ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня2024 року
м. Київ
справа № 170/499/23
провадження № 61-697 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Здоровець Сергій Вікторович,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" на рішення Шацького районного суду Волинської області у складі судді Стрілець Н. В. від 12 жовтня
2023 року, постанову Волинського апеляційного суду у складі колегії суддів:
Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я. від 12 грудня 2023 року та додаткову постанову Волинського апеляційного суду у складі колегії суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я. від 21 грудня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) "Техноторг-Дон" про захист прав споживачів.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що між ним, як покупцем, та продавцем - ТзОВ "Техноторг-Дон" 17 лютого 2022 року укладено договір купівлі-продажу № 43/320 385, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю, а покупець у порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити техніку, асортимент, кількість та комплектність якої визначається специфікацією, а саме трактор "Беларус 82,1", загальною вартістю 565 000 грн з ПДВ.
Позивач указував, що постановою Волинського апеляційного суду від 30 травня 2023 року у справі № 170/332/22 скасовано рішення Шацького районного суду від 02 лютого 2023 року про задоволення його позовних вимог та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні його позову до ТзОВ "Техноторг-Дон" про передання товару у власність відмовлено з посиланням на наявність форс-мажорних обставин, оскільки смт Мала Данилівка Харківського району Харківської області, де згідно з умов договору має бути виконане зобов`язання з передачі товару, знаходиться у Переліку територій, де ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, через що продавець не може виконати своє зобов`язання у вказаному місці.
Позивач зазначав, що наведеним судовим рішенням не встановлено обставин непереборної сили на майбутнє, а тому вважав, що він є вільним у доведенні відсутності таких обставин на момент розгляду цієї справи в суді. При цьому зауважував, що предмет позовних вимог у цій справі є іншим, ніж у справі № 170/332/22. Вказував, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, тому правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.
Посилався на те, що він належним чином виконав взяті на себе за пунктами 3.2.1.-3.2.6. договору зобов`язання, зокрема, по оплаті вартості товару, а відповідач, який зобов`язався згідно з пунктом 3.1. договору поставити покупцю на умовах самовивозу зі складу продавця за адресою: АДРЕСА_1 (або в іншому місці, яке було б безпечним в умовах воєнного стану), виконувати своє зобов`язання відмовився. Він оплатив другу частину вартості товару 15 квітня 2022 року, тому останнім днем належного виконання обов`язку з передання товару є 29 квітня 2022 року, відповідно
з 30 квітня 2022 року триває прострочення виконання зобов`язання. Форс-мажорні обставини свідчать про "об`єктивність" причин такого порушення і звільняє сторону від юридичної відповідальності, однак не виключає порушення продавцем умов договору. Відповідно до статті 617 ЦК України наявність обставин непереборної сили є звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від виконання зобов`язання. Такому положенню відповідає також пункт 6.1. договору, згідно з яким, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань (окрім грошових) за цим договором, якщо воно є наслідком форс-мажорних обставин. Визнання додаткової угоди укладеною та розширення правомочностей продавця на поставку товару у будь-якому місці на території України, яке не є тимчасово окупованим, є санкцією за договором, проте така санкція не буде виступати мірою відповідальності, позаяк виконання зобов`язання не пов`язане з будь-якими додатковими позбавленнями для ТзОВ "Техноторг-Дон", оскільки останнє зобов`язується поставити лише той товар, який передбачений договором купівлі-продажу від 17 лютого 2022 у якості основного зобов`язання. Відновлення порушених прав покупця за таких обставин і в такий спосіб не створює для продавця жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є спонукання до вчинення дій, які мав би вчинити відповідач за звичайних умов. За гіпотетичної наявності форс-мажорних обставин на момент розгляду справи, вказана обставина не виключає факт порушення договірного зобов`язання продавцем, а задоволення позовних вимог не вважатиметься притягненням останнього до відповідальності. Істотність порушення полягає у тому, що він тривалий час накопичував кошти на придбання відповідного товару та розраховував на отримання його у передбачений договором строк.
Сплативши 565 000 грн, він залишився без товару і без коштів, які щодня знецінюються, та якими відповідач може на власний розсуд розпоряджатися. Покупець втратив можливість досягнути мети договору на невизначений термін,
а тому має істотна різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності зміг отримати покупець.
