ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 484/4366/20
провадження № 61-3451 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Рохманов СергійІванович,
відповідачі: Первомайська районна державна адміністрація Миколаївської області, Головне управління Держгеокадастру Миколаївської області,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер-агро,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рохманова Сергія Івановича, на постанову Миколаївського апеляційного суду у складі колегії суддів: Темнікової В. І., Крамаренко Т. В., Тищук Н. О. від 07 лютого 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, Управління Держгеокадастру у Первомайському районі Миколаївської області, Реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області про визнання недійсними виданих на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 20 листопада 2012 року № 523-р державних актів про право приватної власності на земельну ділянку 773 особам та скасувати державну реєстрацію прав власності на вказані земельні ділянки (цивільна справа № 484/5719/15-ц).
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області
від 04 лютого 2016 року за вказаним позовом відкрито провадження у цивільній справі № 484/5719/15-ц.
12 березня 2016 року ОСОБА_1 у цивільній справі № 484/5719/15-ц подано заяву про збільшення позовних вимог шляхом доповнення вимогами про визнання незаконними (недійсними) та скасування розпоряджень Первомайської райдержадміністрації від 12 жовтня 2012 року № 471-р "Про надання дозволу громадянам України про складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради" та від 20 листопада 2012 року
№ 523-р "Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (775 чоловік) для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області".
12 квітня 2016 року ОСОБА_1 у цивільній справі №484/5719/15-ц подано заяву про збільшення позовних вимог шляхом доповнення вимогами про визнання незаконним (недійсним) та скасування розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 12 жовтня 2012 року № 470-р "Про зарахування земельної ділянки в межах Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності".
У заяві зазначено, що ухвалення Первомайською районною державною адміністрацією Миколаївської області розпоряджень № 471-р та № 523-р, видача державних актів про право приватної власності на земельні ділянки із вказаними в позовній заяві кадастровими номерами, а також реєстрація права приватної власності на такі земельні ділянки здійснені в результаті реалізації (виконання) розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 12 жовтня 2012 року № 470-р "Про зарахування земельної ділянки в межах території Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності".
Вказувала, що 24 листопада 1995 року Ленінська сільська рада народних депутатів Первомайського району Миколаївської області прийняла рішення про передачу у колективну власність 1 674 га земель колгоспу "Шлях Леніна". У подальшому, на підставі рішень Ленінської сільської ради в колективну власність Колективного сільськогосподарського підприємства "Шлях Леніна" було додатково передано чотири земельні ділянки розміром 49,76 га, 3,31 га, 22,01 га та 14,04 га, з метою надання частки (паю) громадянам, які були помилково пропущені у первинних списках. Таким чином, загальна площа землі, що була передана з державної власності до колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства "Шлях Леніна", склала 1 763,12 га.
27 листопада 1995 року КСП "Шлях Леніна" отримало Державний акт на право колективної власності на землю, який був зареєстрований в Книзі державних актів на право колективної власності.
Відповідно до Указу Президента України від 10 листопада 1994 року
№ 666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видавався сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі. Пунктом 3 Указу передбачалось, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі продажу, дарування, міни, успадкування, застави.
У лютому 1997 року, липні 1999 року та березні 2000 року 519 членам КСП "Шлях Леніна" були визначені земельні частки (паї) у праві колективної власності на землю. У подальшому землі КСП "Шлях Леніна" були розпайовані поміж 519 осіб, серед яких були і члени цього підприємства ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Розпорядженнями голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 28 січня 1997 року № 19, від 15 липня 1999 року № 134-р, від 01 березня 2000 року № 45-р були видані 519 сертифікатів членам КСП "Шлях Леніна" на загальну земельну ділянку в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
Позивачка зазначала, що земля, яка була передана з державної власності до колективної власності членів КСП "Шлях Леніна" в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, є такою, що в установленому порядку роздержавлена та розпайована, на зазначену землю видано
519 сертифікатів про право власності на земельну частку (пай).
Вказувала, що впродовж 1998-2000 років вона та її чоловік - ОСОБА_4 уклали 517 ідентичних за змістом договорів, які були нотаріально посвідчені, за умовами яких придбали у інших колишніх членів КСП "Шлях Леніна" право на земельну ділянку (пай), яке посвідчене сертифікатом про право власності на земельну частку (пай).
У 2000 році на підставі розробленої технічної документації щодо виготовлення державного акту про право приватної власності на землю було визначено загальну площу в натурі (на місцевості), яка відповідає 519 земельним часткам (паям), які належать ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - відповідно 989,82 га та 764,15 га (всього 1 753,97 га).
