ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 924/177/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Жайворонок Т.Є., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробниче підприємство "Промінь" (далі - ТОВ "Промінь", позивач) - Прядун Р.В. (адвокат)
відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберсон Компонентс" (далі - ТОВ "Іберсон Компонентс", відповідач, скаржник) - Шаповал Д.В. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Іберсон Компонентс"
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 (головуюча - суддя Виноградова В.В.),
додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 (головуюча - суддя Виноградова В.В.) та
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 (головуюча - суддя Філіпова Т.Л., судді: Павлюк І.Ю., Василишин А.Р.)
у справі за позовом ТОВ "Промінь"
до ТОВ "Іберсон Компонентс",
про стягнення 2 345 850, 00 грн.
ВСТУП
Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ "Промінь" звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення 2 374 487,00 грн, з яких: 2 345 850,00 грн - неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди у період з 24.02.2022 по 24.05.2023 та 28 637,00 грн - шкоди, заподіяної об`єкту оренди.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач після закінчення дії договору оренди - 01.06.2021 та всупереч рішенню Господарського суду Хмельницької області від 25.10.2021 у справі №924/843/21, яким відповідача зобов`язано повернути об`єкт оренди позивачу, здійснив повернення об`єкта оренди частини нежитлового приміщення лише 25.05.2023.
2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2024 позов ТОВ "Промінь" до ТОВ "Іберсон Компонентс" в частині стягнення 28 637,00 грн збитків залишено без розгляду відповідно до пункту 5 частини першої статті 226 ГПК України.
2.2. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024, позов задоволено.
2.3. Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024, заяву ТОВ "Промінь" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ "Іберсон Компонентс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024, додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі № 924/177/24 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального права, а саме: частин першої, другої статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без врахування висновку Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17 та висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.09.2019 у справі №910/16362/18, а також норми процесуального права частини четвертої статті 75 ГПК України без врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 03.07.2018 у справі №917/1345/17, від 01.09.2020 у справі №907/29/19, а також висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2020 у справі №916/2724/18.
4.2. Із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник вказує на відсутність висновку Верхового Суду щодо застосування частин першої, другої статті 785 ЦК України в контексті того, що: 1) які дії орендаря вважаються негайним поверненням майна; 2) що є належними діями/заходами з повернення майна за актом, з огляду на те, що таке повернення не є одноосібною дією і залежить від контрагента.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. ТОВ "Промінь" у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи їх необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. ТОВ "Промінь" (орендодавець) та ТОВ "Іберсон Компонентс" (орендар) 06.08.2018 укладено договір оренди №1 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає орендареві за плату на певний строк у користування частину нежитлового приміщення у нерухомому майні для здійснення господарської діяльності. У користування за договором передається індивідуально визначене майно, що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (не споживча річ).
6.2. Об`єктом оренди є частина нежитлового приміщення загальною площею 601,5 кв м, розміщене на 1-му поверсі будівлі, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Сковороди, 46 (пункт 1.2 договору).
6.3. Об`єкт оренди надається орендареві з метою здійснення господарської діяльності (пункт 2.1 договору).
6.4. У пункті 1.5 договору зазначено, що на момент передачі в оренду об`єкт оренди придатний до експлуатації згідно з пунктом 2 договору.
6.5. За змістом пункту 3.3 договору сторони обумовлюють, що об`єкт оренди передаватиметься орендарю у стані, придатному для використання відповідно меті оренди.
6.6. Підписання акта приймання-передачі свідчить про фактичну передачу об`єкту оренди в оренду (пункт 3.4 договору).
6.7. Відповідно до пункту 4.1 договору договір вступає в дію з 06.08.2018. Строк договору обчислюється з моменту вступу його в дію та становить 24 місяці. Договір припиняється з моменту повернення орендарем об`єкту оренди орендодавцеві та підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі об`єкту оренди.
6.8. Згідно з пунктом 5.1 договору орендна плата за користування об`єктом оренди за місяць оренди складає 78 195 гривні.
