ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 160/18875/23
адміністративне провадження № К/990/9345/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №160/18875/23
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2023, ухвалене судом у складі головуючого судді Єфанової О.В.
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Шлай А.В., суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови в направленні приватному нотаріусу Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бурдік С.С. відомостей про суми пенсії, які нараховані ОСОБА_2 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 у справі №160/12427/19, але не були ним одержані за життя;
зобов`язати ГУ ПФУ направити приватному нотаріусу Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бурдік С.С. відомості про суми пенсії, які нараховані ОСОБА_2 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 10.02.2020 у справі №160/12427/19, але не були ним одержані за життя та про установи, в яких знаходяться ці грошові кошти.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що вона є донькою і спадкоємицею ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті ОСОБА_2 не було виплачено пенсію, яка нарахована за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду 10.02.2020 у справі №160/12427/19. Оформленню спадщини перешкоджають протиправні дії ГУ ПФУ, яке відмовило у наданні відповіді на запит приватного нотаріуса про наявність нарахованих, але не виплачених сум пенсії, що належали спадкодавцеві за життя.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2023, яке було змінене в частині мотивів його прийняття постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024, відмовлено в задоволенні позову.
3. 14.11.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, позивачка просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024, справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
4. Верховний Суд ухвалою від 01.04.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 у справі № 160/12427/19 позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо невиплати ОСОБА_2 перерахованої відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ) та абзацу 4 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанова № 103) пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, починаючи з 01.01.2019 року.
Зобов`язано ГУ ПФУ виплатити ОСОБА_2 нараховану, але не виплачену суму пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 року одним платежем у розмірі 44694,24 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
13.03.2023 позивачка звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_2 на нараховану, але не виплачену суму пенсії згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду 10.02.2020 у справі № 160/12427/19, яка належала спадкодавцю, але не була йому виплачена за життя.
Постановою від 13.03.2023 приватний нотаріус відмовила позивачці у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що пенсійний орган на запит нотаріуса листом від 18.08.2022 №0400-010508-8/84686 повідомив про відсутність недоотриманих ОСОБА_2 сум пенсії.
Вважаючи, протиправними дії відповідача щодо ненадання приватному нотаріусу інформації про суми пенсії, які нараховані, але не виплачені ОСОБА_2 за життя, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідь ГУ ПФУ надавалась приватному нотаріусу на її запит, а не позивачці, а тому фактично дії пенсійного органу прав позивачки не порушують, оскільки, за висновком суду першої інстанції, недотримання суб`єктом владних повноважень вимог спеціального законодавства, яке регламентує діяльність нотаріусів, може бути предметом судового оскарження саме з ініціативи нотаріуса.
Крім того, суд першої інстанції, з посиланням на положення статті 61 Закону №2262-ХІІ, вказав на те, що суми неодержаної пенсії виплачуються, зокрема, членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло до пенсійного органу не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Натомість позивачка до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України за виплатою неодержаних її батьком сум пенсії не зверталась і не довела факту, що на день смерті вони проживали разом.
7. Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивів його прийняття, погодився з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позову, однак як на підставу для відмови в задоволенні позову послався на те, що з постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії видно, що підставою для її прийняття став лист Пенсійного фонду України, а не ГУ ПФУ. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутність відмови ГУ ПФУ, оформленої письмово на запит приватного нотаріуса, у наданні інформації про суми пенсії ОСОБА_2, які були нараховані за судовим рішенням і не отримані ним за життя, свідчить про те, що відповідач (саме ГУ ПФУ) протиправних дій чи бездіяльності не вчиняв, що в свою чергу виключає можливість задоволення позову в цій справі.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин справи. Скаржниця зауважила, що апеляційний суд помилково вказав, що на запит приватного нотаріуса надавав відповідь Пенсійний фонд України, як це зазначено в постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Натомість позивачка стверджує, що таку відповідь надавало ГУ ПФУ, а суд апеляційної інстанції не виконав свій обов`язок щодо офіційного з`ясування всіх обставин справи, оскільки не дослідив безпосередньо лист, яким надавалась така відповідь.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
10. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
11. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
12. Спір у цій справі виник у зв`язку з діями пенсійного органу, які, на думку позивачки, стали перешкодою для реалізації нею права на спадкування сум пенсії, що не були отримані її батьком за життя.
13. За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
14. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини (частина третя статті 52 Закону №1058-IV).
15. Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ.
16. Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.