1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/739/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників:

позивачки - Вірьовкіна О.І.,

відповідачки - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат

у справі №906/739/23

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1

про визнання корпоративного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 ) звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 ) про визнання недійсним корпоративного договору від 28.02.2019.

2.Господарський суд Житомирської області рішенням від 16.11.2023 у справі №906/739/23, яке Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 21.02.2024, в задоволенні позовних вимог відмовив.

3. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 та рішення Господарського суду Житомирської області від 16.11.2023 у справі №906/739/23 змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції касаційної скарги, а саме відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.

4.У касаційній скарзі скаржник заявив, що витрати на професійну правничу допомогу складають 15 000 грн.

5.Верховний Суд постановою від 10.07.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 та рішення Господарського суду Житомирської області від 16.11.2023 у справі №906/739/23 змінив, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови, в іншій частині - залишив без змін.

6.29.07.2024 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій останній просить ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 45 000 грн, які складаються з витрат на: підготовку та подання касаційної скарги - 5 000 грн, підготовку та подання додаткових письмових пояснень - 5 000 грн, участь у 2-х судових засіданнях - по 5 000 грн, всього 10 000 грн та гонорару успіху - 25 000 грн.

7.На підтвердження таких витрат скаржниця надала копії: договору про надання правничої допомоги від 05.01.2024, укладеного між адвокатом - Демчик Н.О. та ОСОБА_1, опису та розрахунку наданих послуг від 11.07.2024 по договору про надання правової допомоги від 05.01.2024 між ОСОБА_1 та Демчик Н.О (справа №906/739/23) на суму 45 000 грн, акта приймання-передачі виконаних робіт від 11.07.2024 за договором про надання правової допомоги від 05.01.2024 на суму 45 000 грн, ордера про надання правничої (правової) допомоги серії АМ№1076899, виданого 10.06.2024.

8.Верховний Суд ухвалою від 13.08.2024 призначив до розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №906/739/23 щодо стягнення судових витрат за надання правничої допомоги на 21.08.2024 о 12:30 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал судових засідань №209.

9. ОСОБА_2 подала заяву про зменшення витрат, в якій просить зменшити судові витрати до 2 000 грн, вказуючи на те, що витрати в розмірі 45 000 грн є завищеними, неспівмірними з обсягом наданих послуг та складністю справи; скаржниця не надала деталізацію наданих адвокатом послуг; адвокат брав участь лише у двох судових засіданнях в суді касаційної інстанції; касаційна скарга є відображенням відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги, що, в свою чергу, свідчить про відсутність додаткових зусиль щодо підготовки та подання касаційної скарги.

10.Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить з такого.

11.Норми статті 59 Конституції України встановлюють, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

12.Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статті 131-2 Конституції України, статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК), відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

13.Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

14.Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

15.Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).

16.Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

17.Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

18.Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).

19.Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

20.Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

21.За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

22.Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").


................
Перейти до повного тексту