ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/15043/21 (910/1668/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ - Агроексім Лімітед"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024
у справі №910/15043/21 (910/1668/24)
за позовом розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" Сердюк Марини Миколаївни
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс",
2) Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ - Агроексім Лімітед"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Курганський Бройлер"
про визнання правочинів недійсними
в межах справи №910/15043/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Агро Інвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
1. У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/15043/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".
2. Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" арбітражна керуюча Сердюк Марина Миколаївна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ - Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") про визнання недійсними Договору № 166/2016/КАМ-О про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський Бройлер" від 23.02.2016, укладеного між Приватною акціонерною компанію з обмеженою відповідальністю "АЕ - Агроексім Лімітед" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"; визнання недійсною Додаткову угоду № 1 до Договору № 166/2016/КАМ-О про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський Бройлер" від 23.02.2016, укладеної між Приватною акціонерною компанію з обмеженою відповідальністю "АЕ - Агроексім Лімітед" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" 19.12.2016.
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 22.05.2024 року у справі №910/15043/21(910/1668/24) у задоволенні позову розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" арбітражної керуючої Сердюк М.М. (надалі по тексту - ТОВ "Комплекс Агромарс") відмовлено повністю.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі №910/15043/21(910/1668/24) - скасовано; прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги розпорядника майна ТОВ "Комплекс Агромарс" - Сердюк Марини Миколаївни. Визнано недійсним Договір №166/2016/КАМ/О про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі ТОВ "Курганський Бройлер" від 23.02.2016, укладеного між компанією "АЕ-Агроексім Лімітед" та ТОВ "Комплекс Агромарс". Визнано недійсною Додаткову угоду №1 до Договору №166/2016/КАМ/О про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі ТОВ "Курганський Бройлер" від 23.02.2016, укладеної 19.12.2016 між компанією "АЕ-Агроексім Лімітед" та ТОВ"Комплекс Агромарс".
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
5. До Верховного Суду від Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ - Агроексім Лімітед" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" надійшли касаційні скарги у яких заявлено вимогу скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 у справі № 910/15043/21 (910/1668/24) та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024.
6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційних скарг наводяться наступні доводи:
6.1. Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові було неправильно застосовано норми матеріального права та не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, а саме :
1) висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 11.07.2023 у справі №910/1539/21(910/7148/22), від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 24.11.2021 у справі №905/2030/19(905/2445/19), від 27.07.2021 року у справі №910/9177/20 щодо застосування частини 1, 2 ст. 42 КУзПБ;
2) висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 26.09.2019 у справі № 924/1114/18, від 03.04.2018 у справі № 910/31767/15, від 13.01.2016 у справі № 922/5094/14, від 17.03.2020 у справі № 10/5026/995/2012, від 14.03.2018 у справі № 464/5089/15, від 04.04.2019 у справі № 910/15456/15, від 28.05.2019 у справі № 5015/118/11, від 22.10.2019 у справі № 910/15453/17, від 30.06.2012 у справі № 922/2960/17, від 10.11.2022 у справі № 922/1362/17 щодо застосування статей 256, 257, 261 та частини 3, 4 ст. 267 ЦК України;
6.2. Крім того, Компанія "АЕ - Агроексім Лімітед" вважає, що судом апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржуваної постанови було порушено норми процесуального права, а саме:
1) В порушення статей 7, 13, 14, 73, 77, 79 ГПК України суд апеляційної інстанції не забезпечив повноту дослідження обставин справи, помилково вирішив доведеними та встановленими обставини про фраудаторність оскаржуваного Договору №166/2016/КАМ/О, наслідком якого стало погіршення майнових інтересів кредиторів ТОВ "Комплекс Агромарс" за рахунок збільшення загальної суми кредиторських вимог на суму вимог Компанії "АЕ- Агроексім Лімітед".
6.3. У касаційних скаргах зазначено, що вказане порушення з боку суду апеляційної інстанцій відбулося у зв`язку із неврахуванням висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 22.02.2022 у справі № 904/6293/20, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
6.4. В порушення частина 4 ст. 75 ГПК України, суд апеляційної інстанції, незважаючи не те, що факти, установлені судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі є обов`язковим для суду при розгляді інших справ, взагалі не взяв до уваги факти, встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023, у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" № 910/15043/21 (щодо відсутності втрати ТОВ "Комплекс Агромарс" платоспроможності внаслідок укладення ним оскаржуваних правочинів).
6.5. Зазначене порушення з боку суду апеляційної інстанцій відбулося у зв`язку з неврахування висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 16.12.2021 у справі № 916/4953/21, від 14.12.2021 у справі № 910/7841/20, від 26.11.2021 у справі № 922/2619/19.
Відзиви
7. Від розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" Сердюк Марини Миколаївни надійшли відзиви на касаційні скарги ТОВ "Комплекс Агромарс" та Компанії "АЕ-Агроексім Лімітед" у яких наводяться аргументи проти задоволення касаційних скарг.
