ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 274/511/15-ц
провадження № 61-6837 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Сенс Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні
скаргиакціонерного товариства "Сенс Банк" та представника ОСОБА_1 - адвоката Омельчука Ігоря Миколайовича, на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 листопада
2023 року в складі судді Корбут В. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року в складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й., Талько О. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2015 року публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі -
ПАТ "Альфа-Банк"), після перейменування акціонерне товариство "Сенс Банк" (далі - АТ "Сенс Банк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 14 травня 2008 року між відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) "Сведбанк" і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0501/0508/88-099, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 60 000,00 доларів США зі сплатою 13,5 % річних на строк до 13 травня 2018 року.
На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором,
у цей самий день, 14 травня 2008 року були укладені договори поруки
між ВАТ "Сведбанк", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 № 0501/0508/88-099-Р-1
та № 0501/0508/88-099-Р-2, відповідно, які зобов`язалися солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором.
Між ПАТ "Сведбанк", яке є правонаступником ВАТ "Сведбанк", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були укладені: договір про внесення змін і доповнень від 11 травня 2011 року № 1 до кредитного договору № 0501/0508/88-099
від 14 травня 2008 року, договір про внесення змін і доповнень від 12 травня
2011 року № 2 до кредитного договору № 0501/0508/88-099 від 14 травня
2008 року, договір про внесення змін та доповнень від 12 травня 2011 року № 1
до договору поруки № 0501/0508/88-099-Р-1 від 14 травня 2008 року, договір
про внесення змін та доповнень від 12 травня 2011 року № 1 до договору поруки
№ 0501/0508/88-099-Р-2 від 14 травня 2008 року.
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, а згодом між ПАТ "Дельта Банк"
та ПАТ "Альфа-Банк" 15 червня 2012 року було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким ПАТ "Альфа-Банк" отримало право вимоги за кредитним договором від 14 травня 2008 року № 0501/0508/88-099.
На теперішній час ПАТ "Альфа-Банк" (після перейменування АТ "Сенс Банк") набуло право вимоги до ОСОБА_1, який умови кредитного договору не виконав, на вимоги не реагував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 10 січня 2015 року становила 51 247 доларів США.
З урахуванням наведеного та уточнених позовних вимог, АТ "Сенс Банк" просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 0501/0508/88-099
від 14 травня 2008 року, яка станом на 26 лютого 2018 року становить
80 070,25 доларів США, а саме: за кредитом у розмірі 51 247,07 доларів США;
по відсоткам - 22 356,47 доларів США; пеня за останній рік - 6 456,71 доларів США.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом
до ПАТ "Альфа-Банк", третя особа - ОСОБА_1, про визнання договору поруки припиненим.
У січні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом
до ПАТ "Альфа-Банк", третя особа - ОСОБА_1, про визнання договору поруки припиненим.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог, які є ідентичними за змістом, зазначали, що 14 травня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого було погоджено сплату процентів - 13,5 % річних.
У ході розгляду цієї справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стало відомо,
що без погодження із ними, як із поручителями, без укладання відповідних додаткових угод до договорів поруки, ПАТ "Сведбанк" 04 травня 2012 року
в односторонньому порядку збільшило ставку за користування кредитними коштами до 14,5 % річних, тоді як пунктом 11 договорів поруки визначено,
що сторони не мають права в односторонньому порядку змінити його умови.
Такі дії банка призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителів, а тому відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука за договорами поруки від 14 травня 2008 року № 0501/0508/88-099-Р-1 та № 0501/0508/88-099-Р-2
є припиненою.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, кожен окремо, просили суд:
- визнати поруку ОСОБА_4 згідно з договором поруки від 14 травня 2008 року № 0501/0508/88-099-Р-1, укладеного між ВАТ "Сведбанк", ОСОБА_2
та ОСОБА_1, припиненою.
- визнати поруку ОСОБА_3 згідно з договором поруки від 14 травня 2008 року № 0501/0508/88-099-Р-2, укладеного між ВАТ "Сведбанк", ОСОБА_3
та ОСОБА_1, припиненою.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 січня 2017 року зустрічні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняті до спільного розгляду з первісним позовом.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області
від 01 листопада 2023 року позов АТ "Сенс Банк" у частині вимог до ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Сенс Банк" заборгованість за кредитним договором від 14 травня 2008 року № 0501/0508/88-099, укладеним
із ВАТ "Сведбанк", станом на 26 лютого 2018 року у розмірі 80 070,25 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 51 247,07 доларів США, заборгованості за відсотками у розмірі 22 356,47 доларів США, пені за останній рік у розмірі 6 456,71 доларів США.