Ураховуючи викладене, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог щодо стягнення неустойки, ОСОБА_1 просив суд:
- внести зміни до договору купівлі-продажу № 43/320 385 від 17 лютого 2022 року шляхом визнання укладеною додаткової угоди № 1 до вказаного договору у наступній редакції, а саме "3.1.1 Зобов`язаний поставити Товар Покупцю на умовах самовивозу зі складу Продавця за адресою:АДРЕСА_1, або за будь-яким іншим місцем на території України, яке не є тимчасово окупованим, протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту оплати Покупцем загальної вартості Товару";
- зобов`язати ТзОВ "Техноторг-Дон" передати відповідно до умов пункту 3.1.1 договору купівлі-продажу від 17 лютого 2022 року № 43/320 385 у редакції додаткової угоди № 1 про внесення змін до пункту 3.1.1 договору купівлі-продажу від 17 лютого 2022 року № 43/320 385 у його власність оплачений ним
товар - трактор "Беларус 82,1", загальною вартістю 565 000 грн з ПДВ, шляхом його поставки йому на умовах самовивозу;
- стягнути з ТзОВ "Техноторг-Дон" на його користь пеню у розмірі 28 250 грн за кожен день прострочення виконання зобовʼязання за період з 26 липня 2023 року по 05 вересня 2023 року, що передбачено пунктом 5.3.1 договору, як 5 % від вартості товару.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шацького районного суду Волинської області від 12 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Внесено зміни до договору купівлі-продажу №43/320 385 від 17 лютого 2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ "Техноторг-Дон", а саме викладено
пункт 3.1.1 договору купівлі-продажу від 17 лютого 2022 року № 43/320 385
у наступній редакції: 3.1.1 Зобов`язаний поставити Товар Покупцю на умовах самовивозу зі складу Продавця за адресою:Харківська обл., смт. Мала Данилівка, Кільцевий шлях, 6, або за будь-яким іншим місцем на території України, яке не є тимчасово окупованим, протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту оплати Покупцем загальної вартості Товару.
Стягнуто з ТзОВ "Техноторг-Дон"на користь ОСОБА_1 28 250,00 грн пені.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат, у тому числі стягнуто з ТзОВ "Техноторг-Дон" на користь позивача 24 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення районного суду мотивовано тим, що представництво відповідача
в смт Мала Данилівка Харківського р-ну Харківської області здійснювало свою діяльність у період з 30 квітня 2022 року по даний час. При цьому в представництві за вказаний період не було та немає тракторів марки, зазначеної в договорі (специфікації), однак такі трактори були в наявності та відчужувались у зазначений період в інших представництвах на території України.
Суд першої інстанції вказав, що в даному випадку істотність порушення відповідачем умов договору виявляється у невиконанні обов`язку щодо передачі оплаченого товару - трактора "Беларус 82,1", істотність шкоди є значною, враховуючи значну вартість товару та те, що тривалий час товариство користується коштами Покупця, попри те, що Товар останньому не передано, тому наявні обставини для внесення змін до договору купівлі-продажу в судовому порядку.
Суд першої інстанції зазначив, що позивачем обрано спосіб судового захисту шляхом формулювання позовної вимоги про внесення зміни до Договору шляхом визнання додаткової угоду укладеною. Суд зазначив, що згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Додаткова угода про щодо зміни умов основного договору за своєю суттю також є правочином та різновидом договору. А тому підміна одного юридичного факту - укладення правочину шляхом досягнення сторонами згоди щодо його умов, на інший юридичний факт - зміну правовідношення судом у зв`язку з наявністю спору, не може бути коректним способом вирішення цього питання.
Також суд першої інстанції врахував, що відповідно до пункту 8.2 договору, якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, внесення змін, доповнень до цього Договору або його розірвання здійснюється тільки за окремою письмовою домовленістю сторін. При цьому позивач не звертався до відповідача в досудовому порядку щодо внесення змін до договору
від 17 лютого 2022 року шляхом укладення додаткової угоди до договору, тому немає підстав визнавати додаткову угоди до договору укладеною.
Разом з тим, суд першої інстанція вказав, що, виходячи з мети даного позову і його обґрунтування, вимогу про визнання укладеною додаткової угоди між сторонами про внесення змін у пункт договору, що стосується місця доставки товару слід розуміти як вимогу про внесення змін до договору купівлі-продажу від 17 лютого 2022 року. Тому дану вимогу слід задовольнити частково, зокрема, слід внести зміни до Договору купівлі-продажу від 17 лютого 2022 року № 43/320 385, а саме викласти пункт 3.1.1 Договору в наступній редакції: 3.1.1 Зобов`язаний поставити Товар Покупцю на умовах самовивозу зі складу Продавця за адресою АДРЕСА_1, або за будь-яким іншим місцем на території України, яке не є тимчасово окупованим, протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту оплати Покупцем загальної вартості Товару.