6.9. Орендна плата нараховується починаючи з 27.08.2018 і нараховується по дату фактичного повернення об`єкта оренди від орендаря орендодавцеві. Орендна плата сплачується на підставі рахунків орендодавця в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 5-го числа місяця, за який проводиться розрахунок (пункт 5.2 договору).
6.10. За умовами пункту 6.2 договору орендодавець має право одержати після закінчення терміну дії або при розірванні цього договору зданий в користування об`єкт оренди у справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу, а також з урахуванням невідокремлюваних покращень, здійснених орендарем протягом дії даного договору; достроково розірвати цей договір, письмово попередивши орендаря не пізніше, ніж за три місяці, але не раніше, ніж за шість місяців з моменту підписання цього договору.
6.11. Орендар зобов`язаний, серед іншого, у разі припинення договору оренди повернути орендодавцеві об`єкт оренди в тому ж стані, в якому він був переданий в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу (пункт 7.1 договору).
6.12. У розділі 8 договору містяться положення про те, що після закінчення терміну дії договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди за актом приймання - передачі, протягом 5-ти днів з моменту отримання відповідної письмової вимоги орендодавця щодо повернення об`єкту оренди (пункт 8.1 договору).
6.13. До настання терміну згідно з пунктом 8.1 договору орендар зобов`язаний звільнити об`єкт оренди від свого майна та підготувати його до передачі, орендодавцю (пункт 8.2 договору).
6.14. Об`єкт оренди повинен бути переданий орендодавцю у тому ж стані, в якому він був отриманий орендарем, з урахуванням невідокремлюваних покращень, здійсненних орендарем, та нормального зносу протягом дії даного договору (пункт 8.3 договору).
6.15. Відповідно до акта прийому-передачі від 09.08.2018, підписаного представниками сторін договору та скріпленого відтисками печаток сторін, позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв частину нежитлового приміщення загальною площею 601,5 кв м, що розташоване на 1-му поверсі будівлі та знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Сковороди, 46. У пунктах 2, 3 акта сторони підтвердили, що на момент передачі об`єкт перебуває в справному стані і є придатним для використання його за призначенням; орендар підтверджує, що не має жодних претензій щодо технічного стану переданого йому об`єкту.
6.16. Вищезазначені обставини встановлені також у рішенні Господарського суду Хмельницької області від 25.10.2021 у справі №924/843/21, залишеному без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 (ухвалою Верховного Суду від 08.08.2022 у відкритті касаційного провадження відмовлено), яким задоволено позов ТОВ "Промінь" до ТОВ "Іберсон Компонентс" про стягнення коштів та зобов`язання повернення об`єкту оренди. Стягнуто з ТОВ "Іберсон Компонентс" 78195 грн основної заборгованості, 258463,52 грн неустойки за прострочення терміну повернення об`єкту оренди, 31278,00 грн неустойки (штрафу), 11447,82 грн пені, 5269,75 грн інфляційних втрат та 5769,81 грн судового збору. Зобов`язано ТОВ "Іберсон Компонентс" повернути ТОВ "Промінь" об`єкт оренди за договором оренди №1 від 06.08.2018 - частину нежитлового приміщення загальною площею 601,5 кв м, розміщеного на 1-му поверсі будівлі, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Сковороди, 46, за актом прийому-передачі згідно з умовами договору.
6.16.1. У наведеному рішенні суд, зокрема встановив, що датою припинення дії договору оренди №1 від 06.08.2018 є 01.06.2021 у зв`язку із його розірванням та з огляду на направлення відповідачу вимоги №1 від 17.06.2021 про повернення за актом прийому-передачі об`єкта оренди, яка отримана відповідачем 18.06.2021, ТОВ "Іберсон Компонентс" до 23.06.2021 було зобов`язане повернути орендоване майно згідно з договором оренди. Однак, відсутність акта прийому-передачі майна між сторонами договору свідчить про невиконання обов`язку щодо повернення майна.
6.16.2. Також суд зазначив, що відсутність належних доказів повернення майна підтверджує обґрунтованість вимог щодо його повернення і стягнення неустойки за невиконання обов`язку щодо вказаного повернення. При цьому період нарахування неустойки, зазначений в позові (з 24.06.2021 прострочення обов`язку по поверненню майна по 13.08.2021 день подання позову) є правильним, оскільки здійснений за період прострочення виконання обов`язку (щодо повернення майна).
