ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 178/1051/22
провадження № 51-1873км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12022041460000087 від 15 травня 2022 року, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК України);
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2023року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України останнього звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Відповідно до встановлених судом фактичних обставин, які детально викладені у вироку,в жовтні 2021 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7, перебуваючи в магазині "Фонарьовка", що знаходиться в приміщенні ТЦ "Наша Правда" за адресою: пр. Слобожанський, 31Д, м. Дніпро, без передбаченого законом дозволу купив у невстановленої під час досудового слідства особи сигнальний (шумовий) пістолет "EKOL Аlр" калібру 9 мм з явними ознаками внесення зміни до його технічних характеристик, який є ручною короткоствольною вогнепальною зброєю, а також 10 патронів, 9 з яких були виготовлені саморобним способом, споряджені метальними снарядами травматичної "несмертельної" дії та є боєприпасами.
Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_7 без передбаченого законом дозволу почав зберігати вищезазначений пістолет та патрони до 14 травня 2022 року, поки вони не були виявлені та вилучені правоохоронними органами.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 27 лютого 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_8 залишив без задоволення, а вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2023 року - без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду, просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зазначає, що:
· суди не врахували, що ОСОБА_7 добровільно видав органам влади наявні в нього зброю та боєприпаси, що є підставою для звільнення останнього від кримінальної відповідальності;
· пістолет та боєприпаси, які були виявлені та вилучені в ОСОБА_7, у розумінні ст. 167 КПК України є тимчасово вилученим майном, проте слідчий не звертався з клопотанням до слідчого судді про накладення на нього арешту. Зауважує, що суди зобов`язані визнати істотним порушенням прав людини, зокрема, здійснення процесуальних дій без попереднього дозволу, якщо вони його потребували. Отже зазначені речові докази та відповідні слідчі дії й висновки експертів є недопустими доказами;
· суди відмовили стороні захисту в допиті в якості свідків прокурора ОСОБА_8 та слідчого ОСОБА_9, який, будучи відведеним слідчим суддею у цьому кримінальному провадженні, разом із вказаним прокурором брав участь у вручені копії обвинувального акта матері обвинуваченого, отже останні вчиняли незаконні процесуальні дії;
· суд першої інстанції на стадії підготовчого засідання, не маючи на це повноважень, вручив копію обвинувального акта стороні захисту, що не передбачено законодавством;
· місцевий суд безпідставно відмовив захиснику в долучені до матеріалів справи копії ухвали слідчого судді про відвід слідчого ОСОБА_9 та заяви останнього про розгляд цього клопотання за його відсутності;
· оскільки вручення копії обвинувального акта стороні захисту на стадії досудового розслідування не виконано до теперішнього часу, то досудове розслідування досі не завершилося. Отже строк досудового розслідування закінчився, однак суди безпідставно відмовили захиснику в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з цих підстав;
· місцевий суд двічі відмовив стороні захисту в задоволені відводу судді ОСОБА_10, який був заявлений з підстав її упередженості;
· зміст вироку суду першої інстанції ідентичний змісту повідомлення ОСОБА_7 про підозру та обвинувального акта.
Заперечень на касаційну скаргу до Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив судові рішення залишити без зміни.
Інших учасників справи було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак в судове засідання вони не з`явилися, заяв про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Водночас доводи касаційної скарги захисника є фактично аналогічними доводам його апеляційної скарги, яким апеляційний суд дав належну оцінку під час апеляційного розгляду.
Щодо доводів касаційної скарги про недопустимість речових доказів, а також відповідних слідчих дій й висновків експертів
Обґрунтовуючи доводи в цій частині захисник стверджує, що пістолет та боєприпаси, які були виявлені та вилучені в ОСОБА_7, у розумінні ст. 167 КПК України є тимчасово вилученим майном, проте слідчий не звертався до слідчого судді з клопотанням про накладення на нього арешту. Зауважує, що суди зобов`язані визнати істотним порушенням прав людини, зокрема, здійснення процесуальних дій без попереднього дозволу, якщо вони потребували такого дозволу.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Приписами ч. 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Статтею 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Водночас згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Отже, системний аналіз ч. 7 ст. 237 КПК України вказує на те, що законодавець не відносить до тимчасово вилученого майна речі, які вилучені законом з обігу.
Як убачається з матеріалів провадження, 14 травня 2022 року під час огляду місця події в ОСОБА_7 було вилучено пістолет, який згідно з висновком експерта №СЕ-19/104-22/11862-БЛ від 19 травня 2022 року є ручною короткоствольною вогнепальною зброєю - самозарядним гладкоствольним пістолетом, а також 10 патронів, 9 з яких є боєприпасами (т. 2, а.с. 199-202, 207-213).
Зважаючи на те, що до проведення вказаного огляду ОСОБА_7 без передбаченого законом дозволу зберігав вогнепальну зброю та боєприпаси, то у цьому конкретному випадку вилучений пістолет та патрони відносилися саме до предметів, які вилучені законом з обігу, а тому вони не могли вважатися тимчасово вилученим майном і не потребували обов`язкового накладення на них арешту слідчим суддею.
Варто зауважити, що арешт майна є одним із заходів забезпечення збереження речових доказів, тому ненакладення арешту не є безумовною підставою для визнання таких доказів недопустимими.
З огляду на викладене доводи сторони захисту в цій частині є необґрунтованими.
Щодо доводів касаційної скарги про те, що суди безпідставно не прийняли рішення про закриття кримінального провадження, оскільки строк досудового розслідування закінчився
Обґрунтовуючи доводи в цій частині, захисник зазначає, що оскільки вручення копії обвинувального акта стороні захисту на стадії досудового розслідування не виконано до цього часу, то досудове розслідування досі не завершилося.Зауважує, що в матеріалах справи не має даних про вручення саме стороною обвинувачення ОСОБА_7 та його захиснику копії обвинувального акта. Наголошує, що 22 серпня 2022 року слідчим суддею задоволено клопотання сторони захисту про відвід слідчого ОСОБА_9, отже вручення цього ж дня вказаним слідчим обвинувального акта матері ОСОБА_7 є незаконним.