ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 216/966/22
провадження № 51-7270 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
засудженої ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу зі змінами та доповненнями засудженої ОСОБА_7 на вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області,
засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
2. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
3. Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 26 жовтня 2023 року вирок місцевого суду залишив без змін.
4. За обставин, детально викладених у вироку, 01 січня 2022 року у денний час доби, ОСОБА_7 прибула за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_8 на АДРЕСА_1, де разом з ним, а також зі спільними знайомими ОСОБА_9 та ОСОБА_10, вживали спиртні напої.
5. Цього ж дня, приблизно о 19:50 годині, під час вживання спиртних напоїв, між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ґрунті побутового пияцтва відбулася сварка, під час якої вони почали штовхати один одного руками. Зазначені дії обурили ОСОБА_7, унаслідок чого у неї раптово виникла гостра неприязнь до ОСОБА_8 та умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень за вказаних мотивів.
6. Діючи з цією метою, ОСОБА_7 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, взяла з поверхні полиці кухонний ніж з дерев`яним руків`ям, та таким чином підшукала собі знаряддя злочину. Після цього, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з метою спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, з мотивів гострої неприязні до нього, перебуваючи в коридорі біля спальної кімнати, ОСОБА_7 утримуючи ніж у правій руці, приблизно о 20:00 годині умисно, клинком ножа нанесла потерпілому, який стояв повернутим до неї обличчям та намагався прикритися лівою рукою, одного удару в задньо-зовнішню поверхню лівого зап`ястку.
7. Відразу ж після цього, ОСОБА_8, намагаючись уникнути подальших протиправних дій ОСОБА_7, повернувся до неї спиною, а остання, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 з мотивів гострої неприязні до нього, утримуючи, кухонний ніж у правій руці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 та бажаючи настання саме таких наслідків, відразу ж умисно завдала йому одного удару клинком ножа в ліву лопаткову ділянку грудної клітини, не переслідуючи за мету заподіяти смерть.
8. Від отриманого ножового удару ОСОБА_8 упав передньою частиною тулубу на підлогу, вдарившись об тверду поверхню правим передпліччям. Після цього ОСОБА_7 припинила свої злочинні дії та пішла на кухню, де спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 до ранку продовжила вживати спиртні напої, а потерпілий піднявся з підлоги коридору та пішов до спальної кімнати, де спочатку приліг на ліжко, а в потім перемістився на підлогу, де внаслідок нанесеного ОСОБА_7 ножового поранення грудної клітини, у ночі 02 січня 2022 року помер.
9. У результаті протиправних дій ОСОБА_7 ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани на задньо-зовнішній поверхні лівого зап`ястку, двох саден правого передпліччя та колото-різаного поранення грудної клітини, яке відповідно до висновків судово-медичної експертизи трупа від 21 січня 2022 року № 35 та додаткової судово-медичної експертизи трупа від 28 січня 2022 року № 35-1 за своїм характером відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя та перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю потерпілого.
10. Таким чином, ОСОБА_7 вчинила дії, спрямовані на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
11. У касаційній скарзі зі змінами та доповненнями, засуджена, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
12. На обґрунтування своїх доводів ОСОБА_7 зазначає, що умислу на заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень не мала, тому її дії за ч. 2 ст. 121 КК кваліфіковані невірно, оскільки вона захищалася від неправомірних дій потерпілого та хотіла лише налякати його, у матеріалах справи відсутні будь-які допустимі та достатні докази на підтвердження її винуватості у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
13. Також засуджена вказує, що місцевим судом надано неналежну оцінку показанням свідка ОСОБА_10, які на її думку є суперечливими; безпідставно відмовлено у допиті свідка ОСОБА_11, надано неправильну оцінку висновку судової молекулярно-генетичної експертизи від 23 лютого 2022 року № СЕ-19/108-22/1297-БД, який навпаки спростовує висновки суду про її винуватість; в порушення ст. 337 КПК зазначені у вироку викладено обставини, які суперечать матеріалам кримінального провадження та не відповідають обставинам, викладеним в повідомленні про підозру та обвинувальному акті в яких не вказано мотиву скоєного злочину; не враховано та не зазначено обставин, які пом`якшують покарання, відповідно ст. 66 КК; проігноровано клопотання про перерахунок строку попереднього ув`язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК в редакції закону України від 21 червня 2017 року № 2046; в порушення ст. 243 КПК безпідставно стягнуто витрати у кримінальному провадженні за проведення судової молекулярно-генетичної від 23 лютого 2022 року експертизи № СЕ -19/108-22/1297- БД у розмірі 13 644,69 грн.
14. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на допущені місцевим судом порушення, не перевірив усіх доводів апеляційної скарги та не дав на них вичерпних відповідей, не дослідив безпосередньо докази з власної ініціативи та, відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК не створив необхідних умов, шляхом повторного дослідження обставин, які оспорювались та не надав їм іншої оцінки, відмовив у задоволенні клопотання про виклик свідків, не допитав свідка ОСОБА_11, не мотивував своє рішення та не зазначив підстав, з яких апеляційну скаргу залишив без задоволення.
Також засуджена стверджує про порушення права на захист у зв`язку з неналежним виконанням захисниками професійних обов`язків.
15. Зазначає про невідповідність судових рішень вимогам статей 370, 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
16. Засуджена та захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечував щодо задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
17.Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
18. Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
20. Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
21. Обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише у випадку, коли вина обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом.
22. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння або пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні.
23. Вказаних вимог закону суди не порушили. Як убачається з матеріалів провадження, висновок місцевого суду, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, було зроблено з додержанням
ст. 23 КПК на підставі з`ясування всіх обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 зазначеного Кодексу.
24. Зокрема, такого висновку місцевий суд дійшов на підставі аналізу показань допитаних у судовому засіданні: свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9, фактичних даних, що містяться у протоколі огляду диску від 15 лютого 2022 року, протоколі проведення слідчого експерименту від 25 січня 2022 року за участю підозрюваної ОСОБА_7 та відеозаписі зазначеної слідчої дії, протоколі проведення слідчого експерименту від 25 січня 2022 року за участю свідка ОСОБА_10, протоколі огляду предмету від 13 січня 2022 року, висновках судово-медичних експертиз від 21 січня 2022 року № 35, від 05 січня 2022 року № 11, від 28 січня 2022 року № 35-1, висновках експертів від 09 лютого 2022 року №13-МК та від 18 лютого 2022 року № 35-2, висновку судової молекулярної експертизи від 23 лютого 2022 року № СЕ-19/108-22/1297-БД, а також на підставі інших досліджених доказів, зміст яких детально викладено у вироку.
25. Місцевий суд також допитав обвинувачену ОСОБА_7, яка хоча й не визнала вини в умисному нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому, однак не заперечила наявності конфлікту між ними та пояснила, що між нею та потерпілим ОСОБА_12 під час спільного вживання спиртних напоїв відбулася сварка, у ході якої вона схопила ніж, оскільки хотіла налякати потерпілого та тримала його у руці, а потерпілий випадково впав та наткнувся на нього. Проте, суд першої інстанції надав критичну оцінку таким показам обвинуваченої, розцінивши їх як спосіб захисту, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
26. Вирок суду відповідає вимогам ст. 370 КПК.
27. Кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 121 КК настає за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 121 КК, характеризується умисною формою вини. Умисел може бути як прямим, так і непрямим. Винний усвідомлює, що може заподіяти тяжку шкоду здоров`ю потерпілого і бажає або свідомо припускає її настання.
28. Колегія суддів зауважує, що питання про умисел необхідно вирішувати з урахуванням сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, способу, знаряддя злочину, кількості, характеру і локалізації поранень та інших тілесних ушкоджень, причин припинення злочинних дій, поведінки винного і потерпілого, що передувала події, їхніх стосунків.
29. Доводи обвинуваченої ОСОБА_7 про нанесення тілесних ушкоджень потерпілому з необережності були предметом ретельної перевірки судами попередніх інстанцій та не знайшли свого підтвердження.
30. Зокрема, на спростування таких показань обвинуваченої місцевий суд обґрунтовано вказав, що вони спростовуються висновком судово-медичного експерта від 28 січня 2022 року № 35-1, відповідно до якого під час експертизи трупа виявлено два місця контакту з предметом, що володіє колюче-ріжучими властивостями в ділянці задньої поверхні грудної клітки ліворуч та задньо-зовнішній поверхні лівого зап`ястку, а також два садна правого передпліччя, що утворились від контакту з тупим твердим предметом. Крім того, експертом зазначено, що у колото-різаного ушкодження сила удару була достатньою для подолання супротиву м`яких тканин грудної клітки.
31. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з таким висновком місцевого суду, крім іншого зазначив, що свідки у справі не вказували про погрози потерпілого у бік обвинуваченої, які би давали підстави вважати, що її здоров`ю та життю є загроза. Спричинення потерпілим обвинуваченій тілесних ушкоджень, які би підтверджували необхідність їй захищатись від потерпілого спростовуються висновком судово-медичної експертизи від 05 січня 2022 року, згідно якого виявлене у ОСОБА_7 ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень, як таке, що має незначні скороминучі наслідки.
32. Суд також зважив на суперечності у показаннях обвинуваченої, яка у суді першої інстанції пояснювала, що потерпілий випадково впав та наткнувся на ніж, який вона тримала у руці, проте в апеляції стверджувала, що після того як схопила ніж, та йшла за потерпілим перечепилась та нанесла поранення.