ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 521/14346/20
провадження № 61-3465св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Одеська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Врони Андрія Валентиновича та представника Одеської міської ради - Бондаренка Ігоря Олеговича на постанову Одеського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І., Сегеди С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2020 року Одеська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про скасування реєстрації декларації, скасування рішень та записів про право власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва, в якому просила суд:
- скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації "Реконструкція нежитлових підсобних приміщень під житловий будинок без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 ; 1110.3. Будинки садибного типу"
від 21 лютого 2019 року, серія та номер: ОД 141190520276, зареєстровану управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради;
- скасувати рішення державного реєстратора від 26 лютого 2019 року (індексний номер рішення: 45704597) про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №13404457 розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 858007251101, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 ;
- скасувати рішення державного реєстратора від 21 червня 2019 року (індексний номер рішення: 47455558) про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №13404446 розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 858007251101, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 ;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №13404446 про право власності на 1/2 частину житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 112,2 кв. м, за адресою:
АДРЕСА_1 ;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №13404457 про право власності на 1/2 частину житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності за ОСОБА_4 на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 112,2 кв. м за адресою:
АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення житлового будинку, загальною площею 112,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 червня 2006 року у справі №2-2073/2006 ОСОБА_5 набула право власності на нежитлові підсобні приміщення загальною площею 69,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
3. 08 серпня 2006 року ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу відчужила вищевказані приміщення на користь ОСОБА_6 .
4. 23 лютого 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу нежитлових підсобних приміщень загальною площею 69,4 кв. м, що розташовані за адресою:
АДРЕСА_1 . На підставі вищевказаного договору приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бураковою О. І. прийнято рішення про державну реєстрацію права спільної часткової власності (по 1/2 частині) на нежитлові підсобні приміщення загальною площею 69,4 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, за гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .
5. Однак пізніше відповідачі, зруйнувавши вищевказані нежитлові підсобні приміщення, на їх місці здійснили будівництво житлового будинку загальною площею 112,2 кв. м.
6. 21 лютого 2019 року управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі УДАБК ОМР) зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації "Реконструкція нежитлових підсобних приміщень під житловий будинок без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 ; (код об`єкта згідно ДК 018-2000) - 1110.3. Будинки садибного типу", за номером: ОД 141190520276 і далі - Декларація) на вищевказаний об`єкт.
26 лютого 2019 року державним реєстратором Баховою В. І. прийнято рішення про внесення змін до запису про право власності №13404446 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 858007251101, а саме нежитлові підсобні приміщення змінено на житловий будинок, а також змінено загальну площу об`єкта -
з 69,4 кв. м на 117,8 кв. м.
7. 21 червня 2019 року державним реєстратором Іскровим О. В. прийнято рішення про внесення змін до запису про право власності №13404446 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 858007251101, яким загальну площу об`єкта змінено з 117, 8 кв. м на 112,2 кв. м.
8. Позивач вважає, що будівництво відповідачами житлового будинку на місці зруйнованих підсобних приміщень на землях комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які не були відведені для таких цілей у встановленому законом порядку, є самочинним, а реєстрація Декларації є незаконною та такою, що підлягає скасуванню судом у зв`язку з тим, що спірна Декларація не відповідає вимогам чинного законодавства, так як реконструкція підсобних приміщень, що належали на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_8 фактично не відбулась, оскільки останніми зруйновано належні їм на праві власності приміщення та збудовано окремий об`єкт нерухомості, загальною площею 112,2 кв. м, на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, документи, які підтверджують право власності чи користування зазначеною земельною ділянкою у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не оформлені, що не відповідає вимогам статей 125, 126 ЗК України.
9. Відповідачам не видавались містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в порядку, передбаченому частиною першою статті 5 Закону України "Про основи містобудування" та статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в спірній Декларації зазначені недостовірні відомості стосовно відсутності необхідності пред`явлення документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Житловий будинок збудований на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, що безпосередньо свідчить про наявність самочинного будівництва за адресою:
АДРЕСА_1 .