Позивач зазначала, що 26 травня 2000 року Ленінська сільська рада своїм рішенням за № 20 передала в приватну власність їй земельну ділянку площею 764,15 га і ОСОБА_4 земельну ділянку площею 989,82 га.
16 червня 2000 року їй, ОСОБА_1, і ОСОБА_4 видано один на двох державний акт на право приватної власності на землю за № 315, згідно якого їм передано 1 753,97 га землі (764,15+989,82=1753,97).
Вона та ОСОБА_4 передали земельну ділянку площею 1 753,97 га в установленому законом порядку у користування ТОВ "Агрофірма Корнацьких".
Рішенням Первомайського районного суду Миколаївської області від 11 січня
2001 року, залишеним без змін ухвалою Миколаївського обласного суду
від 14 лютого 2001 року (справа № 2-19/2001), за результатами розгляду позову прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області визнано недійсним державний акт за реєстраційним номером 315 на право приватної власності на землю, виданий 16 червня 2000 року Ленінською сільською радою Первомайського району Миколаївської області ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 1 753,97 га.
Проте, прокурором Миколаївської області у позові не ставилось питання про витребування у них земельної ділянки та повернення її до державної власності з будь-яких підстав і рішення суду з цих питань не ухвалювалося. Судами ніколи не визнавались недійсними договори купівлі-продажу, укладені ОСОБА_1 та ОСОБА_4, з 519 колишніми членами КСП "Шлях Леніна" про придбання у них прав на земельні ділянки (пай), які посвідчені сертифікатами. Тому позивачка вважала, що земля, загальною площею 1 753,97 га, яка відповідає 519 земельним часткам (паям), залишилася у неї та ОСОБА_4 на підставі сертифікатів на право власності на земельну частку (пай).
Позивачка посилалася на те, що визнання судом недійсним за позовом прокурора державного акту № 315 на право приватної власності на землю, виданого 16 червня 2000 року Ленінською сільською радою Первомайського району Миколаївської області їй та ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 1 753,97 га, не мало наслідком втрату нею та ОСОБА_4 права на виділення земельних часток (паїв), придбаних ними за договорами купівлі-продажу у колишніх членів КСП, в натурі, а також земельних часток (паїв), отриманих ними особисто, як членами КСП "Шлях Леніна", які посвідчені сертифікатом. Не мало зазначене судове рішення наслідком і виникнення права власності держави на спірну земельну ділянку.
Вважала, що наслідком визнання недійсним вказаного державного акту № 315 є позбавлення його юридичної сили з моменту його видання, тобто він є таким, що ніколи не діяв (є не чинним з моменту його видання). Отже, державний акт № 315 не спричинив наслідків виникнення права приватної власності з моменту його видачі, визнання його недійсним потягло незавершеність юридичної процедури виділення в натурі земельних часток (паїв), належних ОСОБА_4 та ОСОБА_1, яка закінчувалася видачею державного акта про право приватної власності на земельну ділянку, а отже, і зміною статусу землі у формі земельних часток (паїв) на інший об`єкт цивільних прав - земельну ділянку. Відтак, виділення в натурі земельних часток (паїв) та передача їх у приватну власність як земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як юридичний факт не відбулися. Отже, чинними залишилися сертифікати на право на земельну частку (пай) і вона має право в будь-який час звернутися до державних органів щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі та одержання державного акта про право приватної власності на землю.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину права на земельні частки (паї) перейшли до неї, ОСОБА_1, тому вона є власником 519 земельних часток (паїв).
12 жовтня 2012 року Первомайська районна державна адміністрація Миколаївської області прийняла розпорядження за № 470-р про зарахування земельної ділянки в межах території Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності і в той самий день прийняла розпорядження № 471-р про надання дозволу громадянам України на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради.
20 листопада 2012 року Первомайська районна державна адміністрація Миколаївської області прийняла розпорядження № 523-р, яким затвердив проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (775 чоловік) для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
Таким чином, розпорядження № 471-р та № 523-р були ухвалені внаслідок реалізації розпорядження № 470-p, яким було вилучено в державну власність
1 553,97 га розпайованих земель, оскільки іншої землі для ведення сільського господарства в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, у розмірі більше 52,4317 га станом на момент прийняття розпорядження № 470-р у державній власності не перебувало, що підтверджується статистичними довідками форми 6-зем, наявними в матеріалах справи.
