ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/14074/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жайворонок Т. Є. - головуючої, Булгакової І. В., Колос І. Б.,
за участі:
секретаря судового засідання - Іщука В. В.,
представників:
позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" - Прохоренко М. М.,
відповідача Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Остапенка С. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 (колегія суддів: Пономаренко Є. Ю. (головуючий), судді: Барсук М. А., Руденко М. А.)
та на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 (суддя - Полякова К. В.),
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 22 184 598, 87 грн,
УСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (далі - ТОВ "Енера Чернігів", позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПАТ "НЕК "Укренерго", відповідач) про стягнення 25 427 704,57 грн основного боргу, 105 577,55 грн - 3% річних, 1 009 419, 25 грн - 7% штрафу, та 1 619 575,00 грн - пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 25.07.2019 № 0156-09021 (далі - Договір) за період з червня 2022 до грудня 2022 року, та лютий, квітень - червень 2023 року. Крім того, оскільки відповідачем за періоди: грудень 2019, січень - березень, листопад 2020 року, липень - серпень 2021 року, березень - жовтень 2022 року, лютий - червень 2023 року сплачено кошти за надані послуги з порушенням термінів оплати, визначених відповідно до вимог законодавства та умов Договору, сума заборгованості підлягає стягненню з урахуванням заявлених 3% річних, пені та 7% штрафу.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.09.2023 відкрив провадження у цій справі.
Протокольною ухвалою від 07.12.2023 Господарський суд міста Києва прийняв до розгляду заяву ТОВ "Енера Чернігів" про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просив стягнути з відповідача на його користь 22 069 524,53 грн основного боргу, 105 577,55 грн 3% річних, 9 496,79 грн пені та 332 768,98 грн судового збору, а також повернути з Державного бюджету України переплачену суму судового збору у розмірі 89 665,17 грн.
ПАТ "НЕК "Укренерго" 08.01.2024 було направлено до суду клопотання про закриття провадження у справі: 08.11.2023 в частині основного боргу в сумі 25 126 584,95 грн; 06.12.2023 - в частині основного боргу в сумі 25 320 574,91 грн; 08.01.2024 - в частині стягнення основного боргу за спірний період.
09.01.2024 від ТОВ "Енера Чернігів" також надійшло клопотання з проханням закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за Договором у сумі 25 427 704,57 грн та повернути з Державного бюджету України на його користь 419 750,15 грн, в решті позовні вимоги задовольнити.
07.02.2024 позивач надіслав до Господарського суду міста Києва клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення 22 069 524,53 грн основного боргу за Договором. Також просив стягнути з ПАТ "НЕК "Укренерго" на його користь 105 577,55 грн 3% річних, 9 496,79 грн пені, 2 684,00 грн судових витрат та повернути йому з Державного бюджету України 419 750,15 грн сплаченого судового збору.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.02.2024 клопотання ПАТ "НЕК "Укренерго" про закриття провадження у цій справі задовольнив частково. Провадження в частині позовних вимог про стягнення 22 069 524,53 грн основного боргу закрив. В іншій частині клопотань відмовив. Постановив повернути ТОВ "Енера Чернігів" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 89 665,17 грн, сплачений за платіжною інструкцією від 28.08.2023 № 122938.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024, позовні вимоги ТОВ "Енера Чернігів" задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Енера Чернігів" 105 577,55 грн 3% річних, 9 496,79 грн пені, 332 768,98 грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні клопотання ПАТ "НЕК "Укренерго" про відстрочення виконання рішення суду відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, ПАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилається на підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Зазначає про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування до спірних правовідносин норм спеціального закону, а саме абзацу 1 частини восьмої статті 33 та частини сьомої статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - ЗУ "Про ринок електричної енергії", Закон), відповідно до яких умови виконання спеціальних обов`язків мають забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку (відповідача) на виконання таких обов`язків. А відтак, відсутність належного забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання спеціальних обов`язків виключає наявність вини цього учасника ринку електричної енергії у простроченні виконання грошових зобов`язань, що в свою чергу виключає відповідальність, передбачену статтями 614, 625 ЦК України, оскільки норми спеціального закону є пріоритетними до застосування у спірних правовідносинах.