Інші заяви та клопотання
8. Від розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" Сердюк Марини Миколаївни надійшло усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю вислухати думку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський Бройлер", яке було протокольно залишено без задоволення.
Розгляд касаційних скарг Верховним Судом
9. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
10. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
11. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
23.02.2016 між Компанією "АЕ - Агроексім Лімітед" (продавець) та ТОВ "Комплекс Агромарс" (покупець) укладено Договір № 166/2016/КАМ/О про передачу шляхом купівлі продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер".
Згідно з пунктом 1.1 Договору № 166/2016/КАМ/О Продавець в порядку та на умовах даного Договору та чинного законодавства України зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець, в порядку та на умовах, передбачених даним договором та чинним законодавством України, зобов`язується прийняти та оплатити частину в статутному капіталі в розмірі 14 718 314,00 грн., що складає 22,1776% від загального розміру статутного капіталу Товариства.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2. Договору № 166/2016/КАМ/О валютою договору, узгодженою Сторонами, визначено євро; договірна вартість частки складає 1 910 500,00 євро.
У пункті 2.3. Договору № 166/2016/КАМ/О передбачений порядок розрахунку, за яким перерахування покупцем грошових коштів у валюті договору здійснюється на рахунок продавця протягом одного року з моменту підписання договору.
19.12.2016 між відповідачами укладена Додаткова угода № 1 до Договору №166/2016/КАМ/О про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі ТОВ "Курганський Бройлер" від 23.02.2016 (надалі - Додаткова угода №1).
Пункт 2.3. Договору № 166/2016/КАМ/О у редакції додаткової угоди № 1 до нього від 19.12.2016 встановлює обов`язок сплатити суму договору до 02.07.2021 року.
За положеннями пункту 6.2. Договору № 166/2016/КАМ/О останній діє до повного виконання Сторонами взятих на себе обов`язків.
На виконання умов Договору № 166/2016/КАМ/О Приватна акціонерна компанія "АЕ - Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") здійснила перереєстрацію частки в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" на користь ТОВ "Комплекс Агромарс", що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за 31.12.2008, 31.12.2009, 31.12.2010, 31.12.2011, 31.12.2012, 31.12.2013, 31.12.2014, 31.12.2015, 31.12.2016.
Звернувшись із даним позовом до суду, розпорядник майна просила визнати недійсним договір № 166/2016/КАМ/О із додатковою угодою № 1, посилаючись на те, що в реєстраційній справі відсутня довіреність Компанії "АЕ-Агроексім Лімітед" на представника - Касьянову Віру Володимирівну, що діяла в період укладення оскаржуваних договорів, а саме з 23.02.2016 по 19.12.2016. Також позивач наголосила на фраудаторності оспорюваних договорів, оскільки ТОВ "Комплекс Агромарс" придбало частку в статутному капіталі ТОВ "Курганський Бройлер" у розмірі 14 718 314,00 грн., прийнявши на себе зобов`язання з її оплати у розмірі 1 910 500, 00 євро, що майже в чотири рази більше за вартість самої частки, оскільки еквівалент в гривнях на дату укладення договору складає 56 906 535,10 грн. До того ж, оспорювані договори укладені між заінтересованими особами з метою створення штучної кредиторської заборгованості.
ТОВ "Комплекс Агромарс", заперечуючи проти позову, наголосило, що довіреність на Касьянову В.В. була чинною на час укладення оспорюваних договорів. При цьому, оскаржуваний правочин вчинений більш ніж за 5 років до відкриття провадження у справі про банкрутство. Так, укладення договору не призвело до втрати ТОВ "Комплекс Агромарс" платоспроможності, приймаючи до уваги, що останній продовжував виконувати зобов`язання за кредитними договорами. Крім того, відповідач-1 заявив про сплив строку позовної давності.
У відзиві на позовну заяву відповідач-2 звернув увагу, що згідно з довіреністю від 29.12.2015 Касьянова В.В. мала право на вчинення дій із укладання оспорюваних правочинів. При цьому, упродовж 2008-2011 років Компанією "АЕ - Агроексім Лімітед", в процесі внесення іноземних інвестицій, у формі здійснення внеску до статутного капіталу ТОВ "Курганський бройлер", передано ряд об`єктів рухомого майна, обладнання та грошових коштів. Крім того, відповідачами вчинені конклюдентні дії із виконання правочинів шляхом здійснення 18.03.2016 перереєстрації частки на користь ТОВ "Комплекс Агромарс". До того ж, оскаржуваний правочин не призвів та не міг призвести до втрати платоспроможності ТОВ "Комплекс Агромарс" в силу його укладення поза межами підозрілого періоду, а також в силу нездійснення боржником розрахунків за ним. Одночасно відповідач-2 просив застосувати строк позовної давності.
12. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі №904/7905/16 дійшла висновку, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин 3, 6 ст. 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину лише на підставі ст. 234 ЦК України. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.