ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/447/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.
та представників
Позивача: Сичов Д.В.
Відповідача: Алєксійчук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024
(головуючий - Гудак А.В., судді Мельник О.В., Олексюк Г.Є.)
та рішення Господарського суду Житомирської області від 04.04.2024
(суддя - Кравець С.Г.)
у справі №906/447/23
за позовом Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД"
до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Іноземне підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" (далі- ІП "Євроголд Індестріз ЛТД", позивач), звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (далі- АТ "Житомиробленерго", відповідач), з урахуванням уточнених позовних вимог,
- про визнання неправомірними дії АТ "Житомиробленерго" щодо нарахування ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" вартості послуги з розподілу електричної енергії за січень 2023 року, лютий 2023 року по II класу напруги та втрат в трансформаторі;
- зобов`язання АТ "Житомиробленерго" здійснити перерахунок вартості наданої послуги з розподілу електричної енергії ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" у період з січень 2023, лютий 2023 року у відповідності до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 29.12.2018 №102-У, шляхом застосування тарифів для І (першого) класу напруги та скасування нарахування втрат у трансформаторі.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставне нарахування відповідачем позивачу вартості послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням тарифів для ІІ (другого) класу напруги, у той час як позивач є споживачем по І (першому) класу напруги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.04.2024, залишеним без змін постановою Північно- західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024, позов задоволено повністю.
4. Рішення мотивовано тим, що відповідно до умов договору, укладеного між відповідачем та позивачем, відповідач здійснює розподіл електроенергії позивачу за першим класом напруги. Безпосередньо у позивача з відповідачем відсутня межа балансової належності, яка передбачена договором. У зв`язку з чим відповідно до вимог постанови НКРЕКП від 05.10.2018 №1175 (із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 25.08.2021 №1430), враховуючи умови укладеного сторонами договору, дії відповідача щодо нарахування позивачу вартості послуг із застосуванням тарифів для другого класу напруги є протиправними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
6. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на п. 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зазначає про наявність підстав для відступлення від правового висновку викладеного у постановах Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 910/8823/22, від 21.02.2024 у справі № 906/172/23, застосованого апеляційним господарським судом.
Крім того посилаючись на пункт 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
- пункту 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312, де містяться визначення вжитих термінів, зокрема, "межа балансової належності" - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування;
- додатку 31 до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175, який доповнений постановою НКРЕКП від 09.12.2023 № 2321 "Про внесення змін до Порядку встановлення (формування) тарифу на послуги з передачі електричної енергії" в частині того, що "Клас напруги встановлюється споживачу окремо за кожною межею балансової належності".
Також скаржник зазначає, що судові рішення прийнято без урахування правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22.
Разом з цим, скаржник зазначає, що судами порушено норми процесуального права ст. 86 ГПК України, оскільки, судами в повній мірі не встановлено обставини справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилається на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас вказує на те, що судами у справі правильно застосовано положення законодавства, якими врегульовано правовідносини сторін у справі, а тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
8. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.10.2015 між ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" та ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" укладено договір №102-У про постачання електричної енергії (далі - договір № 102-У).
9. Відповідно до Додатку № 3.1 до зазначеного договору "Перелік об`єктів, що живляться електроенергією від мереж енергосистеми", позивача за всіма об`єктами віднесено до 1-го класу напруги.
10. 29.12.2018 між ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" та АТ "Житомиробленерго" укладено додаткову угоду до договору №102-У, якою по тексту договору назву ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" змінено на АТ "Житомиробленерго". Крім того, внесено зміни до наведеного договору, та визначено постачати електроенергію як різновид товарної продукції споживачу в межах 6200 кВА, 3800 кВт дозволеної до використання потужності, на класі напруги 1, згідно з визначеними у цьому договорі умовами та величинами постачання електроенергії.
11. Таким чином, сторони при укладанні вищенаведених договорів визначили потужності та клас напруги для позивача.
12. 29.12.2018 між ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" (далі - споживач) та АТ "Житомиробленерго" (далі - Оператор системи) в особі начальника Житомирського РЕМ АТ "Житомиробленерго" Лебіги Я.В. укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-У (далі - договір №102-У від 29.12.2018).
13. Відповідно до п.1.1 даного договору №102-У від 29.12.2018, цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (надалі-Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі-Споживач) як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
14. Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2 договору №102-У від 29.12.2018).
15. Згідно п. 2.1 договору №102-У від 29.12.2018, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.