У задоволенні позову АТ "Сенс Банк" у частині вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_2 відмовлено.
Зустрічні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено.
Визнано припиненою поруку ОСОБА_3 за договором поруки від 14 травня
2008 року № 0501/0508/88-099-Р-2, укладеним із ВАТ "Сведбанк".
Визнано припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки від 14 травня
2008 року № 0501/0508/88-099-Р-1, укладеним із ВАТ "Сведбанк".
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов банка у частині вимог до ОСОБА_1, суд першої інстанції урахував положення статей 512, 514, 516 ЦК України, преюдиційні обставини, встановлені в судових рішеннях судів першої, апеляційної та касаційної інстанції
у справі № 274/7192/20, та зробив висновок, що до банка (ПАТ "Альфа Банк" - після перейменування АТ "Сенс Банк") перейшло право вимоги до ОСОБА_1
за кредитним договором від 14 травня 2008 року № 0501/0508/88-099. При цьому суд уважав безпідставними посилання відповідачів про те, що ОСОБА_1
не отримував кредитні кошти.
Позичальник не виконав узяті на себе зобов`язання, а тому 14 січня 2015 року банк надіслав на адресу відповідачів вимогу про дострокове повернення кредиту,
яка була залишена ними без виконання.
З метою з`ясування розміру заборгованості ОСОБА_1 за клопотанням відповідачів двічі призначалася у справі судово-економічна експертиза (ухвали
від 14 липня 2016 року та від 26 січня 2023 року), яка не була проведена в зв`язку
з її несплатою, а тому районний суд уважав, що відповідачами не надано доказів, які б ставили під сумнів розрахунок заборгованості, наданий банком.
За цих обставин суд першої інстанції задовольнив позов банка в частині вимог
до ОСОБА_1 .
Оскільки з 04 травня 2012 року було підвищено процентну ставку, тобто змінено зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором, унаслідок чого збільшився обсяг відповідальності за цим зобов`язанням поручителів ( ОСОБА_2
та ОСОБА_3 ), які не надавали згоди на це, суд уважав, що порука ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинилася 04 травня 2012 року на підставі частини першої
статті 559 ЦПК України, а тому дійшов висновку про відмову у задоволенні позову банка до поручителів про стягнення заборгованості та про задоволення
їх зустрічних позовів.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року апеляційні скарги АТ "Сенс Банк" та представника ОСОБА_1 - адвоката Омельчука І. М., залишено без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 листопада 2023 року - без змін.
Апеляційний суд погодився із висновком районного суду щодо вирішення первісного позову банка та вказав, що є доведеним факт укладання 14 травня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 кредитного договору
№ 0501/0508/88-099, за яким останній отримав кредит у відповідному розмірі, який, у свою чергу, ним повернутий не був, а тому виникла заборгованість, доведена банком, розмір якої відповідачами не спростований.
Суд апеляційний інстанції відхилив доводи ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо недослідження оригіналів банківських документів, указавши, що вони відповідають тим копіям,
які знаходяться у матеріалах справи й були досліджені районним судом.
Також суд апеляційної інстанції погодився із висновком районного суду в частині вирішення зустрічних позовів про припинення поруки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі частини першої статті 559 ЦК України, так як процентна ставка була підвищена, внаслідок чого збільшився обсяг їх відповідальності, на що вони згоди не надавали.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх надходження до суду касаційної інстанції
У травні 2024 року АТ "Сенс Банк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області
від 01 листопада 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 23 квітня 2024 року, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог первісного позову АТ "Сенс Банк"
та в частині задоволених вимог зустрічних позовів ОСОБА_3, ОСОБА_2 скасувати та ухвалити у вказаній частині нове судове рішення, яким первісний позов АТ "Сенс Банк" задовольнити у повному обсязі, у задоволенні вимог зустрічних позовів ОСОБА_3, ОСОБА_2 відмовити.
