ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 488/3779/21
провадження № 61-8330св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів:Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач: ОСОБА_2, ОСОБА_3, регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Миколаївській області (територіальний сервісний центр № 4841),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Скорик Максим Олександрович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2024 року у складі судді Чернявської Я. А. та постанову Миколаївського апеляційного суду
від 08 травня 2024 року у складі колегії суддів: Тищук Н. О., Крамаренко Т. В., Темнікової В. І., і виходив з наступного.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області (територіальний сервісний центр № 4841 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Скорик М. О., у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд:
- визнати недійсним договір комісії від 22 вересня 2021 року
№ 7877/21/1/008969, укладений між ФОП ОСОБА_4 в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як представником ОСОБА_1 за довіреністю НРМ 909171 від 16 вересня 2021 року;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу
від 23 вересня 2021 року № 7877/21/1/008968, укладений між
ФОП ОСОБА_4, який є комісіонером та діє відповідно до пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 та на підставі укладеного з власником транспортного засобу договору комісії від 22 вересня 2021 року № 8777/21/1/008968, в особі відповідального ОСОБА_4 та ОСОБА_2, зареєстрований Територіальним сервісним центром МВС 4841 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області;
- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - договору купівлі-продажу транспортного засобу від 23 вересня 2021 року № 7877/21/1/008968, укладеного між ОСОБА_3 - представником за довіреністю
ОСОБА_1, та ОСОБА_2, зареєстрований Територіальним сервісним центром МВС4841 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївської області;
- скасувати реєстрацію транспортного засобу марки Volkswagen Jetta,
VIN номер НОМЕР_2, коричневого кольору, 2015 року випуску, здійснену 23 вересня 2021 року Територіальним сервісним центром МВС4841 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївської області за новим власником ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 23 вересня 2021 року № 7877/21/1/008968 та заяви
ОСОБА_2 від 23 вересня 2021 року № 320117997;
- витребувати у ОСОБА_2 та передати ОСОБА_1 автомобіль марки Volkswagen Jetta, VIN номер НОМЕР_2, коричневого кольору, 2015 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ;
- стягнути з ОСОБА_3 на його користь кошти в розмірі
20 000,00 грн в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
2. Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 березня
2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
3. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки позивач та його представник були повідомлені належним чином про судові засідання, які були призначені на 07 лютого 2024 року та 21 березня 2024 року, двічі у судові засідання не з`явилися, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, поважних обставин для відкладення розгляду справи не встановлено, тому наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частин першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
4. Не погодившись з ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2024 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
5. ПостановоюМиколаївського апеляційного суду від 08 травня 2024 року апеляційну скаргуОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2024 року залишено без змін.
6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що враховуючи тривалість провадження у справі, а також неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду на підставі частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у зв`язку з тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання.
Узагальнені доводи касаційної скарги
7. 06 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 08 травня 2024 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
8. Підставою касаційного оскарження ухвалиКорабельного районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2024 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 08 травня 2024 року заявник зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
9. У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, для залишення його позову без розгляду. Зауважує про відсутність у матеріалах справи доказів його належного повідомлення та повідомлення його представника про судові засідання, які були призначені на 07 лютого 2024 року та 21 березня 2024 року. Стверджує, що про вказані судові засідання його представнику було відомо лише з сайту "Судова влада України".
10. Посилається на те, що договір про правову допомогу з адвокатом Скотниковим О. М. він уклав лише 02 листопада 2023 року, у зв`язку з чим було подано відповідне клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи було відкладено до 08 грудня 2023 року, який не відбувся у зв`язку з відсутністю судді, водночас його адвокат прибув до суду. Про наступну дату судового засідання ані він, ані його представник належним чином не були повідомлені, дата проведення судового засідання не узгоджувалася з його представником. З огляду на те, що 07 лютого 2024 року у його адвоката було призначено судове засідання у Миколаївському апеляційному суді, було подано клопотання про відкладення судового розгляду. Про наступну дату судового засідання ні він, ні його представник не були повідомлені належним чином.
11. Зауважує, що у зв`язку із зайнятістю його адвоката у кримінальному провадженні, розгляд клопотань про обрання запобіжного заходу у якому було призначено на 20 березня 2024 року, а згодом відкладено на 21 березня 2024 року на 11:15 год та на 22 березня 2024 року, він не мав можливості бути присутнім при розгляді цієї справи. Вважає, що наведені його представником причини для відкладення розгляду справи є поважними.
12. Додатково зазначає, що з 13 жовтня 2023 року він призваний і проходить військову службу, а тому не міг отримувати судові повістки.
