ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 463/6596/23
провадження № 51-5495 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 07 серпня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2023 року про повернення апеляційної скарги.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 07 серпня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 .
Не погодившись із вказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 оскаржив зазначене рішення у апеляційному порядку.
Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 повернуто.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_6, вказуючи про незаконність оскаржуваних судових рішень, порушує питання про скасування ухвали слідчого судді за результатом розгляду його скарги, а також про скасування ухвали судді апеляційного суду про повернення його апеляційної скарги.
Зазначає, що ухвалу слідчого судді від 07 серпня 2023 року він отримав у канцелярії суду 11 серпня 2023 року, про що розписався у відповідному журналі, а апеляційну скаргу вже подав 14 серпня 2023 року, що у межах строку на апеляційне оскарження, а тому і не ініціював перед судом питання про поновлення такого строку.
За таких обставин вважає необґрунтованим висновок апеляційного про неможливість встановлення початку перебігу строку на апеляційне оскарження.
Заперечень на касаційну скаргу ОСОБА_6 не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 частково підтримав касаційну скаргу ОСОБА_6, просив ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд і суді апеляційної інстанції.
Інші учасники належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, у судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення касаційного розгляду до Суду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, вказуючи про безпідставне повернення його апеляційної скарги, також зазначає про незаконність ухвали слідчого судді, а тому ставить питання у тому числі й про її скасування.
Однак, як визначено положеннями ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Враховуючи, що з огляду на законодавчі приписи у даному випадку касаційним судом перевіряється лише законність підстав для повернення апеляційної скарги ОСОБА_6, а тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 424 КПК не можуть бути предметом касаційного розгляду інші його доводи, зокрема, про незаконність ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 07 серпня 2023 року.
За таких обставин колегія судді не розглядає доводи ОСОБА_6 в цій частині, оскільки ухвала слідчого судді за будь-яких обставин не може бути предметом касаційного розгляду.
Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_6 про безпідставне повернення його апеляційної скарги, поданої ним на ухвалу слідчого судді.
Як установлено положеннями ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 7 КПК передбачено загальні засади кримінального провадження, зокрема право на доступ до правосуддя та принцип забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Так, відповідно до положень ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
До того ж право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Тобто право на оскарження процесуальних рішень є однією з найважливіших гарантій захисту особою своїх прав і свобод від їх порушень з боку державних органів, у тому числі й судів. Право на оскарження дій (процесуальних рішень) або бездіяльності не тільки дозволяє забезпечити належний захист власних інтересів, а й сприяє виявленню та усуненню порушень і помилок при здійсненні кримінального провадження.
Крім того, відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Проте оскаржувана ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги цим вимогам не відповідає.
Повертаючи апеляційну скаргу, в мотивувальній частині ухвали апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_6 в апеляційній скарзі не вказав та не надав відповідних доказів, коли саме він отримав оскаржувану ухвалу слідчого судді, що позбавляє можливості встановити початок перебігу обчислення строку на апеляційне оскарження, а тому дає обґрунтовані підстави вважати, що такий строк пропущений. Водночас, як зазначив апеляційний суд, ОСОБА_6 не ставить перед судом питання про поновлення такого строку.
Однак, такі висновки апеляційного суду колегія суддів вважає неправильними.