31.07.2024 від ТОВ "Енера Чернігів" до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач заперечує наведені у ній доводи. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.07.2019 між ТОВ "Енера Чернігів", як постачальником, та ДП "НЕК "Укренерго" (правонаступником якого є ПАТ "НЕК "Укренерго") як замовником, укладено Договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0156-09021 (далі - Договір).
ПАТ "НЕК "Укренерго" є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 шляхом перетворення ДП "НЕК "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "НЕК "Укренерго" у приватне акціонерне товариство", 100 % акцій якого закріплюються в державній власності
ПАТ "НЕК "Укренерго" є правонаступником усіх прав та обов`язків ДП "НЕК "Укренерго" відповідно до статті 108 ЦК України та пункту 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою КМУ від 29.08.2012 № 802.
Згідно з пунктом 1.1. Договору для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг, на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику, послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг.
Відповідно до пункту 3.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 28.01.2021) постачальник зобов`язаний здійснювати розрахунок вартості послуги, виходячи із фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно до Порядку № 641; затверджувати вартість послуги у Регулятора відповідно до глави 12 та 13 Порядку № 641; на запит замовника надавати розрахунок вартості послуги, проведений у розрахунковому періоді, та первинну документацію, на підставі якої його проведено; повідомляти замовника про обставини, що зумовили проведення перерахунку вартості послуги, передбаченого пунктом 2.1. глави 2 цього Договору.
Згідно з пунктом 3.3. Договору у редакції Додаткової угоди № 5 від 28.01.2021 замовник зобов`язаний: приймати послугу, яку надає постачальник послуг; на запит постачальника послуг надати достовірну інформацію, яка необхідна для виконання умов Договору; повідомляти про зміни реквізитів, припинення дії ліцензії, реорганізацію чи ліквідацію; у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої Регулятором; повертати підписаними та належним чином оформленими акти приймання-передачі наданих послуг, що є Додатком 1 до Договору, та акти корегування до акта приймання-передачі наданих послуг, що є Додатком 2 до Договору, протягом двох днів з дня їх отримання, проводити оплату вартості послуги виключно у грошовій формі.
Згідно з пунктом 4.3. Договору у разі порушення замовником зобов`язань щодо строків оплати наданих Послуг, визначених у Порядку № 641, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. Додатково стягується штраф у розмірі 7 % від зазначеної вартості послуг за прострочення понад 30 днів.
Згідно із пунктами 13.2 - 13.4 Порядку № 641 (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, виробники електричної енергії за "зеленим" тарифом і кандидати у такі виробники, гарантованого покупця, постачальники електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), направляють оператору системи передачі (далі - ОСП) акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП, протягом трьох робочих днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони. Протягом двох робочих днів після отримання від ОСП акта приймання-передачі, підписаного з його сторони, ПУП надає Регулятору вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для затвердження. Протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.
У разі надходження оновлених даних від учасників ринку після проведення розрахунків обсягів врегулювання сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Після підписання ОСП акта корегування ПУП надає Регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження (пункт 13.5. Порядку № 641).
Згідно з частиною першою статті 31 Закону ОСП є суб`єктом господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.
Відповідно до пункту 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону до початку діяльності сертифікованого ОСП функції, права та обов`язки ОСП відповідно до цього Закону виконує державне підприємство, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України, або акціонерне товариство, утворене в процесі перетворення державного підприємства, яке має ліцензію на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електромережами.
Отже, ОСП - юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, є ПАТ "НЕК "Укренерго".
Згідно з пунктом 13.5. Порядку № 641 сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел після проведення розрахунків обсягів урегулювання у разі надходження оновлених даних від учасників ринку. Після підписання ОСП корегованого акта ПУП надає Регулятору кореговану вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для затвердження.
