ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/1311/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 (головуючий - Саврій В. А., судді: Грязнов В. В., Коломис В. В.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Фізичної особи - підприємця Ейсмонта Віталія Станіславовича
про стягнення 524 634, 35 грн та зобов`язання звільнити орендоване нерухоме майно.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Узагальнений зміст позовних вимог і підстав позову
1. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства" Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", Укрзалізниця, Позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Ейсмонта Віталія Станіславовича (далі - ФОП Ейсмонт В. С., Підприємець, Відповідач), в якому просило стягнути з останнього 524 634, 35 грн, з яких 398 475, 29 грн - заборгованість по орендній платі та 126 159, 06 грн - неустойка за безпідставне користування майном.
2. В подальшому Укрзалізниця подала заяву про зміну предмета позову, у якій доповнила наведені вимоги новими про зобов`язання Відповідача звільнити орендоване нерухоме майно, а саме асфальтну площадку площею 800 кв.м, що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Вокзальна, 23А.
3. Позов узагальнено обґрунтовано аргументами про неналежне виконання Відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором оренди нерухомого майна щодо внесення орендної плати за користування державним майном, а також повернення орендованого майна після закінчення строку дії договору оренди.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
4. Розглядаючи позовні вимоги суди з`ясували, що 01.09.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (як орендодавцем) і ФОП Ейсмонтом В. С. (як орендарем) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 933 (далі - Договір оренди), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - площадку площею 800 кв.м, що перебуває на балансі Коростенської дистанції електропостачання Південно-Західної залізниці (балансоутримувач) та знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Вокзальна, 23А, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 31.03.2009 і за незалежною оцінкою становить 545 420 грн.
4.1. Згідно з п. 1.2 Договору оренди майно передається в оренду для розміщення складу-магазину будівельних матеріалів.
4.2. Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (п. 2.1 Договору оренди).
4.3. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, та за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - травень 2009 р. 8 296, 21 грн (п. 3.1 Договору оренди).
4.4. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору оренди). Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6 Договору оренди).
4.5. Відповідно до 5.3 Договору оренди орендар зобов`язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.
4.6. Орендар зобов`язався також у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству/товариству, указаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (п.5.10 Договору оренди).
4.7. Цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 01.09.2009 до 29.08.2012 включно (п. 10.1 Договору оренди).
4.8. Продовження цього договору здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства (п.10.4 Договору оренди). У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю за участю балансоутримувача (п.10.9 Договору оренди).
4.9. В п. 10.10 Договору оренди сторони обумовили, що майно вважається поверненим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання при поверненні майна покладається на орендаря.
4.10. Згідно ж з п. 10.11 Договору оренди якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
5. 31.08.2012 орендодавець і орендар уклали додатковий договір № 1, згідно з яким домовились продовжити дію Договору оренди до 28.08.2015 включно. 01.11.2012 та 12.08.2015 уклади додаткові договори № 2 та № 3, якими продовжили дію Договору оренди до моменту створення (реєстрації) публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "українська залізниця"), але не більше ніж до 31.12.2015 включно та змінили розмір орендної плати.
6. Постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено ПАТ "Українська залізниця".
7. 09.03.2016 ПАТ "Укрзалізниця" та ФОП Ейсмонт В. С. уклали додатковий договір до Договору оренди, відповідно до умов якого домовились, що: орендодавцем майна за Договором оренди є ПАТ "Укрзалізниця"; найменування балансоутримувача змінено на виробничий підрозділ Коростенська дистанція електропостачання регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" та виробничий підрозділ Коростенська дистанція електропостачання; орендна плата за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 року становить 8 190, 79 грн без ПДВ. Орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця - одержувач коштів виробничий підрозділ Коростенська дистанція електропостачання не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним; договір діє з 01 грудня 2015 року по 31 березня 2016 року включно.
8. До вказаного додаткового договору сторонами складено та підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого (або іншого) майна (додаток № 2), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме (або інше) майно - площадка, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Вокзальна, 23А площею 800,0 кв.м, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.06.2015 і становить за незалежною оцінкою 647 853 грн. Об`єкт оренди обліковується на балансі виробничого підрозділу - Коростенська дистанція електропостачання.
9. 05.04.2016 сторони уклали додатковий договір до Договору оренди про поновлення останнього до 30.06.2016, а потім ще уклали додаткові договори від 25.07.2016, 19.09.2016, 27.12.2016, 27.04.2017, 09.10.2017, 26.12.2017, 09.02.2018, якими узгоджували розмір орендної плати та продовжували строк дії Договору оренди в цілому до 31.03.2018.
10. 10.05.2018 ПАТ "Українська залізниця" і ФОП Ейсмонт В. С. уклали останній додатковий договір до Договору оренди, згідно з яким визначили строк дії Договору оренди з 01.04.2018 по 30.06.2018 включно без подальшого продовження.
