ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/2799/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Жайворонок Т.Є., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - Компанія, позивач, скаржник-1) - Корнійчук Я.П. (адвокатка),
відповідача-1 - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1., відповідач-1) - не з`явився,
відповідача-2 - публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", безпосереднє виведення з ринку якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Банк, відповідач-2, скаржник-2) - Павликівський В.І. (адвокат),
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національного банку України (далі - НБУ, третя особа-1) - Софін О.В. (самопредставництво),
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, третя особа-2) - Павликівський В.І. (адвокат),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: приватного акціонерного товариства "Банкомзв`язок" (далі - ПАТ "Банкомзв`язок", третя особа-3) - Шульга А.В. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Компанії та Банку
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 (головуючий - суддя Коробенко Г.П., судді Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.)
у справі за позовом Компанії
до ОСОБА_1.,
Банку,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: НБУ, Фонду,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: ПАТ "Банкомзв`язок",
прo визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності договору.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності договору.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності договору.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у ОСОБА_1 не виникло обов`язку дострокової оплати заборгованості згідно з умовами договору про відкриття кредитної лінії від 11.06.2013 №732/5, оскільки прострочення виконання зобов`язання було відсутнім, договір поруки від 27.05.2015 №732/5-1, на думку позивача, є фіктивним правочином, укладений Банком із перевищенням повноважень, а також, за твердженнями позивача, відповідач-2 був недієздатним укладати договір поруки.
2. Короткий зміст судових рішень першої, апеляційної та касаційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021, зокрема, поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача-1 на вказане судове рішення.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 у справі №911/2799/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 задоволено, змінено мотивувальну частину вказаного судового рішення шляхом виключення з неї певних положень.
2.4. Постановою Верховного Суду від 26.01.2022 касаційну скаргу Компанії задоволено, касаційну скаргу Фонду задоволено частково, постанову від 07.09.2021 та ухвалу від 07.06.2021 у справі №911/2799/20 скасовано, а справу передано до Північного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
2.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача-1 на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20.
2.6. Постановою Верховного Суду від 05.10.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі №911/2799/20 скасовано, а справу №911/2799/20 передано до Північного апеляційного господарського суду для продовження апеляційного розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
2.7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022, зокрема, поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача-1 на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20.
2.8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 у справі №911/2799/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 задоволено частково, змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 шляхом виключення з неї таких положень:
1. "Так, суд дійшов висновку про те, що відповідачем 1 був порушений порядок дострокового погашення заборгованості за кредитом, встановлений п. 6.2. кредитного договору" (пункт 2.1 прохальної частини апеляційної скарги);
2. "Джерелами погашення зазначених вище кредитів стали кошти, що були акумульовані на рахунках, зокрема, фізичної особи ОСОБА_1, за рахунок внутрішньобанківських перерахувань з рахунків інших клієнтів, що були кредиторами банку на дати здійснення таких перерахувань" (пункт 2.2 прохальної частини апеляційної скарги);
3. " ОСОБА_1 визнав своє інсайдерство, підписавши лист №01-08/1521 від 27.05.2015 року, в якому він виступав від імені акціонерів ПАТ "Український професійний Банк", що підтверджується Звітом від 26.08.2016 року" (пункт 2.3 прохальної частини апеляційної скарги);
4. "Проте, як підтверджується матеріалами справи, фактично погашення кредиту не відбулось, тому такі дії є порушенням публічного порядку, а договір поруки, враховуючи вищевикладене, відповідно, нікчемним" (пункт 2.6 прохальної частини апеляційної скарги).
2.9. Постановою Верховного Суду від 19.12.2023 касаційні скарги Компанії та Банку задоволено частково, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 у справі №911/2799/20 залишено без змін, постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 у справі №911/2799/20 скасовано, а справу №911/2799/20 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
2.10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 у справі №911/2799/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 змінено та викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови; в решті рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. Компанія, посилаючись на ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить:
- скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024, а рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 залишити без змін;
- у разі, якщо Верховний Суд під час розгляду касаційної скарги у справі №911/2799/20 встановить порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 у справі №911/2799/20 та передати справу на новий розгляд;
- судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді касаційної інстанції, покласти на відповідачів.
3.2. Банк, посилаючись на ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024, а рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 залишити без змін.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи осіб, які подали касаційні скарги
4.1. У поданій касаційній скарзі (нова редакція) Компанія з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, як це вимагається положеннями статті 236 ГПК України, в результаті неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права [статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон)] та порушення норм процесуального права, без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (зокрема, у постанові від 25.06.2020 у справі №924/233/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц), а тому підлягає скасуванню.
