ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/17630/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Корпорації "ТСМ Груп" - не з`явився,
Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Корпорації "ТСМ Груп"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 (у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 (суддя Шкурдова Л.М.) у частині зменшення розміру пені та витрат на професійну правничу допомогу
та касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 (у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 (суддя Шкурдова Л.М.) у частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 910/17630/23
за позовом Корпорації "ТСМ Груп"
до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 6 189 054, 33 грн,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2023 року Корпорація "ТСМ Груп" звернулася до суду з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом"; правонаступник Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом") про стягнення 6 189 054,33 грн, у тому числі 651 064,64 грн 3 % річних, 4 485 139,05 грн інфляційних втрат та 1 052 850,64 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором від 20.02.2020 № 02/20 з оплати вартості виконаних позивачем робіт.
Оскільки ДП "НАЕК "Енергоатом" прострочено виконання грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних та інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), а також пеню на підставі пункту 11.4 договору.
Позивачем у позовній заяві також було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з 74 268,65 грн - судового збору за подання позову та 57 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
04.12.2023 ДП "НАЕК "Енергоатом" подав відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на відсутність його вини у несвоєчасній оплаті комплексу робіт, а отже і відсутність підстав для покладання на нього відповідальності за таке прострочення. Також відповідач зазначив, що у разі прийняття рішення про задоволення позову в частині стягнення пені та відсотків річних, то відповідно до частини 3 статті 551 ЦК просив суд зменшити розмір відсотків річних та пені на 99 %.
Крім того, відповідач подав заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024, позов задоволено частково. Стягнуто з АТ "НАЕК "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ Груп" 83 676,34 грн пені, 4 485 139,05 грн інфляційних втрат, 651 064,65 грн 3 % річних, 71 675, 60 грн витрат зі сплати судового збору та 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу. У решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій у частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у червні 2024 року АТ "НАЕК "Енергоатом" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, до 1 000,00 грн. Справу розглянути без участі представника АТ "НАЕК "Енергоатом".
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Берднік І.С. - головуючий, Зуєв В.А., Случ О.В. від 04.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/17630/23 за касаційною скаргою АТ "НАЕК "Енергоатом" з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.08.2024.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій у частині зменшення розміру пені та витрат на професійну правничу допомогу, у червні 2024 року Корпорація "ТСМ Груп" подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у частині зменшення розміру пені та витрат на правничу допомогу. Скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у частині відмови в задоволені апеляційної скарги Корпорації "ТСМ Груп". Ухвалити в частині стягнення пені та витрат на правову допомогу в суді першої інстанції нове рішення, яким стягнути з АТ "НАЕК "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ Груп" 1 052 850,64 грн пені та 57 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Стягнути з АТ "НАЕК "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ Груп" 23 260,19 грн судового збору та 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції. Докази на підтвердження цих витрат будуть подані Корпорацією "ТСМ Груп" в строки та порядку, передбачені частиною 8 статті 129 ГПК.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Берднік І.С. - головуючий, Зуєв В.А., Случ О.В. від 04.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/17630/23 за касаційною скаргою Корпорації "ТСМ Груп" з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.08.2024.
АТ "НАЕК "Енергоатом" у відзиві на касаційну скаргу Корпорації "ТСМ Груп" просило залишити касаційну скаргу позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі № 910/17630/23 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 910/17630/23 без задоволення. Також просило справу розглянути без участі представника АТ "НАЕК "Енергоатом".
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024 справу № 910/17630/23 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Берднік І.С. - головуючий, Зуєв В.А., Міщенко І.С., у зв`язку із перебуванням судді Случа О.В. у відпустці.
Сторони в судове засідання своїх представників не направили.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.
Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
За змістом статті 43 ГПК учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок сторони, і відповідно до положень статті 202 ГПК справа, за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає розгляду справи по суті.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, наявність заяви АТ "НАЕК "Енергоатом" про розгляд справи за відсутності його представника, відсутність заяв Корпорації "ТСМ Груп" щодо розгляду справи, у тому числі, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційних скарг по суті за відсутності представників сторін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що 20.02.2020 між Корпорацією "ТСМ Груп" (генеральний підрядник) та ДП "НАЕК "Енергоатом" (правонаступник АТ "НАЕК "Енергоатом") в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (замовник) укладено договір № 02/20 на виконання комплексу робіт (зареєстровано за номером 20-123-08-20-06233 від 26.03.2020), відповідно до пункту 1.1 якого генеральний підрядник зобов`язався виконати на користь замовника комплекс робіт з теми: "ВП ЮжноУкраїнська АЕС. Енергоблоки №1 та №2. Комплекс інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту. Електротехнічна частина. 4 етап. Будівельно-монтажні роботи".