10. Також зазначає, що оскаржуваними рішеннями державного реєстратора під виглядом зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна фактично зареєстровано право власності на побудований на земельній ділянці комунальної власності за адресою:
АДРЕСА_2 . Враховуючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_9 здійснили самочинне будівництво нового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, тим самим зайнявши земельну ділянку за вищезазначеною адресою, що належить територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, така земельна ділянка повинна бути звільнена шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
12. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2022 року у складі судді Тополевої Ю. В. позов залишено без задоволення.
13. Суд першої інстанції, враховуючи висновок судового експерта № 45/21 судової будівельно-технічної експертизи від 22 жовтня 2021 року, дійшов висновку, що здійснені відповідачами роботи мають ознаки реконструкції, а не нового будівництва, та не потребують видачі містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в порядку, передбаченому статтею 5 Закону України "Про основи містобудування", статтями 26, 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
14. За набутим згідно із законом правом власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перейшло право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться їх власне майно, яке не може бути знесено, оскільки не має ознак самочинного будівництва, передбаченого статтею 376 ЦК України.
15. При цьому державними реєстраторами КП "Юридичний департамент реєстрації" Іскровим О.В. та юридичного департаменту Одеської міської ради Баховою В.І. під час прийняття оскаржуваних Одеською міською радою рішень були отримані відомості з Єдиного реєстру документів, а саме про Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ), яка стала підставою для внесення змін до запису про право власності на об`єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме внесення змін до виду об`єкта та площі такого об`єкта. Дана декларація є чинною. Отже при розгляді та прийняті оскаржуваних рішень ними було дотримано встановлені Законом норми, а тому підстави для скасування зазначених рішень державних реєстраторів та записів про право власності - відсутні.
16. Відмовляючи в позові в частині звільнення земельної ділянки шляхом знесення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, суд вважає, що задоволення такої вимоги порушує гарантоване ОСОБА_1 та ОСОБА_8 право на мирне володіння майном, регламентоване положеннями ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
17. Постановою Одеського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року апеляційну скаргу Одеської міської ради задоволено частково, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
Скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації "Реконструкція нежитлових підсобних приміщень під житловий будинок без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 ; 1110.3. Будинки садибного типу"
від 21 лютого 2019 року, серія та номер: ОД 141190520276, зареєстровану управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
Скасовано рішення державного реєстратора від 26 лютого 2019 року (індексний номер рішення: 45704597) про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №13404457 розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 858007251101, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення державного реєстратора від 21 червня 2019 року (індексний номер рішення: 47455558) про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №13404446 розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 858007251101, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 .
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №13404446 про право власності на 1/2 частку житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності за ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, на 1/2 частку житлового будинку, загальною площею 112.2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №13404457 про право власності на 1/2 частку житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності за ОСОБА_4, РНОКПП: НОМЕР_2, на 1/2 частку житлового будинку, загальною площею
112,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;
В іншій частині позову відмовлено.
Здійснено розподіл судових витрат.
18. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що нежитлові підсобні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 69,4 кв.м (об`єкт договору купівлі-продажу від 23 лютого 2016 року) ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були фактично знищені, знесені та створено новий самочинно збудований об`єкт - житловий будинок, загальною площею 112,2 кв. м.Спірна Декларація не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки фактично була проведена не реконструкція нежитлового приміщення за адресою:
АДРЕСА_1, а зведення нового об`єкта нерухомості із змінами геометричних розмірів фундаментів у плані та за рахунок земельної ділянки територіальної громади м. Одеси, яка не виділялась для цієї мети.
19. Оскільки власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, набуття відповідачами права власності на збудований об`єкт нерухомості є неправомірним.
20. Зважаючи на вищевикладене апеляційний суд дійшов висновку, що територіальною громадою м. Одеси як власником земель комунальної власності в особі Одеської міської ради доведено належними чином, що у зв`язку із самочинним будівництвом відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 житлового будинку, загальною площею 112,2 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1, право спільної часткової власності оформлено на такий будинок незаконно. Будинок був збудований на земельній ділянці, що не була в установленому законом порядку відведена у власність (користування) відповідачам, а тому вони відповідно до положень статті 376 ЦК України та статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не могли набути право власності на нього. Державна реєстрація права власності на такий об`єкт нерухомості не змінюють режиму такого об`єкта як самочинного та не виключають застосування правових наслідків щодо такого будівництва.
