ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 761/48880/19
провадження № 61-19422св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальний концерн "Центр комунального сервісу",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 серпня 2020 року, ухвалене у складі
судді Горбенко Н. О., та постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада
2020 року, прийняту колегією у складі суддів: Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є.,
Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Комунального концерну "Центр комунального сервісу" (далі - КК "Центр комунального сервісу") про захист прав споживачів.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що у вимогах про сплату за спожиті житлово-комунальні послуги (рахунках-повідомленнях), які виставляє відповідач за її рахунком щомісяця, відображається заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у сумі 8 231,50 грн. У зв`язку з цим позивач звернулася із заявою до КК "Центр комунального сервісу" з вимогою надати пояснення щодо підстав виникнення даної заборгованості. КК "Центр комунального сервісу" листом за вих. № 02/108 30 від 11 грудня 2019 року повідомив, що станом на 1 грудня 2019 року за адресою АДРЕСА_1 наявна заборгованість за житлово-комунальні послуги
у сумі 8 231,50 грн, що виникла перед Комунальним підприємством "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району у м. Києві (КП "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району у м. Києві). Крім того, позивач вказує, що КП "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району у м. Києві перебуває в процесі ліквідації та не є учасником КК "Центр комунального сервісу". КК "Центр комунального сервісу" не було передано право вимоги заборгованості за житлово-комунальні послуги.
У зв`язку із зазначеним позивач вважає, що дії відповідача з приводу включення до вказаного рахунку-повідомлення на сплату житлово-комунальних послуг суми заборгованості у розмірі 8 231,50 грн є протиправними. Позивач вказує на те, що відповідно до рішення Київської міської ради від 14 травня 2019 року
№ 467/1331 "Про створення комунального концерну "Центр комунального сервісу", КП "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району у м. Києві, перед яким у неї виникла заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, не є учасником цього концерну, тому відображення заборгованості у рахунках-повідомленнях
КК "Центр комунального сервісу" є незаконними та такими, що порушують її права.
У зв`язку із зазначеним позивач просить суд:
- зобов`язати КК "Центр комунального сервісу" (03179, м. Київ, вул. Львівська 57-А) виключити із суми, зазначеної на особовому рахунку позивача НОМЕР_1, заборгованість, яка виникла перед КП "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району у м. Києві у період з 2009 року до 31 травня 2015 року у сумі 8 231,50 грн;
- заборонити КК "Центр комунального сервісу" (03179, м. Київ, вул. Львівська 57-А; код - 39946227) в подальшому включати вказану суму заборгованості у вимоги
до сплати за спожиті житлово-комунальні послуги на її ім`я за особистим рахунком № НОМЕР_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26 серпня
2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до розпорядження № 1634
від 17 вересня 2019 року виконавчого органу Київської міської ради зобов`язання перед кредиторами та боржниками, права та обов`язки, а також активи і пасиви
КП "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району у м. Києві переходять до правонаступника КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", у тому числі, дебіторська заборгованість споживачів за квартплату.
Відповідно до Статуту КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" це підприємство є учасником КК "Центр комунального сервісу". У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку про те, що КК "Центр комунального сервісу" здійснює обслуговування будинку № 1 на вулиці Сокальській у місті Києві у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивач на засадах змагальності не довів порушення його прав відповідачем переконливими, належними та допустимими доказами, а також правову і фактичну підставу заявлених нею вимог, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 серпня 2020 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, зазначивши про відповідність таких висновків обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права, та вказав про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував дійсні обставини справи, надав належну оцінку доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, враховуючи недоведеність порушення прав відповідачем прав позивача. Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому не може бути скасоване з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року і задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з порушенням норм процесуального права, а також неправильним застосуванням норм матеріального права. У зв`язку з цим, на основі правильно встановлених обставин справи, суди дійшли висновків, що не відповідають фактичним обставинам справи та допустили неправильне тлумачення закону.
Також ОСОБА_1 вказує, що суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку, що на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1634
від 17 вересня 2019 року права та обов`язки, а також активи та пасиви
КП "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району у м. Києві перейшли до правонаступника - КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", яке є учасником КК "Центр комунального сервісу". Відповідно, суди першої та апеляційної інстанцій помилково встановили факт правомірності відображення суми заборгованості, яка виникла перед КП "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району у м. Києві.