Крім того, частиною сьомою статті 65 ЗУ "Про ринок електричної енергії" визначено, що для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат гарантованого покупця на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною гарантований покупець надає ОСП послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Така послуга надається гарантованим покупцем протягом строку дії "зеленого" тарифу та строку дії підтримки виробників, які за результатами аукціону набули право на таку підтримку, відповідно до типового договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, форма якого затверджується Регулятором.
Постановами НКРЕКП затверджені розміри вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП, серед інших, постачальником, за періоди грудень 2019 року, січень-березень, листопад 2020 року, липень-серпень 2021 року, березень-грудень 2022 року, лютий-червень 2023 року, а саме: постанова від 28.01.2020 № 259 (грудень 2019 року) - 105 372,61 грн (з 22.07.2020 - 106 642,06 грн); постанова від 25.02.2020 № 485 (січень 2020 року) - 90 935,21 грн; постанова від 25.03.2020 № 727 (лютий 2020 року) - 494 505,21 грн; постанова від 22.04.2020 № 864 (березень 2020 року) - 1 245 946,10 грн; постанова від 23.12.2020 № 2683 (листопад 2020 року) - 144 093,05 грн; постанова від 25.08.2021 №1443 (липень 2021 року) -4 547 608,48 грн; постанова від 22.09.2021 №1600 (серпень 2021 року) - 3 284 020,73 грн; постанова від 13.05.2022 № 487 (березень 2022 року) - 1 712 797,05 грн; постанова від 31.05.2022 № 559 (квітень 2022 року) - 1 788 706,09 грн; постанова від 28.06.2022 № 652 (травень 2022 року) - 3 809 240,98 грн; постанова від 26.07.2022 № 820 (червень 2022 року) - 4 414 655,03 грн; постанова від 30.08.2022 № 1053 (липень 2022 року) - 3 604 996,25 грн; постанова від 30.09.2022 № 1239 (серпень 2022 року) - 2 691 243,29 грн; постанова від 25.10.2022 № 1354 (вересень 2022 року) - 1 095 018,26 грн; постанова від 10.01.2023 № 55 (жовтень 2022 року) - 1 558 014,63 грн; постанова від 10.01.2023 № 56 (листопад 2022 року) - 257 205,68 грн; постанова від 31.01.2023 № 208 (грудень 2022 року) - 140 858,67 грн; постанова від 22.03.2023 № 522 (лютий 2023 року) - 1 261 804,84 грн; постанова від 25.04.2023 № 761 (березень 2023 року) - 2 385 598,61 грн; постанова від 23.05.2023 № 958 (квітень 2023 року) - 3 257 746,21 грн; постанова від 28.06.2023 № 1177 (травень 2023 року) - 6 363 595,19 грн; постанова від 25.07.2023 № 1383 (червень 2023 року) - 5 368 133,93 грн.
ТОВ "Енера Чернігів", звертаючись до суду позовом, вказувало, що у відповідача виникла заборгованість у сумі 25 427 704,57 грн за період червень 2022 року та лютий, квітень - червень 2023 року. А саме: 2 980 304,59 грн - за червень 2022 року; 2 887 710,22 грн - за липень 2022 року; 1 991 131,79 грн за серпень 2022 року; 693 283,25 грн - за вересень 2022 року; 1 163 063,47 грн - за жовтень 2022 року; 308 646,82 грн - за листопад 2022 року; 107 129,66 грн - за грудень 2022 року; 377 875,45 грн - за лютий 2023 року; 975 985,17 грн - за квітень 2023 року; 7 615 470,29 грн - за травень 2023 року; 6 441 760,72 грн - за червень 2023 року.
Під час розгляду справи судом відповідачем було сплачено 22 069 524,53 грн суми основного боргу в рахунок повної оплати послуг за червень-грудень 2022 року, квітень-червень 2023 року (з урахуванням зменшення позивачем розміру позовних вимог), що підтверджується наданими відповідачем копіями платіжних інструкцій. У зв`язку з чим місцевий господарський суд закрив провадження в цій частині на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Відповідач надав до суду зауваження на клопотання позивача щодо закриття провадження у справі за період вересень-грудень 2022 року з посиланням на постанову НКРЕКП від 30.01.2023 № 153 та вказував про те, що строк оплати за надані послуги за період вересень-грудень 2022 року на час подання позову не настав.