Підставами касаційного оскарження судових рішень АТ "Сенс Банк" зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: судами застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані
у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У травні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Омельчук І. М., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 листопада 2023 року
та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог первісного позову АТ "Сенс Банк" скасувати, справу у цій частині направити
на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень представник ОСОБА_1 - адвокат Омельчук І. М., зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: судами застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, вказують, що в ухваленні судового рішення
у суді першої інстанції брав участь суддя, якому було заявлено відвід (пункти 1,
4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2024 року, після усунення недоліків, визначених в ухвалі від 14 травня 2024 року, відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою АТ "Сенс Банк". Витребувано цивільну справу
з районного суду.
04 червня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2024 року, після усунення недоліків, визначених в ухвалі від 27 травня 2024 року, відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката
Омельчука І. М.
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Омельчука І. М., про зупинення виконання судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга АТ "Сенс Банк" мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що порука ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинилася із 04 травня 2012 року на підставі частини першої статті 559
ЦК України, оскільки 11 травня 2011 року між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1
був укладений договір про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору від 14 травня 2008 року № 0501/0508/88-099, яким указаний кредитний договір викладено в новій редакції, а саме розділ 8 "Відповідальність сторін", яким було зменшено обсяг відповідальності за порушення умов щодо щорічного страхування предмета іпотеки із 2 % від первинної суми кредиту до 1 % річних від залишку
по кредиту на період порушення виконання зобов`язання. Відтак, у поручителів навпаки зменшився обсяг відповідальності та розмір зобов`язання.
Починаючи з 04 травня 2012 року в зв`язку з відсутністю страхування предмета іпотеки на наступний рік, банк скористався своїм правом і підняв процентну ставку на час порушення із 13,5 % до 14,5 % річних, що не є збільшенням обсягу зобов`язання.
Судами не враховано положення статті 73 СК України та статті 541 ЦК України щодо солідарної відповідальності за законом, а саме, що кредит брався в інтересах сім`ї, а ОСОБА_2 є дружиною позичальника, що свідчить про її обізнаність щодо договорів та їх умов.
Суди надали перевагу доводам відповідачів-поручителів, проігнорувавши
при цьому докази та доводи банка.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Омельчука І. М., мотивована тим, що суди безпідставно врахували обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 274/7192/20, оскільки вони не є преюдиційними для цієї справи.
Судом першої інстанції діяв упереджено, взяв до уваги лише докази банка, відмовив у задоволенні його клопотання про витребування доказів, не надав належної правової оцінки експертному економічному дослідженню, проведеному за заявою ОСОБА_1, та одночасно з цим не перевірив правильність розрахунку заборгованості, наданого банком. Апеляційний суд не перевірив обставини, які ставилися під сумнів відповідачем-позичальником, та дійшов помилкового висновку про залишення апеляційної скарги останнього без задоволення.
Вказує, що отримання ОСОБА_1 кредитних коштів не підтверджено первинними документами, оформленими відповідно до Закону України
"Про бухгалтерських облік та фінансову звітність".
Також справу в суді першої інстанції розглянуто суддею, якому був заявлений відвід.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2024 року від АТ "Сенс Банк" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач просить касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Омельчука І. М., залишити без задоволення, оскільки доводи є безпідставними.
Вказується, що в апеляційному суді додатково було досліджено оригінали кредитного договору та договорів поруки, а також договори про внесення змін
до них. Факт укладення указаних договорів, переходу права вимоги та набуття права вимоги за цими договорами, факт видачі кредиту встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, в інших справах № 274/4558/19
(позов ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк", відділу державної реєстрації Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області, третя особа - ОСОБА_2, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно) та № 274/7192/20 (позов ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк", відділу державної реєстрації Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, визнання припиненим речового права власності та скасування запису
про право власності) (частина четверта статті 82 ЦПК України).
ОСОБА_1 здійснював погашення кредиту, а тому посилання на неотримання коштів за кредитним договором, є безпідставними.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14 травня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0501/0508/88-099, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит
у розмірі 60 000,00 доларів США зі сплатою 13,5 % річних на строк до 13 травня 2018 року (а. с. 18-20, т. 1).
На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором
від 14 травня 2008 року № 0501/0508/88-099, були укладені договори поруки:
- 14 травня 2008 року № 0501/0508/88-099-Р-1 між ВАТ "Сведбанк", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а. с. 30, т. 1);
- 14 травня 2008 року № 0501/0508/88-099-Р-2 між ВАТ "Сведбанк", ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а. с. 35, т. 1).
