ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 183/2097/23
провадження № 51-5624км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221080000015 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Червоний Донець Балаклійського району Харківської області та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Відповідно до положень ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
ОСОБА_7 визнано винуватим в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Зокрема, ОСОБА_7 є військовозобов`язаним та прийнятий на облік запасу Збройних Сил України 26 червня 2014 року.
При проходженні медичного огляду ОСОБА_7 військово-лікарською комісією визнаний придатним до проходження військової служби у Збройних Силах України. Після проходження вказаного медичного огляду ОСОБА_7 04 листопада 2022 року о 11:00 було вручено бойову повістку для подальшого прибуття об 11:00 22 листопада 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України № 65/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року.
Однак 22 листопада 2022 року, більш точного часу в ході досудового розслідування та під час судового розгляду не встановлено, ОСОБА_7, маючи прямий умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, діючи з метою ухилення від призову за мобілізацією, порушуючи вимоги ст. 65 Конституції України, положення Законів України "Про військовий обов`язок та військову службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та вимоги Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився.
25 січня 2023 року о 18:00 у приміщенні ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_7 було повторно вручено бойову повістку для подальшого прибуття о 06:45 27 січня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби під час мобілізації. Однак 27 січня 2023 року, більш точного часу в ході досудового розслідування та під час судового розгляду не встановлено, ОСОБА_7 за відсутності правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 21 червня 2023 року вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишив без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року касаційну скаргу прокурора було задоволено частково. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року щодо ОСОБА_7 було скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Дніпровський апеляційний суд 03 квітня 2024 року скасував вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання та ухвалив у цій частині новий вирок від 03 квітня 2024 року, яким призначив ОСОБА_7 за ст. 336 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить вирок Дніпровського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року щодо ОСОБА_7 змінити й на підставі положень ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Вказує, що апеляційним судом належним чином не були враховані ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, відсутність судимостей, його щире каяття, наявність на утриманні малолітньої дитини.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ст. 336 КК України в поданій касаційній скарзі сторони захисту не оспорюються.
Що стосується доводів касаційної скарги про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу засуджених через суворість, то вони, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
Відповідно до положень статей370, 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.