4.1.1. Також, скаржник-1 зазначив, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови та, визначаючи відсутність порушеного права позивача при визнанні договору поруки недійсним з тієї підстави, що він не є його стороною, не врахував висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 17.06.2020 у справі №910/12712/19, від 20.01.2021 у справі №910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 18.03.2021 у справі №916/325/20, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20, відповідно до яких, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
4.1.2. Компанія з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає й на тому, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права (статті 7, 73, 86 та 210 ГПК України) в частині дотримання порядку дослідження та оцінки наявних в матеріалах справи доказів (судом не досліджувалися докази надані позивачем на обґрунтування своєї позиції та позовних вимог, відповідачами до матеріалів справи не надано доказів, які б могли виступати належними контр-аргументами).
4.2. У поданій касаційній скарзі (нова редакція) Банк з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції неправильно застосовані положення статей 203, 215 ЦК України, статті 38 Закону та не враховано висновки Верховного Суду викладені у постановах у справі №914/2404/19, від 08.02.2023 у справі №359/12165/14-ц (провадження №61-13417св21), від 13.03.2023 у справі №398/1796/20 (провадження №61-432сво22) від 25.06.2020 у справі №924/233/18 та у постановах Великої Палати Верховного Суду у від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, від 11.01.2022 у справі №910/10784/16.
4.2.1. Також, скаржник-2 з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає й на тому, що при винесенні оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права статті 7, 73, 86, 210 ГПК України в частині дотримання порядку дослідження та оцінки наявних в матеріалах справи доказів тоді, як суд апеляційної інстанції не досліджував та не надавав оцінку наявним в матеріалах справи доказам, а саме: відомостям НБУ про акціонерів Банку з офіційного сайту НБУ; Постанові правління НБУ від 30.04.2015 №293/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний Банк" до категорії проблемних та запровадження особистого контролю за діяльністю банку"; додаток 2 до Положення про порядок подання відомостей про структуру власності банку станом на 08.03.2015 договору застави майнових прав №19/ЗМП від 24.03.2014.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. ОСОБА_1 у відзиві на касаційні скарги заперечив проти доводів Компанії та Банку, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у їх задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
5.2. ПАТ "Банкомзв`язок" у відзиві на касаційні скарги заперечило проти доводів Компанії та Банку, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просило відмовити у їх задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
5.3. Від НБУ та Фонду відзиви на касаційні скарги до Суду не надійшли.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.06.2013 Банк (банк) і ПАТ "Банкомзв`язок" (позичальник) уклали договір про відкриття кредитної лінії №732/5 (далі - Кредитний договір), за умовами якого:
- банк відкриває позичальнику відкличну мультивалютну кредитну лінію у розмірі 1 000 000 доларів США з правом конвертації іноземної валюти в національну валюту та 0,00 грн терміном до 05.01.2017 на поповнення обігових коштів та погашення кредитної заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії від 25.11.2010 №339/5. Зменшення кредитної заборгованості здійснюється щомісячно, починаючи з червня 2013 року, в сумі 20 000 доларів США, остаточне погашення кредитної заборгованості в сумі 140 000 доларів США здійснюється не пізніше 05.01.2017 (пункт 1.1);
- забезпеченням виконання ПАТ "Банкомзв`язок" своїх зобов`язань перед банком за Кредитним договором є майно, яке прийняте за генеральним договором від 25.11.2010 №5 (пункт 2.1);
- кредитні ресурси, надані банком, забезпечуються всім належним ПАТ "Банкомзв`язок" майном і коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України, у разі недостатності суми, отриманої від реалізації заставленого майна (пункт 2.2).
6.2. Банк і ПАТ "Банкомзв`язок" 13.06.2013 уклали додатковий договір до Кредитного договору, за умовами якого пункт 1.1 розділу 1 Кредитного договору викладено в новій редакції, а саме: банк відкриває позичальнику відкличну мультивалютну кредитну лінію у розмірі 1 625 000 доларів США з правом конвертації іноземної валюти в національну валюту та 0,00 грн терміном до 05.01.2017 на поповнення обігових коштів та погашення кредитної заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії від 25.11.2010 №339/5. Зменшення кредитної заборгованості здійснюється щомісячно, починаючи з липня 2013 року, в сумі 20 000 доларів США, остаточне погашення кредитної заборгованості в сумі 785 000 доларів США здійснюється не пізніше 05.01.2017.
6.3. НБУ та Банк 24.03.2014 уклали кредитний договір №19 (далі - Кредитний договір №19), за умовами якого НБУ надає Банку кредит для збереження ліквідності у сумі 120 000 000 грн з процентною ставкою 19,5% річних, яка є змінною в залежності від діючої облікової ставки НБУ, строком до 15.06.2015.