У подальшому, 24-26 грудня 2012 року 773 особам були видані державні акти на право власності на земельну ділянку в межах земель, що належать їй,
ОСОБА_1, відповідно до сертифікатів на земельну частку (пай).
Отже, Первомайська районна державна адміністрація Миколаївської області
12 жовтня 2012 року видала розпорядження № 470-р "Про зарахування земельної ділянки в межах території Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності", зі змісту якого слідує, що відповідач, будучи органом державної влади, безоплатно і примусово вилучив та самовільно визначив статус спірної землі як землі державної власності, зарахувавши до земель запасу саме державної власності 1 553,97 га земель із належних ОСОБА_1 та ОСОБА_4
1 753,97 га земель, право на які посвідчено чинними сертифікатами на право власності на земельну частку (пай), тим самим здійснивши дії щодо відчуження зазначеної землі на користь держави в непередбачений законом спосіб.
При цьому таке зарахування 1 553,97 га земель до земель державної власності здійснено відповідачем за відсутності ухваленого в установленому порядку та з передбачених законом підстав судового рішення про припинення прав на земельну частку (пай) ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на 1 553,97 га земель, посвідчених сертифікатами про право власності на земельну частку (пай), та передачу спірної землі до державної власності.
Відповідно до статті 19 ЗК України у 2012 році земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, могли перебувати у запасі. При цьому земельним законодавством не було визначено правового механізму переведення (віднесення, зарахування) відповідних земель до земель запасу, тому у відповідача не було правових підстав та повноважень, правового механізму зараховувати землі навіть державної власності до земель запасу шляхом видання відповідного розпорядження.
Відповідно до положень пункту 3 Указу Президента України від 03 грудня
1999 року № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом, що засвідчує право володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеною часткою.
Пунктом 3 Указу Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" установлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.
Члени КСП "Шлях Леніна", а саме вона, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 скористалися зазначеним правом, придбавши 517 земельних часток (паїв) в інших членів цього ж підприємства.
Відповідно до пункту 17 Перехідних положень ЗК України (у редакції, що набрала чинності з 01 січня 2002 року) сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. Водночас норми щодо дійсності сертифікатів, вступили в дію із 01 січня 2002 року із набранням чинності нової редакції Земельного кодексу України. На момент виникнення спірних правовідносин така норма була відсутня в законодавстві, тому відповідно до статті 58 Конституції України не може бути застосована в даних правовідносинах.
Таким чином, власник сертифіката про право власності на земельну частку (пай) вправі без обмеження у часі реалізувати своє право на виділення земельної частки (паю) в натурі в межах розпайованих земель.
Право органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб розпоряджатися земельною часткою (паєм) шляхом її відчуження обмежено ЗК України (пункт 15 Перехідних положень), яким визначено вичерпний перелік способів відчуження земельних часток (паїв).
Отже, земельні ділянки, право на які членам колишнього КСП "Шлях Леніна" посвідчено сертифікатами про право власності на земельну частку (пай) та іншими визначеними законом правовстановлюючими документами, не могли бути передані у власність інших громадян, які не були членами зазначеного колективного сільськогосподарського підприємства.
Примусове відчуження на користь держави (передача в державну власність) земельних часток (паїв), що належать громадянам на підставі сертифікатів на право власності на земельну частку (пай), можливе у встановленому законом порядку за наявності передбачених законом суспільних потреб та виключно після набрання законної сили рішенням адміністративного суду щодо вилучення землі для суспільних потреб, ухваленим за позовом уповноваженого законом суб`єкта владних повноважень.
А тому передача земельних часток (паїв) до державної власності за розпорядженням місцевої державної адміністрації законодавством не передбачена.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Така вимога стосувалася і порядку набуття державою землі у власність із встановлених статтею 84 ЗК України підстав - державна власність на земельну ділянку виникала виключно з моменту її державної реєстрації.
Водночас Первомайська районна державна адміністрація не вчинила жодних дій, спрямованих на державну реєстрацію права власності держави на спірну земельну ділянку, зазначену в розпорядженні № 470-р. Тобто земельна ділянка загальною площею 1 553,97 га, про яку йдеться в розпорядженні № 470-р, не виникла ні як об`єкт цивільних прав, ні як об`єкт державної власності.