11. 27.11.2018 проведено державну реєстрацію Статуту акціонерного товариства "Укрзалізниця" у новій редакції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 "Деякі питання діяльності акціонерного товариства "Українська залізниця" та внесено відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
12. Відповідно до зазначеної редакції статуту тип акціонерного товариства змінено з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, найменування ПАТ "Українська залізниця" змінено на АТ "Українська залізниця".
13. Судами установлено також, що за результатом розгляду справи № 906/996/18 за позовом Підприємця до Укрзалізниці про визнання продовженим Договору оренди, Господарський суд Житомирської області в рішенні від 04.04.2019 дійшов висновку, що за відсутності заперечень жодної із сторін строк дії вказаного договору неодноразово продовжувався до 31.12.2018.
14. Крім цього, рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.11.2022 у справі № 906/128/22 було відмовлено у позові АТ "Українська залізниця" до ФОП Ейсмонта В. С. про стягнення 689 511, 48 грн неустойки та виселення з орендованого нерухомого майна, у зв`язку із недоведеністю обставин належного повідомлення орендаря про припинення орендних правовідносин та продовженням Договору оренди з 01.07.2018.
15. Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 21.03.2023 підтримав вказаний вище висновок суду першої інстанції у справі № 906/128/22.
16. З урахуванням висновків судів у справі № 906/128/22, Укрзалізниця вважала та визнавала, що строк дії Договору оренди між сторонами продовжувався з 01.07.2018 по 30.09.2018, з 01.10.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.03.2019, з 01.04.2019 по 30.06.2019, з 01.07.2019 по 30.09.2019, з 01.10.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.06.2020, з 01.07.2020 по 30.09.2020, з 01.10.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.03.2021, з 01.04.2021 по 30.06.2021, з 01.07.2021 по 30.09.2021, з 01.10.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.12.2022 і з 01.01.2023 по 31.03.2023.
17. Ураховуючи наведене, заявою від 13.04.2023 № НГ-08/367 Укрзалізниця повідомила Підприємця про те, що дія Договору оренди закінчилася 31.03.2023, вказала, що не бажає продовження строку дії Договору оренди та попередила про необхідність повернути орендоване майно згідно актів приймання-передачі майна з оренди.
18. В подальшому структурний підрозділ "Служба електропостачання" АТ "Укрзалізниця", листом від 12.06.2023 № Е-07/1653 звертався до ФОП Ейсмонта В. С. з вимогою виконати договірні зобов`язання, а саме повернути орендоване майно, сплатити заборгованість по орендній платі за період з червня 2021 року по грудень 2022 року та сплатити неустойку за квітень - травень 2023 року, що направлявся на адресу Відповідача 13.06.2023 листом з оголошеною цінністю з описом вкладення.
19. Вказані вимоги залишені орендарем без відповіді та без задоволення, а тому Позивач і звернувся до суду з позовом у цій справі.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
20. Господарський суд Житомирської області рішенням від 20.02.2024 позов Укрзалізниці задовольнив. Стягнув Відповідача на користь Позивача 398 475, 29 грн заборгованості по орендній платі, 126 159, 06 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном та зобов`язав ФОП Ейсмонта В. С. повернути АТ "Українська залізниця" асфальтну площадку площею 800 кв.м, що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Вокзальна, 23А.
21. Рішення мотивував такими аргументами і обставинами.
21.1. Орендні правовідносини сторін цієї справи регулюються Господарським кодексом України (далі - ГК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
21.2. Так, частиною другою статті 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" № 2269-XII було передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
21.3. Проте, 03.10.2019 був прийнятий Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ, який не передбачає такої підстави для продовження дії договору оренди як "мовчазна згода", а натомість вимагає від орендаря вчинити юридично значимі дії, а саме, звернутись з заявою про продовження договору не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
21.4. АТ "Укрзалізниця" у позові зазначила, що строк дії Договору оренди продовжувався кожні три місяці по 31.03.2023. Проте, оскільки матеріали цієї справи не містять доказів звернення Підприємця із заявою про продовження Договору оренди, суд дійшов висновку, що Договір оренди за Законом України "Про оренду державного і комунального майна" № 2269-XII востаннє продовжився до 30.09.2020, тобто припинив свою дію з 01.10.2020, а не з 01.04.2023, як вважає Позивач.
21.5. Відповідно до статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
21.6. У п. п. 10.9, 10.11 Договору оренди також визначено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендодавцю. Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
21.7. З викладеного слідує, що після припинення дії Договору оренди з 01.10.2020 Укрзалізниця має право на стягнення з Підприємця неустойки згідно з наведеними вище приписами ЦК України та умовами Договору оренди, а не на стягнення орендної плати.
21.8. Водночас розмір коштів, які визначені АТ "Українська залізниця", як орендна плата за період з 01.06.2021 по 31.12.2022 є меншим, аніж якби Позивач здійснив нарахування неустойки в порядку згаданих положень, що є його правом та не порушує прав Відповідача, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
21.9. Неустойку ж у розмірі подвійної плати за користування річчю в сумі 126 159, 06 грн Позивач нарахував, починаючи з дати, яку він вважав датою закінчення дії Договору оренди, тобто з 01.04.2023 та до 30.06.2023, що не суперечить наведеним приписам ЦК України та умовам Договору оренди, є правомірним, а відтак не перешкоджає стягненню нарахованої суми в примусовому порядку.
