ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 727/7618/23
провадження № 61-3505св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 09 листопада 2023 року у складі судді Бойко М. Є. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Лисака І. Н., Височанської Н. К., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у розмірі 20 700,00 дол. США.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 07 вересня 2006 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . В грудні 2019 року вона захворіла на онкологічне захворювання, на лікування якого необхідні були значні кошти, яких їх сім`я не мала.
У зв`язку з цим вона змушена була взяти кошти у борг, тому 12 грудня 2019 року на підставі договорів позики, укладених із ОСОБА_3 на 17 000 дол. США та ОСОБА_4 на 14 000 дол. США, отримала зазначені грошові кошти із зобов`язанням повернути їх не пізніше 31 грудня 2022 року.
Також 12 грудня 2019 року на підставі договору позики, укладеного з ОСОБА_5, взяла у борг 10 400 дол. США, які зобов`язалася повернути не пізніше 30 червня 2023 року.
Після проходження лікування за кордоном її стосунки з відповідачем погіршилися і вони розірвали шлюб.
Грошові кошти, які отримувала в борг, вона самостійно повернула позикодавцям 08 грудня 2022 року та 10 травня 2023 року.
Посилаючись на те, що отримані за договорами позики кошти використані в інтересах сім`ї, а тому такі договори утворили зобов`язання повернути позику й для відповідача, просила вимоги задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 листопада 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем отримання нею у борг зазначених у позові грошових коштів та виникнення у відповідача також зобов`язання щодо їх повернення, з огляду на відсутність оригіналів відповідних документів.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 14 грудня 2023 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Виходячи з принципу співмірності та розумності судових витрат, суд першої інстанції стягнув із позивачки на користь відповідача документально підтверджені ним витрати на правову допомогу.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 листопада 2023 року залишено без змін.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 грудня 2023 року скасовано, а заяву ОСОБА_2, про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.
Апеляційний суд погодився з основним рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим і не вбачав підстав для його скасування.
Виходячи з того, що відповідач пропустив строк на подання доказів понесених витрат, визначений в абзаці 2 частини восьмої статті 141 ЦПК України, апеляційний суд залишив заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення без розгляду на підставі абзацу 3 частини восьмої статті 141 ЦПК України.
Додатковою постановою Чернівецького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Решетов В. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року в справі № 678/364/15-ц, від 30 жовтня 2019 року в справі № 753/15072/16, від 19 липня 2023 року в справі № 523/16981/20, від 02 червня 2022 року в справі № 522/26382/15, від 16 січня 2019 року в справі № 521/17654/15-ц та постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17, від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржуються лише в частині вирішення вимог по суті, в частинізалишення без розгляду додаткового рішення не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Помилково встановивши відсутність правовідносин позики між позивачкою та позикодавцями, суди не застосували до спірних правовідносин частину першу статті 544 ЦК України, частину четверту статті 65 СК України і прийняли незаконне рішення про відмову задоволенні позову про стягнення з відповідача частини суми позики, яку ОСОБА_1 одноосібно повернула позикодавцям.
Крім того, суди попередніх інстанцій самоусунулись від реальної! розгляду спору, відмовивши у задоволенні позову лише з тих міркувань, що позивачка не довела факт укладення договорів позики.
Доводи інших учасників справи
Представник ОСОБА_2 - адвокат Логінова М. Д. подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Шевченківського районного суду міста Чернівці цивільну справу № 727/7618/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
У травні 2024 року матеріали справи № 727/7618/23 надійшли до Верховного Суду.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 вересня 2006 року, який розірваний на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 липня 2022 року
Згідно з копіями договорів позики від 12 грудня 2019 року ОСОБА_1 отримала у борг із терміном повернення до 31 грудня 2022 року від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 17 000 доларів США, від ОСОБА_4 - 14 000 доларів США, а також від ОСОБА_6 - 10 400 доларів США з терміном повернення до 30 червня 2023 року для оплати лікування.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків станом на 12 липня 2023 року ОСОБА_1 у період із 1 кварталу 2017 року до 2 кварталу 2020 року отримувала державну та соціальну матеріальну допомогу.
Згідно копій розрахунків Ізраїльського центру медичного туризму ОСОБА_1 сплачено за послуги з грудня 2019 року кошти на загальну суму 26 500 дол. США.
Крім того, 12 березня 2020 року між ТОВ "Медікс-рей Інтернешнл Груп" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання платних медичних та інших послуг.
Відповідно до виписки MoneyGram від 01 січня 2020 року до 31 грудня 2022 року ОСОБА_5 здійснювала перекази грошових коштів на ім`я ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; за період із 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року ОСОБА_10 здійснила переказ грошових коштів на ім`я ОСОБА_11 .