ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 754/1145/24
провадження № 61-7304св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_3, на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року у складі судді Панченко О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,
Історія справи
Короткий зміст заяви
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа ОСОБА_2 . Заявник просила встановити факт відмови ОСОБА_2 від отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю сина, військовослужбовця - ОСОБА_4 у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини на підставі абзацу 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".
Заява мотивована тим, що встановлення цього факту необхідно для отримання нею одноособово грошової допомоги в зв`язку з загибеллю її сина, військовослужбовця, оскільки заінтересована особа ОСОБА_2 (батько загиблого військовослужбовця), який входить до кола осіб, які мають беззаперечне право на отримання грошової допомоги, виявив бажання відмовитись від отримання такої грошової допомоги.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що факт, про встановлення якого просить заявник, встановлюється в позасудовому порядку вповноваженими установами на підставі поданих на їх розгляд документів, рішення яких може бути оскаржено в передбаченому законом порядку, а саме в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі та вказав, що вимоги ОСОБА_1, пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням, відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками, такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами позивача з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства. У спірних правовідносинах судом правильно враховано правову мету звернення ОСОБА_1 до суду, яка полягає у підтвердженні її певного соціального статусу, оскільки такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення. Таким чином, вимоги ОСОБА_1 не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У травні 2024 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3, в якій просить ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року скасувати, матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди залишили поза увагою висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05 квітня 2021 року у справі № 523/14707/19, відповідно до яких для встановлення фактів в порядку окремого провадження досудове звернення до заінтересованої особи не є обов`язковим. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує;
висновки про те, що вимоги, викладені у заяві позивача підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, є помилковими, оскільки справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, належать до юрисдикції цивільного суду. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд відповідних справ за правилами цивільного судочинства. В адміністративному судочинстві не передбачене окреме провадження, в порядку якого особа має право звернутись із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення;
суди не врахували, що заінтересована особа (батько) не оспорює право заявника па отримання допомоги, а навпаки має бажання здійснити відмову від отримання своєї частки такої допомоги, тому у цих правовідносинах відсутній спір про право. Заявник звернувся до суду з метою встановлення факту відмови заінтересованої особи від отримання одноразової грошової допомоги після загибелі військовослужбовця, а не з метою оскарження відмови відповідних уповноважених органів у призначенні та виплати одноразової допомоги сім`ям загиблих військовослужбовців, що також свідчить про помилковість висновків судів, що заява не має розглядатись в порядку цивільного судочинства.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.
У червні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 27 травня 2024 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції України).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).