ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 712/9328/21
провадження № 61-12562св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач ?ОСОБА_1,
відповідач ? ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_3, на постанову Черкаського апеляційного суду від 18 липня 2023 року у складі колегії суддів: Сіренка Ю. В., Гончар Н. І., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та компенсацію моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що 29 березня 2021 року сталася дорожня-транспортна пригода, за участі автомобіля марки "Opel Vectra", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля марки "Volkswagen Тouаreg", реєстраційний номер НОМЕР_2, під його керуванням. Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2021 року визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.
Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи від 24 червня 2021 року № 47, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Volkswagen Touareg" внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, складає 575 114,00 грн. Крім того він поніс витрати на транспортування автомобіля до місця зберігання транспортного засобу, до станції технічного обслуговування з метою проведення розкомплектовуючих робіт для проведення експертного дослідження та на зворотну доставку до місця зберігання, а також понесено витрати для проведення експертного дослідження і послуги адвоката.
Страхового відшкодування він не отримував.
Також йому було завдано моральної шкоди, що полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з пошкодження його майна. Протягом тривалого часу він був вимушений самостійно шукати кошти для ремонту свого автомобіля, через що тривалий час не міг спати вночі. Сімейний бюджет доводилось спрямовувати на ремонт автомобіля, що спричинило виникнення пригніченого стану. Внаслідок чого постраждали, крім нього, і члени його родини, що призвело до розладу стосунків у родині.
ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 599 534,00 грн майнової шкоди, 30 000,00 грн компенсації моральної шкоди та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2023 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 453 934,00 грн та 3 000,00 грн компенсації моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. У вказаній постанові суду зазначено, що позивач своїми діями порушив вимоги п.п. 2.3. б), 16.11. Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Водночас суд позбавлений можливості при розгляді цієї цивільної справи встановлювати вину водія ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, а тому не бере до уваги доводи відповідача про встановлення вини позивача ОСОБА_1, на підтвердження чого відповідач надав висновок експертного дослідження Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 03 червня 2021 року № КЕД-19/124-21/7020, оскільки питання щодо наявності/відсутності вини у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та притягнення особи до адміністративної відповідальності не є компетенцією суду в цій справі.
Встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Opel Vektra", яким керував відповідач, була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25 вересня 2020 року № АР/4270695 у ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ". Ліміт відповідальності за вказаним полісом визначено у розмірі 130 000,00 грн. Як позивач, так і відповідач звертались до страхової компанії із заявами про настання страхового випадку, проте відповіді не отримали. У разі, якщо потерпілий не реалізував своє право на отримання страхового відшкодування за рахунок страховика, він має права вимагати від винуватця - страхувальника, чия відповідальність застрахована, відшкодування шкоди, якщо розмір такої перевищує розмір страхового відшкодування, у тому числі і на суму франшизи. Таким чином, позивач, як потерпіла особа, відповідно до частини першою статті 1166 ЦК України не позбавлений права безпосередньо вимагати відшкодування шкоди у особи, яка її завдала, але за певних умов. Якщо розмір фактичної шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, то саме на особу, яка завдала шкоди, покладається обов`язок щодо сплати такої різниці за завдану шкоду. Неприйняття рішення страховиком відповідача та невиплата суми, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку, є підставою для зменшення суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача. З урахуванням наведеного сума, яка підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, підлягає зменшенню з 575 114,00 грн до 445 114,00 грн, тобто на 130 000,00 грн. Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 1 800,00 грн за транспортування пошкодженого автомобіля, 2 020,00 грн витрат за проведення розкомплектовуючих робіт для проведення експертного дослідження та витрати за проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 5 000,00 грн.
Також судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 була заподіяна моральна шкода. При вирішенні питання про розмір завданої моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості з урахуванням обставин справи та тяжкості страждань позивача, суд вважав, що розмір компенсації моральної шкоди необхідно зменшити до 3 000,00 грн, як такий що відповідає характеру правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань позивача.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Черкаського апеляційного суду від 18 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд, вирішуючи спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зробив висновки про права та обов`язки страховика (страхової компанії) - особи, яка не була залучена до участі у справі, як співвідповідач, тим самим, порушуючи принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. Вирішення спору ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, неможливо без вирішення питання стягнення страхового відшкодування з ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ", в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2, або ж МТСБУ, у випадку припинення діяльності вказаної страхової компанії, шляхом залучення страховика в справу як співвідповідача. Клопотання про залучення у справу співвідповідача позивачем в суді першої інстанції не заявлялось. На стадії апеляційного розгляду суд позбавлений можливості залучити співвідповідача.
Оскільки колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції з інших підстав, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі, тому не входить в обговорення доводів апеляційної скарги.
Аргументи учасників справи
У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, стягнути з відповідача судові витрати.