Щодо вимоги про зобов`язання відповідача передати товар позивачу відповідно до зміненого пункту 3.1.1 договору, то суд першої інстанції вказав, що така вимога є передчасною, так як зміни в договорі в частині місця передачі товару вступають в силу з моменту набрання рішенням суду законної сили і відповідач має право на добровільне виконання зобов`язання.
Також суд першої інстанції зазначив, що оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання в частині доставки товару, вартість якого була
565 000 грн, та, враховуючи те, що відповідач має представництва (філії) по всій Україні, де були в наявності трактори "Беларус 82,1", вони могли доставити трактор даної марки в представництво ТзОВ "Техноторг-Дон" в смт Мала Данилівка, Харківського р-ну Харківської області й передати його позивачу. Проте відповідач цього не зробив, тому з нього підлягає стягненню пеня за період прострочення з 26 липня 2023 року по 05 вересня 2023 року у сумі
28 250 грн (тобто не більше 5 % вартості товару). Відповідач належним чином не обґрунтував заперечень щодо стягнення пені, не довів дію форс-мажорних обставин.
При стягненні витрат на правничу допомогу суд послався на те, що заявлена сума у розмірі 36 000 грн не підлягає стягненню, так як з трьох заявлених вимог задоволено лише дві вимоги, тому стягнуто 24 000 грн. Розмір гонорару адвоката визнано у фіксованій грошовій сумі, підтверджено наданими доказами.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", тому у частині задоволення позову судовий збір з відповідача стягнуто в дохід держави, а в частині відмови в позові - компенсовано за рахунок держави.
Короткий зміст постанови та додаткової постанови суду апеляційної інстанцій
Постановою Волинського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, задоволено. Апеляційну скаргу ТзОВ "Техноторг-Дон" залишено без задоволення.
Рішення Шацького районного суду Волинської області від 12 жовтня 2023 року
в частині відмови у позовних вимогах ОСОБА_1 скасовано і ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Зобов`язано ТзОВ "Техноторг-Дон" передати відповідно до умов пункту 3.1.1 договору купівлі-продажу від 17 лютого 2022 року № 43/320 385, з урахуванням внесених змін, у власність ОСОБА_1 оплачений товар - трактор "Беларус 82,1", шляхом його поставки ОСОБА_1 на умовах самовивозу.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не враховував у якості преюдиційної форс-мажорну обставину, встановлену у постанові Волинського апеляційного суду від 30 травня 2023 року в справі
№ 170/332/22, та не взяв до уваги сертифікат від 29 вересня 2022 року
№ 4800-22-0979, виданий Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області на звернення ТзОВ "Техноторг-Дон", яким підтверджено ту обставину, що неможливість виконання товариством умов договору про передачу товару ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу є наслідком форс-мажорних обставин, що настали з 24 лютого 2022 і надалі тривають. Така обставина під час перегляду справи за цим позовом не доводилась відповідачем, на її підтвердження не надано будь-яких доказів. Крім того, на даний час справа № 170/332/22 перебуває на перегляді в суді касаційної інстанції.
Натомість, з досліджених у судовому засіданні доказів, судом було встановлено, що представництво відповідача у с. Мала Данилівка Харківського району Харківської області, після початку агресії російської федерації щодо України, продовжило здійснювати свою діяльність з 30 квітня 2022 року по даний час, у цьому представництві не було в наявності тракторів "Беларус 82,1", однак трактори такої марки були в наявності в інших представництвах на території України. Порушення продавцем зобов`язання щодо передачі покупцю товару є істотним, оскільки, у зв`язку із тим, що такий товар було повністю оплачено покупцем, протягом усього періоду прострочення зобов`язання продавець притримав (продовжує притримувати) без належної правової підстави не лише товар, який мав бути переданий покупцю, але і грошові кошти, які покупець сплатив за такий товар, а покупець, у свою чергу, не набув товару, що був ним оплачений відповідно до умов, визначених договором, хоч для задоволення його правомірного очікування існують достатні правові підстави. Невиконання відповідачем узятого на себе зобов`язання із передання товару спричинила позивачу значну шкоду, оскільки вартість товару є значною, покупець не може отримати товари більше року, кінцева мета договору покупцем не досягнута.