21.10. Крім цього, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що Відповідачем було виконано вимогу закону та Договору оренди і повернуто орендоване майно Позивачу за актом приймання-передачі після закінчення строку дії Договору оренди, а також з огляду на те, що Підприємець не навів суду обґрунтованих обставин неможливості передати майно, що було предметом оренди, та неможливість такої передачі, пов`язану з діями Позивача, позовні вимоги про звільнення (повернення) орендованого майна також є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
22. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 27.05.2024 рішення місцевого господарського суду в частині задоволення вимоги про зобов`язання ФОП Ейсмонта В. С. повернути АТ "Українська залізниця" асфальтну площадку площею 800 кв.м, що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Вокзальна, 23А скасував і відмовив Укрзалізниці у задоволенні заяви про зміну предмета позову. Також суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду в частині задоволення вимоги про стягнення 398 475, 29 грн заборгованості по орендній платі змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції своєї постанови. В іншій частині рішення місцевого суду судом апеляційної інстанції залишено без змін.
23. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована такими аргументами і обставинами.
23.1. Як слідує із матеріалів справи Позивачем первісно заявлено позов про стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі та неустойки за користування орендованим майном.
23.2. Між тим у подальшому Позивач подав заяву про зміну предмета позову (в новій редакції), якою до первісних позовних вимог майнового характеру додав вимогу немайнового характеру, а саме додатково просив зобов`язати Відповідача звільнити орендоване нерухоме майно.
23.3. Апеляційний господарський суд констатував, що заява Укрзалізниці про зміну предмета спору у даному випадку визначила як нову вимогу немайнового характеру - про зобов`язання звільнити орендоване нерухоме майно, так і нові підстави позову, а саме обставини перебування у незаконному користуванні Відповідача майна Позивача, яких за первісних вимог не наводилося.
23.4. Враховуючи вказане апеляційний суд виснував, що у спірних правовідносинах доповнення Позивачем майнового позову немайновою вимогою про зобов`язання Відповідача звільнити орендоване нерухоме майно являло собою пред`явлення нового позову з іншим предметом та підставами, що не узгоджувалося з приписами частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та було підставою для відмови у задоволенні поданої заяви про зміну предмета позову.
23.5. Оскільки судом першої інстанцій вказаного враховано не було, апеляційний суд вирішив, що рішення місцевого суду в частині задоволення немайнових позовних вимог підлягає скасуванню, як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права.
23.6. Щодо ж заявлених майнових вимог апеляційний суд вказав таке.
23.7. Згідно з частиною четвертою статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
23.8. З встановлених обставин вбачається, що на момент розгляду спору у цій справі набрали законної сили судові рішення у справі № 906/128/22, в яких встановлено, що дія Договору оренди продовжувалася до 31.03.2023. Вказана обставина жодною із сторін цього спору взагалі не заперечувалася і більше того її покладено в основу подальших правовідносин між Позивачем і Відповідачем.
23.9. Не взявши до уваги вказане та не спростувавши преюдиційні обставини продовження дії Договору оренди, господарський суд першої інстанції, всупереч положень статті 75 ГПК України, дійшов помилкового висновку, що вказаний договір припинив свою дію з 01.10.2020 і як наслідок вдався до необґрунтованих міркувань щодо правової природи заявленої Позивачем до стягнення суми, виснувавши, що така в цілому є неустойкою, передбаченою статтею 785 ЦК України.
23.10. Таким чином, враховуючи, що строк дії Договору оренди закінчився 01.04.2023, позовні вимоги АТ "Українська залізниця" про стягнення з Підприємця 398 475, 29 грн, підлягали задоволенню саме як заборгованість по орендній платі на підставі відповідних умов Договору оренди та положень статті 762 ЦК України.
23.11. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції в частині задоволення вимоги про стягнення 398 475, 29 грн заборгованості по орендній платі підлягає зміні з викладенням його мотивувальної частини з урахуванням наведених висновків.
23.12. Щодо ж заявленої Позивачем до стягнення з Відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю в сумі 126 159, 06 грн суд апеляційної інстанції виснував, що така неустойка стягнута місцевим судом правомірно, адже доказів підписання акта приймання-передавання майна на виконання п. 10.10 Договору оренди матеріали цієї справи дійсно не містять.
Касаційна скарга
24. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, Укрзалізниця звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її в частині скасування та зміни рішення місцевого господарського суду скасувати, залишивши у цій частині в силі рішення господарського суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
25. Скаржник стверджує, що постанову суду апеляційної інстанції прийнято з неправильним застосуванням та порушенням частини другої статті 291 ГК України, частини першої статті 785 ЦК України, частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" № 2269-XII, статей 15, 18 та пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ, пунктів 143, 144 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, частини третьої статті 46, частини п`ятої статті 75 ГПК України.