13. Посилається на те, що згідно з приписами частини першої-другої статі 223 ЦПК України неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого судового засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання. Оскільки розгляд справи перебував на стадії підготовчого провадження, вважає, що застосування судом першої інстанції пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України є помилковим.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
15. Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 488/3779/21, витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
16. 09 липня 2024 року матеріали цивільної справи № 488/3779/21 надійшли до Верховного Суду.
17. Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2024 рокусправу № 488/3779/21 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
18. 26 липня 2024 року Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Миколаївській області подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить суд поновити йому встановлений судом строк для подання відзиву, посилаючись на дату отримання копії ухвали про відкриття касаційного провадження та копії касаційної скарги.
19. Відповідно до частин другої та шостої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
20. З огляду на те, що Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Миколаївській області отримав копію ухвали про відкриття касаційного провадження та копію касаційної скарги 19 липня 2024 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, ураховуючи розумні строки для підготовки відзиву та з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, колегія суддів вважає, що встановлений судом строк на подання відзиву зазначену відповідачу підлягає продовженню до дати його подання - до 26 липня 2024 року.
21. Відзив на касаційну скаргу мотивований посиланням на те, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми процесуального права та з огляду на процесуальну поведінку позивача дійшли законного і справедливого висновку про залишення його позову без розгляду.
Фактичні обставини справи
22. Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня
2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі. З метою виконання вимог частини першої статті 189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання на 06 грудня 2021 року о 10:30 год.
23. ОСОБА_1 приймав участь у судових засіданнях, у тому числі разом зі своїм представником, які відбулись 06 грудня 2021 року, 16 травня 2023 року.
24. У судовому засіданні, яке відбулося 06 грудня 2021 року, судом було оголошено перерву. У судовому засіданні, яке відбулося 16 травня 2023 року, відкладено розгляд справи.
25. Перед судовим засіданням, яке було призначене на 17 серпня 2023 року,
ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи у звʼязку з перебуванням представника на лікарняному.
26. Розгляд справи було відкладено на 02 листопада 2023 року на 13:20 год.
27. В засідання суду, призначене на 02 листопада 2023 року, позивач та його представник не з`явилися.
28. 02 листопада 2023 року представник позивача - адвокат Скотников О. М. подав до суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, посилаючись на укладення з позивачем договору про надання правової допомоги лише
02 листопада 2023 року та необхідність ознайомлення з матеріалами справи.
29. Розгляд справи було відкладено на 08 грудня 2023 року на 11:00 год.
30. 08 грудня 2023 року представник позивача - адвокат Скотников О. М. подав через канцелярію суду заяву про збільшення позовних вимог. Клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та/або представника позивача не заявляв.
31. Розгляд справи було відкладено судом на 07 лютого 2024 року на 11:20 год.
32. В судове засідання, призначене на 07 лютого 2024 року, позивач та його не з`явилися.
33. 07 лютого 2024 року на адресу суду надійшла заява представника
позивача - адвоката Скотникова О. М. із застосуванням підсистеми "Електронний суд" про відкладення розгляду справи на іншу дату, крім 08, 09, 12, 13, 15, 16, 21, 26, 28, 29 лютого 2024 року, 04, 05, 06, 11, 14, 20, 25, 26 березня
2024 року, 04, 09 квітня 2024 року. Заявник посилався на те, що він не має можливості бути присутнім в залі судового засідання під час розгляду справи, оскільки 07 лютого 2024 року о 10:00 год. приймає участь в судовому засіданні у кримінальній справі № 488/5276/18 в Миколаївському апеляційному суді в якості представника потерпілого. До заяви про відкладення розгляду справи адвокат Скотников О. М. доказів на підтвердження зазначених у заяві обставин не надав.
34. Розгляд справи відкладено на 21 березня 2024 року на 11:00 год.
35. 21 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Скотников О. М. через підсистему "Електронний суд" подав заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, крім 25, 26, 27 березня 2024 року, 03, 04, 09, 10, 16, 17, 18, 23, 29, 30 квітня 2024 року, 08, 22 травня 2024 року. Посилався на зайнятість в іншому процесі - розгляді Жовтневим районним судом Миколаївської області справи
№ 477/3152/23. Доказів на підтвердження зазначених у заяві обставин не надав.
36. Судові повістки про призначення справи до розгляду на 11:20 год 07 лютого 2024 року та на 11:00 год 21 березня 2024 року направлялися позивачу
ОСОБА_1 на зазначену ним у позовній заяві адресу, проте були повернуті до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Позиція Верховного Суду
37. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
38. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
39. Частиною першою статті 400 ЦПК Українипередбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.