ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 320/14651/23
адміністративне провадження № К/990/25246/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 320/14651/23
за адміністративним позовом Підприємства "Здоров`я-2000" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду (суддя Шевченко А. В.) від 25 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Ключкович В. Ю., Беспалов О. О., Грибан І. О.) від 24 квітня 2024 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2023 року Підприємство "Здоров`я-2000" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (далі - Підприємство "Здоров`я-2000") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 січня 2023 року № 00000250704 форми "В3";
- зобов`язати відповідача внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої позивачем за податковий період червень 2022 року у розмірі 16 094 917 грн відповідно до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що Головне управління Державної податкової служби у місті Києві при прийнятті рішення про відмову в отриманні бюджетного відшкодування за період червень 2022 року в розмірі 16 094 917 грн вийшло за межі повноважень податкового органу, встановлених ПК України та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та прийняло рішення, яке суперечить законодавству.
Зокрема позивач наголошує, що між Підприємством "Здоров`я-2000" та його контрагентами було належним чином оформлено всі первинні розрахунково-фінансові документи, які безпосередньо підтверджують отримання позивачем товару від контрагентів.
При цьому позивач звертає увагу на те, що вся сума податкового кредиту, заявленого до бюджетного відшкодування і відображеного у податковій декларації за червень 2022 року, була сформована за рахунок імпортного ПДВ, сплата якого відображається в електронній базі СЕА ПДВ та у доступних контролюючому органу базах даних Державної митної служби.
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано повністю податкове повідомлення-рішення від 02 січня 2023 року за № 00000250704 форми "В3".
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити Підприємство "Здоров`я-2000" в задоволенні позову.
При цьому в касаційній скарзі Головним управлінням ДПС м. Києві заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 320/14651/23.
5. Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
Цією ж ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 320/14651/23.
6. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
7. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у грудні 2021 року було імпортовано з країн ЄС вживаний одяг, взуття та текстильні вироби на загальну суму 80 474 583 грн, з урахуванням ввізного мита 5,3%. На зазначену вартість товарів митним органом було нараховано ПДВ (20%) в розмірі 16 094 917 грн. Загальна вартість імпортованого товару, з урахуванням нарахованого ввізного мита, в розмірі 80 474 583 грн була включена до податкової декларації з ПДВ за грудень 2021 року в рядок 11.1, колонка А, а розмір сплаченого ПДВ в розмірі 16 094 917 грн - рядок 11.1, колонка Б. Загальна сума ПДВ за наслідком постачання товарів у грудні 2021 року склала 16 094 917 грн, яку заявлено до бюджетного відшкодування за податковий період - червень 2022 року.
9. Суму ПДВ, зазначену в рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за грудень 2021 року на виконання підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 ПК України, було заявлено до бюджетного відшкодування за податковий період - червень 2022 року, про що подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) від 18 липня 2022 року.
10. Головне управління ДПС м. Києві на виконання підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України у період з 20 жовтня 2022 року по 09 листопада 2022 року провело документальну позапланову виїзну перевірку Підприємство "Здоров`я-2000" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за червень 2022 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку від 20 липня 2022 року № 9134236375), за результатами якої складено акт перевірки № 46959/26-15-07-04-02/30404677 від 12 грудня 2022 року.
11. Відповідно до акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення Підприємством "Здоров`я-2000" (код ЄДРПОУ: 30404677) абзацу б) пункту 200.4 статті 200 ПК України і, як наслідок, позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на поточний рахунок платника у банку за червень 2022 суму ПДВ у розмірі 16 094 917 грн.
12. Такі висновки Головного управління ДПС у м. Києві ґрунтуються на тому, що позивачем не було надано документи під час перевірки на запит податкового органу.
При цьому перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації): не встановлено порушення податкового законодавства.
Також перевіркою не встановлено порушень податкового законодавства Підприємством "Здоров`я-2000" щодо достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка зараховується: у зменшення податкового боргу з ПДВ (показник рядка 20.1 Декларації); до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації).
13. 02 січня 2023 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 02 січня 2023 року за № 00000250704 (форма "В3"), яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування за період червень 2022 року в розмірі 16 094 917 грн.
14. На вказане податкове повідомлення-рішення позивач надіслав скаргу до ДПС України, яку рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 22 лютого 2023 року за № 4502/6/99-00-06-01-05-06 було залишено без задоволення. Рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 22 лютого 2023 року за № 4502/6/99-00-06-01-05-06 було отримано позивачем засобами поштового зв`язку 02 березня 2023 року.
15. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходили з того, що при ввезенні товарів на митну територію України платником податку сплачено суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулось оформлення відповідної митної декларації.
17. При цьому суди виснували, що докази, які містяться в матеріалах справи, в їх сукупності підтверджують, що між позивачем та його постачальниками товарів було належним чином оформлено всі необхідні первинні розрахунково-фінансові документи, які безпосередньо підтверджують отримання позивачем товару від контрагентів та доводять рух активів і зматеріалізовані результати зазначеної господарської операції. Позивач сплатив ПДВ у складі вартості товарів, що мало вплив на структуру його активів.
18. Ураховуючи те, що товар, який придбавався позивачем, притаманний його господарській діяльності та використовувався ним для здійснення господарської діяльності, тому формування ним податкового кредиту за результатами господарської діяльності з постачальниками-нерезидентами є правомірним, відповідно, факт сплати суми ПДВ надає право на отримання бюджетного відшкодування у розмірі сплаченої суми ПДВ, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
19. Водночас надаючи оцінку доводам контролюючого органу про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування через ненадання останнім документів на запит податкового органу під час перевірки, суди попередніх інстанцій зауважили, що самим актом перевірки підтверджується ввезення товарів на митну територію України у грудні 2021 року на суму ПДВ 16 094 917 грн.
20. При цьому сума ПДВ у розмірі 16 094 917 грн, заявлена до бюджетного відшкодування, була сплачена позивачем під час митного оформлення товарів в режимі імпорт, сплата якого відображається в електронній базі СЕА ПДВ та у доступних відповідачу базах даних Державної митної служби України.
21. Крім того судами наголошено, що відповідно до пункту 201.12 статті 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація. На противагу правовій позиції відповідача, додаткових документів на підтвердження права на віднесення сум податку до податкового кредиту вказана норма не містить. Як наслідок вимагання таких додаткових документів, окрім митних декларацій і спірному випадку є безпідставним.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
23. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
24. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували пункт 44.6 статті 44 та пункт 85.2 статті 85 ПК України без урахування висновків щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладені Верховним Судом у постановах від 05 травня 2020 року по справі № 826/678/16, від 21 листопада 2022 року по справі № 826/13633/17, від 10 лютого 2022 року по справі № 420/6441/19 (щодо ненадання платником первинних документів під час проведення перевірки), де підтримано позицію контролюючого органу.
25. Скаржник наголошує, що у справі яка розглядається суди попередніх інстанцій застосували вказані норми права без урахування висновків Верховного Суду наведених у перелічених вище постановах. Зокрема вказує, що позивачем не надано до перевірки документи: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, документи складського обліку, сертифікати якості на товар, журнал реєстрації довіреностей або інших документів про що складено акт про ненадання таких документів до перевірки.
26. Окремо скаржник звертає увагу й на те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам контролюючого органу про те, що позивач є фігурантом кримінального провадження.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
28. Зміст спірних правовідносин у цій справі полягає у правомірності формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями із ввезення в Україну товару, за наслідками яких позивач відніс до складу податкового кредиту 16 094 917 грн, і заявив вказану суму до бюджетного відшкодування.
29. При цьому колегія суддів встановила, що фактичною підставою відмови Підприємству "Здоров`я-2000" у бюджетному відшкодуванні ПДВ у зазначеному вище розмірі стало, за позицією податкового органу, ненадання позивачем до перевірки первинних документів, які б підтверджували обґрунтованість задекларованих показників податкової звітності.
30. Натомість, позивач вважає, що надані ним докази, в тому числі митні декларації, є достатнім доказом правомірності заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість та задекларованого за грудень 2021 року показника від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду.
31. Отже, спірним питанням, яке належало вирішити судам та в межах якого було відкрито касаційне провадження у цій справі, було застосування норм пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України в частині прийнятності первинних документів, наданих на підтвердження факту сплати податкових зобов`язань з ПДВ при ввезенні товарів в Україну.
32. Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
33. За правилами підпункту "в" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку із ввезення товарів на митну територію України.
34. Згідно із пунктом 187.8 пункту 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
35. Відповідно до підпункту "ґ" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
36. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України (пункт 198.3 статті 198 ПК України).
37. За правилами абзаців першого, другого пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
38. Пункт 200.1 статті 200 ПК України передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
39. Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
40. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 ПК України).
41. Пункт 200.8 статті 200 ПК України встановлює, що до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.
42. В свою чергу, пункт 201.12 статті 200 ПК України передбачає, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.