ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 127/11246/21
провадження № 61-9807св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - Вінницька міська рада,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Чорний Сергій Олександрович, на постанову Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2024 року у складі колегії суддів: Медвецького С. К.,
Голоти Л. О., Сала Т. Б.,і виходив з наступного.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниці померла її баба ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай), площею 2,9466 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Маломочульської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.
3. Посилалася на те, що вона є єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_3 .
4. У квітні 2019 року їй стало відомо, що зазначене вище спадкове майно набуто у власність ОСОБА_2 на підставі розпорядження Теплицького районної державної адміністрації Вінницької області № 669 від 23 грудня
2004 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 863 від 17 серпня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Теплицького районного нотаріального округу Кусюк О. А.
5. Зазначала, що ОСОБА_2 не є спадкоємицею спірного майна, яке до дня смерті належало її бабі, тому вона не мала законних підстав на спадкування.
6. У червні 2019 року вона звернулась до Теплицького районного суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, під час розгляду якого було установлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася.
7. Вважає, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 863
від 17 серпня 2018 року є підробленим, а ОСОБА_2 у визначеному законом порядку спадщину не прийняла.
8. 10 березня 2021 року вона звернулася до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Копаничук Я. Ю. із заявою щодо оформлення своїх спадкових прав на спадкове майно померлої ОСОБА_3, однак отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, мотивовану пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та відсутністю доказів фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.
9. Посилалася на те, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки раптова смерть бабусі завдала їй важких моральних страждань, а дізнавшись про складений ОСОБА_3 заповіт, вона була впевнена, що спадкоємець за заповітом має перевагу над спадкоємцем за законом.
10. Установивши, що спадкоємець за заповітом не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, вона почала вживати заходів для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
11. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання зави про прийняття заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її баби ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стислий виклад позиції інших учасників справи
12. Вінницька міська рада заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначала, що позивачкою не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її баби. Вважала, що у ОСОБА_1 була можливість подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
13. ОСОБА_2 просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на відсутність доказів на підтвердження родинних відносин позивачки та ОСОБА_3, а також відсутність доказів поважності причини пропуску подання заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
14. Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 11 квітня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
15. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки лише у червні 2019 року дізналась, що спадкоємець за заповітом не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, спадкова справа не відкривалася.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
17. Постановою Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 11 квітня 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
18. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначено, що судом першої інстанції не враховано час відкриття спадщини, відсутність поважних причин пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, а також заявлення позову до неналежного відповідача. Позовні вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_2, яка є спадкоємцем за заповітом та прийняла спадщину, на частину якої претендує позивачка, однак вона не була залучена до участі у справі у якості відповідача.
Узагальнені доводи касаційної скарги
19. 08 липня 2024 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Чорний С. О., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2024 року та залишити
в силі рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 11 квітня
2024 року.
20. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17,
у постановах Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 556/1354/15-ц, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 рокуу справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 рокуу справі № 450/1383/18, від 13 березня
2020 року у справі №314/2550/17, від 30 квітня 2020 рокуу справі № 352/382/18 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
21. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення Цивільного кодексу Української РСР, не врахувавши, що спадщина не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності Цивільним кодексом України. Вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Посилається на те, що Верховним Судом не сформовано висновку з подібного питання.
22. Особа, яка подала касаційну скаргу, зосереджує увагу на тому, що лише у червні 2019 році їй стало відомо, що спадкоємець за заповітом не звертався до нотаріальної контори за прийняттям спадщини, а спадкова справа не відкривалася. Більш того, вважає, що встановлені судом першої інстанції обставини свідчать про те, що заповіту ОСОБА_3, складеного на ім`я ОСОБА_2, не існувало, а свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 17 серпня 2018 року № 863 є підробленим.
23. Також вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про неналежний суб`єктний склад відповідачів у справі, що переглядається, оскільки спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася до 10 березня
2021 року, а тому спадщина не була прийнята. Водночас, за відсутності спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
24. Крім того, у касаційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за участі представника ОСОБА_1 - адвоката Чорного С. О.
25. Порушене клопотання про виклик у судове засідання заявниці та її представника до задоволення не підлягає, оскільки відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України у суді касаційної інстанції розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
26. Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 127/11246/21, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
27. 24 липня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28. ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниці померла ОСОБА_3 .
29. На момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала в комунальній установі "Обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку" за адресою: вул. Хмельницьке шосе, 94 (106), м. Вінниця.
30. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай), яке належало померлій на підставі сертифіката
серії НОМЕР_1.
31. Дочка спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_5 (яка є матір`ю позивачки) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
32. ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_3 .
33. Постановою приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Копаничук Я. Ю. від 15 березня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю доказів фактичного вступу нею в управління або володіння спадковим майном та пропуском строку для прийняття спадщини, встановленого статтею 549 ЦК Української РСР.
34. За життя ОСОБА_3 склала заповіт на ім`я ОСОБА_2, яка в установлений законом строк прийняла спадщину про, що свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 863 від 17 серпня 2018 року, видане приватним нотаріусом Теплицького нотаріального округу Кусюк О. А.
35. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 163711103 від 16 квітня
2019 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,9466 га, кадастровий номер 0523783900:01:000:0183, адреса: Вінницька область, Теплицький район, Маломочульська сільська рада, зареєстрованої 29 серпня 2018 року на підставі розпорядження Теплицької районної державної адміністрації Вінницької області № 669 від 23 грудня 2004 року; свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 863 від 17 серпня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Теплицького нотаріального округу Кусюк О. А.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
36. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
37. Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.