ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 523/4865/18
провадження № 61-8705св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Суворовська Одеська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Островська Лілія Людвигівна, на постанови Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Коновалової В. А., Карташова О. Ю., Стахової Н. В., і виходив з наступного.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, -Суворовська Одеська державна нотаріальна контора, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання заповіту і свідоцтва про право на спадщину частково недійсними.
2. На обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги є вона та її брат ОСОБА_2 . Мати померлого - ОСОБА_4 відмовилася від своєї частки у спадщині на користь відповідача.
3. Зазначала, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 встановлено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька.
4. Звертала увагу, що вона є пенсіонеркою за віком та на момент смерті ОСОБА_3 була непрацездатною особою, тому є спадкоємцем першої черги та має право на обов`язкову частку у спадщині, однак пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме у зв`язку з тим, що є особою, переміщеною з тимчасово окупованої території України, з 02 вересня 2014 року проживала у м. Києві, а потім переїхала до м. Вінниці у зв`язку з навчанням сина, на час переїзду до м. Києва не мала при собі документів.
5. Вказувала, що звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак 22 лютого 2018 року отримала відмову.
6. Зауважувала, що вона перебувала у складних життєвих умовах, мала проблеми зі здоров`ям, не мала належного матеріального забезпечення, вказані обставини вважає об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій, спрямованих на оформлення спадщини.
7. 29 квітня 2020 року їй стало відомо про отримання ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок за адресою: АДРЕСА_1, яке позивачка вважає незаконним, оскільки незалежно від змісту заповіту має право на обов`язкову частку у спадщині.
8. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати заповіт ОСОБА_3, посвідчений 11 листопада 2014 року приватним нотаріусом Ганченко О. М., реєстраційний номер 1437, частково недійсним; визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія та номер 1217, видане 20 липня 2016 року ОСОБА_2 приватним нотаріусом Ганченко О. М., частково недійсним.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
9. Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом двох місяців, з дня набрання рішенням законної сили. Визнано заповіт ОСОБА_3, посвідчений 11 листопада 2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ганченко О. М., зареєстрований в реєстрі за № 1437, частково недійсним. Визнано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20 липня 2016 року, яке видано ОСОБА_2, зареєстроване в реєстрі за № 1217 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ганченко О. М., частково недійсним.
10. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, а додатковий строк в два місяці з дня набрання рішенням законної сили є достатнім для подання позивачкою заяви про прийняття спадщини. На момент складання заповіту, позивачка була повнолітньою непрацездатною особою, що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_1, яке видано 07 листопада 2014 року, а тому на підставі частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України незалежно від змісту заповіту, має право на частку спадкового майна.
11. Додатковим рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2023 року (з урахуванням ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2024 року про виправлення описки) заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 900,00 грн. В іншій частині вимог відмовлено.
12. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, понесених позивачкою на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, суд врахувавскладність справи, тривалість затраченого представником позивачки часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки витрат, понесених на професійну правничу допомогу, у розмірі 6 900,00 грн.
13. Додатковим рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 705,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 681,60 грн. Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та сплатила судового збору у розмірі 705,00 грн, а після уточнення позову позивачка повинна була додатково сплатити 1 681,60 грн. Оскільки позов задоволено повністю, то суд дійшов висновку про наявність підстав стягнення з відповідача на користь позивачки суму сплаченого судового збору, вказавши, що за вимоги, які зазначені в уточненій позовній заяві, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
14. Постановою Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
15. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки позивачкою не надано безспірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, які б перешкоджали їй звернутися до нотаріуса у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини, що в силу статті 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком. Обставини, на які посилалася позивачка, а саме: відсутність у неї свідоцтва про смерть, документів, які підтверджують родинні зв`язки з батьком, не є причинами, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви про прийняття спадщини у передбаченому законом порядку та у визначений строк. Оскільки вимога ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не підлягає задоволенню, то не підлягають задоволенню вимоги про визнання заповіту від 11 листопада 2014 року і свідоцтва про право на спадщину від 20 липня 2016 року частково недійсними.
16. Постановою Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Додаткове рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2023 року скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
17. Постановою Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Додаткове рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2023 року скасовано.