16. Відповідно до п.5.1 договору №102-У від 29.12.2018, ціною цього договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача, зазначені у паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача.
17. Тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків" (п.5.3 договору №102-У від 29.12.2018).
18. Відповідно до п.6.1 №102-У від 29.12.2018, оператор системи зобов`язується, зокрема, надавати споживачу інформацію про зміну тарифу (ціни) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії не пізніше ніж за 20 днів до введення її в дію.
19. Цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 11.1 договору №102-У від 29.12.2018).
20. Відповідно до п.п.12.1, 12.2 договору №102-У від 29.12.2018, інші умови можуть бути узгоджені сторонами в додатках до цього договору, які є невід`ємними частинами цього договору. Усі додатки, зміни та доповнення до цього договору оформлюються сторонами письмово в паперовій формі, підписуються уповноваженими особами обох сторін.
21. Пунктом 12.8 договору передбачено, що невід`ємною частиною договору є додатки:
1) №1 "Заява-приєднання",
2) №2 "Паспорт точки/точок обліку електричної енергії",
3) №4 "Порядок розрахунків" зі зразком звіту про покази засобів обліку. Звіт про покази засобів обліку надається споживачем щомісячно та додатки зазначені в заяві-приєднання.
22. Судами встановлено, що додаток 3.1 до договору №102-У від 28.10.2015, який підписано сторонами 29.10.2018, є чинним та за повідомленням представників сторін, застосовується для договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-У від 29.12.2018 (Перелік об`єктів, що живляться електроенергією від мереж енергосистеми), для об`єктів позивача встановлено 1 клас напруги.
23. 15.06.2020 між СПД ФО Шолохом Валерієм Володимировичем (далі - Шолох В.В. ) (основний споживач) та АТ "Житомиробленерго" (користувач) укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж (далі - договір від 15.06.2020). Відповідно до п.1.1 даного договору основний споживач зобов`язується забезпечувати технічну можливість доставки електричної енергії необхідного обсягу та рівня потужності (із забезпеченням якості, надійності та безперервності) власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача або інших суб`єктів господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач своєчасно сплачувати вартість послуг основного споживача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору. Згідно з абз.3 п.1.2 договору від 15.06.2020 перелік об`єктів споживачів, розподіл електричної енергії яким забезпечує користувач (АТ "Житомиробленерго") через мережі основного споживача (ФОП - Шолоха В.В.) зазначені в додатку №8.
24. Відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком №2 до договору від 15.06.2020, межа балансової належності між користувачем (АТ "Житомиробленерго") і основним споживачем (ФОП - Шолохом В.В.) встановлюється на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів 1 с.ш 110 кB п/с ЗВХ з ПЛ-110 кВ п/с ЗВА та 2 с.ш. 110 кВ п/с ЗВХ з ПЛ-110 кВ п/с Житомирська.
25. Згідно додатку №8 до договору від 15.06.2020 позивач - ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" є приєднаним до мереж основного споживача (ФОП Шолоха В.В.) на I класі напруги.
26. 23.12.2022 АТ "Житомиробленерго" Житомирський РЕМ направило ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" лист №510/30056, у якому зазначило, що з 01.01.2023 тариф на послуги з розподілу за об`єктом (ми) підприємства ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" буде визначено на рівні другого класу. До даного листа додано два примірника договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії для ознайомлення та підписання.
27. 29.12.2022 ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" повідомило АТ "Житомиробленерго", що відповідно до укладеного між сторонами договору №102-У, ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" здійснює оплату за фактично спожиту електроенергію за тарифом, визначеним для 1 класу напруги, оскільки точка приєднання мереж основного споживача від яких підприємство отримує електропостачання, до мереж оператора розподілу й межа балансової належності вказаних мереж встановлені на виході проводів з натяжних затискачів портальних натяжних гірлянд ізоляторів 110 кВ п/с ЗХВ з ПЛ-110 кВ п/с ЗВА, отже, позивач зазначив, що наведена АТ "Житомиробленерго" аргументація з приводу зміни законодавства як ймовірної підстави для зміни договору, не відповідає дійсності, оскільки, в чинну постанову НКРЕКП №1175 щодо критеріїв визначення класів напруги зміни внесені ще у 2021 році та жодним чином не вплинули на оцінку схеми підключення підприємства, оскільки межа балансової належності з оператором системи знаходиться у високовольтних мережах 110 кВ, що в будь-якому разі більше ніж 27.5 кВт. Враховуючи наведене, ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" відмовилось вносити зміни у договір.