Суд першої інстанції врахував, що пунктом 8.2 Договору передбачено внесення змін та доповнень до договору або його розірвання здійснюється лише за окремою письмовою домовленістю сторін, а позивач не звертався до відповідача із пропозицією укласти додаткову угоду. Водночас те, що сторона договору не скористалася процедурою позасудового врегулювання питання зміни чи розірвання договору, навіть коли порядок здійснення такої процедури врегульовано законодавчо, не позбавляє таку сторону можливості належним чином реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 ЦК України.
Позивач заявив позовну вимогу про внесення змін до Договору купівлі-продажу від 17 лютого 2022 року, шляхом визнання додаткової угоди укладеною, тому правильним є висновок суду першої інстанції про часткове задоволення такої позовної вимоги та відмови у визнанні додаткової угоди укладеною. Натомість, внесення змін до пункту 3.1.1. Договору в частині визначення місця виконання договору на підставі рішення суду не змінює обов`язку продавця передати товар, який вже є оплачений покупцем, проте розширює передбачену частиною другою статті 532 ЦК України можливість продавця виконати таку передачу у будь-якому іншому місці, що не є тимчасово окупованою територією, а не виключно зі складу у смт Мала Данилівка Харківського району Харківської області. Зважаючи на здійснення відповідачем його господарської діяльності через створені ним представництва по всій території України, такі зміни до договору спрощують процедуру виконання договору. Крім того, ураховуючи, що передання покупцю товару зі складу у смт Мала Данилівка, згідно пояснень відповідача, була неможливою саме з причини відсутності такого виду товару у визначеному договором місці, внесення змін у цій частині сприятиме якнайшвидшому відновленню порушених прав покупця (передачі йому товару) та виконанню обов`язку продавця із найменшими для нього витратами, у тому числі вартісними (товар, визначений Специфікацією, у разі його дійсної відсутності за місцем розташування представництва у смт Мала Данилівка, не потрібно переміщати продавцю з місця, де він є у наявності, у визначене договором місце поставки з метою належного виконання договору для подальшого його самовивозу покупцем зі складу продавця у смт Мала Данилівка). Задовольняючи таку позовну вимогу частково, суд першої інстанції не виходив за межі позовних вимог, оскільки така вимога була заявлена позивачем, а суд вирішував питання про права та обов`язки сторін, про які було заявлено у позовній заяві.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказав, що відмова у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача передати товар позивачу відповідно до змінених судовим рішенням умов у зв`язку із її передчасністю, є безпідставною та такою, що не відповідає вимогам матеріального права.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, зобов`язання з передання товару покупцю вже є невиконаним та простроченим. Обставини непереборної сили, які б спричинили об`єктивну неможливість виконання продавцем узятих на себе зобов`язань, в межах цього провадження не доведено та не встановлено.
Змінюючи умову щодо місця виконання зобов`язання з передання товару на умовах самовивозу, суд не змінив строку виконання зобов`язання продавцем. Таким чином, внесення змін до пункту 3.1.1. Договору не змінює факту прострочення продавцем виконання покладеного на нього зобов`язання з передання товару покупцю. Позивач не заявляв вимоги про зміну строку поставки товару, тому відповідно суд не вирішував питання про внесення змін до договору купівлі-продажу у цій частині.
Висновок суду першої інстанції про право відповідача на добровільне виконання зміненого пунктом 3.1.1. Договору з моменту набрання рішенням законної сили, та, одночасно із цим, визнання судом порушеним продавцем строку поставки товару є взаємосуперечливим, оскільки факт прострочення виконання покладеного договором на продавця (відповідача) зобов`язання щодо поставки товару та звернення покупця (позивача) із вказаним позовом виключає добровільність виконання продавцем вже порушеного ним зобов`язання.
При цьому, часткове задоволення позовної вимоги про внесення змін до договору в частині зміни місця виконання договору без задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача передати оплачений товар позивачу, не є ефективним та достатнім способом захисту в розумінні статті 16 ЦК України, оскільки самостійно внесені зміни до договору набувають виключно декларативного характеру, що не гарантує передачі продавцем товару покупцю. ТзОВ "Техноторг-Дон" вже прострочило виконання передбаченого пунктом 3.1.1 Договору зобов`язання з поставки оплаченого товару покупцю шляхом самовивозу, що встановлено судом першої інстанції, тому покупець відповідно до правил частини другої статті 369 ЦК України, має право вимагати передання такого товару. Задоволення такої позовної вимоги є необхідним для остаточного вирішення спору і сприятиме дотриманню принципу процесуальної економії.
