеннями частини п`ятої статті 319 Цивільного кодексу України, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. Позов прокурора спрямований на недопущення зменшення державного майна, що входить до складу дитячих оздоровчих закладів і недопущення порушення інтересів держави у сфері охорони дитинства.