Постанова суду № 280/4009/23 від 02.09.2024 про виплату індексації грошового забезпечення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 280/4009/23

адміністративне провадження № К/990/15010/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №280/4009/23

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про виплату індексації грошового забезпечення

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Суховарова А.В., суддів Головко О.В., Ясенової Т.І.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діяв представник Дяченко Олексій Володимирович, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:

- визнати протиправною виплату індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 не в повному обсязі;

- стягнути недоплачену індексацію грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 в сумі 36 060,52 грн з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44);

- визнати протиправною невиплату в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078);

- стягнути недоплачену індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 в сумі 111 290,80 грн з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період служби з 29.04.2017 по 29.03.2020 індексація грошового забезпечення позивачу виплачувалась не в повному обсязі. Зокрема, в період з 29.04.2017 по 28.02.2018 протиправно застосовувався грудень 2015 року як місяць початку обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, тоді як базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін має застосовуватись січень 2008 року. У період з 01.03.2018 по 29.03.2020 підлягала застосуванню щомісячна фіксована індексація 4 463,15 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 закрито провадження в частині позовних вимог:

- стягнути недоплачену індексацію різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 в сумі 111 290,80 грн з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

3.1. Закриваючи провадження у вказаній частині, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у даній справі заявлені ідентичні позовні вимоги як і у справі №280/2057/21 щодо визнання протиправною бездіяльності цієї ж військової частини щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078 та стягнення з військової частини на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн в місяць у загальній сумі 111290,80 грн за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

3.2. Так, суд першої інстанції установив, що ОСОБА_1 звертався до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до в/ч НОМЕР_1 у справі №280/2057/21, у межах якої заявляв позовні вимоги про:

- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно в сумі 39461,16 грн із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44;

- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4258,75 грн відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку № 1078.

- зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4258,75 грн за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 включно в сумі 106193,99 грн відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку № 1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

3.3. За наслідками розгляду справи № 280/2057/21 рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі № 280/2057/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно;

- зобов`язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року (з урахуванням раніше виплачених коштів) із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3.4. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що у спорі між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення, що набрало законної сили.

4. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог у справі № 280/4009/23, що залишилася після закриття провадження у вищевказаній частині позовних вимог, а саме відмовлено у задоволенні позовних вимог про:

- визнання протиправною виплату індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 не в повному обсязі;

- стягнення недоплаченої індексацію грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 в сумі 36 060,52 грн з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

4.1. Відмовляючи у задоволенні цієї частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями відповідача під час виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі №280/2057/21 в частині задоволених позовних вимог.

4.2. Тож, оскільки, за оцінкою суду цієї інстанції, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, то, на переконання суду, позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Наявність спеціальних правових норм КАС України (статей 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Отже, за висновком суду першої інстанції, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діяв представник Дяченко О.В., задоволено частково: скасовано ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 та рішення цього ж суду від 07.09.2023, прийнято нову постанову, якою закрито провадження у справі.

5.1. Скасовуючи ухвалу і рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з прийняттям постанови у справі №280/2057/21 спір між ОСОБА_1 та в/ч НОМЕР_1 про виплату індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 29.03.2020 є вирішеним. Те що у новій справі № 280/4009/23 позивач просить не виплатити, а стягнути індексацію за той самий період, на думку суду цієї інстанції, не змінює суті спору, оскільки предмет і підстави спору залишаються ті самі - застосування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін січня 2008 року для нарахування індексації за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 та застосування щомісячно фіксованої індексації за період з 01.03.2018 по 29.03.2020. Отже, за висновком апеляційного суду, справи № 280/2057/21 та №280/4009/23 є тотожними за предметом, підставами, характером правовідносин між сторонами, а тому після набрання законної сили рішення у справі № 280/2057/21, ОСОБА_1 заявляє фактично ті самі позовні вимоги до в/ч НОМЕР_1, змінюючи лише вимогу виплатити конкретну суму, вимогою стягнути конкретну суму. Незгода з розрахунком індексації на виконання рішення суду у справі № 280/2057/21, на переконання суду цієї інстанції не є підставою для ініціювання нового позовного провадження, а має вирішуватись у процесуальний спосіб, передбачений статтями 382, 383 КАС України на стадії виконання судового рішення.

