ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/4659/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Жуков С. В., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС+"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2024,
ухвали Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС+"
та ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 05.02.2024
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ"
про банкрутство
Учасники справи:
ТОВ "МАНІ ФЛОУ": Барила К. В.;
Арбітражний керуючий: Козирицький А. С.;
ТОВ "БРРЕНТ": не з`явився;
ТОВ "ОПТІМУС+": Дяків В. Б.;
1. Стислий зміст заявлених вимог
1.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 за заявою ТОВ "Фінансово правовий союз" відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ", визнано конкурсні грошові вимоги ініціюючого кредитора на загальну суму 24746914,99 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено арбітражного керуючого Козирицького А. С. розпорядником майна боржника.
1.2. В межах встановленого частиною першою статті 45 КУзПБ строку до суду, серед інших, надійшли заяви ТОВ "БРРЕНТ" та ТОВ "ОПТІМУС+" з грошовими вимогами до боржника, за змістом яких:
- ТОВ "БРРЕНТ" заявлено грошові вимоги у сумі 12334 грн, які становлять витрати заявника по сплаті судового збору, що присуджені до стягнення з ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на користь ТОВ "БРРЕНТ" постановою Верховного Суду від 27.09.2023 у справі №914/2150/18, на примусове виконання якої Господарським судом Львівської області було видано наказ від 26.10.2023;
- ТОВ "ОПТІМУС+" заявлено грошові вимоги у загальній сумі 19 154 грн, яка включає в себе 12106 грн витрат заявника на професійну правничу допомогу та 7048 грн витрат по сплаті судового збору, що присуджені до стягнення з ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на користь ТОВ "ОПТІМУС+" постановою Верховного Суду від 27.09.2023 та додатковою постановою від 12.10.2023 у справі №914/2150/18, на примусове виконання яких Господарським судом Львівської області було видано відповідні накази від 26.10.2023.
2. Стислий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалами Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у визнанні заявлених ТОВ "ОПТІМУС+" та ТОВ "БРРЕНТ" грошових вимог до боржника відмовлено з тих підстав, що третьою особою ( ОСОБА_1 ), відмінною від боржника, виконано обов`язок з погашення боргу ТОВ "МАНІ ФЛОУ" перед ТОВ "ОПТІМУС+" та ТОВ "БРРЕНТ", що виник на підставі постанови Верховного Суду від 27.09.2023 та додаткової постанови від 12.10.2023 у справі №914/2150/18, шляхом перерахування коштів на рахунок кредиторів.
2.2. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 05.02.2024, окрім іншого, вирішено визначити наступні розмір та перелік визнаних господарським судом вимог конкурсних кредиторів для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів:
1) ТОВ "Фінансово правовий союз": 87140 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 24746914,99 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів;
2) ТОВ "ЕТАЛОН ІНВЕСТ ПЛЮС": 5368 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 12350000 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів;
3) ТОВ "ВЕЛ МІТ": 5368 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 7999768 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів;
4) ТОВ "ТРУБ-ІНЖБУД": 5368 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 1320000 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів.
Також вказаною ухвалою визначено розмір та перелік не визнаних господарським судом вимог кредиторів, а саме: ТОВ "БРРЕНТ" у розмірі 16628,40 грн та ТОВ "ОПТІМУС+" у сумі 23 448,40 грн.
2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2024 залишено без змін прийняті Господарським судом Одеської області ухвали від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог ТОВ "БРРЕНТ" та ТОВ "ОПТІМУС +", а також ухвалу попереднього засідання від 05.02.2024.
2.4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що із суті зобов`язання не випливав обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто, тому кредитори були зобов`язані прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою - ОСОБА_1, яка скористалася правом на виконання обов`язку шляхом внесення належних з боржника на користь кредиторів грошей у депозит нотаріуса. Кредитори були обізнані з фактом внесення вказаного депозиту. Таким чином, зобов`язання боржника були припиненні шляхом їх виконання третьою особою, тому підстави для визнання заявлених грошових вимог відсутні, як відсутнє і порушене право кредиторів.
3. Встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
Щодо кредиторських вимог ТОВ "БРРЕНТ"
3.1. Постановою Верховного Суду від 27.09.2023 у справі № 914/2150/18, окрім іншого, стягнуто з ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на користь ТОВ "БРРЕНТ" 12334 грн витрат зі сплати судового збору.
3.2. 26.10.2023 Господарським судом Львівської області було видано наказ про примусове виконання вищевказаної постанови Верховного Суду від 27.09.2023 у справі №914/2150/18, відповідно до якого необхідно стягнути з ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на користь ТОВ "БРРЕНТ" 12334 грн витрат зі сплати судового збору.
3.3. 18.10.2023 між ТОВ "МАНІ ФЛОУ" та ОСОБА_1 на підставі статті 636 ЦК України укладено договір виконання обов`язку на користь третіх осіб (далі - Договір), умовами якого передбачено наступне:
- ОСОБА_1 зобов`язалась виконати свій обов`язок перед ТОВ "МАНІ ФЛОУ" щодо сплати останнім заборгованості на користь третіх осіб, у тому числі ТОВ "БРРЕНТ" (п.1.1);
- сторони погодили, що під заборгованістю, вказаною у п.1.1 Договору, сторони мають на увазі заборгованість, яка може виникнути за результатами будь-яких грошових вимог третьої особи до ТОВ "МАНІ ФЛОУ" (п.1.2);
- максимальний розмір заборгованості, який ОСОБА_1 зобов`язується сплатити за цим договором на користь третьої особи не може перевищувати 200 000 грн (п.1.3);
- за виконання зобов`язання за вказаним договором ТОВ "МАНІ ФЛОУ" зобов`язується сплатити ОСОБА_1 винагороду, що визначається за погодженням сторін (п.1.4).
3.4. Провадження у справі про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ" відкрито Господарським судом Одеської області 06.11.2023.
3.5. 23.11.2023 відповідно до п.2.1 Договору ТОВ "МАНІ ФЛОУ" направило ОСОБА_1 вимогу №11/23 про необхідність виконання обов`язку щодо оплати на користь ТОВ "БРРЕНТ" заборгованості у розмірі 12334 грн, що виникла з постанови Верховного Суду від 27.09.2023 у справі №914/2150/18.
3.6. Згідно з наявними у справі платіжними інструкціями від 24.11.2023 та 04.12.2023 ОСОБА_1 здійснила оплату 12334 грн витрат по сплаті судового збору на користь ТОВ "БРРЕНТ".
3.7. 06.12.2023 ОСОБА_1 направила ТОВ "МАНІ ФЛОУ" повідомлення про виконання зобов`язання на користь ТОВ "БРРЕНТ" шляхом перерахування (двічі) на рахунок ТОВ заборгованості за наказом суду, однак вказані оплати були їй повернуті.
3.8. У зв`язку із зазначеним обов`язок було виконано 06.12.2023 шляхом внесення ОСОБА_1 боргу в депозит нотаріуса для передачі ТОВ "БРРЕНТ".
3.9. Лист від 06.12.2023 про оплату вказаних грошових вимог було направлено ТОВ "БРРЕНТ".
Щодо кредиторських вимог ТОВ "ОПТІМУС+"
3.10. Постановою Верховного Суду від 27.09.2023 у справі № 914/2150/18, окрім іншого, стягнуто з ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на користь ТОВ "ОПТІМУС+" 7 048 грн витрат зі сплати судового збору.
3.11. Додатковою постановою Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 914/2150/18, окрім іншого, стягнуто з ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на користь ТОВ "ОПТІМУС+" 12106 грн витрат на професійну правничу допомогу у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
3.12. 26.10.2023 Господарським судом Львівської області було видано накази про примусове виконання постанови Верховного Суду від 27.09.2023 та додаткової постанови від 12.10.2023 у справі №914/2150/18, відповідно до яких необхідно стягнути з ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на користь ТОВ "ОПТІМУС+" 7048 грн витрат зі сплати судового збору та 12106 грн витрат на професійну правничу допомогу у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
3.13. 18.10.2023 між ТОВ "МАНІ ФЛОУ" та ОСОБА_1 на підставі статті 636 ЦК України укладено договір виконання обов`язку на користь третіх осіб (умови договору наведені вище у пункті 3.3 цієї постанови).