Зміст розпорядження № 470-p свідчить, що вилучення 1 553,97 га земель відбулося поза її волею, як власника земельних часток (паїв), тобто мало місце їх примусове вилучення, таке вилучення відбулося безоплатно, без попередньої та повної компенсації позивачці вартості землі, як того вимагає чинне законодавство. Водночас не існувало жодної суспільної потреби, визначеної законом, у вилученні зазначеної землі, а відповідач оскаржуване розпорядження № 470-р не обґрунтовував будь-якою суспільною потребою. При цьому задоволення потреб фізичних осіб в земельних ділянках для ведення особистого селянського господарства за рахунок вилучених в іншої особи земель не є згідно законодавства суспільною потребою.
Крім того, земельна ділянка загальною площею 1 553,97 га, про яку йдеться в пункті 1 розпорядження № 470-р, не відносилася ні до земель державної власності, ні до земель комунальної власності, оскільки раніше вибула з державної власності, так як у 1995 році була передана у колективну власність членів колективного сільськогосподарського підприємства, в подальшому розпайована між ними, тому відповідач на момент виникнення спірних правовідносин взагалі був позбавлений можливості приймати рішення в порядку статті 118 ЗК України щодо передачі у власність вказаної землі іншим особам.
Таким чином, видавши розпорядження № 470-р, відповідач вжив заходів, спрямованих на примусове безоплатне вилучення 1 553,97 га землі Корнацьких та її зарахування до державної власності, тим самим перебрав на себе функції суду, що суперечить імперативним положенням статей 19, 124 Основного закону України. Дане розпорядження є незаконним й нікчемним, відтак не підлягало та не підлягає виконанню в силу статті 60 Конституції України, згідно якої ніхто не зобов`язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
Порушені її права на земельні ділянки підлягають захисту в порядку, передбаченому статтею 152 ЗК України, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Особливістю цього способу захисту прав на землю є те, що відповідачами виступають органи, наділені владними повноваженнями (органи місцевого самоврядування, органи виконавчої влади).
Згідно зі статтями 8, 55 Конституції України, статті 50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" рішення райдержадміністрацій, їх посадових осіб можуть бути оскаржені в судовому порядку. Визнання в судовому порядку протиправними та скасування (визнання незаконними у редакції статті 16 ЦК України) рішень органів державної влади є окремим способом захисту цивільних прав та інтересів, порушених зазначеними органами під час реалізації ними своїх повноважень.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд прийняти заяву про збільшення позовних вимог, задовольнити в повному обсязі позовні вимоги, викладені в позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог від 12 березня 2016 року, а також визнати незаконним (недійсним) та скасувати розпорядження голови Первомайської районної державної адміністрації від 12 жовтня 2012 року
№ 470-р "Про зарахування земельної ділянки в межах території Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності".
Короткий зміст процесуальних судових рішень, прийнятих до ухвалення рішення по суті
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області
від 17 травня 2016 року у цивільній справі № 484/5719/15-ц до участі у справі залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору 773 фізичні особи, яким видано державні акти на право власності на спірні земельні ділянки.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 липня 2016 року у цивільній справі № 484/5719/15-ц до участі у справі залучено в якості співвідповідачів 773 фізичні особи, яким видано державні акти на право власності на спірні земельні ділянки.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області
від 04 грудня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про роз`єднання її позовних вимог у цивільній справі № 484/5719/15-ц задоволено та виділено в самостійне провадження її позовні вимоги до Первомайської райдержадміністрації, Управління Держгеокадастру у Первомайському районі Миколаївської області, Реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, та ОСОБА_5, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ТОВ "Партнер-агро" і Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб підприємців апарату виконавчого комітету Первомайської районної ради Миколаївської області, про визнання незаконним (недійсним) та скасування розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 12 жовтня 2012 року № 470-р "Про зарахування земельної ділянки в межах Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності".
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 січня 2021 року прийнято виділені позовні вимоги до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження у цивільній справі
№ 484/4366/20 та призначено справу до підготовчого засідання.
06 квітня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну предмету позову та уточнення позовних вимог, в якій зазначила, що повністю підтримує позовну заяву, із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог щодо визнання незаконним (недійсним) та скасування розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 12 жовтня 2012 року
№ 470-р "Про зарахування земельної ділянки в межах Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності", та підтверджує обставини, викладені в них.
Вказувала, що розпорядження Первомайської районної державної адміністрації
від 12 жовтня 2012 року № 470-р грубо суперечить, зокрема, статтям 14, 19 Конституції, статтям 3, 6, 7, 21 Закону "Про місцеві державні адміністрації", статтям 17, 19, 122, 154 ЗК України та підлягає визнанню незаконним (недійсним) та скасуванню із відновленням становища, що існувало до порушення законних прав та інтересів позивачки, крім того позивачці заподіяно моральну шкоду.