5.2. На підставі наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що провадження у справі № 280/4009/23 підлягає закриттю за всіма позовними вимогами, а не тільки в частині позовних вимог, як помилково зробив суд першої інстанції.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

6. Не погодившись з постановою апеляційного суду, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024, а справу №280/4009/23 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

6.1. За доводами касаційної скарги скаржник обґрунтовує неправильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норми пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, позаяк, на його переконання, ця норма не підлягає застосуванню до цього позову з тих мотивів, що предмети розгляду у справах №280/2057/21 та №280/4009/23 є різними, позовні вимоги у цих справах не є тотожними, як про це помилково стверджують суди попередніх інстанцій, позаяк різняться предметом та підставами позову.

6.2. Скаржник наголошує, що у справі № 280/2057/21 предметом судової оцінки та розгляду було право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно без визначення суми у грошовому еквіваленті. Натомість у справі № 280/4009/23 предметом спору є правильність розрахунку суми індексації грошового забезпечення у грошовому еквіваленті за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно та правильність встановлення розміру індексації-різниці грошового забезпечення у грошовому еквіваленті за період з 01.03.2018 по 29.03.2020.

6.3. Оскільки на момент розгляду справи № 280/2057/21 відповідачем не було виплачено позивачу індексацію за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, а судом не було досліджено коефіцієнт індексації та суму індексації у грошовому еквіваленті належну позивачу, а тому не було проведено розрахунок індексації-різниці грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 29.03.2020 включно і дані питання віднесено судом до дискреційних повноважень відповідача, то, на переконання касатора, він позбавлений можливості звернутися до суду в порядку статті 383 КАС України. Тому, підкреслює скаржник, після виплати відповідачем індексації на виконання рішення суду у справі № 280/2057/21 позивач звернувся до суду у порядку КАС України в окремому провадженні щодо спірної суми індексації за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 та індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2020.

7. Ухвалою Верховного Суду Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.05.2024 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

8. За інформацією з системи "Діловодство спеціалізованого суду" в/ч НОМЕР_1 отримала касаційну скаргу в електронному кабінеті 18.04.2024 о 17:10, а ухвалу про відкриття касаційного провадження - 10.05.2024 о 00:59. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 22.08.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Оцінка Верховним Судом висновків судів попередніх інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

10. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

11. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

12. Згідно з частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

13. Пунктом 2 частини першої статті 170 КАС передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

14. Згідно пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

15. З огляду на положення пункту 2 частини першої статті 170 та пункту 4 частини першої статті 238 КАС України з одним і тим же позовом можна лише раз звернутися до суду за захистом.

16. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

17. Закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

18. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

19. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

20. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

21. У постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для установлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

22. У постановах від 05.12.2019 у справі № 826/3678/16, від 31.03.2021 у справі №240/6357/20 та інших Верховний Суд послідовно повторював, що, визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права.

23. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

24. У цьому касаційному провадженні спірним є питання наявності в межах двох справ (№ 280/2057/21 та № 280/4009/23) одночасної сукупності вказаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається.

25. У поданій касаційній скарзі позивач зазначає про нетотожність позову у цій справі та справі № 280/2057/21, адже у справі № 280/2057/21 предметом оцінки та розгляду судом було право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно без визначення суми у грошовому еквіваленті. Натомість у справі № 280/4009/23 предметом спору є правильність розрахунку суми індексації грошового забезпечення у грошовому еквіваленті за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 включно та правильність встановлення розміру індексації-різниці грошового забезпечення у грошовому еквіваленті за період з 01.03.2018 по 29.03.2020.

................

Перейти до повного тексту