1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2024 року

м. Київ

справа №320/11228/23

адміністративне провадження № К/990/23346/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження за матеріалами справи в електронній формі у касаційній інстанції адміністративну справу №320/11228/23

за позовом ОСОБА_1

до судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року (головуючий суддя: Степанюк А.Г., судді: Бужак Н.П., Кобаль М.І.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У квітні 2023 року ОСОБА_1 пред`явив позов до судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, у якому просив суд:

- визнати протиправними дії судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 щодо складання та направлення на ім`я головного редактора газети "Урядовий кур`єр" листа від 17 жовтня 2022 року №991/2030/22/18800/2022;

- зобов`язати суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 відкликати лист від 17 жовтня 2022 року №991/2030/22/18800/2022 як такий, що направлений неуповноваженою особою.

12 квітня 2023 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України (позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції зазначив, що на розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду під головуванням судді ОСОБА_2 перебуває кримінальне провадження №52019000000000522 за обвинуваченням: ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 109, частиною другою статті 369-2, частиною другою статті 344 Кримінального кодексу України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109 Кримінального кодексу України; ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109 Кримінального кодексу України; ОСОБА_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п`ятою статті 27, статтею 351-2 Кримінального кодексу України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п`ятою статті 27, статтею 351-2 Кримінального кодексу України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, статтею 351-2 Кримінального кодексу України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п`ятою статті 27, статтею 351-2 Кримінального кодексу України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, статтею 351-2 Кримінального кодексу України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, статтею 351-2 Кримінального кодексу України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 351-2 Кримінального кодексу України.

У цьому контексті суд першої інстанції зауважив, що 17 жовтня 2022 року суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 від імені Вищого антикорупційного суду склав лист №991/2030/22/18800/2022 на ім`я головного редактора газети "Урядовий кур`єр", у якому виклав прохання опублікувати в газеті "Урядовий кур`єр" оголошення про виклик до суду в рамках кримінальної справи №991/2030/22 (провадження №1-КЛ/991/31/22) обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у підготовчі/судові засідання, що відбудуться 31 жовтня 2022 року о 09:00 год, 4 листопада 2022 року о 09:00 год, 18 листопада 2022 року о 09:00 год, 29 листопада 2022 року о 11:30 год, 9 грудня 2022 року о 14:00 год, 21 грудня 2022 року о 13:00 год, щопонеділка 2023 року з 16:00 год до 18:00 год, щосереди 2023 року з 08:30 год до 10:30 год у приміщенні Вищого антикорупційного суду. На підставі листа від 17 жовтня 2022 року №991/2030/22/18800/2022 опубліковано оголошення в газеті "Урядовий кур`єр" 21 жовтня 2022 року номер 226 (7347) за 2022 рік.

Зрештою суд першої інстанції указав, що ОСОБА_1, вважаючи дії судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 щодо складання й направлення на ім`я головного редактора газети "Урядовий кур`єр" листа від 17 жовтня 2022 року №991/2030/22/18800/2022 протиправними й такими, що виходять за межі наданих йому повноважень та суперечать частині другій статті 19 Конституції України, звернувся до суду з цим позовом.

На тлі цих обставин суд першої зазначив про те, що оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

У контексті викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що фактично позовні вимоги стосуються порядку повідомлення судом обвинуваченого в межах кримінального провадження №52019000000000522, а тому цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Одночасно з цим суд зауважив, що при вирішенні питання щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто, як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

На цій основі суд першої інстанції констатував, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, тому відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі.

18 травня 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року.

Водночас скаржник просив поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали, мотивувавши тим, що про її зміст він довідався з Єдиного державного реєстру судових рішень, а копію отримав особисто 17 травня 2023 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустив 15-денний строк на апеляційне оскарження ухвали від 12 квітня 2023 року та заявив необґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку.

Цей висновок апеляційний суд мотивував тим, що копія ухвали від 12 квітня 2023 року була доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 13 квітня 2023 року, тож строк її апеляційного оскарження тривав до 28 квітня 2023 року, однак апеляційна скарга подана 18 травня 2023 року поза межами процесуального строку.

У цьому контексті апеляційний суд відхилив довід скаржника про те, що строк оскарження слід рахувати з дати отримання ним паперової копії ухвали (17 травня 2023 року). Апеляційний суд вказав, що за наявності в скаржника електронного кабінету й доставки туди ухвали суд першої інстанції не мав обов`язку вручати скаржнику цю ухвалу ще й в паперовій формі, натомість її отримання особисто скаржником не є безумовною обставиною для поновлення процесуального строку.

Для усунення недоліків апеляційної скарги суд надав позивачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Ця ухвала була доставлена до електронного кабінету позивача 29 травня 2023 року.

Надалі ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги. Позивач просив визнати поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження та поновити йому цей строк. Мотивував тим, що в порушення норм КАС України оскаржувана ухвала на його адресу засобами поштового зв`язку не надсилалася, а направлення копії на його електронну пошту здійснено не у порядок та не у спосіб, встановлені процесуальним законом.

14 червня 2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, відповідно до якої: відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на основі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд виходив з того, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

У цьому контексті суд зазначив, що 1 квітня 2019 року ОСОБА_1 був зареєстрований в підсистемі "Електронний суд" й оскаржена ухвала доставлена до його електронного кабінету 13 квітня 2023 року о 09:09 год, а відтак останнім днем для подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції з урахуванням пункту 2 частини другої статті 295 КАС України було 28 квітня 2023 року. Втім апеляційна скарга подана 18 травня 2023 року.

Суд апеляційної інстанції відхилив довід скаржника про необхідність обчислення перебігу строку апеляційного оскарження з дати отримання ним ухвали в паперовій формі. Апеляційний суд наголосив на тому, що з 5 жовтня 2021 року діє підсистема ЄСІТС "Електронний суд" і згідно з частиною сьомою статті 18 КАС України за наявності в учасника справи електронного кабінету суд першої інстанції надсилає йому копії судових рішень до цього кабінету без обов`язку вручати судові рішення в паперовій формі.

Зрештою апеляційний суд вказав, що подальше отримання копії судового рішення у паперовому виді не змінює моменту, коли воно було вручено особі у розумінні пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України. У спірному випадку таким моментом є доставлення копії ухвали суду від 12 квітня 2023 року до електронного кабінету ОСОБА_1 13 квітня 2023 року.

З урахуванням цих обставин і міркувань апеляційний суд констатував відсутність підстав для визнання поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження та його поновлення.

Не погоджуючись з указаною ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_1 оскаржив її в касаційному порядку.

Скаржник просить Верховний Суд скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник покликається на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права. Стверджує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про недотримання ним строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції. Наголошує на тому, що належним способом вручення йому копії ухвали про відмову у відкритті провадження у справі було її надсилання у паперовій формі, чого суд першої інстанції не зробив.

Інший учасник справи відзиву на касаційну скаргу не подав, копія ухвали про відкриття касаційного провадження доставлена до його електронного суду 7 липня 2023 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту