ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 356/48/22
провадження № 61-6766св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - виконавчий комітет Березанської міської ради Київської області,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березанського міського суду Київської області від 11 серпня 2022 року у складі судді Голік Г. К. та на постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Ігнатченко Н. В., Мережко М. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області (далі - виконкому Березанської міськради) про відшкодування майнових збитків та моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що розпорядженням виконкому Березанської міськради № 64-к від 14 травня 2018 року її було звільнено з посади начальника Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Березанської міськради (далі - УСЗН виконкому Березанської міськради) у зв`язку з ліквідацією Управління. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано розпорядження виконкому Березанської міськради № 64-к від 14 травня 2018 року в частині звільнення позивача з займаної посади, поновлено на посаді начальника УСЗН виконкому Березанської міськради, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 184 494,96 грн.
Вказувала, що відповідач рішення суду добровільно не виконує, у зв`язку з чим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області було відкрито виконавче провадження, під час здійснення якого з відповідача стягнуто на її користь суму заборгованості в розмірі 184 494,96 грн. Відповідач продовжував безпідставно порушувати законодавство України щодо не поновлення позивача на роботі, а тому державний виконавець звернувся до органів поліції з повідомленням № 61312889/6 про притягнення винних службових осіб виконкому Березанської міськради до кримінальної відповідальності за умисне невиконання виконавчого листа у справі № 810/3048/18 у частині поновлення на роботі.
Зазначила, що у зв`язку з незаконним звільненням та невиконанням рішення суду про поновлення на роботі, їй завдані відповідачем матеріальні збитки, які полягають у понесенні великих витрат по заробітній платі, оскільки за цей час підвищувалася середньо-добова заробітна плата, оклади, ранги відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, позивач втратила щорічну відпустку та відпустку за вислугу років за період 2018-2019 роки, середньомісячну матеріальну допомогу на оздоровлення, з серпня 2019 року витратила збільшення надбавки за вислугу років. Пенсія по інвалідності позивачу не була перерахована з більшого заробітку, оскільки за дев`ять календарних місяців, які вона перебувала на обліку у центрі зайнятості, не було сплачено єдиний соціальний внесок і, відповідно, не було зараховано страховий стаж. Сума цих збитків складає 320 099,72 грн.
Зазначила, що відповідно до абзацу 2 частини другої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" відповідач повинен самостійно сплачувати єдиний соціальний внесок у розмірі 22 % від нарахованих сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу, проте цього не робить.
Також вказувала, що неправомірними діями відповідача їй завдано немайнові втрати від спричинених моральних страждань, які негативно позначилися на її житті. Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності та ділової репутації, внаслідок емоційного стресу позивач була вимушена проходити тривале лікування, появи негативних психоемоційних змін. Наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу, обумовили необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, які дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання.
Позивач вважала, що майнові збитки та моральна шкода повинні бути стягнуті з відповідача на підставі статей 16, 23, 1166, 1167, 1168 ЦК України, статті 237-1 КЗпП України, а також зобов`язано відповідача самостійно сплатити єдиний соціальний внесок від нарахованих сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі абзацу 2 частини другої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
У лютому 2022 року ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог, в обґрунтування якої вказала, що одним із предметів позову є стягнення збитків (недоотриманої середньої заробітної плати) за затримку виконання рішення про поновлення позивача на роботі, як передбачено статтею 236 КЗпП України. Вважала, що сума позову в частині позовних вимог про стягнення збитків підлягає збільшенню на суму 239 754,00 грн, яка повинна бути сплачена з часу постановлення рішення суду про поновлення її на роботі по 21 лютого 2022 року. Крім того, вважала, що має право на компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 % від загальної суми позову (майнові збитки та середній заробіток за час затримки розрахунку).
Позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:
стягнути з виконкому Березанської міськради матеріальні збитки через незаконне звільнення та невиконання рішення суду за весь період до 21 лютого 2022 року, які становлять 559 854 (320 099,72 грн + 239 754,00 грн);
зобов`язати виконком Березанської міськради сплатити єдиний соціальний внесок з нарахованих та виплачених сум за вимушений прогул у зв`язку з незаконним звільненням відповідно до чинного законодавства у розмірі 22 %, у тому числі виплачених за рішенням апеляційного суду, в сумі 40 588,89 грн;
стягнути з виконкому Березанської міськради моральну шкоду в розмірі 280 000,00 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Березанського міського суду Київської області від 11 серпня 2022 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року, в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до виконкому Березанської міськради в частині стягнення матеріальних збитків у зв`язку з підвищенням середньо-добової заробітної плати, яка була втрачена при підвищенні окладів, рангів, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України; у зв`язку з прийняттям незаконного розпорядження через неможливість перерахунку пенсії по інвалідності з більшого заробітку; за невиплачену щорічну відпустку та відпустку за вислугу років за період 2018-2019 роки відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконкому Березанської міськради в частині стягнення матеріальних збитків у вигляді спеціального виду відповідальності, щоденного середнього заробітку в порядку статті 236 КЗпП України закрито.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконкому Березанської міськради в частині стягнення моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з виконкому Березанської міськради на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн моральної шкоди.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до виконкому Березанської міськради в частині зобов`язання відповідача сплатити єдиний соціальний внесок з нарахованих та виплачених сум за вимушений прогул в зв`язку з незаконним звільненням відповідно до чинного законодавства у розмірі 22 %, у тому числі виплачених за рішенням апеляційного суду, в сумі 40 588,89 грн відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
провадження у справі за позовними вимогами про стягнення з відповідача середнього заробітку за невиконання рішення про поновлення позивача на роботі підлягає закриттю, оскільки спірні правовідносини виникли через невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника УСЗН виконкому Березанської міськради. Вказана вимога не є вимогою про відшкодування шкоди у розумінні статті 21 КАС України. Оскільки зазначена вимога позивача є пов`язаною з проходженням нею публічної служби та звільнення з цієї служби, вона має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, зокрема і тоді, коли вона заявлена окремо від вимоги про поновлення на публічній службі. Саме така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року (справа №661/3699/16-ц).
позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальних збитків (упущеної вигоди) у зв`язку з підвищенням середньо-добової заробітної плати, яка була втрачена при підвищенні окладів, рангів, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України; матеріальних збитків, завданих неможливістю перерахувати пенсію по інвалідності з більшого розміру; невиплаченої щорічної відпустки; відпустки за вислугу років за період 2018-2019 років, задоволенню не підлягають, оскільки позивач ототожнює не отриману заробітну плату, пенсію, компенсації за відпустки, з поняттям "власності", виправданими очікуваннями у розумінні об`єкту, який регулюється цивільним законодавством, що не поширюється на трудові відносини. Заявлені позивачем вимоги щодо стягнення матеріальних збитків не ґрунтуються на нормах КЗпП України, оскільки КЗпП України визначено відповідальність за незаконне звільнення (стаття 235 КЗпП України) та затримку виконання рішення про поновлення на роботі (стаття 236 КЗпП України));
суди відмовили у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача сплатити єдиний соціальний внесок з нарахованих та виплачених сум за вимушений прогул, оскільки порядок нарахування єдиного внеску на середню заробітну плату за вимушений прогул, яка стягнена за рішенням суду, визначений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Відповідно до цього закону платником єдиного внеску є роботодавець, роботодавцем позивача було УСЗН Березанської міськради, яке відповідно до рішення сесії Березанської міськради сьомого скликання від 20 лютого 2018 року було припинено шляхом ліквідації та створено Управління соціального захисту населення та праці виконкому Березанської міськради, яке не є роботодавцем відносно позивача. Виконавчий комітет Березанської міської ради, не є роботодавцем відносно позивача;
вимогу про компенсацію моральної шкоди суд задовольнив частково у розмірі 5 000,00 грн, врахувавши ступень вини заподіювача шкоди, характер та обсяг заподіяних потерпілому моральних страждань, які виразились у душевних стражданнях, яких позивач зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо невиконання рішення суду, вимоги розумності та справедливості.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та вказав, що:
висновки суду першої інстанції в частині закриття провадження за позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за не виконання рішення про поновлення на роботі є правильними. Посилання в апеляційній скарзі на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у справі № 320/3179/21, якою закрите провадження в адміністративній справі з аналогічним предметом та підставами, суд апеляційної інстанції відхилив з огляду на те, що предметом спору у справі № 320/3179/21 було виключно відшкодування збитків і моральної шкоди, позовних вимог про стягнення середнього заробітку на підставі статті 236 КЗпП України ОСОБА_1 не заявляла, а також ці доводи суперечать пункту 2 частини першої статті 19 КАС України щодо спорів з приводу проходження публічної служби;
щодо рішення суду в частині вирішення позовних вимог про відшкодування матеріальних збитків та зобов`язання відповідача сплатити єдиний соціальний внесок з нарахованих та виплачених сум, апеляційний суд вказав, що висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні цих вимог є правильними. Зазначив, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із незаконним звільненням позивача із посади, а спеціальне законодавство у трудових правовідносинах, в тому числі щодо проходження публічної служби, чітко визначає спосіб захисту прав незаконно звільненого працівника у вигляді стягнення на його користь середнього заробітку за період вимушеного прогулу, або за період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі. Посилання позивача на те, що завдані їй збитки полягають у тому, що вона не отримала дохід у зв`язку з підвищенням середньо-добової заробітної плати, неможливістю перерахувати пенсію по інвалідності з більшого розміру; невиплаченій щорічній відпустці; відпустці за вислугу років за період 2018-2019 років, суд апеляційної інстанції вважав помилковими, оскільки позивач не поновлена на роботі. З огляду на те, що у стягненні збитків відмовлено, суд першої інстанції правильно відмовив у зобов`язанні відповідача сплатити єдиний соціальний внесок;
суд апеляційної інстанції також погодився з частковим задоволенням позовних вимог про грошову компенсацію моральної шкоди та визначеною судом першої інстанції сумою. Вказав, що компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення. За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати. Визначена судом першої інстанції сума компенсації моральної шкоди відповідає обставинам справи та вимогам закону, є справедливою та розумною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Березанського міського суду Київської області від 11 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року. Ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача матеріальні збитки через незаконне звільнення та не виконання рішення суду за весь період по день ухвалення рішення суду та моральну шкоду не менше 50 % від загальної суми збитків. Зобов`язати відповідача сплатити єдиний соціальний внесок з нарахованих та виплачених сум за вимушений прогул у зв`язку з незаконним звільненням відповідно до чинного законодавства у розмірі 22 %, у тому числі виплачених за рішенням апеляційного суду.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що судові рішення оскаржуються в частині відмови в задоволенні позовних вимог, тому в іншій частині не оскаржуються та в касаційному порядку не переглядаються.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд першої інстанції правильно зазначив у рішенні, що позивач ототожнює не отриману заробітну плату, пенсію, компенсації за відпустки, з поняттям "власності", виправданими очікуваннями у розумінні об`єкту, який регулюється цивільним законодавством, та що це не поширюється на трудові відносини. Проте, закриваючи провадження в частині цих позовних вимог, суди не врахували, що позивач не перебуває з відповідачем у трудових відносинах, між ними існують цивільно-правові відносини та саме цим обґрунтовує свій позов;