6.3.1. Згідно з пунктом 1.8 Кредитного договору №19 основним забезпеченням виконання Банком своїх зобов`язань перед НБУ за цим договором є майнові права за укладеними з Банком кредитними договорами з юридичними особами на загальну суму 545 946 028,39 грн згідно з реєстром, який є додатком до договору застави майнових прав від 24.03.2014 №19/ЗМП, зокрема, за договором про відкриття кредитної лінії від 11.06.2013 №732/5, укладеним Банком і ПАТ "Банкомзв`язок".
6.4. З метою забезпечення виконання ПАТ "Банкомзв`язок" зобов`язань за Кредитним договором 27.05.2015 ПАТ "Банкомзв`язок" (позичальник), ОСОБА_1 (поручитель) та Банк (банк) уклали договір поруки №732/5-1 (далі - Договір поруки), за умовами якого:
- за Кредитним договором банк відкрив відкличну мультивалютну кредитну лінію у розмірі 1 185 000 доларів США терміном до 05.01.2017 на поновлення обігових коштів та погашення кредитної заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії від 25.11.2020 №339/5. Станом на 27.05.2015 кредитна заборгованість становить 695 125,35 доларів США (пункт 1.1);
- поручитель ( ОСОБА_1 ) бере на себе зобов`язання в повному обсязі відповідати перед Банком як солідарний боржник за Кредитним договором (пункт 1.2);
- ОСОБА_1 (поручитель) доручає Банку у випадку затримки виконання зобов`язань ПАТ "Банкомзв`язок" (позичальника) за Кредитним договором здійснити списання суми заборгованості з поточного рахунку поручителя у порядку, встановленому чинним законодавством України (пункт 1.3);
- у разі повного або часткового невиконання ПАТ "Банкомзв`язок" / ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором в передбачені Кредитним договором строки Банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок ОСОБА_1 (пункт 2.1);
- Банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок грошових коштів ОСОБА_1, а в разі їх недостатності - звернути стягнення на інше майно та цінності ОСОБА_1 в порядку, встановленому чинним законодавством України (пункт 2.2);
- Договір поруки набуває чинності з 27.05.2015 та діє до 05.01.2017, але у будь-якому випадку до повного виконання ПАТ "Банкомзв`язок" та / або ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором та всіма додатковими договорами до нього (пункт 3.1).
6.5. Банк і ПАТ "Банкомзв`язок" 27.05.2015 уклали додатковий договір до Кредитного договору, яким пункт 2.1 розділу 2 Кредитного договору виклали в новій редакції, за якою забезпеченням виконання ПАТ "Банкомзв`язок" своїх зобов`язань перед Банком за цим договором є майно, яке прийняте за генеральним договором від 25.11.2010 №5, та порука ОСОБА_1 (Договір поруки).
6.6. Банк і ПАТ "Банкомзв`язок" 27.05.2015 уклали договір про розірвання Кредитного договору (далі - Договір про розірвання), у пукнті 1 якого сторони погодили з 27.05.2015 розірвати Кредитний договір, який укладений ними.
6.7. Постановою Правління НБУ 30.01.2015 №73/БТ "Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ "УПБ" та призначення куратора" (далі - Постанова №73/БТ) у діяльності Банка були встановлені окремі обмеження, а 30.04.2015 постановою Правління НБУ №293/БТ "Про віднесення ПАТ "УПБ" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" (далі - Постанова №293/БТ) встановлювались певні обмеження у господарській діяльності Банка як юридичної особи, що входить до банківської системи України, зокрема: 1) заборонено передавати в забезпечення майно та активи Банка; 2) заборонено Банку використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки; 3) всі розрахунки у національній валюті повинні здійснюватися виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ; 4) не здійснювати дострокового повернення коштів інсайдерам, пов`язаним особам та власникам істотної участі в Банкові, крім спрямування коштів на збільшення статутного капіталу та інші.
6.8. Постановою Правління НБУ від 28.05.2015 №348 "Про віднесення ПАТ "УПБ" до категорії неплатоспроможних" (далі - Постанова №348) Банк віднесено до категорії неплатоспроможних.
6.8.1. На підставі вказаної постанови Правління НБУ від 28.05.2015 №348 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 28.05.2015 №107, відповідно до якого з 29.05.2015 у Банку запроваджено тимчасову адміністрацію.
6.9. Відповідно до постанови Правління НБУ від 28.08.2015 №562 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УПБ" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 28.08.2015 №158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УПБ" та делегування повноважень ліквідатора банку".
6.10. Виконавча дирекція Фонду 18.08.2016 та 01.07.2019 прийняла рішення №1556 та №1640, відповідно до яких продовжено строки здійснення процедури ліквідації Банку на один рік до 30.08.2017 включно та з 31.08.2019 до 30.08.2020 включно відповідно.
6.11. 30.03.2020 проведені електронні торги з продажу лоту №GL16N717120, оформлені протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020, за результатами яких переможцем визнано Компанію.