Також зазначала, що аналіз матеріалів цивільної справи № 484/4366/20 вказує на те, що Управління Держгеокадастру у Первомайському районі Миколаївської області, Реєстраційна служба Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області та ОСОБА_5 не можуть бути відповідачами за позовною вимогою про визнання незаконним (недійсним) та скасування розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області
від 12 жовтня 2012 року № 470-р "Про зарахування земельної ділянки в межах Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності", так як у силу приписів Закону України "Про місцеві державні адміністрації" не є відповідальними за видання розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 12 жовтня 2012 року № 470-р, а також за наслідки реалізації такого розпорядження; спільні права чи обов`язки Первомайської районної державної адміністрації, Управління Держгеокадастру у Первомайському районі Миколаївської області, Реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області та ОСОБА_5 як співвідповідачів не є предметом спору в даній цивільній справі, оскільки в даній справі не йдеться про їх права та обов`язки, які могли б виникнути або виникли з однієї підстави, так само предметом спору в даній цивільній справі не є однорідні права і обов`язки вказаних фізичних та юридичних осіб.
Посилалася також на те, що вона не зазначала даних осіб в заяві про збільшення позовних вимог як співвідповідачів за позовною вимогою про визнання незаконним (недійсним) та скасування розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 12 жовтня 2012 року № 470-р, так як дана позовна вимога заявлена нею до особи, яка несе відповідальність за законність оскаржуваного розпорядження, а саме Первомайської районної державної адміністрації. Таким чином, відповідачем в даній справі має бути саме Первомайська районна державна адміністрація Миколаївської області.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним (недійсним) та скасувати розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 12 жовтня 2012 року № 470-р "Про зарахування земельної ділянки в межах Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності" та відновити становище, яке існувало до порушення її прав та законних інтересів (до видання протиправного розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області
від 12 жовтня 2012 року № 470-р "Про зарахування земельної ділянки в межах Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності"), стягнути з Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області на її користь моральну шкоду в розмірі 10 тис грн, завданої виданням протиправного розпорядження № 470-р і замінити неналежних відповідачів, а саме Управління Держгеокадастру Первомайському районі Миколаївської області, Реєстраційну службу Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, ОСОБА_5 на належного відповідача Первомайську районну державну адміністрацію Миколаївської області.
03 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про заміну первісного відповідача належним, в якому просила замінити неналежних відповідачів, а саме Реєстраційну службу Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області та ОСОБА_5 на належного відповідача Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області. Клопотання про заміну неналежних відповідачів, що міститься в заяві про зміну предмету позову та уточнення позовних вимог залишити без розгляду та визначити, що співвідповідачами у даній справі є Первомайська районна державна адміністрація Миколаївської області та Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області
від 17 грудня 2021 року замінено неналежних відповідачів у цій справі, а саме: Реєстраційну службу Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області і ОСОБА_5 належним відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру в Миколаївській області. Продовжено розгляд справи № 484/4366/20.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області
від 16 лютого 2023 року у задоволенні клопотання ТОВ "Партнер-Агро" про об`єднання цивільної справи № 484/4366/20 з цивільною справою № 484/5719-15-ц в одне провадження відмовлено. Клопотання ОСОБА_1 про заміну предмету позову та уточнення позовних вимог задоволено. Продовжено розгляд справи № 484/4366/20.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області
від 11 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та недійсним розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 12 жовтня 2012 року № 470-р "Про зарахування земельної ділянки в межах Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності".
Стягнуто з Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
У решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що у Первомайської районної державної адміністрації були відсутні повноваження своїм розпорядженням зарахувати до земель державної власності чи земель запасу державної власності землі недержавної форми власності, зокрема 1 553,97 га спірних земель із
1 753,97 га земель, що розташовані на території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, як і не могла розпорядитися зазначеною землею як безхазяйним майном.
Суд першої інстанції відхилив доводи третьої особи - ТОВ "Партнер-агро" про те, що внаслідок визнання судом недійсним державного акта № 315 спірна земля в силу статті 80 ЗК України 1990 року автоматично перейшла у державну власність, оскільки судом не було встановлено факту, що право ОСОБА_1 чи ОСОБА_4 на спірну землю припинялося з підстав, зазначених
статтями 27 та 28 ЗК України 1990 року, а навпаки встановлено, що на момент ухвалення розпорядження № 470-р, земельний масив, про який йдеться в
пункті 1 оскаржуваного розпорядження, не відносився ні до земель державної власності, ні до земель комунальної власності, оскільки вказана земля у 1995 році вибула з державної власності та була передана у колективну власність членів КСП "Шлях Леніна", у подальшому розпайована між ними. Тому Первомайська райдержадміністрація на момент виникнення спірних правовідносин була позбавлена можливості приймати рішення щодо розпорядження вказаною землею.