Також суд апеляційної інстанції вказав, що стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення зобов`язання за період з 26 липня 2023 року
по 05 вересня 2023 року в сумі 28 250 грн, що становить не більше 5 % вартості товару, є санкцією, що застосовується до відповідача на підставі пункту 5.3.1 Договору та відповідає нормі частини третьої статті 549 ЦК України. Обставин, які б виключали факт порушення відповідачем обов`язку із передання товару позивачу, судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції не встановлено, тому заперечення відповідача на рішення суду в цій частині на увагу не заслуговують.
Доводи апеляційної скарги в частині завищеного розміру витрат (24 000 грн) на професійну правничу допомогу, що були стягнуті судом першої інстанції на користь позивача, оскільки така сума є неспівмірною зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову, значенням справи для сторони, є безпідставними, оскільки відповідач не заявляв клопотання про зменшення судових витрат позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції, а суд позбавлений можливості за власною ініціативою без клопотання сторони про зменшення цих витрат, їх зменшити.
Додатковою постановою Волинського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, задоволено частково.
Ухвалено додаткове судове рішення в цій справі.
Стягнуто з ТзОВ "Техноторг-Дон" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
Стягнуто з ТзОВ "Техноторг-Дон" в дохід Держави судовий збір у розмірі
4 520,00 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим що, оскільки апеляційну скаргу позивача задоволено у повному обсязі, однак, ураховуючи той факт, що перегляд рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою позивача здійснювалось у частині позовних вимог залишених без задоволення, а відзив представника позивача на апеляційну скаргу ТзОВ "Техноторг-Дон" зокрема, але не виключно, містить ті самі обґрунтування, що й апеляційна скарга позивача; обсяг наданих адвокатом послуг складає підготовка апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу відповідача, участь в одному судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, а тому заявлений до стягнення з відповідача на користь позивача розмір судових витрат, пов`язаних із наданням останньому професійної правничої допомоги, є об`єктивно завищеним. Зважаючи на заперечення відповідача щодо заявленого розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд дійшоввисновку про необхідність зменшення таких витрат із заявлених 30 000 грн до 15 000 грн.
Щодо розподілу судовий витрат у частині судового збору, апеляційний суд зазначив, що суд задовольнив одну вимогу позивача, а тому судовий збір у розмірі 4 520 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави, а не компенсовано за рахунок держави. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги ТзОВ "Техноторг-Дон" відмовлено, то сплачений ним судовий збір у розмірі 9 356,64 грн покладається на нього.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2024 року ТзОВ "Техноторг-Дон" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шацького районного суду Волинської області
від 12 жовтня 2023 року, постанову Волинського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року та додаткову постанову Волинського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити й стягнути витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи № 170/499/23 із Шацького районного суду Волинської області, у задоволенні клопотання
ТзОВ "Техноторг-Дон" про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень відмовлено.Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ТзОВ "Техноторг-Дон" мотивована тим, суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду:
від 02 липня 2019 року у справі № 910/15484/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 910/1274/19, від 18 лютого 2020 року у справі № 902/364/19, від 16 лютого
2021 року у справі № 921/530/18, від 21 липня 2021 року у справі № 912/3323/20, від 31 серпня 2022 року у справі № 910/15264/21.
Вказує, що у товариства виникли обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які не залежали від їхньої волі, мали надзвичайний характер, унеможливили виконання зобов`язань по поставці Товару за договором купівлі-продажу від 17 лютого 2022 року № 43/320 385. Зазначене, зокрема, підтверджено сертифікатом Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області
від 29 вересня 2022 року № 4800-22-0979 та Переліком № 309.
Зазначає, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення вийшов за межі заявлених позивачем вимог, чим порушив принцип диспозитивності в цивільному процесі, так як основною вимогою позивача у справі № 170/499/23, щодо якої суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, є визнання укладеною додаткової угоди до договору. Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що товариство нібито вчинив істотне порушення умов укладеного між сторонами спору договору.