28. Позивач зазначає, що з початку 2023 року АТ "Житомиробленерго" надіслало ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" акти та рахунки №4165 за січень 2023 року; №4167 за лютий 2023 року; №4168 за березень 2023 року, за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії за тарифами, встановленими для споживачів другого класу напруги.
29. АТ "Житомиробленерго" неодноразово зверталось до ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" з листами: №013/1658 від 24.01.2023, №510/2834 від 07.02.2023, №510/4398 від 24.02.2023, №510/3897 від 21.02.2023, №510/4348 від 24.02.2023 з метою проведення розрахунків за спожиті послуги.
30. В свою чергу, ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" зверталось до АТ "Житомиробленерго" з листами: №248 від 07.02.2023, №301 від 17.02.2023, №371 від 27.02.2023, №391 від 01.03.2023, №439 від 07.03.2023, в яких просило розглянути претензії про порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та умов укладеного та діючого договору №102-У, та роз`яснити за яких саме законодавчо встановлених підстав було в односторонньому порядку змінено тариф з розподілу (передачі) електричної енергії.
31. 21.02.2023 АТ "Житомиробленерго" надіслало ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" попередження №510/3897 в якому повідомило позивача про те, що його заборгованість за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії станом на 21.02.2023 складає 325 696,90 грн. Таким чином, Житомирський РЕМ вимушений припинити постачання (розподіл), повністю (частково) електричної енергії з 10 год. 07.03.2023.
Позиція Верховного Суду
32. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою щодо підстави, передбаченої у п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, необхідно закрити, а щодо підстав передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, залишити без задоволення, виходячи з такого.
33. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4). . Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
34. Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 ст. 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
35. Так самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, покладається на скаржника.
36. У касаційній скарзі скаржник, посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, та зазначає, що судові рішення прийнято без урахування правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22.
37. Проаналізувавши доводи касаційної скарги Суд зазначає наступне.
38. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
39. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
40. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування необхідно розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні правовідносини).
41. Водночас, касаційний суд вказує, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суди попередніх інстанцій, посилаючись на норму права, застосували її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачили тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, яка є подібною до справи, що розглядається Судом.
42. Не можна посилатись на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
43. До того ж алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичні обставини у справі, що формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
44. Проаналізувавши доводи касаційної скарги та правові висновки, викладені Верховним Судом у вказаній скаржником постанові, касаційний суд зазначає, що наявні підстави для закриття касаційного провадження, згідно із п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України, щодо підстав касаційного оскарження визначених у п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зважаючи на наступне.
45. Як вбачається з судових рішень у справі №911/1359/22, предметом позову у справі №911/1359/22 було стягнення суми основного боргу, а також пені, 3 % річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу електричної енергії в частині повернення коштів за електричну енергію, що оплачена.
46. Колегія суддів Верховного Суду відхиляє посилання скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22, оскільки, означена справа та справа, що розглядається Судом є різними з точки зору спірних правовідносин, як за предметом та підставами позову, так і за нормативно-правовим регулюванням, характером урегульованих нормами права правовідносин, отже, справи є різними за фактично-доказовою базою, доводами сторін та обставинами, встановленими попередніми судовими інстанціями, залежно від яких (обставин і доказів) й прийняті судові рішення.
47. Отже, касаційна інстанція встановила, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22, на яку посилається скаржник у своїй касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі №906/447/23.
48. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
49. Зважаючи на те, що підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 296 цього Кодексу, вважає за необхідне закрити касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в частині підстави, передбаченої п.1 ч. 2 статті 287 ГПК України.
50. Щодо доводів касаційної скарги із посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке.
51. Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
52. Положення цієї статті спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
53. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, необхідно встановити відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також, наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
54. Проаналізувавши доводи, наведені у касаційній скарзі, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, відповідно до п. 3 ч. 2 статті 287 ГПК України, Суд зазначає таке.
55. У касаційній скарзі скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме:
- пункту 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року, де визначені значення вжитих термінів, зокрема "межа балансової належності" - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування;
- додатку 31 до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175, який доповнений Постановою НКРЕКП від 09.12.2023 № 2321 "Про внесення змін до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії" в частині того, що "Клас напруги встановлюється споживачу окремо за кожною межею балансової належності".
56. Верховний Суд зауважує, що положення пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.