ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 280/603/23
адміністративне провадження № К/990/41363/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 280/603/23
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року (суддя - Семененко М.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року (головуючий суддя - Олефіренко Н.А., судді: Божко Л.А., Суховаров А.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд із позовом до Військової частини НОМЕР_3 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова КМУ № 168) у розмірі до 100 000 грн, починаючи з 22.10.2022 по 31.12.2022 року (спірний період), пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (бойові дії або відповідні заходи);
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 168 у розмірі до 100 000 грн, починаючи з 22.10.2022 по 31.12.2022 (спірний період), пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні заходів нацбезпеки і оборони, стримуванні агресії в районах проведення заходів.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до бойового наказу НОМЕР_4 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ) його направлено в оперативне підпорядкування НОМЕР_5 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_2 ). З 22.10.2022 по 31.12.2022 він виконував бойові завдання на кордоні з Республікою Білорусь, беручи участь у заходах з нацбезпеки та оборони. Вказане, на думку позивача, є підставою для виплати додаткової винагороди до 100 000 грн згідно з Постановою КМУ № 168. Проте, починаючи з 22.10.2022, отримує лише 30 000 грн щомісячно. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, а тому звернувся до суду та просить задовольнити позов.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. Солдат ОСОБА_1 проходить службу в НОМЕР_4 прикордонному загоні (в/ч НОМЕР_1 ).
4. Відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужби) (від 16.09.2022 № 165/гриф) ОСОБА_1 з 22.10.2022 було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування до НОМЕР_5 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_2 ).
5. Оскільки у спірний період позивачу не нараховувалась підвищена винагорода, адвокат позивача 26.12.2022 надіслав запит, на який начальник НОМЕР_4 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ) відповів, що підвищена винагорода ОСОБА_1 за період перебування військовослужбовця у відряджені не нараховувалась, оскільки НОМЕР_5 прикордонний загін (в/ч НОМЕР_2 ) не надав інформації про участь солдата у бойових діях (від 06.01.2023 №14/144-23-вих).
6. Додатково листом від 25.11.2022 начальник 11 загону (в/ч НОМЕР_1 ) запросив інформацію у 105 загону (в/ч НОМЕР_2 ).
7. У відповідь листом від 04.12.2022 № 22/4928-22-вих НОМЕР_5 прикордонний загін (в/ч НОМЕР_2 ) повідомив, що підтверджень безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні заходів нацбезпеки і оборони, стримуванні агресії в районах проведення таких заходів немає.
8. Не погодившись із тим, що у спірний період позивачу не нараховувалась підвищена винагорода, останній звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
9. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
10. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, посилався на те, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої (прямої) участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
11. Суди обох інстанцій вважали, що лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону з Республікою Білорусь під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_5 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_2 ), не є достатньою підставою для нарахування та виплати підвищеної додаткової грошової винагороди, яка передбачена пунктом 1 Постанови КМУ № 168, оскільки однією з умов виникнення права на одержання спірних виплат є перебування в районах бойових дій під час здійснення заходів нацбезпеки та оборони, відсічі й стримування агресії. Судами не встановлено дотримання позивачем цієї умови.
12. Суди зауважили, що виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями. Суду не надано доказів на підтвердження конкретних проміжків часу, в яких позивач брав участь у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 Постанови КМУ № 168. Визнання того, що позивач весь час брав участь у зазначених діях та заходах не відповідає встановленому цією постановою пропорційному підходу до визначення розміру додаткової винагороди.
13. Суди попередніх інстанцій врахували, що накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" не набрали чинності, оскільки не пройшли державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України. Тому їх застосування щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям вважали неправомірним.
14. Урахувавши відсутність передбачених пунктом 1 Постанови КМУ № 168 фактичних підстав для виплати додаткової винагороди, суди попередніх інстанцій дійшли висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
IV. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
15. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року повністю та прийняти нове рішення, яким його позов задовольнити.
16. Як на підставу оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій позивач послався на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зазначив про те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах, а саме:
1) пункту 1 Постанови КМУ № 168 та в цілому Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Перелік), у контексті правовідносин між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин щодо позбавлення права на додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 Постанови КМУ № 168;
2) пункту 2-1 Постанови КМУ № 168 та в цілому Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 № 188 (далі - Інструкція № 188), у контексті правовідносин між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин щодо застосування положень зазначеної Інструкції для визначення права на додаткову винагороду, а саме: визначення документів для нарахування збільшеної винагороди, необхідність рапорту військовослужбовця для підготовки цих документів командуванням, а також порядок їх обміну між військовими частинами під час відряджень;
3) пункту 2-1 Постанови КМУ № 168 та в цілому наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168", у контексті правовідносин між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин щодо застосування положень зазначених наказів для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди, згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168.
17. Окрім цього, скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суди попередніх інстанцій не вжили визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів (документів, в тому числі довідки про участь у бойових діях), що підтверджують факт його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
18. Верховний Суд ухвалою від 14 грудня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
19. Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
20. Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
21. Ухвалою від 09 вересня 2024 року Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
V. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
Позиція Верховного Суду
22. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
24. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
25. Пунктом 1 Постанови КМУ № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
26. Прядок і умови виплат додаткової винагороди, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів (пункт 2-1 Постанови КМУ № 168).
27. Ключовим правовим питанням, щодо якого виник спір, є наявність підстав для виплати ОСОБА_1, як військовослужбовцю Держприкордонслужби- збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови КМУ № 168, у розмірі 100 000 гривень за період з 22.10.2022 по 31.12.2022.
28. Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі дійшли висновку про відсутність підстав для виплати ОСОБА_1 такої збільшеної грошової винагороди у зв`язку з тим, що: матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або відповідних заходах, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах;
факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону з Республікою Білорусь під час перебування у відрядженні в підпорядкуванні НОМЕР_5 прикордонного загону не є достатньою підставою для нарахування та виплати підвищеної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови КМУ № 168;
виконання бойових розпорядженнь керівника не дає право на отримання додаткових виплат, передбачених пунктом 1 Постанови КМУ № 168, та не є доказом перебування військовослужбовця безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення відповідних заходів.
29. Позивач у доводах касаційної скарги стверджує про наявність у нього права на спірні виплати та вказує про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права, пунктів 1, 2-1 Постанови КМУ № 168, Переліку № 309, Інструкції № 188 та наказів № 392-АГ та № 628-АГ, у подібних правовідносинах.
30. Надаючи оцінку доводам касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України), Верховний Суд зазначає, що після подання позивачем касаційної скарги та відкриття касаційного провадження у цій справі питання можливості отримати військовослужюовцями збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, неодноразово досліджувалося Верховним Судом.
31. Так, у справі №200/4100/23 Верховний Суд у постанові від 05.08.2024 вказав, що військовослужбовцям Держприкордонслужби на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.