Договірна ціна робіт, доручених до виконання генеральному підряднику, складає 27 585 608,41 грн, у т.ч. ПДВ 20 % - 4597601,40 грн (пункт 2.1 договору).
Остаточна ціна договору визначається з урахуванням фактично виконаного обсягу робіт та фактичних витрат генерального підрядника на придбання матеріальних ресурсів у порядку, визначеному умовами договору, але не може перевищувати договірної ціни, заявленої у договорі (пункт 2.3 договору).
Позивачем виконано роботи на загальну суму 27 585 606,18 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: - довідкою від 30.07.2021 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2021 (форма КБ-3) на суму 24 483 090,06 грн, складеною на підставні актів від 30.07.2021 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2021 року (форма № КБ-2В), а саме: акта № 1 на суму 1 921 670,16 грн, акта № 4 на суму 226 694,88 грн, акта № 5 на суму 404 534,05 грн, акта № 6 на суму 21 844 054,97 грн, акта № 7 на суму 86 136,00 грн; - довідкою від 29.10.2021 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2021 року (форма КБ-3) на суму 3 102 516,12 грн, складеною на підставі актів від 29.10.2021 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року (форма № КБ-2В), а саме: акта № 2 на суму 636 075,36 грн, акта № 3 на суму 2 466 440,76 грн.
Умовами договору підряду, а саме пунктом 4.1 договору сторони погодили, що оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок генерального підрядника після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складеною на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В протягом 45 банківських днів.
Судами попередніх інстанцій установлено, що останнім днем оплати вартості виконаних позивачем робіт за довідкою (форма КБ-3) від 30.07.2021 є 04.10.2021, за довідкою (форма КБ-3) від 29.10.2021 - 04.01.2022.
26.04.2022 між Корпорацією "ТСМ Груп" та ТОВ "Юженергобуд" укладено договір № 02/20-ЮЕБ/П про відступлення права вимоги до відповідача, відповідно до умов якого позивач (первісний кредитор) відступив на користь ТОВ "Юженергобуд" (новий кредитор) частину прав вимоги, належних позивачу за договором від 20.02.2020 № 02/20 на суму 22 988 005,15 грн.
Відповідно до умов додаткової угоди № 1 до договору від 26.04.2022 № 02/20-ЮЕБ/П про відступлення права вимоги, право вимоги складається з: 1) права вимоги до відповідача щодо виконання частини зобов`язання з оплати за актом від 30.07.2021 № 1 на суму 1 601 391,80 грн; 2) права вимоги до відповідача щодо виконання частини зобов`язання з оплати за актом від 30.07.2021 № 4 на суму 188 912,40 грн; 3) права вимоги до відповідача щодо виконання частини зобов`язання з оплати за актом від 30.07.2021 № 5 на суму 337 111,71 грн; 4) права вимоги до відповідача щодо виконання частини зобов`язання з оплати за актом від 30.07.2021 № 6 на суму 18 203 379,14 грн; 5) права вимоги до відповідача щодо виконання частини зобов`язання з оплати за актом від 30.07.2021 № 7 на суму 71 780,00 грн; 6) права вимоги до відповідача щодо виконання частини зобов`язання з оплати за актом від 29.10.2021 № 2 на суму 530 062,80 грн; 7) права вимоги до відповідача щодо виконання частини зобов`язання з оплати за актом від 29.10.2021 № 3 на суму 2 055 367,30 грн.
Після відступлення частини прав вимоги за договором від 20.02.2020 № 02/20 на суму 22 988 005,15 грн у позивача залишилось право вимагати з відповідача на виконання зобов`язань з оплати виконаних робіт на суму 4 597 601,03 грн.
Заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 4 597 601,03 грн складається з: - заборгованості за довідкою від 30.07.2021 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2021 року (форма КБ-3) на суму 4080515,01 грн, у тому числі: заборгованість за актом від 30.07.2021 № 1 на суму 320 278,36 грн, заборгованість за актом від 30.07.2021 № 4 на суму 37 782,48 грн, заборгованість за актом від 30.07.2021 № 5 на суму 67422,34 грн, заборгованість за актом від 30.07.2021 № 6 на суму 3 640 675,83 грн, заборгованість за актом від 30.07.2021 № 7 на суму 14 356,00 грн; заборгованості за довідкою від 29.10.2021 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2021 року (форма КБ-3) на суму 517086,02 грн, у тому числі: заборгованість за актом від 29.10.2021 № 2 на суму 106 012,56 грн, заборгованість за актом від 29.10.2021 № 3 на суму 411 073,46 грн.