3.14. 23.11.2023 відповідно до п.2.1. Договору ТОВ "МАНІ ФЛОУ" направило ОСОБА_1 вимогу №11/23 про необхідність виконання обов`язку щодо оплати на користь ТОВ "ОПІМУС+" заборгованості у розмірі 19154 грн, що виникла з постанови Верховного Суду від 27.09.2023 та додаткової постанови від 12.10.2023 у справі №914/2150/18.
3.15. Згідно з платіжною інструкцією від 24.11.2023 ОСОБА_1 здійснила оплату 12106 грн витрат на професійну правничу допомогу та 7048 грн витрат зі сплати судового збору на користь ТОВ "ОПТІМУС+".
3.16. 06.12.2023 ОСОБА_1 направила ТОВ "МАНІ ФЛОУ" повідомлення про виконання зобов`язання на користь ТОВ "ОПТІМУС+".
3.17. Лист від 06.12.2023 про оплату вказаних грошових вимог було направлено ТОВ "ОПТІМУС+", однак вказані оплати були їй повернуті.
3.18. У зв`язку із зазначеним обов`язок було виконано 03.01.2024 шляхом внесення ОСОБА_1 боргу в депозит нотаріуса для передачі ТОВ "ОПТІМУС+".
3.19. Розглядаючи заявлені ТОВ "БРРЕНТ" та ТОВ "ОПТІМУС+" кредиторські вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що зобов`язання ТОВ "МАНІ ФЛОУ" було припинено шляхом його виконання третьою особою. Вимоги ТОВ "БРРЕНТ" та ТОВ "ОПТІМУС+" були задоволені у повному обсязі, але вказаним особам не подобається спосіб, у який було задоволено їх грошові вимоги.
3.20. У даній справі про банкрутство легітимною метою ТОВ "БРРЕНТ" та ТОВ "ОПТІМУС+" слід вважати не отримання задоволення власних грошових вимог до боржника ТОВ "МАНІ ФЛОУ", в тому числі шляхом фактичного погашення суми боргу за рахунок коштів третьої особи ОСОБА_1, а отримання статусу конкурсного кредитора з метою фактичної участі у процедурі банкрутства по справі №916/4659/23.
3.21. Водночас, навіть задоволення кредиторських вимог ТОВ "БРРЕНТ" та ТОВ "ОПТІМУС+" після відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ" за рахунок майна боржника жодним чином не порушило б майнові права ТОВ "БРРЕНТ" та ТОВ "ОПТІМУС +", адже такі дії могли виключно порушити права інших кредиторів у справі, оскільки це б зменшило активи боржника та могло б негативно вплинути на задоволення вимог інших кредиторів.
3.22. Однак, у даному випадку, кредиторські вимоги ТОВ "БРРЕНТ" та ТОВ "ОПТІМУС+" було задоволено за рахунок грошових коштів третьої особи, майнові активи боржника де-факто не зменшилися, та жоден з кредиторів у справі (окрім ТОВ "БРРЕНТ" та ТОВ "ОПТІМУС+") не оскаржив таке задоволення вимог.
3.23. Суди дійшли висновку про відсутність підстав для кваліфікації договору виконання обов`язку на користь третіх осіб від 18.10.2023 як договору доручення, оскільки у вказаному договорі відсутня одна з кваліфікуючих ознак договору доручення - вчинення юридичних дій за рахунок довірителя (забезпечення повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; відшкодування повіреному витрат, пов`язаних з виконанням доручення), а тому до правовідносин у даній справі не підлягає застосуванню зазначена ТОВ "БРРЕНТ" та ТОВ "ОПТИМУС+" правова позиція Верховного Суду у справі №910/16579/20 як нерелевантна.
3.24. Водночас, судами враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №924/232/22, згідно з якою заборона на індивідуальне погашення конкурсних вимог (крім тих, на які не поширюється дія мораторію згідно з частиною п`ятою статті 41 КУзПБ) розповсюджується саме на боржника. Заборона, передбачена частинами першою, третьою статті 41 КУзПБ, не розповсюджується на особу, відмінну від боржника, яка здійснила погашення грошових вимог (у даному випадку - ОСОБА_1 ).
