ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 640/10320/17
провадження № 61-3022св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, правонаступником якої є ОСОБА_4,
третя особа - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний банківець",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Коновалова Олега Анатолійовича на постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, правонаступником якої є ОСОБА_4, третя особа - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний банківець" (далі - ОСББ "Червоний банківець"), про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Зазначений житловий будинок має підвальні приміщення, загальною площею 1058,4 кв. м, серед яких, зокрема, і підвальні приміщення, що розташовані у правому крилі будинку під квартирами АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, 4-го під`їзду будинку, у лівому крилі будинку під квартирами АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 та частина сходового майданчика та сходів 1-го під`їзду будинку літ. "А-5" на АДРЕСА_1 .
Відповідно до акта приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс від 24 березня 2005 року, затвердженого розпорядженням Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради від 30 травня 2005 року № 636, усі підвальні приміщення житлового будинку були передані на баланс ОСББ "Червоний банківець".
Однак, їй стало відомо, що підвальні приміщення вибули з її власності без згоди та перейшли у власність спочатку ОСОБА_3 на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 28 липня 2008 року у справі № 24/138-08, а потім до ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 19 жовтня 2009 року. Після незаконно проведеної реконструкції ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на новостворене нерухоме майно № 4180790 від 30 травня 2013 року.
Постановою Вищого господарського суду України від 27 січня 2014 року касаційну скаргу ОСББ "Червоний банківець" задоволено частково, рішення Господарського суду Харківської області від 28 липня 2008 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2014 року визнано за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ) право власності на магазин непродовольчих товарів з офісними приміщеннями (приміщення цокольного поверху № 9-13 літ. "А-5", площею 128,0 кв. м) та салон краси (приміщення цокольного поверху № 14-27, 58-64 літ. "А-5", площею 207,6 кв. м) та приміщення першого поверху № IVа літ "А-5", площею 8,5 кв. м), загальною площею 344,1 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09 лютого 2015 року апеляційну скаргу ОСББ "Червоний банківець" задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2014 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 06 липня 2015 року касаційні скарги ОСББ "Червоний банківець" задоволено частково, рішення Господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09 лютого 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25 серпня 2015 року у справі № 24/138-08 в задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 про визнання права власності на нежитлові приміщення відмовлено.
Внаслідок скасування рішення Господарського суду Харківської області від 28 липня 2008 року, на підставі якого оформлено право власності на спірні нежитлові приміщення, в неї та у співвласників багатоквартирного будинку відбулось відновлення суб`єктивного речового права на майно, у зв`язку із чим укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 19 жовтня 2009 року не відповідає вимогам частини першої статті 203 та статті 658 ЦК України.
Таким чином, спірний договір купівлі-продажу є недійсним, а також є недійсним і видане на ім`я ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на реконструйовані нежитлові приміщення.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 19 жовтня 2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Науменко О. М., зареєстрований в реєстрі за № 1030;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 4180790, видане 30 травня 2013 року Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач довела факт порушення належного їй права спільної сумісної власності на нежитлові приміщення, однак нею було пропущено строк позовної давності, оскільки вона з липня-серпня 2013 року мала об`єктивну можливість дізнатися про порушення своїх прав як співвласника багатоквартирного будинку, оскільки вона є власником квартири АДРЕСА_1 з 2004 року та є членом ОСББ "Червоний банківець".
З матеріалів справи випливає, що ОСББ "Червоний банківець" дізналося про порушення свого права на нежитлові приміщення ще в 2013 році, однак позивач звернулася до суду з позовом лише в 2017 році.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19 жовтня 2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Науменко О. М., зареєстрований в реєстрі за № 1030.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 4180790, видане 30 травня 2013 року Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із доведеності позовних вимог та вважав, що оспорюваний позивачем договір купівлі-продажу є недійсним, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства України, а обраний позивачем спосіб захисту своїх прав є ефективним способом та призведе до поновлення її прав.
Також суд встановив, що спірні нежитлові приміщення були самочинно реконструйовані відповідачем, тому на них не виникло право власності як на об`єкт нерухомості.
Отже, позовна вимога про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно є обґрунтованою.
Апеляційний суд не погодився із висновком суду першої інстанції про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки відповідно до статуту ОСББ "Червоний банківець", починаючи з 01 липня 2015 року, воно не є належним чином уповноваженою особою на здійснення представництва прав та інтересів всіх співвласників житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 дізналася про порушення її прав 21 січня 2016 року під час загальних зборів мешканців будинку, отже із зазначеного часу в неї розпочався строк звернення до суду для реалізації її права на самостійний захист права власності на підвальні приміщення житлового будинку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У лютому 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Коновалов О. А. через підсистему "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просив суд скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Коновалова О. А. мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував вимоги статей 203, 215, 387, 388 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 обрала неефективний спосіб захисту своїх прав у зв`язку з тим, що визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та скасування свідоцтва про право власності не призведе до реального відновлення порушеного права.