вказує, що судом адміністративної юрисдикції закрито провадження за її аналогічними вимогами (ухвала суду від 02 листопада 2021 року у справі № 320/3179/21). Суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові вказав, що позивач у справі № 320/3179/21 не заявляла вимог про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду. Суди залишили поза увагою, що позовні вимоги у цій справі містять вимоги саме відшкодування збитків, а не стягнення середнього заробітку, тобто вони ідентичні з вимогами у справі № 320/3179/21;
відмовивши у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача сплатити єдиний соціальний внесок, суди не врахували вимог статей 1, 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якими передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок. Вважає, що суд першої інстанції обґрунтував відмову у задоволенні цих вимог надуманими підставами (виконком Березанської міськради не є роботодавцем відносно позивача);
рішення щодо стягнення моральної шкоди правильне у частині стягнення, проте необґрунтоване у частині розміру, з врахуванням наведених позивачем підстав.
Позиція інших учасників справи
У листопаді 2023 року Виконком Березанської міськради подав відзив на касаційну скаргу, в обґрунтування якого вказав, що вимога позивача про стягнення щоденного середнього заробітку за затримку поновлення на роботі, тобто за період невиконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року, не є вимогою про відшкодування шкоди у розумінні статті 21 КАС України. Оскільки, зазначена вимога позивача пов`язана з проходженням нею публічної служби та звільненням з цієї служби, така вимога має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, зокрема і тоді, коли вона заявлена окремо від вимоги про поновлення на публічній службі. У справі № 320/3179/21, в якій закрите провадження, предметом спору було виключно відшкодування збитків і моральної шкоди. Вимог про стягнення середнього заробітку на підставі статті 236 КЗпП України ОСОБА_1 не заявляла. Позивач не поновлена на роботі, а тому її посилання на наявність права на отримання заробітку у підвищеному розмірі окладів, рангів, право на отримання відпустки тощо, є безпідставними. Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди є необґрунтованими та не містять жодних доказів на підтвердження факту її заподіяння відповідачем та наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями заподіювана та вини останнього в заподіянні. Твердження позивача, викладені в касаційній скарзі, щодо зобов`язання відповідача сплатити єдиний соціальний внесок з нарахованих та виплачених сум за вимушений прогул в зв`язку з незаконним звільненням, не відповідають чинному законодавству.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 356/48/22, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу.
У вересні 2023 року матеріали цивільної справи № 356/48/22 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року відзив Березанської міськради на касаційну скаргу, який поданий 10 жовтня 2023 року, повернуто без розгляду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 17 листопада 2023 року судова справа № 356/48/22 передана судді-доповідачу Дундар І. О.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 07 вересня 2023 року зазначено, що в уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд скасувати оскаржені судові рішення на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі № 461/1303/19, від 29 січня 2020 року в справі № 607/10653/18, в справі № 359/11387/19. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_1 обіймала посаду начальника УСЗН виконкому Березанської міськради та була звільнена із займаної посади розпорядженням відповідача № 64-к від 14 травня 2018 року.
Згідно з рішенням сесії Березанської міськади сьомого скликання від 20 лютого 2018 року №457-46-УІІ "Про впорядкування структури виконавчих органів" припинено діяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Березанської міськради (код ЄДРПОУ 22202069) шляхом ліквідації та створення ліквідаційної комісії з затвердженням персонального складу ліквідаційної комісії.
Відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23 липня 2018 року УСЗН виконкому Березанської міськради (код ЄДРПОУ 22202069) було припинено та створено Управління соціального захисту населення та праці виконавчого комітету Березанської міської ради (код ЄДРПОУ 42016510).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі № 810/3048/18 визнано протиправним та скасовано розпорядження виконкому Березанської міськради № 64-к від 14 травня 2018 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника УСЗН виконкому Березанської міськради, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника та стягнуто суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 194 393,70 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі № 810/3048/18 рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року змінено в частині стягнення суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 184 494,96 грн, в іншій частині рішення залишено без змін.