6.17. На виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.10.2021 у справі №924/843/21, зокрема про зобов`язання ТОВ "Іберсон Компонентс" повернути ТОВ "Промінь" об`єкт оренди, 11.05.2022 видано відповідний наказ.
6.18. За заявою ТОВ "Промінь" від 07.07.2022 постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 19.07.2022 відкрито виконавче провадження №69445728 з виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 11.05.2022 у справі №924/843/21 про зобов`язання ТОВ "Іберсон Компонентс" повернути ТОВ "Промінь" об`єкт оренди.
6.19. Виконавче провадження №69445728 з виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 11.05.2022 у справі №924/843/21 12.09.2022 прийнято державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).
6.20. Державним виконавцем 25.11.2022 виставлено ТОВ "Іберсон Компонентс" вимогу про повернення орендованого майна.
6.21. Державним виконавцем 29.11.2022 складено акт, в якому зафіксовано невиконання вимоги державного виконавця від 25.11.2022 та те, що приміщення зачинене, доступу стягувача до приміщення немає, рішення суду не виконане.
6.22. У подальшому рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.02.2023 у справі №924/746/22, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 та постановою Верховного Суду від 19.07.2023, відмовлено у первісному позові ТОВ "Іберсон Компонентс" до ТОВ "Промінь" про визнання припиненим 19.06.2021 зобов`язання ТОВ "Іберсон Компонентс" щодо повернення ТОВ "Промінь" частини нежитлового приміщення загальною площею 601,5 кв.м, розміщене на 1-му поверсі будівлі, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Сковороди, 46 за договором оренди від 06.08.2018 у зв`язку із поверненням цього приміщення ТОВ "Промінь" 19.06.2021; визнання укладеним Акта приймання-передачі майна до Договору оренди від 06.08.2018 № 1 ТОВ "Промінь" та ТОВ "Іберсон Компонентс". Зустрічний позов ТОВ "Промінь" до ТОВ "Іберсон Компонентс" про стягнення 1 028 477,94 грн задоволено, стягнуто з ТОВ "Іберсон Компонентс" на користь ТОВ "Промінь" 1001219,00 грн неустойки за прострочення терміну повернення об`єкту оренди, 12652,59 грн пені, 14606,35 грн інфляційних втрат та 15427,17 грн судового збору.
6.22.1. У межах розгляду цієї справи також встановлено факт укладення ТОВ "Промінь" та ТОВ "Іберсон Компонентс" договору оренди №1 від 06.08.2018 зі строком оренди приміщення на 24 місяці, поновлення договору на новий строк. Зазначено про виконання ТОВ "Іберсон Компонентс" рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.10.2021 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі №924/843/21 в частині сплати 390423,90 грн та про відсутність доказів повернення орендарем орендодавцю об`єкту оренди за договором №1 від 06.08.2018 відповідно до вимог статті 795 ЦК України та умов укладеного сторонами договору за актом прийому-передачі. Акт від 29.04.2021 не є свідченням повернення приміщення - об`єкта оренди, а свідчить лише про звільнення його від майна відповідача, що має передувати його поверненню. Зазначено, що ТОВ "Іберсон Компонентс" з метою створення уявлення про намір повернути приміщення неодноразово направляло ТОВ "Промінь" проекти актів приймання-передачі із внесенням відомостей. З урахуванням цих обставин, суд дійшов висновку, що об`єкт оренди за договором оренди №1 від 06.08.2018 - частина нежитлового приміщення загальною площею 601,5 кв м, розміщеного на 1 - му поверсі будівлі, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Сковороди, 46, всупереч рішенню суду у справі №924/843/21, яке набрало законної сили, залишається неповернутим згідно з актом прийому-передачі відповідно до умов договору.
6.22.2. Також суд зазначив про не доведення належними доказами факту повернення ТОВ "Іберсон Компонентс" ключів від об`єкта оренди для ТОВ "Промінь" за квитанцією про поштове відправлення 2900901439301 від 03.06.2021 та рекомендованим повідомленням про вручення.
