ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/5550/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Усатенко І.В.)
від 16.11.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.)
від 25.04.2024
у справі № 910/5550/23
за позовом Міністерства оборони України
до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
про стягнення 46 642 432,59 грн
та за зустрічним позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
до Міністерства оборони України
про внесення змін до державного контракту,
за участю представників учасників справи:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустріним позовом) - Хлань В.М.,
відповідача за первісним позовом (позивача за зустріним позовом) - Глушпенко В.О.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Міністерство оборони України (далі також - Міністерство, позивач за первісним позовом) звернулося до суду з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі - ДП "Агенція оборонних закупівель", відповідач за первісним позовом) про стягнення 46 642 432,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань за державним контрактом. Позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами контракту не передав у строки, обумовлені контрактом, обладнання з ремонту, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання послуг у сумі 26 742 833,64 грн. Також позивач за первісним позовом вказує, що відповідач в обмовлені контрактом строки не повернув суму попередньої оплати, у зв`язку з чим він нарахував та просив стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 17 767 499,06 грн та 3% річних у розмірі 2 132 099,89 грн.
1.2. ДП "Агенція оборонних закупівель" звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до Міністерства оборони України про внесення змін до державного контракту про закупівлю послуг за державні кошти, а саме до додатку 1 "Календарний план надання послуг", укладеного між сторонами, щодо визначення нового терміну надання послуг, а саме до 15.05.2023.
2. Короткий зміст судових рішень, ухвалених за результатом розгляду справи по суті спору
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/5550/23 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Агенція оборонних закупівель" на користь Міністерства оборони України пеню за прострочення термінів надання послуг у розмірі 2 674 283, 36 грн. В частині позовних вимог про стягнення пені за прострочення термінів надання послуг у розмірі 24 068 550,28 грн, пені за неповернену попередню оплату у розмірі 17 767 499,06 грн, 3% річних у розмірі 2 132 099,89 грн - відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ДП "Агенція оборонних закупівель" відмовлено повністю.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/5550/23 залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ДП "Агенція оборонних закупівель" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:
- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 у справі №910/5550/23 в частині задоволених позовних вимог, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі;
- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 у справі №910/5550/23 в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, ухвалити нове рішення про задоволення зустрічного позову.
3.2. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ДП "Агенція оборонних закупівель" із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відзначає, що судами попередніх інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду:
- від 21.03.2023 у справі №910/11215/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18, від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, а також у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 (щодо застосування статті 853 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України));
- від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 18.08.2020 у справі №927/833/18, від 21.09.2021 у справі №918/1026/20, від 04.08.2022 у справі №922/19/21, від 16.08.2023 у справі №914/131/22 (щодо застосування статей 655, 664, 712 ЦК України), від 07.02.2023 у справі №910/8872/21 (щодо застосування частин першої, другої статті 662, частини першої статті 663, частини першої статті 664, частин першої, другої статті 675 ЦК України);
- від 18.04.2018 у справі №753/11000/14, від 18.05.2022 у справі №613/1436/17 (щодо застосування принципу "Contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав");
- від 12.10.2022 у справі №233/2021/19, від 19.07.2018 у справі №905/3332/15, від 21.05.2019 у справі №904/9906/17, від 03.09.2020 у справі №910/15637/19, від 19.11.2020 у справі №910/10074/19, а також у постановах Верховного Суду України від 20.04.2011 у праві №9/219-09, від 20.02.2012 у справі №6-93цс11 (щодо застосування частин другої, четвертої статті 652 ЦК України);
- від 15.10.2019 у справі №903/879/18, від 14.12.2022 у справі №126/2200/20, від 09.04.2019 у справі №903/394/18, від 17.11.2018 у справі №911/205/18, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19 (щодо застосування принципу "estoppel" - заборони суперечливої поведінки).