4. Стислий зміст касаційних скарг
4.1. ТОВ "БРРЕНТ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило:
- скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2024, а також ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог ТОВ "БРРЕНТ" та ухвалу попереднього засідання від 05.02.2024 в частині невизнаних грошових вимог ТОВ "БРРЕНТ" до боржника;
- прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ "БРРЕНТ" до ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на загальну суму 16628,40 грн, з яких: 12334 грн - вимоги четвертої черги та 4 294,40 грн - вимоги першої черги (витрати, понесені у зв`язку із сплатою судового збору, сплаченого за заявою з грошовими вимогами до боржника).
4.2. ТОВ "ОПТІМУС +" також подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2024, ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог ТОВ "ОПТІМУС+" та ухвалу попереднього засідання від 05.02.2024 в частині невизнаних грошових вимог ТОВ "ОПТІМУС+" до боржника, справу №916/4659/23 в зазначеній частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Узагальнені доводи касаційних скарг
5.1. Суди попередніх інстанцій застосували норми матеріального права, а саме статтю 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та частину першу статті 528 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, від 07.09.2022 у справі №910/16579/20 та постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 29.02.2024 у справі №908/2828/19 (910/16579/20).
5.2. Судами застосовано до правовідносин сторін правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі № 924/232/22, згідно з якою заборона на індивідуальне погашення конкурсних вимог (крім тих, на які не поширюється дія мораторію згідно з частиною п`ятою статті 41 КУзПБ) розповсюджується саме на боржника. Передбачена частинами першою, третьою статті 41 КУзПБ заборона на погашення грошових вимог перед кредитором особою, відмінною від боржника, не розповсюджується. Однак вказані висновки сформовані у неподібних до даної справи правовідносинах, що не було враховано судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні оскаржуваних рішень.
6. Позиції інших учасників щодо касаційних скарг
6.1. Розпорядник майна ТОВ "МАНІ ФЛОУ" арбітражний керуючий Козирицький А. С. у відзиві заперечував проти доводів касаційних скарг з підстав ідентичних тим, які наведені в оскаржуваних судових рішеннях, просив Суд залишити касаційні скарги без задоволення.
6.2. Представник ТОВ "МАНІ ФЛОУ" у відзиві заперечував наведені в касаційних скаргах аргументи, просив Суд залишити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а касаційні скарги - без задоволення, зокрема зазначаючи наступне:
- судами було повно досліджено всі обставини справи та прийнято змістовні, обґрунтовані висновки, які встановлено згідно з вимогами процесуального закону та узгоджуються із нормами матеріального права;
- обставини справи не вказують про наявність будь-яких порушень під час укладення договору між ТОВ "МАНІ ФЛОУ" та ОСОБА_1, положення вказаного правочину не порушують будь-які права ТОВ "ОПТІМУС+", ТОВ "БРРЕНТ" чи інших осіб;
- враховуючи презумпцію правомірності правочину, вищевказаний договір є дійсним, а погоджені його сторонами умови підлягають обов`язковому виконанню;
- згідно з умовами згаданого договору у правовідносинах з третіми особами, зокрема з ТОВ "ОПТІМУС+" і ТОВ "БРРЕНТ", ОСОБА_1 діяла від власного імені та за рахунок власник коштів, що виключає можливість безпідставного ототожнення дій ОСОБА_1 з діями представника;
- в результаті сплати третьою особою ( ОСОБА_1 ) коштів на користь ТОВ "ОПТІМУС+" і ТОВ "БРРЕНТ", у ТОВ "МАНІ ФЛОУ" відсутня будь-яка заборгованість перед
ТОВ "ОПТІМУС+" і ТОВ "БРРЕНТ", натомість у ТОВ "МАНІ ФЛОУ" виникла відповідна заборгованість перед ОСОБА_1, а отже відбулася заміна кредитора в силу пункту 4 частини першої статті 512 ЦК України;
- при розгляді грошових вимог ТОВ "ОПТІМУС+" і ТОВ "БРРЕНТ" до ТОВ "МАНІ ФЛОУ" суди правомірно встановили, що зобов`язання були припинені шляхом їх виконання третьою особою;
- скаржники належно не обґрунтовують подібність правовідносин у справах № 916/4659/23 і №910/16579/20, а лише виокремлюють з контексту окремі пункти мотивувальної частини постанови Верховного Суду;
- скаржники діють недобросовісно, ухиляючись від прийняття коштів, сплачених ОСОБА_1, а також систематично вчиняючи дії, спрямовані на заподіяння шкоди Боржнику та іншим кредиторам у справі про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ";
- оскільки ні факт укладення між ТОВ "МАНІ ФЛОУ" та фізичною особою ОСОБА_1 . Договору про виконання обов`язку на користь третіх осіб від 18.10.2023, ні факт сплати ОСОБА_2 коштів на користь ТОВ "ОПТІМУС+" та на користь ТОВ "БРРЕНТ" не призвели до зменшення ліквідаційної маси боржника, в результаті цих дій жодним чином не були порушені права ТОВ "ОПТІМУС+", ТОВ "БРРЕНТ" чи кредиторів ТОВ "МАНІ ФЛОУ" у даній справі. Від жодного з кредиторів не надходило будь-яких скарг чи зауважень стосовно вказаного договору чи здійсненої оплати.
7. Касаційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2024 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ТОВ "БРРЕНТ" та ТОВ "ОПТІМУС+" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2024, на ухвали Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог ТОВ "БРРЕНТ" та ТОВ "ОПТІМУС+", а також на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання в частині вищезгаданих кредиторських вимог. Призначено касаційні скарги до розгляду в судовому засіданні 27.08.2024 - 15:45.
7.2. 22.08.2024 до Верховного Суду від ТОВ "ОПТІМУС+" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 26.08.2024 вказану заяву задоволено та вирішено проводити судові засідання у справі № 916/4659/23 проводити за участю представника ТОВ "ОПТІМУС+" адвоката Дяківа В.Б. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.
7.4. 26.08.2024 від ТОВ "БРРЕНТ" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника товариства.
7.5. Враховуючи, що участь у судовому засіданні є процесуальним правом учасника справи, яке використовується ним на власний розсуд, а також зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, колегія суддів задовольнила вищезгадане клопотання ТОВ "БРРЕНТ".
7.6. В судовому засіданні 27.08.2024 представник ТОВ "ОПТІМУС+" підтримав касаційні скарги з викладених у них підстав, просив Суд скарги задовольнити. Розпорядник майна ТОВ "МАНІ ФЛОУ" арбітражний керуючий Козирицький А. С. та представник ТОВ "МАНІ ФЛОУ" заперечували проти доводів касаційних скарг, просили Суд залишити скарги без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
7.7. В судовому засіданні 27.08.2024 оголошено перерву до 03.09.2024 - 15:45.
7.8. В судовому засіданні 03.09.2024 представники ТОВ "ОПТІМУС+", розпорядник майна ТОВ "МАНІ ФЛОУ" арбітражний керуючий Козирицький А. С. та представник ТОВ "МАНІ ФЛОУ" надали пояснення та підтримали раніше висловлені позиції по суті спору і поданих касаційних скарг.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "БРРЕНТ" та ТОВ "ОПТІМУС+" подали до Господарського суду Одеської області заяви з грошовими вимогами до ТОВ "МАНІ ФЛОУ".
8.2. Місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у визнанні вищезгаданих грошових вимог до боржника, оскільки відповідні зобов`язання боржника були припиненні шляхом їх виконання третьою особою.
8.3. Зі змісту наведеного у касаційних скаргах обґрунтування слідує, що скаржники вважають помилковими висновки судів попередніх інстанцій, зазначаючи про застосування судами норм матеріального права без урахування відповідних висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, а також застосування правової позиції Верховного Суду, яка не є релевантною до правовідносин сторін у цій справі (розділ 5 цієї постанови).
8.4. Надаючи оцінку доводам касаційних скарг та запереченням на них, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.
8.5. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду їх заяв судом урегульовано нормами статті 45 КУзПБ.
8.6. Відповідно до частини першої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
8.7. Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
8.8. Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії колегія суддів враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:
- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 12.10.2021 у справі №01/1494 (14- 01/1494));
- законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.
- надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).