постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
27 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 303/3590/20
провадження № 51-135км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 червня 2023 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні № 42020000000000080 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК), та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 368 КК,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 червня 2023 ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК.
ОСОБА_7 засуджено за ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК.
Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат і долю речових доказів.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_6, на якого було покладено тимчасове виконання обов`язків директора Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України", та який відповідно до статуту підприємства був наділений повноваженнями щодо прийняття управлінських рішень, у тому числі тих, які є підставою для прийняття на роботу та звільнення працівників підприємства, однак не був уповноважений на прийняття одноособово рішення про звільнення керівників філій цього підприємства, оскільки таке звільнення могло мати місце лише після отримання погодження Засновника, з метою одержання шляхом обману грошових коштів у великому розмірі для себе та третіх осіб, у січні 2020 року у своєму службовому кабінеті в м. Ужгороді, безпідставно погрожуючи ОСОБА_8 звільненням із займаної посади, тобто вчиненням стосовно нього з використанням свого службового становища наданих повноважень і влади дій, спрямованих на завдання шкоди правам та законним інтересам останнього, діючи за пособництва свого брата ОСОБА_7, висунув ОСОБА_8 вимогу про передачу їм грошових коштів у розмірі 375 000 грн в якості неправомірної вигоди.
Будучи введеним в оману ОСОБА_8 погодився на його вимогу передати кошти за його незвільнення з посади керівника філії.
З метою вчинення психологічного тиску на ОСОБА_8 та створення умов, за яких останній повинен був сприймати можливість його звільнення як реальну, ОСОБА_6 дав усну вказівку керівникам структурних підрозділів ДП "Закарпатський облавтодор" щодо підготовки необ`єктивної інформації про неналежне виконання ОСОБА_8 своїх службових обов`язків, яку для узагальнення передали головному інженеру ДП "Закарпатський облавтодор" ОСОБА_9, на підставі якої останнім була складена службова записка щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності.
З метою доведення свого умислу спрямованого на шахрайське заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 24 грудня 2019 року видав наказ про притягнення ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності та в подальшому ініціював засідання Закарпатської об`єднаної профспілки працівників шляхових господарств для надання нею згоди на звільнення останнього з посади, хоча добре усвідомлював, що не має права одноособово приймати рішення про таке звільнення.
На виконання вказаної вимоги ОСОБА_8, близько 09:30 20 січня 2020 року, на автомобільній стоянці супермаркету "Барва" в м. Мукачево передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 50 000 грн в якості частини раніше обумовленої суми за нібито його незвільнення з займаної посади.
24 січня 2020 року, приблизно о 15:10 ОСОБА_8 на території ресторану "Графський двір" у м. Мукачево, передав іншу частину коштів в сумі 325 000 грн поклавши їх на переднє пасажирське сидіння автомобіля "Renault", яким керував ОСОБА_7 .
При перегляді вироку за апеляційною скаргою прокурора Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 12 жовтня 2023 року залишив це рішення без змін.
Вимоги касаційної скарги та викладені в ній узагальнені доводи
У поданій касаційній скарзі прокурор ОСОБА_5, яка брала участь у розгляді провадження судами першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засуджених,просить скасувати оскаржувані вирок та ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що за встановлених судом та викладених у вироку фактичних обставин справи у діях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 убачається склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, а не ч. 3 ст. 190 КК, оскільки ОСОБА_6, як виконуючий обов`язки директора Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор", був наділений службовими повноваженнями щодо звільнення особи з посади. Водночас вирок не містить фактичних даних, які у своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК.
Окрім того, посилається на незаконність складу суду під час апеляційного розгляду, оскільки суддя ОСОБА_10, яка входила до складу колегії суддів, працювала у судовій палаті з розгляду цивільних справ і не мала спеціалізації по розгляду кримінальних проваджень.
Стверджує, що під час звільнення засуджених від відбування покарання з випробуванням суди першої та апеляційної інстанцій не врахували обставини вчинення кримінального правопорушення та їхню посткримінальну поведінку.
Вказує, що при перегляді вироку апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про повторне дослідження доказів у справі.
З урахуванням цих обставин вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання вимог статей 370, 374 та 419 КПК і є незаконними.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу.
Засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уписьмових запереченнях на касаційну скаргу просили Верховний Суд залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без зміни, касаційний розгляд справи проводити без їхньої участі.
Мотиви Суду
Колегія суддів (далі - Суд), заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно зі статтями 370, 419 КПК ухвала апеляційного суду повинна бути законною й обґрунтованою.
Мотивувальна частина такого судового рішення має містити аналіз доказів і докладні мотиви прийнятого рішення. При цьому необхідно проаналізувати і співставити із наявними у кримінальному провадженні і додатково поданими матеріалами всі доводи апеляційних скарг та дати на кожний з них вичерпну відповідь. Висновки суду повинні мати посилання на відповідний матеріальний або процесуальний закон. Ухвалу, що не містить вмотивованих висновків на доводи апеляційної скарги з питань про доведеність або недоведеність обвинувачення, кваліфікацію кримінального правопорушення, міру покарання, не можна визнавати такою, що відповідає вимогам цього Закону.
Обґрунтовуючи свій висновок про доведеність винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК, суд першої інстанції у вироку послався на показання засуджених і свідків, а також на письмові докази, зокрема протоколи слідчих дій, висновки експертів та інші докази.