3.3. Крім того, підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 614 ЦК України та частини третьої статті 219 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у подібних правовідносинах, а саме щодо питання чи виникає у такому випадку вина у афілійованого підприємства за прострочку надання послуг.
3.4. Також скаржник зазначає, що апеляційним судом допущено неповне з`ясування фактичних обставин, не досліджено докази, які мають значення для правильного вирішення даної справи, а рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
3.5. Міністерство 02.08.2024 подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень
4.1. Згідно з пунктом 1.1 Статуту Агенції, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 17.06.2022 № 159 Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" - єдина національна агенція, що забезпечує централізовану закупівлю товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, за кошти державного бюджету та інших джерел фінансування, засноване на державній власності як державне комерційне підприємство та належить до сфери управління Міністерства оборони України, код за ЄДРПОУ: 00034022.
Пунктом 2.1 Статуту Агенції передбачено, що підприємство утворено з метою створення інтегрованої системи закупівель в Міністерстві оборони України, забезпечення життєвого циклу продукції оборонного призначення, укладення компенсаційних (офсетних) угод, визначення етапності виконання договорів (контрактів) із забезпечення продукцією оборонного призначення, а також одержання прибутку від здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, у тому числі оборонного призначення, для гарантованого забезпечення потреб Міністерства оборони України та Збройних Сил України, реалізації та забезпечення виконання державних цільових оборонних програм, у тому числі, в якості служби державного замовника у сфері оборони, здійснення державних оборонних закупівель, реалізації взаємодії із спеціалізованими організаціями, забезпечення ефективного використання державного майна та коштів Державного бюджету України.
4.2. Між Міністерством оборони України (замовник) та ДП "Агенція оборонних закупівель" (виконавець) 07.10.2022 укладено Державний контракт про закупівлю послуг за державні кошти №370/3/5/2/1/305 (далі - Контракт), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого виконавець зобов`язується надати замовникові послуги з ремонту і технічного обслуговування зброї та систем озброєння (50840000-5) (відновлення, ремонт до боєздатного стану 155 мм самохідних артилерійських установок М109L) спеціального призначення за номенклатурою, у кількості в терміни та за цінами, які зазначені у календарному плані надання послуг (додаток 1 до контракту), що є невід`ємною частиною цього контракту, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги. Місце надання послуг - виробничі потужності, які авторизовані оригінальним виробником виробів (Італійська Республіка).
Результатом надання послуг з ремонту виробу є боєздатний стан виробу та відповідність робочих параметрів технічній документації виробника виробів (пункт 1.3 Контракту).
Відповідно до пункту 3.1 Контракту в редакції додаткової угоди від 22.02.2022 № 2 договірна ціна послуг на момент укладення цього контракту становить 1 069 713 345,69 грн. Обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання за загальним фондом КПКВ 2101150/7 у 2022 році складають 733 624 184,50 грн. Обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання за загальним фондом КПКВ 2101150/7 у 2023 році складають 336 089 161,19 грн.
Згідно з пунктами 4.1, 4.1.1, 4.1.2 Контракту замовник здійснює оплату послуг з ремонту виробу за цим контрактом, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця у наступному порядку: замовник має право здійснювати попередню оплату за контрактом у разі надходження коштів на рахунок Міністерства оборони України. За письмовим погодженням між сторонами, відповідно до належним чином оформленого рішення Міністерства оборони України, з метою виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави в умовах воєнного стану та у період проведення операції об`єднаних сил, замовник має право здійснювати попередню оплату у розмірі 97% від вартості послуг за контрактом, але не пізніше терміну надання послуг за контрактом, встановленого календарним планом надання послуг згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану". Виконавець у строк протягом 30 днів з моменту закінчення ремонту виробів, повинен надати замовнику документи, що підтверджують фактичне надання послуг, визначені в пункті 4.3 контракту.