6.12. За результатами торгів Банк (продавець) та Компанія (покупець) 27.04.2020 уклали договір №81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання (далі - Договір купівлі-продажу майнових прав), за умовами якого:
- у порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли або можуть виникнути у майбутньому, зазначені у додатку №1 до цього договору (пункт 1.1);
- майнові права вважаються переданими позивачу з моменту підписання цього договору (пункт 1.3).
6.11.1. У додатку №1 до Договору купівлі-продажу майнових прав (реєстр договорів, майнові права за якими відступаються, та боржників за такими договорами) міститься найменування: ПАТ "Банкомзв`язок" (АТ "Банкомзв`язок"), кредитний договір з усіма додатковими договорами.
6.12. Звертаючись до суду з позовом, Компанія зазначила, що у відповідача-1 не виникло обов`язку дострокової оплати заборгованості згідно з умовами Кредитного договору, оскільки, прострочення виконання зобов`язання було відсутнім, Договір поруки, на думку позивача, є фіктивним правочином, укладений Банком із перевищенням повноважень, а також, за твердженнями позивача, відповідач-2 був недієздатним укладати Договір поруки.
6.13. Суд апеляційної інстанції вказав, що підставою для відмови у задоволенні позову місцевий суд вказав про наявність преюдиціального рішення в іншій господарській справі №911/3886/15 від 12.04.2016, яке набрало законної сили та яким встановлено факт повного виконання кредитного договору ОСОБА_1 .
6.13.1. При цьому, місцевий суд визнав встановленими ряд обставин, зокрема, як то: нікчемність Договору поруки; порушення відповідачем-1 порядку дострокового погашення заборгованості за кредитом, встановлений пунктом 6.2 Кредитного договору; ОСОБА_1 визнав свої інсайдерство, підписавши лист від 27.05.2015 №01-08/1521, в якому він виступав від імені акціонерів Банку, що підтверджується звітом від 26.08.2016.
6.14. Як убачається зі змісту оспорюваного договору поруки, цей договір є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем, якими відповідно є ПАТ "Банкомзв`язок" та ОСОБА_1 .
6.15. Апеляційний суд дійшов висновку, що права та інтереси позивача у даній справі не є порушеними у даних правовідносинах, оскільки, останній не є стороною спірного правочину. Відповідно, Компанія не має і не мала жодних прав оспорювати ні договір поруки, ні рішення реєстратора щодо знаття обтяжень на предмет іпотеки, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
6.16. Суд апеляційної інстанції, також, зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2021, яке залишено в силі постановою Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №910/8680/20, позовні вимоги задоволено, визнано недійсними відкриті торги (аукціон) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулися 30.03.2020, з реалізації лоту №GL16N717120 та протокол електронного аукціону №UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020, за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону від 30.03.2020 з реалізації лоту №GL16N717120 та визнано недійсними з моменту укладення договір №81 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання від 27.04.2020, посвідчений Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №618, укладений Банком і Компанією та договір №81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання від 27.04.2020, посвідчений Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №619, укладений Банком і Компанією в частині, що стосується, зокрема, договору про відкриття кредитної лінії від 11.06.2013 №732/5, укладеного АТ "Банкомзв`язок" та Банком.
6.17. Враховуючи обставини встановлені місцевим господарським судом, беручи до уваги встановлену апеляційним судом відсутність порушеного права позивача щодо оскарження спірного правочину, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, у наведеному випадку не призвело до неправильного вирішення спору в даній справі та до прийняття незаконного судового рішення, а також з огляду на те, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 частково отримали підтвердження, апеляційний господарський суд вбачає за необхідне змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, виклавши її в редакції цієї постанови.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №911/2799/20 за касаційної скаргою Компанії на підставі пунктів 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №911/2799/20 за касаційної скаргою Банку на підставі пунктів 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України та постановлено розглядати спільно касаційну скаргу Банку з касаційною скаргою Компанії.
7.3. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 29.08.2024 у зв`язку з відпусткою суддів Бенедисюка І.М. і Ємця А.А. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №911/2799/20, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуюча), Жайворонок Т.Є., Колос І.Б.
7.4. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.5. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, покладається на скаржника.
8.4. Слід зазначити, що у касаційне провадження у даній справі відкрито за касаційною скаргою Компанії на підставі пунктів 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України та за касаційної скаргою Банку на підставі пунктів 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
8.5. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.6. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.7. Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.03.2024 у справі №191/4364/21, ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №902/1076/24, від 09.08.2024 у справі №127/22428/21, постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №753/11009/19, від 27.07.2021 у справі №585/2836/16-ц, в яких означено, що висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або ряду норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору.
8.8. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.9. Що ж до визначення подібних правовідносин за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин:
- для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями;
- з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими;
- подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).