ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 177/326/20
провадження № 61-5447св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Покровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кулик Олександр Петрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник - адвокат Зеркін Артур Сергійович, на рішенняКриворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2023 року у складі судді Строгової Г. Г.та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Тимченко О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Покровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кулик О. П., про визнання заповіту недійсним.
В обґрунтування позову посилався на те, що 01 січня 2009 року ОСОБА_3 уклала з СФГ "Ромнана" договір оренди земельної ділянки, загальною площею 5,560 га, розташованої на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, належної їй на праві власності на підставі держаного акту ІІ-ДП №135130, виданого Новопільською сільською Радою народних депутатів 01 березня 2001 року.
Термін дії договору складає 15 років з моменту його державної реєстрації.
Утриманням, використанням та доглядом за зазначеною земельною ділянкою після отримання її в оренду до теперішнього часу здійснюється СФГ "Ромнана", головою якого є позивач ОСОБА_1
17 травня 2011 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку, загальною площею 5,560 га, розташовану на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
Після смерті ОСОБА_3, 13 травня 2019 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Покровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кулика О. П. із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за вказаним вище заповітом, однак постановою нотаріуса йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки заповіт, складений ОСОБА_3 17 травня 2011 року, скасовано новим заповітом, складеним ОСОБА_3 12 грудня 2017 року на все належне їй майно на користь іншої особи - ОСОБА_2 .
Позивач вказував, що заповіт від 12 грудня 2017 року, складений ОСОБА_3, є недійсним, оскільки за життя вона зловживала алкоголем, що впливало на її свідомість на фоні тривалої багаторічної залежності від спиртних напоїв, та здобула тяжку хворобу, від якої тривалий час лікувалася та, вірогідно, померла.
Зазначав, що 01 листопада 2011 року ОСОБА_3 звернулася до нього із заявою про видачу орендної плати за землю авансом до 2025 року, у зв`язку з необхідністю придбання медичних засобів для лікування.
Крім того, заповіт від 17 травня 2011 року складався та посвідчувався нотаріально за місцем проживання ОСОБА_3, у зв`язку з її хворобою, тобто вже на той момент вона перебувала у стані, який не дозволяв їй навіть з`явитися до місця роботи нотаріуса.
Хвороба ОСОБА_3 впливала на її психічний стан та призвела до неможливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, у тому числі і на момент складення оспорюваного заповіту (12 грудня 2017 року), що мало місце незадовго (за 13 днів) до її смерті.
Тому позивач змушений звернутися до суду з цим позовом, оскільки вказаним заповітом від 12 грудня 2017 року порушено його законні права та інтереси щодо набуття права на спадщину в частині вище зазначеної земельної ділянки.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Куликом О. П. 12 грудня 2017 року за реєстровим № 2360.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час складання і посвідчення заповіту 12 грудня 2017 року ОСОБА_3 усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними, а тому у задоволенні позовних вимог про визнання заповіту недійсним слід відмовити з підстав недоведеності.
При цьому суд першої інстанції в основу свого рішення прийняв висновок повторної посмертної судово-психіатричної експертизи № 2 від 14 лютого 2023 року, проведеної судовими експертами Дніпровської філії судово-психіатричних експертиз ДУ "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України", відповідно до якого ОСОБА_3 на момент складання та підписання заповіту 12 грудня 2017 року на будь-яке хронічне психіатричне захворювання не страждала, у цей час у неї не було і ознак будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану, а за своїм психічним станом на той час ОСОБА_3 могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.
При цьому суд вказав, що даний висновок узгоджується з іншими матеріалами справи, показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в особі представника Зеркіна А. С. звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Зеркін А. С. залишено без задоволення, а рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2023 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11 квітня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Зеркіна А. С. через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
02 травня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
За життя ОСОБА_3 була власником земельної ділянки загальною площею 5,560 га, кадастровий номер 1221884700030010503, розташованої на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, що підтверджується держаним актом ІІ-ДП № 135130, видним Новопільською сільською Радою народних депутатів 01 березня 2001 року.
01 січня 2009 року між ОСОБА_3 та СФГ "Ромнана" в особі голови господарства Романова О. М. укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки, який зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії ОП центру Державного земельного кадастру у книзі записів реєстрації договорів оренди землі 03 березня 2010 року за № 041012109439. Термін дії договору складає 15 років з моменту його державної реєстрації (п. 3.1. розділу 3 договору).