Також суд апеляційної інстанції неправильно застосовав вимоги статті 261 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 мала можливість дізнатися про порушення свого права ще в 2013 році, коли почалися судові спори між ОСББ "Червоний банківець" та іншими сторонами цієї справи з приводу спірних нежитлових приміщень.
Крім того, суд апеляційної інстанції застосував норму матеріального права, зокрема статтю 379 ЦК України, яка не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог та самостійно обрати правову підставу та предмет позову.
Суд апеляційної інстанції також порушив норми процесуального права у зв`язку із незалученням до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, іпотекодержателя спірного нерухомого майна, яким на підставі договору іпотеки нежитлових приміщень від 25 вересня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Колядою Т. Г., є ОСОБА_6, оскільки рішення в цій справі може вплинути на його права та обов`язки.
Також на порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_4, яка є правонаступником ОСОБА_3, яка померла, у зв`язку з тим, що судові повістки про її виклик направлялися на адресу ОСОБА_3 .
Підставою касаційного оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, зокрема суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2108 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) та постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 2-4157/11 (провадження № 61-9415св18), від 24 липня 2019 року у справі № 760/23795/14 (провадження № 61-11291св23), від 23 жовтня 2019 року у справі № 2/1522/12319/11 (провадження № 61-25529св18), від 25 березня 2020 року у справі № 592/3596/17 (провадження № 61-18877св19), від 01 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18 (провадження № 61-14417св19), від 20 травня 2020 року у справі № 727/9199/16-ц (провадження № 61-15968св19), від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16 (провадження № 61-35160св18) від 27 грудня 2023 року у справі № 461/3244/20 (провадження № 61-13475св23), від 31 січня 2024 року у справі № 522/19766/20 (провадження № 61-11291св23).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги
У липні 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Санін А. О. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року - без змін.
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до свідоцтва про право на житло від 24 грудня 1996 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 28 липня 2008 року у справі № 24/138-08, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2013 року, за ОСОБА_3 визнано право власності на магазин непродовольчих товарів з офісними приміщеннями (приміщення цокольного поверху № 9-13 літ. "А-5", площею 128,0 кв. м) та салон краси (приміщення цокольного поверху № 14-27, 58-64 літ. "А-5", площею 207,6 кв. м) та приміщення першого поверху № IVа літ. "А-5", площею 8,5 кв. м), загальною площею 344,1 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
19 жовтня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Науменко О. М. та зареєстрований в реєстрі за № 1030, відповідно до якого ОСОБА_2 придбала у власність нежитлові приміщення цокольного поверху № 9-13 літ. "А-5", площею 128,0 кв. м; № 14-27, 58-64 літ. "А-5", площею 207,6 кв. м та приміщення першого поверху № IVа літ. "А-5", площею 8,5 кв. м, загальною площею 344,1 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
З цього договору випливає, що зазначене нерухоме майно є предметом іпотеки, згідно з договором іпотеки від 09 квітня 2009 року, укладеним між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Науменко О. М. та зареєстрованим у реєстрі за № 161.
Постановою Вищого господарського суду України від 27 січня 2014 року касаційну скаргу ОСББ "Червоний банківець" задоволено частково, рішення Господарського суду Харківської області від 28 липня 2008 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2014 року визнано за ФОП ОСОБА_3 право власності на магазин непродовольчих товарів з офісними приміщеннями (приміщення цокольного поверху № 9-13 літ. "А-5", площею 128,0 кв. м) та салон краси (приміщення цокольного поверху № 14-27, 58-64 літ. "А-5", площею 207,6 кв. м) та приміщення першого поверху № IVа літ "А-5", площею 8,5 кв. м), загальною площею 344,1 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09 лютого 2015 року апеляційну скаргу ОСББ "Червоний банківець" задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2014 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 06 липня 2015 року касаційні скарги ОСББ "Червоний банківець" задоволено частково, рішення Господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09 лютого 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25 серпня 2015 року у справі № 24/138-08 в задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 про визнання права власності на нежитлові приміщення відмовлено.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30 травня 2013 року ОСОБА_2 є власником нежитлових приміщень цокольного поверху № 9-13 літ. "А-5", площею 128,0 кв. м; № 14-27, 58-64 літ. "А-5", площею 207,6 кв. м та приміщення першого поверху № IVа літ "А-5", площею 8,5 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Коновалова О. А. підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.