ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 130/3116/21
провадження № 61-9077св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля Агропродукт",
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротал", Приватне підприємство "Агротал", Державний реєстратор Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області Фаренюк Сергій Анатолійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агропродукт" на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 31 січня 2023 року у складі судді Грушковської Л. Ю., додаткове рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09 березня 2023 року у складі судді Грушковської Л. Ю. та постанову Вінницького апеляційного суду від 09 травня 2023 року у складі колегії суддів: Стадника І. М., Войтка Ю. Б., Матківської М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агропродукт" (далі - ТОВ "Поділля Агропродукт"), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротал" (далі - ТОВ "Агротал"), Приватне підприємство "Агротал" (далі - ПП "Агротал"), державний реєстратор Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області Фаренюк С. А., про витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування та скасування державної реєстрації.
Позовну заяву обґрунтувала тим, що їй на підставі державного акту серії ВН належить земельна ділянка, кадастровий номер 0521084500:04:003:0081, площею 5,4416 га, яка розташована на території Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.
У 2015 році вона уклала з ТОВ "Агротал" договір оренди вказаної земельної ділянки.
Разом з тим, їй стало відомо, що обробіток цієї ж земельної ділянки на підставі договору оренди від 01 січня 2017 року та додаткової угоди до нього від 03 квітня 2018 року вже здійснює ТОВ "Поділля Агропродукт". Право оренди за ТОВ "Поділля Агропродукт" на підставі вказаних договорів зареєстроване державним реєстратором Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області Фаренюком С. А.
Позивачка стверджувала, що договору оренди з ПП "Агротал", а також додаткових угод з ТОВ "Поділля Агропродукт" не підписувала, згоди на обробіток своїй землі не надавала.
Переконувала, що її підписи на вказаних договорах є підробленими з метою незаконного використання земельної ділянки.
З огляду на викладене, просила суд витребувати у ТОВ "Поділля Агропродукт" земельну ділянку, що належить їй на підставі державного акту серії ВН з кадастровим номером 0521084500:04:003:0081, площею 5,4416 га, яка розташована на території Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області та скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди державного реєстратора Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області Фаренюка С. А. за індексним номером 36416395 від 01 серпня 2017 року та стягнути понесені судові витрати з відповідача.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 31 січня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Витребувано у ТОВ "Поділля Агропродукт" з чужого незаконного користування земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ВН, кадастровий номер 0521084500:04:003:0081, площею 5,4416 га, яка розташована на території Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області. Скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди державного реєстратора Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області Фаренюка С. А. за індексним номером 36416395 від 01 серпня 2017 року. Стягнуто з ТОВ "Поділля Агропродукт" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 816,00 грн та витрати за проведення експертизи в сумі 5 663,10 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивачка не підписувала договір оренди землі від 01 січня 2017 року та додаткову угоду до нього, що підтверджується висновком експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - КНДІСЕ) Міністерства юстиції України від 09 листопада 2022 року № 6316/6317/22-21, а отже не висловлювала волевиявлення на укладення цих правочинів, то вказані правочини є неукладеними, а належна позивачці земельна ділянка перебуває у фактичному користуванні ТОВ "Поділля Агропродукт" без встановлених законом на те підстав.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки договір оренди від 01 січня 2017 року та додаткова угода до нього не були підписані позивачкою, то вони не підлягали державній реєстрації, а отже реєстрація цих договорів порушує право позивачки ОСОБА_1 на вільне використання земельної ділянки і підлягає скасуванню.
Додатковим рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09 березня 2023 року стягнуто з ТОВ "Поділля Агропродукт" на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 10 000,00 грн, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Ухвалюючи додаткове судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позовні вимог позивачки у цій справі були повністю задоволенні, то з урахування положень статей 137, 141 ЦПК України понесені нею судові витрати на надання професійної допомоги адвоката у розмірі 10 000,00 грн підлягають відшкодуванню в заявленому розмірі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 09 травня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "Поділля Агропродукт" залишено без задоволення, а рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 31 січня 2023 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У червні 2023 року ТОВ "Поділля Агропродукт", в інтересах якого діє адвокат Барішевський О. В., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 31 січня 2023 року, додаткове рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09 березня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 09 травня 2023 року, в якій, з урахуванням уточнень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження (з урахуванням уточненої редакції касаційної скарги) заявник посилається на те, що суди прийняли судові рішення з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, необґрунтовано відхилив його клопотання про проведення повторної судової почеркознавчої експертизи (пункт 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не надали належну оцінку запереченням заявника на висновок експертів від 09 листопадова 2022 року № 6316/6317/22-21 та помилково прийняли його як належний доказ у справі;
- не звернули увагу на те, що судова експертиза за матеріалами цієї цивільної справи № 130/3116/21, за результатами якої складено висновок експертів від 09 листопадова 2022 року № 6316/6317/22-21, у частині почеркознавчого дослідження проведена неповно, з недотриманням певних методичних положень у галузі почеркознавчої експертизи, а зроблені і результаті дослідження категоричні негативні висновки щодо справжності спірних підписів від імені ОСОБА_1 є недостатньо обґрунтованими;
- проігнорували, що визначений позивачкою розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн не підтверджений належними первинними документами та є непропорційним;
- не врахували, що наявність лише договору про надання правничої допомоги від 01 жовтня 2021 року та акта приймання-передачі наданих послуг до нього не доводить обґрунтованості розміру судових витрат позивачки та не підтверджує фактичних витрат позивачки на професійну правничу допомогу.
Крім того, у касаційній скарзі заявник виклав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 09 травня 2023 року, а також клопотання про зупинення виконання вказаного судового рішення.
Оскільки касаційна скарга не містить доводів щодо питання належності обраного позивачкою у цій справі способу захисту, то Верховний Суд оскаржувані судові рішення у цьому аспекті не перевіряє, а здійснює перевірку оскаржуваних судових рішень лише в межах наведених заявником доводів.
Станом на момент розгляду справи Верховним Судом відзиви на касаційну скаргу ТОВ "Поділля Агропродукт" від інших учасників справи не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 20 червня 2023 року касаційну скаргу ТОВ "Поділля Агропродукт" на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 31 січня 2023 року, додаткове рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09 березня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 09 травня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2023 року поновленоТОВ "Поділля Агропродукт" строк на касаційне оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 09 травня 2023 року. Касаційну скаргу ТОВ "Поділля Агропродукт" залишено без руху та надано заявнику строк для усунення її недоліків, а саме запропоновано заявнику надати докази сплати судового збору у розмірі 1 816,00 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2023 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Поділля Агропродукт" з підстав визначених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області матеріали цивільної справи № 130/3116/21; відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Поділля Агропродукт" про зупинення виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 09 травня 2023 року; надано іншим учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
У вересні 2023 року матеріали справи № 130/3116/21 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН, кадастровий номер 0521084500:04:003:0081, площею 5,4416 га, яка розташована на території Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, державним реєстратором Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області зареєстровано право оренди за договором та додаткова угода про заміну сторони та внесення змін до договору оренди. Індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36416395 від 01 серпня 2017 року.
Згідно з висновком експертів Вінницького відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України від 09 листопада 2022 року № 6316/6317/22-21 підпис у договорі оренди від 01 січня 2017 року, укладеному між ОСОБА_1 та ПП "Агротал" виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Підпис у додатковій угоді про заміну сторони від 01 січня 2017 року, укладеній між ОСОБА_1 та ПП "Агротал" виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Підпис у договорі оренди від 01 січня 2017 року, укладеному між ОСОБА_1 та ПП "Агротал" виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою. Підпис у додатковій угоді про заміну сторони та внесення змін до договору оренди від 01 січня 2017 року, укладеній між ОСОБА_1 та ПП "Агротал" виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.
Правове обґрунтування
Щодо суті спору
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно до вимог частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі ( зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії ), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як висновок, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
За частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на дату, зазначеній у спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Реєстрація неукладеного сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою.
Отже, реєстрація права оренди за орендарем на вказану земельну ділянку, коли договір оренди орендодавець фактично не підписувала (правочин є неукладеним), не відповідає вимогам закону.
Схожих висновків дійшов Верховний Суд і у постанові від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18).
Згідно зі статями 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази та давши їм належну оцінку, правильновиходив із того, що оскільки позивачка не підписувала договір оренди землі від 01 січня 2017 року та додаткову угоду до нього, що підтверджується висновком експертів Вінницького відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України від 09 листопада 2022 року № 6316/6317/22-21, а отже не висловлювала волевиявлення на укладення цих правочинів, то вказані правочини є неукладеними, а належна позивачці земельна ділянка перебуває у фактичному користуванні ТОВ "Поділля Агропродукт" без встановлених законом на те підстав.