ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
03 вересня 2024 року
справа №420/12472/22
адміністративне провадження № К/990/31225/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
cуддів - Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області
на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2024 року (колегія у складі суддів: Бойко А. В., Федусик А. Г., Шевчук О. А.)
у справі №420/12472/22
за позовом Головного управління ДПС в Одеській області
до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОНГФЕСТ"
про визнання правочинів недійсними,-
УСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС в Одеській області (далі - податковий орган, контролюючий орган, позивач у справі, скаржник у справі) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОНГФЕСТ" в якому просило суд визнати недійсними правочини укладені між Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та Товариством обмеженою з відповідальністю "СТРОНГФЕСТ" від 01 липня 2019 року за №291, вiд 10 липня 2019 року за №№316, 319, 320, 322, 323, 324, 325, вiд 15 липня 2019 року №351, вiд 18 липня 2019 року №369 за результатами яких складено податкові накладні на загальну суму 488751542,30 гривень.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням 22 лютого 2024 року Головне управління ДПС в Одеській області направило до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2024 року апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі, а саме у сумі 29 772 гривень.
14 березня 2024 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків, апеляційну скаргу повернуто заявнику.
09 травня 2024 року позивач повторно подав апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі №420/12472/22. До зазначеної апеляційної скарги додано платіжну інструкцію №907 від 22 квітня 2024 року, якою підтверджено, що сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі №420/12472/22 у розмірі 40260,00 гривень здійснено 24 квітня 2024 року. Окрім іншого податковий орган також просив суд поновити строк звернення до суду з цією апеляційною скаргою.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі №420/12472/22, зазначені позивачем в апеляційній скарзі, апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху, надано строк десять днів з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших обґрунтованих поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наданням доказів у їх підтвердження.
Позивач на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надав до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що строк на подання апеляційної скарги по справі не був пропущеним, а отже, контролюючий орган зберігає за собою право поновлення строку на апеляційне оскарження.
Крім того, Головне управлінням ДПС в Одеській області вказало на те, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено, доказом чого є платіжна інструкція №907 від 22 квітня 2024 року, яка була додана до повторної апеляційної скарги від 09 травня 2024 року.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2024 року позивачу відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі №420/12472/22 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 12 липня 2024 року, позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду на це судове рішення, у якій із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Верховний Суд ухвалою від 22 серпня 2024 року відкрив провадження за касаційною скаргою позивача після усунення недоліків касаційної скарги, справу №420/12472/22 витребував з Одеського окружного адміністративного суду та з П`ятого апеляційного адміністративного суду.
23 серпня 2024 року Суд отримав доступ до електронної справи №420/12472/22.
02 вересня 2024 року справа №420/12472/22 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відзив від відповідачів на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.