Термін надання послуг з ремонту виробів встановлений у календарному плані надання послуг (додаток № 1 до Контракту), що є невід`ємною частиною цього договору. Виконавець забезпечує транспортування виробів до місяця надання послуг і в зворотному напрямку. Виконавець письмово, не пізніше ніж за 10 робочих днів, направляє замовнику та ВП МОУ письмове повідомлення про дату закінчення ремонту виробів та готовності їх до проведення технічної інспекції. ВП МОУ у термін 10 робочих днів після одержання повідомлення забезпечує прибуття представників для участі у технічній інспекції виробів. Приймання виробів після проведення ремонту здійснюється представниками військової частини за місцем передачі вказаним у пункті 5.16 контракту, у відповідності до вимог нормативно-технічної документації на здачу виробів в ремонт та їх видачу з ремонту та оформляється актом приймання-передачі виробів (додаток 3 до Контракту), підписується уповноваженими особами виконавця та представниками військової частини, та затверджується виконавцем (пункти 5.1, 5.3, 5.14, 5.15 Контракту).
Відповідно до пунктів 5.17, 5.18 Контракту після кінцевого приймання послуг з ремонту виробів ВП МОУ оформляє та надає замовнику посвідчення (додаток 5 до Контракту) в цілому по завершенню надання послуг з ремонту виробів за контрактом або кожного окремого виробу, яким підтверджується відповідність наданих виконавцем послуг з ремонту виробів вимогам пункту 2.1 контракту. Приймання наданих послуг з ремонту замовником здійснюється на підставі наданих виконавцем: калькуляції договірної ціни на кожен виріб; актів приймання-передачі виробів представнику військової частини; посвідчення видане ВП МОУ про приймання наданих послуг з ремонту виробів; підписаного виконавцем протоколу погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту виробів. За результатом приймання наданих послуг з ремонту виробів складається акт приймання наданих послуг з ремонту виробів. Акт приймання наданих послуг з ремонту виробів підписується уповноваженими особами замовника та виконавця та затверджується замовником та виконавцем не пізніше 5 робочих днів. Зобов`язання виконавця по наданню послуг з ремонту виробів за контрактом вважаються виконаними в повному обсязі після підписання та затвердження акта приймання наданих послуг з ремонту виробів замовником.
Пунктом 7.2 Контракту передбачено, що у випадку ненадання послуг в зазначений у додатку 1 термін, з виконавця стягується пеня в розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості; у випадку не повернення попередньої оплати в зазначений термін, виконавець сплачує штрафні санкції в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неповернутих коштів.
Продовження строку виконання зобов`язань можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за контрактом у разі, якщо вони змінились на стільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б цей контракт або уклали б його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні контракту він може бути змінений або розірваний за згодою сторін. Сторона, що не може виконати зобов`язання за контрактом унаслідок виникнення істотної зміни обставин, повинна не пізніше як протягом 5 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це в письмовій формі іншу сторону. У разі не повідомлення у строк, який визначений у 2 абзаці цього пункту, у письмовій формі іншої сторони про настання істотної зміни обставин вона позбавляється права посилатись на ці обставини, навіть, при наявності відповідного документа, виданого ТПП України та/або регіональними ТПП України. Доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за контрактом є документ про істотну зміну обставин, що видається ТПП України або регіональними ТПП (пункти 8.5, 8.6 Контракту).
Згідно з пунктом 10.1 Контракту в редакції додаткової угоди від 29.06.2023 № 5 цей контракт набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 30.11.2023, в частині розрахунків до повного виконання сторонами фінансових зобов`язань по цьому контракту, з питань гарантійних зобов`язань до закінчення гарантійного терміну. Продовження строку дії контракту не звільняє виконавця від сплати штрафних санкцій.
Відповідно до пункту 10.3. Контракту зміни до контракту можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін шляхом оформлення додаткової угоди до Контракту. Питання щодо внесення змін до Контракту може вирішуватися Сторонами не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до закінчення його строку.
4.3. До матеріалів справи долучені додатки, передбачені Контрактом.