6.22.3. Суд в результаті судового розгляду справи встановив факт неповернення об`єкта оренди згідно з договором оренди від 06.08.2018 №1 за заявлений у позові період з 14.08.2021 по 23.02.2022 виключно з вини самого орендаря (ТОВ "Іберсон Компонентс") та зробив висновок, що з 24.06.2021 триває прострочення ТОВ "Іберсон Компонентс" його зобов`язання із повернення об`єкта оренди, що є підставою для нарахування неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення згідно з частиною другою статті 785 ЦК України у період з 14.08.2021 по 23.02.2022 у розмірі 1001219 гривень.
6.23. У листі від 09.05.2023 ТОВ "Іберсон Компонентс" повідомило ТОВ "Промінь" про надіслання на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.10.2021 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 у справі №924/843/21 підписаного з його боку акта приймання-передачі частини нежитлового приміщення загальною площею 601,5 кв м, розміщеного на 1 - му поверсі будівлі, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Сковороди, 46. Просило підписати відповідний акт. Зазначило, що за необхідності огляду об`єкта оренди з боку ТОВ "Промінь" представники ТОВ "Іберсон Компонентс" готові прибути за місцезнаходженням об`єкта оренди для його огляду. Також у листі просило врахувати, що звільнило об`єкт оренди до 01.06.2021 та готове було передати його; повідомило про направлення ключів від об`єкта 03.01.2021 на адресу ТОВ "Промінь".
6.24. У матеріалах справи наявні копії конверта, накладної відділення поштового зв`язку від 09.05.2023, опису вкладення до листа та відомостей щодо відстеження поштового відправлення (вручено 12.05.2023).
6.25. У відповідь ТОВ "Промінь" листом від 18.05.2023 повідомило про готовність прийняти об`єкт оренди та про бажання відповідно до пункту 8.3 договору оренди оглянути приміщення перед його прийняттям. Просило направити повноважного представника 25.05.2023 за місцезнаходженням об`єкту оренди.
6.26. Відповідно до наявних у матеріалах справи копій опису вкладення до листа, фіскального чека та накладної відділення поштового зв`язку від 18.05.2023 і даних щодо відстеження поштового відправлення вищенаведений лист ТОВ "Промінь" вручено відповідачу 23.05.2023.
6.27. Згідно з актом огляду приміщення від 25.05.2023 за участю представників сторін було проведено огляд частини нежитлового приміщення загальною площею 601,5 кв м, розміщеного на 1 - му поверсі будівлі, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Сковороди, 46, за результатами якого встановлено дефекти: пошкоджено плитку розміром 30 см х 30 см у кількості 106 штук; пошкоджено плити підвісної стелі 60 см х 60 см у кількості 14 штук; наявні отвори в стінах від будівельних кріплень орієнтовною площею (загальною) до 2 кв м; вмонтована труба (цинкована) в зовнішній стіні (приклади зафіксовано на фото).
6.28. Як зазначено в акті, інших дефектів, пошкоджень приміщення не встановлено. Інших претензій до технічного стану приміщення у орендодавця до орендаря немає. Огляд приміщення фіксувався на відеозапис представником орендодавця.
6.29. Акт огляду приміщення містить підписи представників сторін, відтиск печатки ТОВ "Промінь".
6.30. Сторонами підписано та скріплено відтисками печаток акт приймання-передачі від 09.05.2023 до договору оренди №1 від 06.08.2018, згідно з яким до умов договору орендар повернув (передав), а орендодавець прийняв частину нежитлового приміщення загальною площею 601,5 кв м, розміщеного на 1 - му поверсі будівлі, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Сковороди, 46.
6.31. Біля підпису орендодавця наявний напис щодо дати - 25.05.2023, а також про те, що перед прийняттям приміщення відбувався його огляд 25.05.2023, про що складено акт огляду приміщення.
6.32. ТОВ "Промінь" звернулось до державного виконавця із заявою від 29.05.2023 про повне виконання судового рішення, в якій повідомило про те, що ТОВ "Іберсон Компонентс" 25.05.2023 у повному обсязі виконав рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.10.2021 у справі №924/843/21, повернувши орендоване приміщення згідно з актом приймання-передачі.