З урахуванням викладеного, розпорядження № 470-р суперечить положенням статей 6, 19, 124 Основного закону України, відповідно до яких орган державної влади має діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією та законами України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, привласнення функцій судів іншими органами чи посадовими особами заборонено.
Суд першої інстанції відхилив аргументи третьої особи та відповідачів щодо неефективності обраного позивачем способу захисту цивільного права, оскільки у даній справі встановлено незаконність розпорядження № 470-р, оскаржуване розпорядження не потягло тих юридичних наслідків, на які воно було спрямоване. Тобто зазначена в розпорядженні № 470-р земельна ділянка, загальною площею 1 553,97 га, не перейшла у державну власність та відповідно до земель запасу державної власності; оскарження позивачем розпорядження № 470-р спрямоване на захист законного інтересу позивачки у юридичній визначеності на майбутнє, а інтерес позивачки у юридичній визначеності на майбутнє порушується, допоки існує незаконне розпорядження № 470-р, тобто має місце триваюче порушення; позивачка може оскаржити розпорядження № 470-р впродовж усього часу тривання порушення зазначеного інтересу позивачки.
Районний суд зазначив, що позивачкою строк позовної давності не пропущено, так як у зв`язку з виданням розпорядження № 470-р мало місце "втручання" у право власності позивачки на майно, а саме право на земельні частки (паї) і таке втручання не було правомірним.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд першої інстанції зазначив, що поданими сторонами доказами підтверджується, що позивачка змушена протягом понад 10 років, із березня 2013 року, захищати в органах влади, зокрема, у судах, свої права та законні інтереси, порушення яких спричинено виданням розпорядження № 470-р, у зв`язку із чим вона зазнає тривалих душевних страждань. Тому суд вважав, що компенсація моральної шкоди в розмірі
10 000 гривень є розумною та справедливою, а відшкодування моральної шкоди належить покласти на відповідача, яким порушено законні права та інтереси позивачки шляхом видання незаконного розпорядження № 470-р, а саме на Первомайську районну державну адміністрацію Миколаївської області.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року апеляційну скаргу ТОВ "Партнер-агро", до якої приєдналася Первомайська районна державна адміністрація Миколаївської області, задоволено. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 жовтня
2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що мета позивачки спрямована на захист права власності на майно, а саме права власності на належні, на її думку, їй земельні частки (паї) земельного масиву, загальною площею 1 753,97 га, що посвідчені відповідними сертифікатами на право власності на земельну частку (пай) та договорами купівлі-продажу земельних часток (паїв), а також на виділення їх в натурі (на місцевості) з подальшим одержанням державного акту на земельну ділянку, яке не визнається відповідачами і щодо якого Первомайською районною державною адміністрацією здійснені незаконні розпорядчі дії шляхом прийняття розпорядження від 12 жовтня 2012 року № 470-р "Про зарахування земельної ділянки в межах території Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності", у результаті реалізації (виконання) якого нею прийняті розпорядження від 12 жовтня 2012 року № 471-р "Про надання дозволу громадянам України про складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради" та від 20 листопада 2012 року № 523-р "Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (775 чоловік) для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області", а також були видані державні акти про право приватної власності на земельні ділянки 775 особам з реєстрацією їх права приватної власності на ці земельні ділянки.
Про це нею зазначалося в заяві про збільшення позовних вимог та клопотанні про роз`єднання позовних вимог. У подальшому саме позовні вимоги про визнання незаконним (недійсним) та скасування розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 12 жовтня 2012 року № 470-р за клопотанням представника позивачки були виділені судом під час розгляду справи № 484/5719/15 у самостійне провадження та розглядалися судом першої інстанції у даній справі № 484/4366/20.
Наявний у позивачки спір з 773 особами щодо земельних ділянок, на які вони вже отримали державні акти про право власності, розглядається судом за позовом позивачки у справі № 484/5719/15, в якому з урахуванням збільшених позовних вимог, позивачка і посилалася як на підставу для визнання недійними державних актів 773 осіб, зокрема, на незаконність розпоряджень Первомайської районної державної адміністрації від 12 жовтня 2012 року № 470-р та № 471-р, а також розпорядження № 523-р від 20 листопада 2012 року.