Постановою НКРЕКП від 30.01.2023 № 153 визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 26.04.2022 року № 396 "Про особливості визначення обсягу та проведення розрахунків за вироблену електричну енергію генеруючими установками приватних домогосподарств під час дії в Україні воєнного стану" (зі змінами). З метою врегулювання питань, які виникають у зв`язку із пунктом 1 цієї постанови встановлено ОСП забезпечити повну оплату ПУП вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у 2022 році, зокрема, за вересень - до 20 вересня 2023 року; за жовтень - до 20 жовтня 2023 року; за листопад - до 20 листопада 2023 року; за грудень - до 20 грудня 2023 року.
Згідно з пунктом 13.4. Порядку № 641 (у редакції, чинній станом на вересень 2022 року) протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.
Постановами НКРЕКП затверджені розміри вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг, серед інших, позивачем, зокрема, від 25.10.2022 № 1354 (вересень 2022 року) - 1 095 018,26 грн без ПДВ; від 10.01.2023 № 55 (жовтень 2022 року) - 1 558 014,63 грн без ПДВ; від 10.01.2023 № 56 (листопад 2022 року) - 257 205,68 грн без ПДВ; від 31.01.2023 № 208 (грудень 2022 року) - 140 858,67 грн без ПДВ.
Відповідно до розрахунку заборгованості позивач просив стягнути з відповідача затверджений постановами НКРЕКП розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (із ПДВ), з прийняттям яких пункт 13.4. Порядку № 641 пов`язує строк оплати послуг. Отже, погашення відповідачем заборгованості за надані послуги за період вересень-грудень 2022 року було здійснено після настання встановленого пунктом 13.4. Порядку № 641 строку для оплати (протягом трьох робочих днів з дати затвердження розміру вартості послуг постановами НКРЕКП від 25.10.2022 № 1354, від 10.01.2023 № 55, від 31.01.2023 № 208).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України закриття провадження у справі можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Оскільки станом на момент відкриття провадження у справі існувала заборгованість відповідача за надані послуги за період вересень-грудень 2022 року, що була ним погашена, суд закрив провадження у справі у відповідній частині згідно з вимогами пункту 2 частин першої статті 231 ГПК України.
Отже, предметом розгляду судом першої інстанції в цій справі (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог) були вимоги позивача про стягнення з відповідача 105 577,55 грн - 3 % річних та 9 496,79 грн - пені.
У зв`язку з несвоєчасною оплатою за надані послуги за періоди грудень 2019 року, січень-березень, листопад 2020 року, липень-серпень 2021 року, березень-грудень 2022 року, лютий-червень 2023 року позивачем були нараховані 3% річних та пеня на суми несвоєчасно внесеної оплати за надані послуги за період грудень 2019 року - березень 2020 року, листопад 2020 року, липень-серпень 2021 року. Місцевий господарський суд відповідно до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України та пункту 4.3. Договору дійшов висновку про правильність заявленого позивачем розрахунку, відповідність його вимогам чинного законодавства.
Апеляційний суд погодився з таким висновком суду першої інстанції та врахував, що позивачем нарахування пені обґрунтовано здійснювалося в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Крім того, апеляційний господарський суд вирішив, що суд першої інстанції дійшов заснованого на законі висновку про наявність підстав для стягнення пені та 3% річних відповідно до вимог статті 625 ЦК України, а також відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин статті 614 ЦК України.
З такими висновками судів попередніх інстанцій не погодився ПАТ "НЕК "Укренерго". Посилаючись на пріоритетність застосування до спірних правовідносин положень спеціального закону, а саме ЗУ "Про ринок електричної енергії", зокрема абзацу 1 частини восьмої статті 33 та частини сьомої статті 62 вказаного закону, оскаржив їх у касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Водночас скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України покладається на скаржника.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Так, предметом касаційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024, якими позовні вимоги ТОВ "Енера Чернігів" про стягнення 3% річних та пені задоволено у повному обсязі, та вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.