Зокрема згідно з додатком 1 "Календарний план надання послуг з ремонту виробів" в редакції додаткової угоди від 28.12.2022 № 1 термін надання послуг з ремонту і технічного обслуговування зброї та систем озброєння визначено до 10.03.2023, вартість - 1 069 713 345,69 грн, кількість виробів, що підлягають ремонту - 33 штуки. Також додатковою угодою від 28.12.2022 № 1 викладено специфікацію виробів для яких надаються послуги з ремонту в новій редакції.
4.4. На підставі рішення Міністра оборони України від 08.10.2022 позивач за первісним позовом перерахував відповідачу за первісним позовом суму попередньої оплати за контрактом від 07.10.2022 № 370/3/5/2/1/305 у розмірі 1 037 621 945,32 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 08.10.2022 №370/3/1380.
Виконавцем 26.12.2022 на вимогу замовника частково було повернуто суму попередньої оплати у розмірі 303 997 760,82 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.12.2022 №331. Вказані кошти були повторно сплачені замовником на рахунок виконавця 10.03.2023, що підтверджується платіжною інструкцією від 09.03.2023 № 370/3/219 на суму 303 997 760,82 грн.
4.5. Судами встановлено, що підрядні роботи безпосередньо виконувались не відповідачем за первісним позовом, а Приватною компанією "Ultra Defense Corp" (виконавець) та Державним підприємством Міністерства оборони Італії "Agenzia Industrie Difesa company" (підрядник) на підставі контакту на надання послуг від 12.09.2022 № 21/2-15-К1-22, укладеного відповідачем за первісним позовом. Згідно з умовами вказаного контракту кінцевим споживачем послуг є Міністерство оборони України.
4.6. На підставі висновку ТПП України від 28.12.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Контракту від 07.10.2022 № 370/3/5/2/1/305, якою внесено зміни щодо строку дії договору та внесено зміни в календарний план надання послуг - продовжено строк надання послуг до 10.03.2023.
4.7. До матеріалів справи долучено лист від 07.03.2023 підрядника, що безпосередньо виконував ремонтні роботи, в якому вказано про виробничі проблеми, що сповільнили темпи ремонту техніки. Через тривале невикористання наданої для ремонту техніки, вона потребувала заміни деталей, які зняті з виробництва і потребували індивідуального виготовлення. Оскільки справність техніки напряму впливає на безпеку екіпажу, це потребує суворого контролю якості, а тому спростити і прискорити процес контролю якості практично неможливо. Крім того, попередній зовнішній огляд техніки, яка тривалий час не використовувалась, не дозволив встановити всі реальні пошкодження та потреби в ремонті, які були виявлені після розбирання техніки. Вказані обставини свідчать про необхідність збільшення строку ремонту кожної одиниці техніки на 120% у порівнянні з запланованим. Підрядник прогнозував завершення ремонту та поставки техніки до 15.05.2023.
Про вказані обставини відповідач за первісним позовом повідомив позивача за первісним позовом, надавши, в тому числі, висновок ТПП України від 12.12.2022 №2315/1.2 про істотну зміну обставин та висновок ТПП України від 10.03.2023 №675/1.5-7.1, в якому, зокрема вказано, що виконавець не будучи суб`єктом публічного права не міг передбачити, як і замовник, що за державним Контрактом від 07.10.2022 № 370/3/5/2/1/305 під час виконання зобов`язань з ремонту застарілої техніки оборонного призначення виявиться безпосередньо під час демонтажу цієї техніки більший об`єм ремонтних робіт ніж той, що був заявлений на початку робіт, та за відсутності необхідних запчастин до застарілої техніки, яка знята з виробництва з часів радянського союзу, про що повідомив підрядник у листі до виконавця від 07.03.2023, запропонувавши поставку техніки до 15.05.2023.