Суди підтримали позицію позивача, зазначивши, що істотність порушення продавцем зобов`язання щодо передачі покупцю товару полягає в тому, що товар було повністю оплачено покупцем, а продавець протягом усього періоду прострочення зобов`язання притримав без належної правової підстави не лише товар, але і грошові кошти покупця, проте такі висновки судів є помилковими.
Вказують що невиконання ними зобов`язання по поставці товару через дію форс- мажорних обставин повністю виключає наявність істотного порушення умов договору.
Також зазначає, що у цій справі відсутній предмет спору, оскільки предметом позову ОСОБА_1 у цій справі є вимога визнати укладеною додаткову угоду до договору, предметом спору у цій справі є сама додаткова угода. Для виникнення у позивача права вимоги щодо визнання укладеною додаткової угоди до договору, між сторонами у справі мав би існувати спір щодо цієї угоди, який міг би виникнути при дотриманні позивачем норм статей 638, 640 та 642 ЦК України.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції було заявлено клопотання про закриття провадження у справі № 170/499/23 на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору, проте суд першої інстанції проігнорував свій обов`язок та відмовив у задоволенні клопотання, чим порушив норми процесуального права. При цьому зазначає, що рішення щодо поставки позивачу товару (фактично - рішення між тими самими сторонами, з тим самим предметом спору) уже винесене судом і набрало законної сили у справі № 170/332/22.
Крім того, судами було проігноровано положення пункту 8.2 укладеного сторонами договору, згідно з яким внесення змін, доповнень до Договору або його розірвання здійснюється тільки за окремою письмовою домовленістю сторін. Проте, позивач не звертався до них з приводу внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди.
Зазначає, що задоволення судами вимог позивача про стягнення з товариства пені за невиконання зміненого зобов`язання по поставці товару суперечить принципу розумності та справедливості, оскільки, накладення відповідальності на них за зобов`язанням, яке ними не порушувалося, є незаконним.
Також вважають, що задоволений судами розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, що є підставою для значного зменшення їх розміру.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу, та заяву про стягнення витрат на правничу допомогу
У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив від представника ОСОБА_1 - адвоката Здоровця С. В., на касаційну скаргу, в якому зазначається, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, суди належним чином встановили фактичні обставини у справі, надали їм належну оцінку, ухвалили судові рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права. При цьому вказує, що встановлені фактичні дані виключають наявність у спірних правовідносинах обставин непереборної сили як підстави для невиконання відповідачем свого зобов`язання.
Крім того, зазначає, що, оскільки судові рішення у справі № 170/332/22 спірні правовідносини між сторонами не врегулювали, а предмет та підстави позову у справі № 170/499/23 є іншими, провадження у даній справі не підлягало закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, а тому доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.
Необґрунтованою є позиція відповідача про необхідність зупинення провадження у даній справі до остаточного вирішення справи № 170/332/22 у Верховному Суді, оскільки пункт 6 частини першої статті 251 ЦПК допускає можливість зупинення провадження лише до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі та у разі об`єктивної неможливості розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Вказана позиція відповідача була спрямована, на думку позивача, лише на затягування розгляду даної справи.
Доводи відповідача про те, що суди неспівмірно стягнули витрати на професійну правничу допомогу, є безпідставними, оскільки відповідач не подавав клопотання про зменшення таких судових витрат позивача в суді першої інстанції,
а заперечення витрат у суді апеляційної інстанції були взяті до уваги судом,
у результаті чого такі витрати були зменшені в два рази (з 30 000 грн до
15 000 грн). При цьому саме інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (наведена правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження N 14-382цс19), постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року
у справі 305/1042/16-ц та інших).
Також просить стягнути з відповідача понесені ними при розгляді даної справи у суді касаційної інстанції витрати на професійну правничу допомогу у розмірі
20 тис грн, а докази на їх підтвердження будуть подані протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення.
Разом з тим, 04 липня 2024 року до Верховного Суду подано заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Здоровця С. В., в якій просить одночасно з ухваленням судового рішення стягнути з ТзОВ "Техноторг-Дон" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 тис грн, понесені при розгляді справи у суді касаційної інстанції, на підтвердження чого надає відповідні докази.
Доводи та зміст інших заяв, клопотань
01 липня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ТзОВ "Техноторг-Дон" про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень, в яких просить врахувати, що Верховний Суд 19 червня 2024 року розглянув справу № 170/332/22, провадження № 61-9556 св 23, в якій дійшов певних правових висновків, які впливають на розгляд цієї справи.