6.33. Постановою головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 02.06.2023 виконавче провадження №69445728 з виконання виконавчого документу від 11.05.2022 про зобов`язання ТОВ "Іберсон Компонентс" повернути ТОВ "Промінь" об`єкт оренди за договором оренди №1 від 06.08.2018 - частину нежитлового приміщення загальною площею 601,5 кв м, розміщеного на 1 - му поверсі будівлі, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Сковороди, 46, за актом прийому-передачі згідно з умовами договору закінчено.
6.34. Такі ж відомості містяться й у наявній у матеріалах справи інформації про виконавче провадження №69445728.
6.35. Позивач звернувся до відповідача із претензією щодо добровільної сплати неустойки від 15.09.2023 у період з 24.02.2022 по 24.05.2023, який не охоплюється рішеннями Господарського суду Хмельницької області у справах №924/843/21 та №924/746/22, на суму 2345850 грн, одночасно зазначивши про бажання врегулювати спір мирним шляхом (фіскальний чек відділення поштового зв`язку від 13.09.2023, відомості про вручення поштового відправлення 26.09.2023, роздруківка листа електронної пошти від 15.09.2023 про направлення претензії).
6.36. У матеріали справи відповідачем надано заяви свідків ОСОБА_1 (менеджер (управитель) зі збуту ТОВ "Іберсон Компонентс"), ОСОБА_2 (бухгалтер ТОВ "Іберсон Компонентс"), ОСОБА_3 (з 05.08.2019 - менеджер (управитель) зі збуту ТОВ "Іберсон Компонентс", з 01.02.2022 - керівник підрозділу "Хмельницький" ТОВ "Іберсон Компонентс") від 04.10.2022 щодо обставин зустрічі з представниками ТОВ "Промінь" 07.07.2022 за адресою: м. Хмельницький, вул. Сковороди, 46, зокрема, відмови представників ТОВ "Промінь" від підписання акта приймання-передачі приміщення за договором №1 від 06.08.2018 без пояснення причини, із фіксуванням факту відмови відеозаписом та посвідченням на одному з примірників акта; заяви свідка ОСОБА_3 від 22.12.2022 щодо, зокрема обставин виїзду ТОВ "Іберсон Компонентс" з приміщення 29.04.2021 та доступу представників ТОВ "Промінь" до приміщення після цієї дати.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №924/177/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Бенедисюка І.М., Ємця А.А.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі №924/177/24 за касаційною скаргою Товариства у на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
7.3. Згідно з розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26.08.2024 №32.2-01/1972 у зв`язку з відпусткою суддів Бенедисюка І.М., Ємця А.А.призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуюча), Жайворонок Т.Є., Колос І.Б., пор що свідчить протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024 для розгляду справи №924/177/24.
7.5. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.6. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Предметом касаційного перегляду є рішення і додаткове рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами перегляду рішення і додаткового рішення суду першої інстанції.
8.2. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційних скарг, які наведені скаржниками і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.
8.4. Так, обґрунтовуючи свої вимоги, ТОВ "Іберсон Компонентс" у касаційній скарзі, зокрема, з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про те, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального права, а саме: частин першої, другої статті 785 ЦК України без врахування висновку Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17 та висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.09.2019 у справі №910/16362/18, а також норми процесуального права частини четвертої статті 75 ГПК України без врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 03.07.2018 у справі №917/1345/17, від 01.09.2020 у справі №907/29/19, а також висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2020 у справі №916/2724/18.
8.5. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.6. При цьому, колегія суддів зазначає, що саме скаржник у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначає підставу, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстави для касаційного оскарження, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначає сам скаржник), покладається на скаржника.
8.7. Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.8. Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.03.2024 у справі №191/4364/21, ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №902/1076/24, від 09.08.2024 у справі №127/22428/21, постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №753/11009/19, від 27.07.2021 у справі №585/2836/16-ц, в яких означено, що висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або ряду норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору.
8.9. Підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
8.10. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.11. Правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні (аналогічні) правовідносини.