Позивач за зустрічним позовом листом від 08.03.2023 № 21/1-831 повторно звернувся до відповідача за зустрічним позовом з проханням внести зміни в календарний план та продовжити строк виконання зобов`язань з ремонту за контрактом до 15.05.2023, а також продовжити строк дії Контракту. Як доказ існування об`єктивних обставин для внесення змін до Специфікації до Контракту від 07.10.2022 № 370/3/5/2/1/305, позивачем надано, зокрема, лист Інопостачальника від 07.03.2023, листи позивача за зустрічним позовом та висновок Торгово-промислової палати України від 10.03.2023 №675/1.5-7.1 про істотну зміну обставин.
Додатковою угодою від 30.03.2023 № 4 продовжено строк дії контракту до 30.06.2023. Однак продовжити строк виконання зобов`язань з ремонту замовник відмовився.
4.8. Міністерство оборони України звернулось до ДП "Агенція оборонних закупівель" з претензією від 12.03.2023 № 2 щодо неналежного виконання умов Контракту від 07.10.2022 № 370/3/5/2/1/305, в якій зазначило про закінчення терміну, наданого Контрактом для надання послуг та пропонувало сплатити штрафні санкції.
На претензію було надано відповідь від 22.03.2023 № 11/2-1047, в якій зазначено про направлення замовнику висновку ТПП про зміну істотних обставин та пропозицією внести зміни до Контракту, продовжити строк надання послуг до 15.05.2023.
4.9. На підтвердження обставин щодо надання послуг за Контрактом до матеріалів справи долучено акти приймання наданих послуг з ремонту виробів:
- від 05.04.2023 № 1 на суму 421 402 227,09 грн, передано з ремонту виробів у кількості 13 штук;
- від 02.05.2023 № 2 на суму 291 740 003,37 грн, передано з ремонту виробів у кількості 9 штук.
4.10. Також до матеріалів справи долучено акти приймання-передачі виробів, складені відповідачем за первісним позовом та військовими частинами:
від 31.02.2023 № 1 про передачу 4 одиниць техніки,
від 01.03.2023 № 2 про передачу 5 одиниць техніки,
від 08.03.2023 № 3 про передачу 3 одиниць техніки,
від 08.03.2023 № 4 про передачу 1 одиниці техніки,
від 29.03.2023 № 5 про передачу 4 одиниці техніки,
від 06.04.2023 № 6 про передачу 5 одиниць техніки,
від 22.05.2023 № 7 про передачу 2 одиниць техніки,
від 26.05.2023 № 8 про передачу 2 одиниць техніки;
від 02.06.2023 № 9 про передачу 3 одиниць техніки,
від 15.06.2023 № 10 про передачу 1 одиниці техніки,
від 15.06.2023 № 11 про передачу 3 одиниць техніки.
4.11. Додатковою угодою від 29.06.2023 № 5 продовжено строк дії контракту до 30.11.2023, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами фінансових зобов`язань по цьому контракту, з питань гарантійних зобов`язань до закінчення гарантійного терміну.