11 травня 2011 року між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору від 14 травня
2008 року № 0501/0508/88-099, відповідно до умов якого сторони вказаного правочину домовились вважати кошти, надані позичальнику у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, кредитом у розмірі 42 500,00 доларів США, розмір простроченої заборгованості за кредитом - 12 996,28 доларів США. Також викладено кредитний договір від 14 травня 2008 року в новій редакції
із урахуванням указаних змін (а. с. 21-25, т. 1).
12 травня 2011 року ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 уклали договір про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору від 14 травня 2008 року
№ 0501/0508/88-099, відповідно до якого визначили, що на дату укладення цього договору розмір строкової заборгованості за кредитом, яка відображена
на позичковому рахунку позичальника, складає 42 500,00 доларів США, розмір простроченої заборгованості за кредитом - 11 818,48 доларів США, розмір простроченої заборгованості по процентах за кредитним договором -
1 182,23 доларів США, строкова заборгованість по процентах - 657,32 доларів США. Сторони домовилися, що з 12 травня 2011 року шляхом укладення зазначеного договору збільшено суму заборгованості на позичковому рахунку позичальника на суму залишків, нарахованих на дату укладення цього договору,
на рахунках: простроченої заборгованості за кредитом згідно з пунктом 1.1 цього договору про внесення змін та доповнень; простроченої заборгованості
по процентах за кредитним договором згідно з пунктом 1.2 цього договору (в тому числі нарахованих на суму простроченої заборгованості за кредитом). Сторони домовились, що з урахуванням пункту 2 цього договору розмір строкової заборгованості за кредитом, яка відображена на позичковому рахунку позичальника, складає 55 500,71 доларів США. Також договором змінено порядок та строки погашення заборгованості та сплати процентів (а. с. 26, т. 1).
До договорів поруки 12 травня 2011 року також було внесено зміни, за якими поручителі зобов`язалися перед банком відповідати за виконання зобов`язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику у вигляді кредиту згідно
з кредитним договором від 14 травня 2008 року в розмірі 55 500,71 доларів США (а. с. 31, 36, т. 1).
10 травня 2012 року листом-повідомленням АТ "Сведбанк" повідомив ОСОБА_1 про те, що у зв`язку з невиконанням зобов`язань, передбачених пунктом 5.7 кредитного договору, відповідно до умов пункту 8.4.1 кредитного договору процентна ставка встановлена в пункті 1.3 була підвищена і з 04 травня 2012 року встановлена на рівні 14, 5 % річних. У зв`язку з цим перераховано розмір ануїтетного платежу. У випадку усунення допущених Вами порушень, процентна ставка і, відповідно, сума ануїтетного платежу буде зменшена (відновлена)
у порядку, передбаченому пунктом 8.4.2 кредитного договору (а. с. 144, т. 1).
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги (а. с. 9, т. 1).
ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Альфа-Банк" 15 червня 2012 року уклали договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов якого ПАТ "Альфа-Банк" отримало право вимоги за кредитним договором, у тому числі до ОСОБА_1 (а. с. 10-17, т. 1).
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 26 лютого 2018 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 80 070,25
доларів США, а саме: за кредитом у розмірі 51 247,07 доларів США; по відсоткам - 22 356,47 доларів США; пеня за останній рік - 6 456,71 доларів США
(а. с. 81-82, т. 4).
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області
від 10 лютого 2022 року у справі № 274/7192/20 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк", ВДР Радомишльської РДА Житомирської, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 . Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 грудня 2020 року, а саме заборону АТ "Альфа-Банк" відчужувати будівлю кафе "Лісова пісня", що розташована на АДРЕСА_1 (а. с. 106-115, т. 4).
Постановою Житомирського апеляційного суду від 17 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу та рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 лютого 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВДР Радомишльської РДА Житомирської області про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк" про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора ВДР Радомишльської РДА Житомирської області Калініченко Т. В. від 28 лютого 2019 року індексний номер 45746401 про державну реєстрацію права власності, яким зареєстровано право власності на будівлю,
а саме кафе "Лісова пісня", що знаходиться на
АДРЕСА_1, за АТ "Альфа-Банк". У решті позову ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк" про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а. с. 116-133, т. 4).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А., від 12 квітня 2023 року у справі № 274/7192/20 касаційну скаргу АТ "Альфа-Банк" залишено без задоволення. Постанову Житомирського апеляційного суду від 17 травня 2022 року залишено без змін (провадження № 61-5466св22) (а. с. 4-15, т. 5).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;