21. Відповідачі були зобов`язані передбачити наслідки надання недостовірних даних при реєстрації Декларації та права власності, тому вказаний висновок апеляційного суду не призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод, оскільки в такому випадку втручання держави у мирне володіння майном відповідачами є пропорційним.
22. Проте, апеляційний суд не погодився з вимогою Одеської міської ради про звільнення самочинно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва, оскільки позивачем не надано доказів технічної можливості знесення самочинного об`єкта нерухомості.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
23. У березні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Врони А. В., на постанову Одеського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року.
24. Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
25. Також, у березні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника Одеської міської ради - Бондаренка І. О. на постанову Одеського апеляційного суду від 08 лютого
2024 року.
26. Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Одеської міської ради і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
27. Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
28. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
29. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 910/7918/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
30. Також, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме: не дослідження зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
31. Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що в акті №001232, складеному за результатами перевірки УДАБК Одеської міської ради, встановлено проведення ОСОБА_1 саме реконструкції, а не самочинного будівництва, адже зазначено, що ОСОБА_1 виконує реконструкцію нежитлових приміщень шляхом кладки зовнішніх стін у рівні першого поверху на місці раніше зруйнованих. Вказана інформація викладена і в приписі від 04 жовтня 2018 року № 621/18 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. За результатами проведеної позапланової перевірки ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності. У постанові по справі про адміністративне правопорушення від 18 жовтня 2018 року № 734/18 встановлено, що ОСОБА_1 виконував реконструкцію нежитлових приміщень шляхом кладки зовнішніх стін у рівні першого поверху на місці раніше зруйнованих.
32. Під час проведення реконструкції ОСОБА_1 вже було притягнуто до відповідальності за порушення вимог містобудівного законодавства, однак після усунення недоліків та виконання приписів компетентного органу державного архітектурно-будівельного контролю, цим самим органом зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатацію "Реконструкція нежитлових підсобних приміщень під житловий будинок без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 ; 110.3. Будинки садибного типу" від 21 лютого 2019 року, серія та номер: ОД 141190520276, чим підтверджено відповідність реконструйованих нежитлових приміщень вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, та відповідність положенням містобудівної документації.
33. Проведення відповідачем саме реконструкції підтверджується також висновком експерта № 45/21, який взагалі не взятий до уваги Одеським апеляційним судом.
34. Відповідно до чинного законодавства реконструкція об`єкта нерухомого майна не може вважатися будівництвом нового об`єкта, оскільки реконструкція створюється з прив`язкою до вже існуючої нерухомості з використанням її функціональних елементів. Таким чином, твердження позивача та апеляційного суду про те, що відповідачем було створено новий об`єкт нерухомого майна є хибним та таким, що не відповідає чинному законодавству.
35. Вказує, що компетентним органом, що здійснює відповідно до чинного законодавства України державний архітектурно-будівельний контроль та виконує дозвільні й реєстраційні функції у сфері містобудівної діяльності на території
м. Одеси - управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - під час реєстрації оспорюваної Декларації перевірено дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, та відповідність положенням містобудівної документації, не повернуто таку Декларацію на доопрацювання, що свідчить про відсутність правових підстав для скасування реєстрації такої Декларації у судовому порядку.
36. При цьому апеляційним судом не враховано, що оскаржувана Одеською міською радою Декларація є ненормативним актом індивідуальної дії, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання - реєстрації речових прав на прийнятий до експлуатації об`єкт нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
37. Таким чином доводи касаційної скарги ОСОБА_1 зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду про здійснення ним самочинного будівництва, а не реконструкції нежитлових приміщень, а також щодо відсутності правових підстав для скасування Декларації про готовність об`єкта до експлуатації "Реконструкція нежитлових підсобних приміщень під житловий будинок без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 ; 1110.3. Будинки садибного типу".
38. У касаційній скарзі Одеська міська рада, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення житлового будинку, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнити.
39. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 лютого 2019 року у справі № 308/5988/17-ц, від 20 березня 2019 року у справі
№ 202/3520/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18, від 23 червня
2020 року у справі № 680/214/16-ц, від 24 червня 2020 року у справі
№ 320/5880/18, від 12 січня 2022 року у справі № 521/14121/16-ц, від 26 січня
2022 року у справі № 522/14917/19-ц, від 13 липня 2022 року у справі
№ 404/353/15-ц, від 31 серпня 2022 року у справі № 520/8119/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
40. Касаційна скарга Одеської міської ради мотивована тим, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво. Якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.
41. Зазначає, що Одеська міська рада, звертаючись до суду з вимогою про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно збудованого житлового будинку виходила з того, що земельна ділянка з комунальної власності для будівництва цього об`єкту не виділялась у встановленому законом порядку, а отримання відповідачами декларації мало за мету створити формальні документальні передумови для первісного введення до експлуатації окремої самочинно збудованої будівлі.
42. Однак апеляційний суд, аналізуючи в тому числі положення статті 374 ЦК України, дійшов хибного висновку про необхідність надання доказів технічної можливості знесення об`єкта нерухомості.
43. Вважає, що у даній справі самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, оскільки було здійснено на земельній ділянці комунальної власності, яка не виділялась відповідачам для таких цілей, а проведення перебудови не відновить порушені права Одеської міської ради на доступ до забудованої земельної ділянки, у зв`язку із чим така ділянка залишиться вилученою із комунальної власності.
44. Отже Одеська міська рада оскаржує судове рішення тільки в частині вирішення позову про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення житлового будинку.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
45. У квітні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Врона А. В. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Одеської міської ради, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що постанова апеляційного суду в оскаржуваній міською радою частині є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду в цій частині не спростовують. Зазначає, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
46. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 лютого 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бураковою О. І., зареєстрованого в реєстрі за № 130, набули у спільну часткову власність в рівних частках нежитлові підсобні приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 69,4 кв. м. Право власності відповідачів на вказані нежитлові приміщення було зареєстровано в установленому законом порядку.
47. Також судами установлено, що управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради проводилась позапланова перевірка порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами такої складено акт та видано ОСОБА_1 припис від 04 жовтня 2018 року за №621/18 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Відповідно до акту №001232, складеного за результатами такої перевірки, ОСОБА_1 не надано проектну документацію на реконструкцію нежитлового приміщення, погоджену у встановленому порядку, та документи, які надають право на виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення. Документи, що підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою надані не були. При цьому зазначено, що ОСОБА_1 виконує реконструкцію нежитлових приміщень шляхом кладки зовнішніх стін у рівні першого поверху на місці раніше зруйнованих.
48. Вищевказане інформація також викладена в приписі від 04 жовтня
2018 року за №621/18 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
49. За результатами проведеної позапланової перевірки ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності.
50. У постанові по справі про адміністративне правопорушення від 18 жовтня 2018 року за №734/18 встановлено, що ОСОБА_1 виконував реконструкцію нежитлових приміщень шляхом кладки зовнішніх стін у рівні першого поверху на місці раніше зруйнованих. При цьому ОСОБА_1 під час проведення перевірки не надав проектну документацію на реконструкцію нежитлового приміщення, погодженого у встановленому законом порядку, та документи, які дають право на виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення за вказаною адресою. Документи, що підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою також надані не були. На підставі вищезазначеного ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частини четвертої статті 96 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 4 250,00 грн.
51. 21 лютого 2019 року управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації "Реконструкція нежитлових підсобних приміщень під житловий будинок без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 ; (код об`єкта згідно ДК 018-2000) - 1110.3. Будинки садибного типу", за номером: ОД 141190520276 на вищевказаний об`єкт.
52. 26 лютого 2019 року державним реєстратором Баховою В. І. прийнято рішення про внесення змін до запису про право власності № 13404446 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 858007251101, а саме нежитлові підсобні приміщення змінено на житловий будинок, а також змінено загальну площу об`єкта - з 69.4 кв. м на 117,8 кв. м.