8.12. Верховний Суд виходить також з того, що досліджуючи доцільність посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: (1) чи є правовідносини подібними та (2) чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на відповідні законодавчі акти. У такому випадку правовий висновок розглядається "не відірвано" від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних нормативно-правових актів.
8.13. Що ж до визначення подібних правовідносин за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин:
- для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями;
- з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими;
- подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини);
-у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
8.14. Надаючи оцінку наведеним доводам скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, означених скаржником та вказаними у пункт 4.1. цієї постанови, Верховний Суд виходить з такого.
8.15. У справі №910/20370/17, на яку посилається скаржник, предметом позову було стягнення неустойки за користування майном за час прострочення повернення об`єкта оренди. Суди попередніх інстанцій за результатами нового розгляду справи, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту повернення позивачу обладнання (світлодіодних панелей у кількості 33 шт.), що були предметом договору оренди обладнання від 02.03.2011 № 7, укладеного сторонами спору та розірваного з 31.12.2015 шляхом укладення додаткової угоди від 30.11.2015. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, зазначила, що суди попередніх інстанцій не дослідили чи є факт неповернення відповідачем орендованого майна позивачу у погоджений в договорі оренди строк наслідком його недобросовісної поведінки як контрагента позивача, чи вчинялися відповідачем дії, спрямовані на свідоме уникнення повернення світлодіодного обладнання орендодавцю та чи порушив відповідач-орендар внаслідок неповернення майна право позивача на мирне володіння належним йому майном, зважаючи на те, що спірне обладнання було змонтовано на нежитлових приміщеннях позивача, які орендувалися відповідачем, та експлуатувалося на фасадах належного позивачу нерухомого майна.
8.16. Предметом позову у справі №910/16362/18, на яку також посилається скаржник, було стягнення неустойки за договором оренди нерухомого майна у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо вивільнення орендованого нерухомого майна, у зв`язку із припиненням договору оренди та положеннями статті 785 ЦК України. Змінюючи резолютивну частину рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі, та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки, в силу приписів статті 785 ЦК України, є обґрунтованими. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що по закінченню дії укладеного сторонами договору оренди, позивач неодноразово направляв відповідачу листи про припинення дії договору та вивільнення орендованого приміщення. 30.09.2016 на адресу відповідача позивачем також було направлено супровідний лист про підписання актів приймання-передачі орендованого майна, які є належними доказами повернення орендарем орендованого майна, відповідно до положень пункту 2.5. укладеного договору, однак, які не були підписані відповідачем. Верховний Суд, залишаючи без змін оскаржувані судові рішення, у постанові від 09.09.2019 зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій вірно визначили необхідність розгляду питання вини відповідача у розрізі саме зобов`язальних правовідносин, зосередивши свою увагу на питанні прострочення повернення орендованого майна. Водночас суди першої та апеляційної інстанції не встановили, що незабезпечення доступу до орендованих приміщень є підставою для припинення відносин оренди, тоді як належним доказом повернення майна з оренди є підписаний сторонами акт приймання-передачі. Окрім того, судами першої та апеляційної інстанції не встановлено і обставин ухилення орендодавця від обов`язку прийняти орендоване майно та оформити повернення наймачем орендованого майна, як підстави звільнення відповідача від сплати орендодавцю неустойки за час прострочення повернення такого майна. Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши наявність між сторонами зобов`язальних відносин, прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань по поверненню орендованого майна, дійшли вірного висновку наявності підстав для стягнення з відповідача неустойки у силу частини другої статті 785 ЦК України, оскільки наявність вини відповідача саме у неповерненні раніше орендованого приміщення позивачеві ґрунтується на встановлених судами першої та апеляційної інстанції фактах.
8.17. У справі №916/2724/18, Верховний Суд у постанові від 31.01.2020 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки, передбаченої частиною другою статті 785 ЦК України. Таких висновків суд касаційної інстанції дійшов з огляду на те, що дію договору оренди було припинено у зв`язку з закінченням його дії та відсутністю наміру позивача його пролонгувати, про що орендодавець повідомив орендаря у належний спосіб.