Суди, на думку заявника, не взяли до уваги пункт 5 рішення Київської міської ради "Про деякі питання діяльності комунальних підприємств що передані до сфери управління Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації" № 616/2778 від 22 червня 2017 року, відповідно до якого КП "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району у м. Києві реорганізовано шляхом його приєднання
до КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".
Юридична особа є такою, що припинилася з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - реєстр) відомостей про її припинення, проте суди встановили факт реорганізації КП "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району у м. Києві на підставі розпорядження, а не на підставі відомостей з реєстру, а отже, на підставі неналежних та недопустимих доказів.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції в ході визначення моменту реорганізації юридичної особи та переходу її прав та обов`язків до правонаступника, застосував норму права, а саме статті 104-108 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 25 листопада
2019 року у справі № 296/145/16-ц (провадження № 61-16922св19), і помилково застосував висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 31 травня
2018 року у справі № 910/1879/17, що є порушенням норм процесуального права.
ОСОБА_1 зазначає, що її касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формуванням єдиної правозастосовчої практики, оскільки в межах розгляду даної касаційної скарги Верховний Суд має вирішити питання: з якого моменту у правонаступника юридичної особи виникають відповідні права та обов`язки - з моменту підписання розподільчого балансу (як зазначив суд апеляційної інстанції та як зазначено у постанові Верховного Суду від 31 травня
2018 року у справі № 910/1879/17) чи з моменту проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (як зазначено у постанові Верховного Суду
від 25 листопада 2019 року у справ № 296/145/16-ц (провадження № 61-16922св19).
Позиція інших учасників справи
У березні 2021 року представник КК "Центр комунального сервісу" - адвокат Алавердян Т. О. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначила про безпідставність її доводів та правильність висновків судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи
заявника про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 296/145/16-ц та від 31 травня 2018 року у справі № 910/1879/17 (пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до розпорядження № 1634
від 17 вересня 2019 року виконавчого органу Київської міської ради зобов`язання перед кредиторами та боржниками, права та обов`язки, а також активи і пасиви
КП "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району у м. Києві переходять до правонаступника - КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", у тому числі, дебіторська заборгованість споживачів за квартплату.
КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є учасником
КК "Центр комунального сервісу" і здійснює обслуговування будинку № 1, розташованого на вулиці Сокальській у місті Києві у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Позивач вважає, що дії КК "Центр комунального сервісу" щодо включення до рахунку-повідомлення на сплату житлово-комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_2 суми заборгованості у розмірі 8 231,50 грн,
є протиправними.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Згідно з частиною п`ятою статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
У частині першій статті 106 ЦК України визначено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Відповідно до частини другої статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.
В ході тлумачення вказаних норм матеріального права можна дійти висновку про те, що у статтях 104 та 107 ЦК України відсутнє чітке визначення моменту переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Формулювання частини першої статті 104 ЦК України, а саме "у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників" не містить вказівки щодо взаємозв`язку моменту виникнення правонаступництва та моменту внесення відомостей до реєстру. Касаційний суд дійшов висновку, що відповідний момент не може бути пов`язаний із фактом внесення запису до реєстру про припинення юридичної особи шляхом приєднання. У зв`язку із зазначеним датою переходу прав та обов`язків до правонаступника слід вважати дату видання розпорядження № 1634 від 17 вересня 2019 року Виконавчого органу Київської міської ради, відповідно до якого зобов`язання перед кредиторами та боржниками, права та обов`язки, а також активи і пасиви КП "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району у м. Києві переходять до правонаступника - КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", у тому числі, дебіторська заборгованість споживачів за житлово-комунальні послуги. Тобто в контексті реорганізації юридичної особи шляхом приєднання має значення саме перехід прав та обов`язків. Даний факт закріплюється у рішенні уповноваженого органу, на підставі якого складається передавальний акт, що безпосередньо регламентує порядок переходу прав та обов`язків до правонаступника та їх обсяг.