18. Враховуючи, що заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 року скасовано за результатами апеляційного пергляду з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання заповіту і свідоцтва про право на спадщину частково недійсними, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_2 судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
19. Керуючись принципами обґрунтованості, пропорційності та розумності, дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, з урахуванням заперечень представника позивачки, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн в суді першої інстанції та 7 000 грн в суді апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи касаційної скарги
20. 15 червня 2024 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Островська Л. Л., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанови Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року та залишити в силі заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 року та додаткові рішення.
21. Підставами касаційного оскарження вказаних постанов суду апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те,
що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
22. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що у позивачки існували труднощі для прийняття спадщини, оскільки у період з червня 2015 року по грудень 2016 року в неї були відсутні документи, які підтверджували родинні стосунки з спадкодавцем, які знаходилися на тимчасово окупованій території у м. Донецьку. Також вона не мала свідоцтва про смерть спадкодавця, яке знаходилося у м. Одеса. Вона не мала змоги поїхати до м. Одеса, оскільки не мала коштів, а відповідач відмовився надавати свідоцтво про смерть батька.
23. Вказує, що суд апеляційної інстанції фактично переоцінив докази, які були надані та досліджені в суді першої інстанції.
24. Акцентує увагу на тому, що апеляційний суд залишив поза увагою її відзив на апеляційну скаргу, не врахував, що вона є непрацездатною особою, а відповідач не повідомив нотаріуса про те, що вона має право на спадкування.
25. Вказує, що у тексті постанови суду апеляційної інстанції вказав прізвище адвоката Бевза К. І., як представника відповідача, який не приймав участь у розгляді справи, водночас у суді апеляційної інстанції інтереси відповідача представляли інші адвокати.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
26. Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
27. Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанов Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року; відкрито касаційне провадження у цій справі; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постановиОдеського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року(якою скасовано заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 року)до закінчення касаційного провадження.
28. 16 липня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
29. 25 липня 2024 року ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Бевза К. І., через підсистему "Електронний суд" подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.
30. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований посиланням на те, що суд апеляційної інстанції прийняв постанову по суті спору, що відповідає висновкам Верховного Суду, та дійшов правильного висновку про те, що наведені позивачкою обставини не є об`єктивними перешкодами для прийняття спадщини. Звертає увагу, що позивачка була присутня на похороні батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вважає наведену заявницею практику Верховного Суду нерелевантною спірним правовідносинам.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 6723.
32. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається з домоволодіння, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 81,1 кв. м, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18 вересня 2014 року, індексний номер 26987966, форма власності - приватна, орган державної реєстрації прав - реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18 вересня 2014 року індексний номер 26988287.
33. Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 є: донька ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 .
34. ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений 11 листопада 2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ганченко О. М., зареєстрований в реєстрі за № 1437, яким заповів ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що на день смерті буде йому належати і на що за законом матиме право.
35. Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11 травня 2016 року визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини у три місяці.
36. 18 липня 2016 року до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ганченко О. М. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом звернувся ОСОБА_2 .
37. 18 липня 2016 року до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ганченко О. М. із заявою звернулася ОСОБА_4, в якій повідомила, що їй відомо зміст заповіту. Повідомила, що до суду з питань поновлення строків на прийняття спадщини, оскарження заповіту та з питань поділу спільного майна подружжя звертатися не буде.
38. 20 липня 2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ганченко О. М. на підставі заповіту від 11 листопада 2014 року видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 1217. Спадщина, на яке видано це свідоцтво, складається з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
39. Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03 березня 2015 року № 3006004551 ОСОБА_1 перемістилася з тимчасово окупованої території до АДРЕСА_2 .
40. ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: кв. АДРЕСА_3, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13 жовтня 2017 року.
41. 22 лютого 2018 року до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ганченко О. М. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на належну обов`язкову частку майна у спадщині після померлого ОСОБА_3 звернулася ОСОБА_1 .
42. ОСОБА_1 просила видати свідоцтво про право на спадщину за законом на належну обов`язкову частку майна у спадщині, що залишилася після смерті батька ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що на момент смерті спадкодавця була непрацездатною.