4.12. Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, виходили з такого:
(1) щодо стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язання:
- з матеріалів справи та змісту укладеного між сторонами Контракту вбачається, що ремонт всіх виробів (33 штуки) мав бути здійснений виконавцем у строк до 10.03.2023. Натомість виконавцем передано замовнику вироби з ремонту 05.04.2023 у кількості 13 штук та 02.05.2023 у кількості 9 штук (загалом 22 штуки). Отже, матеріалами справи підтверджено, що станом на 10.03.2023, кінцевий строк виконання робіт, відповідачем за первісним позовом не було надано позивачу за первісним позовом послуг, обмовлених договором. Відтак з 11.03.2023 виконавець є таким, що прострочив виконання робіт за Контрактом;
- у зв`язку з невиконанням відповідачем за первісним позовом обов`язку по передачі з ремонту виробів у строк визначений договором, позивач нарахував пеню у розмірі 26 742 833,64 грн за період з 11.03.2023 по 04.04.2023;
- розрахунок пені на суму 26 742 833,64 грн, здійснений позивачем за первісним позовом, є обґрунтованим та арифметично вірним;
- позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення суми пені за прострочення повернення виробів з ремонту у сумі 26 742 833,64 грн є обґрунтованими;
(2) щодо стягнення пені та 3% річних, нарахованих на суму попередньої оплати:
- за своєю суттю та правовою природою штрафна санкція за неповернення суми попередньої оплати, передбачена пунктом 7.2 Контракту, є пенею;
- пункт 4.1.2 Контракту (на який посилається позивач щодо визначення дати виникнення у відповідача за первісним позовом обов`язку з повернення суми попередньої оплати) передбачає лише термін перерахування саме замовником виконавцю суми попередньої оплати;
- оскільки контрактом не передбачено строк, в який виконавець зобов`язаний повернути замовнику суму попередньої оплати, а цивільним законодавством (зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169) не передбачено повернення попередньої оплати за чинним Контрактом в межах строку його дії, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача обов`язку з повернення суми попередньої оплати, а тому вимоги про стягнення штрафних санкцій та 3% річних у зв`язку з простроченням строку повернення суми попередньої оплати задоволенню не підлягають. У відповідача за первісним позовом відсутнє грошове зобов`язання перед позивачем, в зв`язку з чим відсутні підстави для нарахування санкцій за порушення грошового зобов`язання;
(3) щодо клопотання про зменшення розміру пені на 97%:
- відповідач за первісним позовом мотивував своє клопотання тим, що ним було докладено всіх зусиль для належного виконання договору. Техніка була поставлена в Україну після ремонту в період з січня по квітень 2023 року, натомість, прийняття робіт за договором по деяким одиницям техніки затягнулось більше як на пів року. Крім того, відповідач за первісним позовом отримує винагороду за укладеними ним контрактами не більше 3% від ціни Контракту, а тому заявлені позивачем штрафні санкції є надмірно великими;
- відповідач за первісним позовом зауважив, що він бере участь у посиленні обороноздатності України шляхом здійснення поставок товарів військового призначення, в тому числі, для Міноборони з метою забезпечення потреб військових формувань. Стягнення з відповідача штрафних санкцій у заявленому розмірі призведе до зриву виконання інших державних та зовнішньоекономічних контрактів, для виконання яких мають бути залучені власні кошти відповідача, може призвести до порушення інтересів держави у сфері обороноздатності, що в даний час є пріоритетним питанням, вкрай важливим для державного суверенітету та територіальної цілісності України;
- відповідач за первісним позовом регулярно повідомляв позивача відповідними листами про хід виконання і проблеми, які виникли за Держконтрактом. Дані обставини об`єктивно свідчать про добросовісність відповідача за первісним позовом та зволікання позивача за первісним позовом у прийнятті робіт. За таких умов, суд вбачає, що застосування до відповідача за первісним позовом штрафних санкцій у визначеному розмірі є надмірним та несправедливим;
- зважаючи на надані відповідачем за первісним позовом обґрунтування, беручи до уваги всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги, що техніка хоч і з простроченням, але була поставлена позивачу, а матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків, спричинених простроченням виконання відповідачем зобов`язань, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 90% відсотків;
- обороноздатність країни підтримується не шляхом застосування надмірних штрафних санкцій стосовно підпорядкованого суб`єкта господарювання, яке може спричинити його банкрутство, а шляхом будь-якого посильного сприяння відповідному суб`єкту в своєчасному виконанні своїх зобов`язань з поставки вкрай необхідної державі продукції. Як і подальше покладення штрафних санкцій на іноземних контрагентів, які здійснюють посильний вклад в постачання продукції, ніяким чином не стимулюватиме їх до подальшої співпраці, яка є надзвичайно необхідною;