Касаційна скарга мотивована тим, апеляційний суд безпідставно захистив інтереси недобросовісної страхової компанії та особи, що заподіяла шкоду, але позбавив потерпілу особу можливості реалізувати законне право отримати хоча б часткове відшкодування. Внаслідок відмови у задоволенні позовних вимог він не має права вдруге звернутись до суду з позовом до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суд апеляційної інстанції проігнорував положення частини першої статті 1166, частини другої статті 1187, пункту 1 частини першої статті 1188, 1194 ЦК України, зокрема в тій частині, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідальність страховика обмежується межами страхової суми, розмір якої становить 130 000,00 грн, а у разі перевищення розміру ? мають застосовуватися вказані норми ЦК для забезпечення повного відшкодування шкоди потерпілому винною особою. Висновок суду першої інстанції про необхідність зменшення відшкодування шкоди на суму ліміту відповідальності ґрунтуються на вимогах закону, зважаючи на ту обставину, що навіть на сьогодні страховик не визнаний банкрутом і не ліквідований як юридична особа.
При цьому районний суд не порушив прав та інтересів страховика, оскільки жодного рішення щодо нього не ухвалював. Згадування страховика в мотивувальні частині рішення не накладають жодних зобов`язань на нього та не мають преюдиційного значення. Суд першої інстанції лише зазначив, що позивач має право звернутись до страховика з позовом про відшкодування заподіяної шкоди в розмірі страхового відшкодування, передбаченого полісом обов`язкового страхування. В такому разі жодним чином не уражені права страховика, адже лише в разі звернення потерпілого з позовом до нього, вони будуть предметом судового спору в іншій справі.
Він здійснив усі необхідні дії, передбачені нормами чинного законодавствам та з дотриманням порядку звернення до страховика з метою отримання страхового відшкодування, та продовж двох років намагався отримати страхове відшкодування. Страховик не лише не виконав жодного зобов`язання, але й проігнорував звернення та запити, надіслані відповідачем, судом, Національним банком України. У випадку виключення із членів МТСБУ (позбавлення повного членства) за порушення умов членства, Закон не передбачає обов`язку МТСБУ на відшкодування шкоди замість страховика, членство якого припинене. Оскільки членство страхової компанії ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ" припинено з 02 серпня 2021 року та враховуючи наявну загальнопоширену інформацію щодо величезної кількості невиконаних цим страховиком судових рішень, у позивача є об`єктивні підстави вважати, що він не отримає страхового відшкодування.
Тому він, як потерпіла особа, відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України не позбавлений права вимагати відшкодування шкоди у особи, яка її завдала, зокрема щодо сплати різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції щодо відшкодування як майнової, так і моральної шкоди, та не застосував положення статей 23, 1167 ЦК України.
Крім того у порушення вимог пункту 1 частини першої статті 365 ЦПК України суд апеляційної інстанції у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду не залучив страховика до участі у справі як третю особу.
У вересні 2023 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову апеляційного суду без змін.
Відзив мотивовано тим, що суд першої інстанції зробив висновки про права та обов`язки страховика, особи, яка не була залучена до участі у справі як співвідповідач, тим самим порушуючи принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. Апеляційний суд правильно зазначив, що неможливо вирішити цей спір без вирішення питання стягнення страхового відшкодування з ТДВ "СК "Ю.Е.С.А.Й" або МТСБУ, у випадку припинення діяльності страхової компанії.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Черкаського апеляційного суду від 18 липня 2023 року відмовлено.
В ухвалі зазначено, що результат аналізу змісту касаційної скарги свідчить, що касаційна скарга може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (апеляційний суд в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палата Верховного Суду: від 29 червня 2022 року у справі № 607/5938/20, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц).
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду. Доповнення до касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 18 липня 2023 року залишено без розгляду.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 29 березня 2021 року о 11:30 год на перехресті вулиць Надпільної та Франка у м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Volkswagen Touareg", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля "Opel Vektra", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 .
Протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, був складений щодо ОСОБА_1 .
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2021 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи від 24 червня 2021 року, складеного СПД ОСОБА_4, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Volkswagen Touareg", реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 29 березня 2021 року складає 575 114,00 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Opel Vektra", реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована ТДВ "СК.Ю.ЕС.АЙ" відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4270695 від 25 вересня 2020 року. Відповідно до полісу ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну потерпілому, складає 130 000,00 грн, франшиза - 2 600,00 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа ? Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Черкаській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП управління патрульної поліції в Черкаській області майора поліції Клочка О. П. у частині не складення щодо водія автомобіля "Volkswagen Toureg" ОСОБА_5 протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до повідомлення Національного банку України ТОВ "СК "Ю.Ес.АЙ" виключено з Державного реєстру фінансових установ. Проте таке виключення та анулювання ліцензії не звільняє страхову компанію від обов`язку виконувати свої зобов`язання за договором страхування.
Позиція Верховного Суду
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження
№ 61-2417сво19)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (частини перша та четверта статті 23 ЦК України).
У частинах першій, другій статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.