Також, між позивачем та відповідачем підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 26.04.2022, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 597 601,03 грн.
Корпорація "ТСМ Груп" звернулася до суду з позовом до АТ "НАЕК "Енергоатом" про стягнення 6 189 054,33 грн, у тому числі 651 064,64 грн 3 % річних, 4 485 139,05 грн інфляційних втрат та 1 052 850,64 грн пені, обґрунтувавши вимоги неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором від 20.02.2020 № 02/20 (НАЕК № 20-123-08-20-06233 від 26.03.2020) з оплати вартості виконаних позивачем робіт.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково з огляду на те, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факт порушення обов`язку з своєчасної та повної оплати виконаних робіт. Водночас суд першої інстанції при вирішенні спору дійшов висновку про зменшення розміру пені до 83 676,34 грн, у тому числі, врахувавши стягнуті на користь позивача суми 3 % річних та інфляційних втрат, що становить справедливу сатисфакцію.
Крім того, суд першої інстанції, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивача на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, становлять 10 000,00 грн.
Суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення місцевого суду в оскаржуваній частині, а саме в частині пені та витрат на професійну правничу допомогу, погодився з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення таких вимог позивача.
У поданій касаційній скарзі Корпорація "ТСМ Груп" в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень у частині визначення розміру пені та витрат на правничу допомогу, послалася на те, зокрема, що суди при вирішенні спору неправильно застосували частину 6 статті 232, 233 Господарського кодексу України (далі - ГК) , не застосували пункт 7 розділу ІХ Прикінцевих положень ГК, частину 3 статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та не взяли до уваги, що зменшення розміру неустойки здійснюється за наявності виняткових обставин, а суд зобов`язаний дослідити обставини конкретної справи для встановлення наявності або відсутності цих обставин, проте суди таких обставин не встановили, чим порушили статті 86, 236-238 ГПК. Суди не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм права при вирішенні спору у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 27.02.2024 у справі № 911/858/22, від 18.10.2022 у справі № 910/9131/21, від 02.07.2019 у справі № 925/1641/17, від 24.05.2022 у справі № 910/10675/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21, від 14.07.2021 у справі № 916/878/20. Крім того, при вирішенні питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суди не взяли до уваги, що зменшення розміру таких витрат здійснюється за умови наявності певних обставин, які суд повинен врахувати під час винесення рішення, проте суди не надали відповідного аналізу обставинам, на які послалися в судових рішеннях. Суди не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм права при вирішенні питання стягнення витрат на правничу допомогу у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 18.11.2021 у справі № 918/370/21, від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21, від 17.05.2023 у справі № 910/1963/22, від 17.01.2024 у справі № 910/1692/23, від 13.02.2024 у справі № 910/3243/23.
У поданій касаційній скарзі АТ "НАЕК "Енергоатом" в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень у частині визначення розміру витрат на правничу допомогу, послалося на те, зокрема, що суди попередніх інстанцій не в повному обсязі оцінили докази у справі, не прийняли до уваги факт знаходження товариства у скрутному фінансовому становищі та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, відповідно до положень статті 300 ГПК, виходить із такого.
У статті 11 ЦК визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина 1). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2).
За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За загальними умовами виконання зобов`язання, що містяться у статті 526 ЦК, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому положення статті 525 ЦК встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 ЦК щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК).
Суди попередніх інстанцій установили, що відповідач свого обов`язку з оплати виконаних позивачем робіт у визначений договором від 20.02.2020 № 02/20 строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, такі дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань, що стало підставою для застосування встановленої законом і договором відповідальності та часткового задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача пені, інфляційних втрат, 3 % річних.
Судові рішення в частині стягнення інфляційних втрат і 3 % річних сторонами не оскаржуються, а спірним є питання щодо розміру пені, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Судами встановлено, що позивачем заявлено до стягнення 1 052 850,64 грн пені, яка нарахована ним за період з 14.11.2022 по 30.06.2023 на заборгованість у сумі 4 080 515,01 за довідкою від 30.07.2021 та на заборгованість у сумі 517 086,02 грн за довідкою від 29.10.2021, із розрахунку 0,1% заборгованості в день. Договором від 20.02.2020 № 02/20 (НАЕК № 20-123-08-20-06233 від 26.03.2020) не передбачено іншого порядку нарахування пені, ніж визначено частиною 6 статті 232 ГК.
Відповідно до частини 2 статті 216 ГК застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
За змістом статті 217 ГК господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1, 2).
За своєю правовою природою пеня є штрафною санкцією, яка може застосовуватись до боржника у разі порушення ним грошового зобов`язання (частина 3 статті 549 ЦК).
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.