05 липня 2024 року до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Здоровця С. В., в яких заявник просить не враховувати доводи попередньої заяви ТзОВ "Техноторг-Дон", так як правові висновки постанови Верховного Суду від 19 червня 2024 року у справі
№ 170/332/22, провадження № 61-9556 св 23, не впливають на обставини цієї справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з довідки переселенця № 720-7501151567 ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, народився в м. Лозова Харківської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .
17 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та ТзОВ "Техноторг-Дон" укладено договір купівлі-продажу № 43/320 385, за умовами якого Продавець зобов`язувався передати у власність Покупцю, а Покупець у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, зобов`язався прийняти й оплатити техніку, асортимент, кількість та комплектність якої визначається сторонами у специфікації, який є додатком до цього Договору.
За специфікацією до договору, Продавець зобов`язався передати у власність трактор "Беларус 82,1", загальною вартістю у 565 000 грн з ПДВ.
Згідно з пунктом 2.2 договору покупець зобов`язується сплатити загальну вартість товару (565 000 грн з ПДВ) у наступному порядку: пункт 2.2.1 у сумі, що дорівнює 70 % від загальної вартості товару протягом 3 календарних днів з моменту підписання договору; пункт 2. 2. 2 у сумі, що дорівнює 30 % від загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з моменту підписання договору.
З копій квитанцій від 17 лютого 2022 року № 37193801 на суму 390 000 грн
та від 15 квітня 2022 року № 37533039 на суму 175 000 грн встановлено, що покупець свої зобов`язання виконав.
Згідно з пунктом 3.3.1 договору Продавець зобов`язаний поставити товар Покупцю на умовах самовивозу зі складу Продавця за адресою:
АДРЕСА_1, протягом 10 робочих днів з моменту оплати Покупцем загальної вартості товару.
Пунктом 5.3.1 договору купівлі-продажу від 17 лютого 2022року № 43/320 385 передбачено, що за порушення строку поставки товару продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), що діяла у період нарахування пені, від вартості простроченого до поставки товару, за кожен день прострочення (загальна сума пені не може перевищувати 5 % від вартості товару, простроченого до поставки покупцю).
Відповідно до пункту 6.3 договору купівлі-продажу від 17 лютого 2022 року № 43/320 385 кожна із сторін при виникненні обставин непереборної сили зобов`язана протягом 3 календарних днів з дати їх виникнення інформувати іншу сторону у письмовій форм про їх настання.
Подібний спір вирішувався у справі № 170/332/22. Рішенням Шацького районного суду Волинської області від 02 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ТзОВ "Техноторг-Дон" передати відповідно до умов договору купівлі-продажу від 17 лютого 2022 року № 43/320 385 у власність ОСОБА_1 оплачений товар - трактор "Беларус 82,1", загальною вартістю 565 000 грн з ПДВ, шляхом його поставки ОСОБА_1 Стягнуто з ТзОВ "Техноторг-Дон" на користь ОСОБА_1 28 250 грн пені, 20 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 39 224,60 грн.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ТзОВ "Техноторг-Дон" відмовлено.
Постановою Волинського апеляційного суду від 30 травня 2023 року апеляційну скаргу ТзОВ "Техноторг-Дон" задоволено частково. Рішення Шацького районного суду Волинської області від 02 лютого 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ТзОВ "Техноторг-Дон" скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТзОВ "Техноторг-Дон" про захист прав споживача відмовлено; у решті рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 19 червня 2024 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Здоровця С. В. про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТзОВ"Техноторг-Дон" відмовлено. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Здоровця С. В. задоволено частково.
Постанову Волинського апеляційного суду від 30 травня 2023 року в частині вирішення первісного позову ОСОБА_1 до ТзОВ "Техноторг-Дон" про захист прав споживача скасовано, рішення Шацького районного суду Волинської області від 02 лютого 2023року у цій частині залишено в силі.
Касаційну скаргу ТзОВ"Техноторг-Дон" залишено без задоволення.
Рішення Шацького районного суду Волинської області від 02 лютого 2023року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 травня 2023 року в частині вирішення зустрічного позову ТзОВ "Техноторг-Дон" до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу залишено без змін. Вирішено питання судових витрат (провадження № 61-9556св23).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник, у змісті касаційної скарги, зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: 1) Застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; 4) Судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).