ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/855/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена,90/1,92"
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Василишин А.Р., судді: Бучинська Г.Б., Філіпова Т.Л.)
від 05.06.2024
у справі №906/855/22
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена,90/1,92"
до ОСОБА_1
про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог та рух справи
1.1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена, 90/1, 92" (далі - ОСББ "ОСББ на Бориса Тена, 90/1, 92") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом, у якому просить зобов`язати ОСОБА_1 передати по акту приймання-передачі документи згідно переліку, викладеному у прохальній частині позовної заяви.
1.2. В обґрунтування позовних вимог ОСББ зазначає, що рішенням загальних зборів вирішено звільнити голову об`єднання - ОСОБА_1 . Вказує, що як колишньому керівнику об`єднання відповідачу надіслано лист з проханням передати усі бухгалтерські документи та всю технічну документацію на будинок та прибудинкову територію, і що відповідач лист позивача проігнорував, документи не повернув.
1.3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.05.2023 позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 передати ОСББ по акту приймання-передачі документи згідно переліку, викладеному у прохальній частині позовної заяви.
1.4. Не погоджуючись з винесеним рішенням, ОСОБА_1 подав до Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, якою просив постановити нове судове рішення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2023 у справі № 906/855/22 скасувати повністю із залишенням позову без розгляду.
1.5. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2023 у справі №906/855/22.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 з власної ініціативи зупинено апеляційне провадження у справі №906/855/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2023 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України та у інших, утворених відповідно до закону, військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
2.2. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач низкою документів, а саме: повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_1 за №92/МВ від 26.01.2023; довідкою від 03.03.2023 за №190/26 про зарахування до списків військової частини солдата ОСОБА_1 з 23.01.2023; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2023 за №23 про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення з 23.01.2023, підтвердив обставини зазначені в пункті 3 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, які є процесуальним обов`язком, в силу імперативної дії даної статті, для зупинення провадження по справі (подавши такі докази суду першої інстанції).
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 у справі №906/855/22, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена,90/1,92" подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
3.2. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив пункт 3 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що апеляційний суд дійшов передчасних висновків про необхідність застосування даної процесуальної норми.
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена,90/1,92" посилається на те, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення порушено норми процесуального права та невірно застосовано пункт 3 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, не враховано висновків щодо її застосування викладених в ухвалах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 757/5240/16-ц, від 29.08.2022 у справі № 461/5209/19, від 17.01.2023 у справі № 501/1699/17, від 09.05.2023 у справі № 296/5671/21, та постанові від 09.11.2022 у справі № 753/19628/17.
Також скаржник зазначив, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.2. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
4.3. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення (постанова Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 914/2150/18).
Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду такої справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
4.4. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб.
Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України та продовжений до цього часу.
Згідно з пунктом другим цього Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
4.5. Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
4.6. Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
4.7. Згідно із частиною першою статті 1 Закону України "Про Збройні Сили України" Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.