ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/138/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Губенко Н. М., Мамалуй О. О.
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.
та представників:
позивача - Русанова В. В.
відповідача - Герман М. М.
третьої особи - В`юнченко О. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2024 (головуючий - Дармін М. О., судді Кощеєв І. М., Чус О. В.)
у справі № 904/138/21
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Нікопольська міська рада
про стягнення 6 212 218,95 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради (відповідач) про стягнення 6 212 218,95 грн збитків за пільгові перевезення громадян.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з січня по грудень 2018 року позивач надавав послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян. Натомість відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, не провів розрахунки за пільгові перевезення відповідно до вимог пунктів 2, 3, 5, 6, 7, 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, унаслідок чого Позивачу завдані збитки у розмірі 6 212 218,95 грн.
Хід розгляду справи
3. Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2021, позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6 212 218,95 грн збитків за пільгове перевезення пасажирів за 2018 рік та 93 183,28 грн витрат зі сплати судового збору.
5. Постановою Верховного Суду від 20.01.2022 касаційну скаргу відповідача задоволено частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2021 скасовано, а справу № 904/138/21 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2023, у задоволенні позову відмовлено.
7. Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі № 904/138/21 заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з позивача на користь відповідача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
8. Постановою Верховного суду від 27.02.2024 касаційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" та Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради задоволено частково. Додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023 скасовано. Передано справу № 904/138/21 на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції
9. Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2024 заяву Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/138/21 задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради 90 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
10. Ухвалюючи зазначену додаткову постанову суд апеляційної інстанції врахувавши розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг, предмет та підстави позовних вимог, заперечення позивача проти розміру витрат на правничу допомогу, встановив, що розмір понесених судових витрат у розмірі 90 000,00 грн становить лише 1,45% від ціни позову 6 212 218,95 грн, тобто є співрозмірним із ціною позову, є документально підтвердженим, спір між сторонами в 2021 році виник виключно через неправильні дії позивача у вигляді подання завідомо безпідставного позову до органу, який захищає інтереси найбільш вразливих верст населення, які проживають на території Нікопольської міської ради, у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру понесених відповідачем витрат з отримання професійної правничої допомоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
11. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2024 та ухвалити нове рішення, яким заяву відповідача залишити без задоволення.
12. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткових постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, постановах Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 11.07.2023 у справі № 916/2664/21 та додаткових постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, від 27.02.2024 у справі № 904/138/21.
13. Також в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
Позиція інших учасників справи
14. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувану додаткову постанову залишити без змін.
15. Третя особа подала відзив на касаційну скаргу у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувану додаткову постанову залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
16. Перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
17. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
18. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
19. Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК України, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
20. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
21. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
22. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
23. Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
24. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
25. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
26. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
27. Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.
28. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
29. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
30. Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
31. Як встановлено судом апеляційної інстанції, Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради, звертаючись до суду із заявою про розподіл судових витрат, просило стягнути з позивача на його користь витрати за послуги адвоката - АБ "Герман і Партнери" в розмірі 90 000,00 грн.
32. При цьому, на підтвердження заявлених вимог було надано Договір № 9 від 27.01.2023 про надання правової допомоги відповідно до пункту 3.2 якого вартість послуг, передбачених у п.1.1. цього Договору становить 90 000,00 грн без ПДВ. Відповідно до "Калькуляції до Договору № ____ (орієнтовний розрахунок вартості послуг)" п.1 Участь у судових засіданнях 15 000,00 грн; п.2 Підготовка процесуальних документів, документів правового характеру та інша правова робота 75 000,00 грн. Всього на 90 000,00 грн. Також відповідачем було подано копію Додаткової угоди № 1 від 26.09.2023та акт приймання передачі наданих послуг від 26.09.2023.
33. Так, апеляційний господарський суд встановив, що форма гонорару, визначена умовами укладеного між сторонами Договору № 9 від 27.01.2023 про надання правової допомоги в редакції Додаткової угоди № 1 від 26.09.2023 до договору про надання правової допомоги № 9 є фіксованою.
34. Звідси суд апеляційної інстанції зазначив, що обсяг наданих АБ "Герман і партнери" послуг, перелік яких наведено Акті прийому передачі наданих послуг від 26.09.2023 підтверджується:
- відзивом на апеляційну скаргу по справі № 904/138/21;
- запереченнями щодо заявленого позивачем клопотання про зупинення апеляційного провадження від 20.02.2023;
- клопотанням про поновлення провадження у справі № 904/138/21 та участю представника відповідача у двох судових засіданнях 20.02.2023 та 25.09.2023, відповідно.
35. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції зазначив, що розподілу підлягає 90 000,00 грн, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу за Договором № 9 від 27.01.2023 про надання правової допомоги в редакції Додаткової угоди № 1 від 26.09.2023.