ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/12277/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енегрогенеруюча компанія "Енегроатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 (головуючий - Гончаров С.А., судді - Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.) і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 (суддя Балац С.В.) у справі
за позовом Корпорації "ТСМ ГРУП"
до Акціонерного товариства "Національна атомна енегрогенеруюча компанія "Енегроатом"
про стягнення 1 707 496, 39 грн
Історія справи
1. Корпорація "ТСМ ГРУП" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енегрогенеруюча компанія "Енегроатом" (далі -відповідач) про стягнення 1 707 496,39 грн 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором на виконання робіт від 25.10.2018 №17/18.
2. Господарський суд міста Києва рішенням від 09.10.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024, позов задовольнив частково. Стягнув з відповідача на користь позивача 216 419, 35 грн 3 % річних та 1 489 321, 20 грн інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовив.
Узагальнений зміст та обґрунтування оскаржуваних судових рішень
3. Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 12.02.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024, частково задовольнив заяву позивача, стягнув з відповідача на користь позивача 24 974, 29 грн витрат на правничу допомогу. У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовив.
4. Дослідивши зміст та вартість заявлених до відшкодування витрат, суди, виходячи із критерію дійсності, необхідності, розумності розміру витрат на правову допомогу, враховуючи конкретні обставини справи, її складність дійшли висновку, що заявлена до стягнення сума правничої допомоги є документально підтвердженою та обґрунтованою, а тому підлягає стягненню пропорційно сумі задоволених позовних вимог. Натомість відповідач не довів неспівмірності та необґрунтованості понесених позивачем витрат.
Касаційна скарга
5. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, прийняти нове рішення про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 1 000 грн.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
6. Заявлена сума послуг правничої допомоги не відповідає критеріям реальності та розумності. Позивач не надав доказів співмірності його витрат з виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову або значенням справи для сторін, а отже вони не підлягають стягненню з відповідача.
7. Суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію Верховного Суду в постанові від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20 про те, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.
Позиція Верховного Суду
8. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
9. За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
10. Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
11. У частині 2 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
12. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
13. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (частина 4 статті 126 ГПК України).
14. Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
15. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).