17 травня 2011 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Орджонікідзевського міського нотаріального округу Бойко Л. П., зареєстрований в реєстрі за № 1566, згідно якого належну їй на праві особистої власності земельну ділянку площею 5,560 га, розташовану на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_1 - позивачу у справі.
Після смерті ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 13 травня 2019 року звернувся до приватного нотаріуса Покровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кулика О. П. із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою від 13 травня 2019 року нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки заповіт ОСОБА_3, посвідчений 17 травня 2011 року за реєстровим № 1566 приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Бойко Л. П., скасовано новим нотаріально посвідченим заповітом на все майно, зробленим ОСОБА_3 12 грудня 2017 року на користь іншої особи - ОСОБА_2 .
Встановлено, що 12 грудня 2012 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким все їй майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті заповідала ОСОБА_2 - відповідачу у справі. Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Куликом О. П. та зареєстровано в реєстрі за № 2360.
На підставі вказаного заповіту приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Куликом О. П. видано ОСОБА_2 06 серпня 2017 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстровано в реєстрі за № 1331, та 21 червня 2019 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 5,5600 га, розташовану на території Новопільської сільської рада Криворізького району Дніпропетровської області, зареєстроване в реєстрі за № 706, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 6/2018 заведеної після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2021 року у справі призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам КП "Дніпропетровська багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради.
Відповідно до висновку посмертної судово-психіатричної експертизи № 13 від 08 липня 2021 року, проведеної експертами КП "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_3 на момент складання та підписання заповіту 12 грудня 2017 року страждала синдромом порушеної свідомості, за своїм психічним станом на той момент не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2022 року у цій справі призначено повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпровської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України".
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що проведення повторної експертизи необхідно з тих підстав, що при проведенні експертизи від 08 липня 2021 року були не в повній мірі взяті до уваги докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, а саме пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та третьої особи - приватного нотаріуса Покровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кулик О. П.
Із висновку повторної посмертної судово-психіатричної експертизи № 2 від 14 лютого 2023 року, проведеної судовими експертами Дніпровської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України", вбачається, що ОСОБА_3 на момент складання та підписання заповіту 12 грудня 2017 року на будь-яке хронічне психіатричне захворювання не страждала. Також у цей час у неї не було і ознак будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану. За своїм психічним станом на той час ОСОБА_3 могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Допитані в судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суду пояснили, що вони були знайомі з ОСОБА_3, спілкувалися з нею, вона хворіла на цукровий діабет, однак вони ніколи не бачили, щоб вона вживала спиртне. В грудні 2017 року ОСОБА_3 померла, її поховав співмешканець ОСОБА_2 . Свідок ОСОБА_7 також вказував, що ОСОБА_3 бачив та спілкувався з нею приблизно за півтора місяці до смерті, вона була здорова. Свідок ОСОБА_6 вказувала, що ОСОБА_3 за тиждень "злягла", однак вона була при здоровому глузді, всіх впізнавала до смерті.
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що висновок експертів від 08 липня 2021 року в частині того, що ОСОБА_3 на момент складання заповіту 12 грудня 2017 року страждала синдромом порушеної свідомості та не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними, був зроблений експертами на підставі матеріалів цивільної справи та медичної документації. При цьому експерти враховували тяжкість її соматичного стану при виписці з КП "Центральна міська лікарня Покровської міської ради Дніпропетровської області" 01 грудня 2017 року, що могло бути причиною розвитку енцефалопатії (порушення роботи головного мозку). При цьому комісія враховувала дані, отримані при огляді лікарем терапевтом 22 грудня 2017 року, згідно яких стан ОСОБА_3 погіршився, продуктивному контакту недоступна.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 пояснив, що при складені висновку 14 лютого 2023 року експерти керувалися матеріалами цивільної справи, медичною документацією, в тому числі і довідками наданими КП "Центральна міська лікарня Покровської міської ради Дніпропетровської області", відповідно до яких дійшли висновку, що ОСОБА_3 на момент складання та підписання заповіту 12 грудня 2017 року на будь-який психічний розлад не страждала, могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.