(4) щодо зустрічного позову:
- судом не приймається до уваги висновок Торгово-промислової палати України від 10.03.2023 № 675/1.5-7.1 про істотну зміну обставин, оскільки висновок ТПП про наявність істотної зміни обставин не є підставою для звільнення позивача від доказування цих обставин;
- висновок ТПП може бути підставою для внесення змін до Контракту за взаємною згодою сторін, а не підставою для прийняття відповідного рішення судом;
- позивач за зустрічним позовом міг і повинен був при певній обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, що пов`язані також з можливою зміною політичних ситуацій в країнах виробників/постачальників товару, зважаючи на те, що на момент укладення Контракту в України вже було введено воєнний стан, а військова агресія російської федерації продовжується;
- вказані позивачем обставини не доводять та не підтверджують наявність одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України для внесення змін до Календарного плану за Контрактом;
- заявлена позовна вимога про визначення у Специфікації (Додаток №1 до Контракту) терміну поставки товару до 15.05.2023 не призведе до відновлення порушеного права чи захисту інтересів позивача, оскільки станом на дату винесення рішення у даній справі, зазначений позивачем строк (термін) вже настав;
- позивачем за зустрічним позовом обрано неефективний спосіб захисту, що також є підставою для відмови у задоволенні позову у вказаній частині.
5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №910/5550/23 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №910/5550/23 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Губенко Н.М. Кібенко О.Р.
Ухвалою Верховного Суду від 23.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі №910/5550/23 за касаційною скаргою ДП "Агенція оборонних закупівель" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 у справі №910/5550/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №910/5550/23 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Губенко Н.М.
5.2. Об`єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 у справі №910/5550/23 в частині задоволених позовних вимог за первісним позовом та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову.
При цьому колегія суддів відзначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 у справі №910/5550/23 в частині відмови у стягненні штрафних санкцій за прострочення термінів надання послуг у розмірі 24 068 550,28 грн (тобто в частині зменшення розміру штрафних санкцій на 90%), пені та 3% річних за несвоєчасне повернення попередньої оплати у розмірі 17 767 499,06 грн та 2 132 099,89 грн відповідно, за первісним позовом, жодною із сторін до суду касаційної інстанції не оскаржується, а відтак, у цій частині Судом не переглядається.
5.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.
6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
6.3. Так, касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду:
- від 21.03.2023 у справі №910/11215/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18, від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, а також у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 (щодо застосування статті 853 ЦК України);
- від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 18.08.2020 у справі №927/833/18, від 21.09.2021 у справі №918/1026/20, від 04.08.2022 у справі №922/19/21, від 16.08.2023 у справі №914/131/22 (щодо застосування статей 655, 664, 712 ЦК України), від 07.02.2023 у справі №910/8872/21 (щодо застосування частин першої, другої статті 662, частин першої статті 663, частин першої статті 664, частин першої, другої статті 675 ЦК України);
- від 18.04.2018 у справі №753/11000/14, від 18.05.2022 у справі №613/1436/17 (щодо застосування принципу "Contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав");
- від 12.10.2022 у справі №233/2021/19, від 19.07.2018 у справі №905/3332/15, від 21.05.2019 у справі №904/9906/17, від 03.09.2020 у справі №910/15637/19, від 19.11.2020 у справі №910/10074/19, постановах Верховного Суду України від 20.04.2011 у праві №9/219-09, від 20.02.2012 у справі №6-93цс11 (щодо застосування частин другої, четвертої статті 652 ЦК України);
- від 15.10.2019 у справі №903/879/18, від 14.12.2022 у справі №126/2200/20, від 09.04.2019 у справі №903/394/18, від 17.11.2018 у справі №911/205/18, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19 (щодо застосування принципу "estoppel" - заборони суперечливої поведінки).
Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
6.4. Крім того, касаційне провадження у цій справі відкрито і на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Так, скаржник відзначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 614 ЦК України та частини третьої статті 219 ГК України у подібних правовідносинах.
Отже, у разі оскарження судових рішень на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.