ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 369/13584/14-ц
провадження № 61-6486св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора, Перша київська обласна державна нотаріальна контора, комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області", реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління юстиції у Київській області, Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Київський обласний державний нотаріальний архів,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року у складі колегії суддів: Коцюрби О. П., Білич І. М., Слюсар Т. А.,
у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори, Першої київської обласної державної нотаріальної контори, комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області", реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління юстиції у Київській області, Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Київський обласний державний нотаріальний архів, про визнання недійсним дубліката договору дарування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зобов`язання скасувати його державну реєстрацію, зобов`язання скасувати реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності нерухомого майна і визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори, Першої київської обласної державної нотаріальної контори, комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" (далі - КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області"), реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління юстиції у Київській області, Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (далі - Горенська сільська рада), Київський обласний державний нотаріальний архів, про визнання недійсним дубліката договору дарування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зобов`язання скасувати його державну реєстрацію, зобов`язання скасувати реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності нерухомого майна та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Позов обґрунтовували тим, що між ними та ОСОБА_3 тривалий час існує спір щодо права власності на домоволодіння на АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 зверталася до суду з різними позовами, проте у їх задоволенні відмовлено.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2012 року у справі № 2-88/12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Горенська сільська рада, Головне управління юстиції у Київській області, КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області", про визнання недійсними договорів дарування, визнання права власності на 1/2 частину будинку, визнання права власності на земельну ділянку встановлено, що ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 23 квітня 1960 року належала 1/2 частина домоволодіння, яку ОСОБА_5 заповів ОСОБА_3 . Зазначений договір дарування не був зареєстрований, а з моменту його укладення та до дати смерті ОСОБА_5 домоволодіння значно змінилося (зокрема шляхом самочинного будівництва). Фактично було відсутнє майно у цьому домоволодінні, яке ОСОБА_5 міг би заповісти ОСОБА_3 .
Водночас у грудні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з адміністративним позовом (справа № 2-а-6848/11) до КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області", без залучення до участі у справі заінтересованих осіб, зокрема ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . За результатами вирішення справи № 2-а-6848/11 та на підставі рішення суду у цій справі ОСОБА_3 отримала дублікат договору дарування від 23 квітня 1960 року, зареєструвала його у встановленому законом порядку та отримала свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 . Надалі вказане судове рішення у справі № 2-а-6848/11 було скасоване.
Відповідно до вказаного, позивачі, з урахуванням уточнених вимог, просили визнати недійсним дублікат договору дарування 1/2 частини домоволодіння на АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, посвідченого 23 квітня 1960 року Боярською державною нотаріальною конторою Києво-Святошинського району Київської області, реєстровий номер 1092, дублікат виданий Київським обласним державним нотаріальним архівом 01 березня 2005 року, реєстровий номер 66; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину будинку на АДРЕСА_1, виданого 27 квітня 2013 року Першою київською обласною державною нотаріальною конторою, реєстровий номер 1-231, на ім`я ОСОБА_3 ; зобов`язати КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" скасувати державну реєстрацію 1/2 частини житлового будинку на АДРЕСА_1, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав 20 червня 2012 року за № 282 у реєстровій книзі за № 1, за реєстраційним номером майна згідно з витягом із реєстру про державну реєстрацію прав № 10493969 на ім`я ОСОБА_5, зареєстрованого на підставі постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року в адміністративній справі № 2-а-6848/11; зобов`язати Першу київську обласну державну нотаріальну контору скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію права власності нерухомого майна - 1/2 частини житлового будинку на АДРЕСА_1, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна від 27 квітня 2013 року № 52138832224, індексний номер 30400084, номер запису про право власності № 827208, здійсненої за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 2032340 від 27 квітня 2013 року, на ім`я ОСОБА_3 ; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 7/50 частини домоволодіння на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 лютого 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2016 року, позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27 квітня 2013 року на 1/2 частину житлового будинку на АДРЕСА_1, видане державним нотаріусом Першої київської обласної державної нотаріальної контори Київської області Грисюк О. В., за реєстровим № 1-231 від 27 квітня 2013 року, на ім`я ОСОБА_3 . Зобов`язано КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" скасувати державну реєстрацію 1/2 частини житлового будинку на АДРЕСА_1, зареєстрованого КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" у державному реєстрі речових прав від 20 червня 2012 року за № 282 у Книзі 1, за реєстраційним номером майна згідно з витягом про державну реєстрацію прав № 10493969 на ім`я ОСОБА_5, зареєстрованого на підставі постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року у справі № 2-а-6848/11. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що рішеннями Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2012 року у справі № 2-88/12 та від 17 липня 2013 року у справі №2-78/12, які набрали законної сили, встановлено, що ОСОБА_3 не надала суду належних та допустимих доказів того, що на день відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 належало на праві приватної власності майно, яке ОСОБА_3 просила визнати її власністю як спадкоємець за заповітом. Тобто, посилання на те, що спадкове майно складається із 1/2 частини спірного будинку, не відповідають матеріалам справи. Оскільки правова підстава видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року у справі № 2-а-6848/11, скасована як незаконна, ОСОБА_3 не мала правових підстав для одержання оспорюваного свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу як особа, яка не брала участі у розгляді справи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно на час розгляду справи не досягла повноліття. Її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8, але ці особи як її законні представники не брали участі у справі. ОСОБА_3 є її бабою. На підставі договорів дарування від 08 серпня 2014 року їй подаровано 1/2 частину спірного домоволодіння та земельної ділянки, а тому саме вона мала бути відповідачем у справі за позовом, який поданий у грудні 2014 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 .
Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у цій справі оскаржувалися свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_3, у зв`язку із прийняттям спадщини після смерті ОСОБА_5, та державна реєстрація нерухомого майна за ОСОБА_5 . Отже, вимоги позову стосувалися виключно прав ОСОБА_5 та його спадкоємиці ОСОБА_3 на спірне майно, а підстави позову обґрунтовані посиланням на правовідносини і події, які передували набуттю ОСОБА_4 права власності на спірне майно. Отже, суд ухвалив рішення у спорі, що існував виключно між сторонами, які брали участь у справі. ОСОБА_4 не може вважатися належним відповідачем за вимогами про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, оскільки таке видано ОСОБА_3 . Також ОСОБА_4 не може вважатися належним відповідачем за вимогами про скасування державної реєстрації майна за ОСОБА_5, оскільки від цього юридичного факту залежить виникнення спадкових прав виключно у ОСОБА_3 .
Постановою Верховного Суду від 01 червня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що оскаржуване ОСОБА_4 судове рішення безпосередньо впливає на її права як власника 1/2 частини житлового будинку на АДРЕСА_1, тому суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження, дійшов необґрунтованого висновку про відсутність у неї права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2015 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що станом на час розгляду справи, власником земельної ділянки площею 0,07 га та 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_4 на підставі договорів дарування, посвідчених Першою київською державною нотаріальною конторою 08 серпня 2014 року. Отже, цей спір безпосередньо стосується прав та обов`язків ОСОБА_4 як власника спірного нерухомого майна.
Тому наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_4, яка не була залучена до участі у розгляді справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2023 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі та закрити провадження у справі за скаргою ОСОБА_4 .
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її із Києво-Святошинського районного суду Київської області.
10 серпня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявники посилаються на пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України, зокрема вказують, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 522/6381/17, від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 203/3682/17-ц.
Зазначають, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову у зв`язку із незалученням до участі у справі ОСОБА_4 як власника спірного майна, посилався на те, що укладення договору дарування від 08 серпня 2014 року спірного будинку на користь ОСОБА_4 передувало зверненню до суду позивачів із цим позовом. Проте суд не врахував, що спір між сторонами щодо нерухомого майна триває з липня 2007 року.
У ОСОБА_3 не було правових підстав для укладення договору дарування спірного майна. Крім того ОСОБА_3 приховувала від позивачів, що власником 1/2 частини спірного будинку є ОСОБА_4 .
Законний представник ОСОБА_4 - її матір ОСОБА_7, будучи обізнаною про договір дарування від 08 серпня 2014 року, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими було частково задоволено позов у цій справі, не оскаржувала.
Доводи інших учасників справи
У липні 2023 року представник ОСОБА_3 - адвокат Васильняк Р. І. надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, який не підлягає врахуванню Верховним Судом, оскільки на порушення частини другої статті 178 ЦПК України відзив не підписаний заявником.
Фактичні обставини справи
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, який 06 червня 2000 рокусклав заповіт на ім`я ОСОБА_3, яка у встановлений законом строк прийняла спадщину та звернулася до Першої київської обласної державної нотаріальної контори для оформлення спадщини. У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину спірного будинку постановою державного нотаріуса Першої київської обласної державної нотаріальної контори Сподіна В. Л. від 14 червня 2006 року відмовлено, оскільки не було надано правовстановлюючого документа на спадкове майно.
01 березня 2005 року державний нотаріус Київського обласного державного архіву на запит Першої київської обласної державної нотаріальної контори від 26 лютого 2005 року № 64 видав ОСОБА_3 дублікат договору дарування 1/2 частини будинку, що знаходиться у с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області, укладеного 23 квітня 1960 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2012 року у справі № 2-88/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21 березня 2013 року, відмовлено у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договорів дарування недійсними та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частину будинку на АДРЕСА_1 .
Зазначеним судовим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2012 року, яке набрало законної сили, встановлено, що позивач не довела право померлого ОСОБА_5 на 1/2 частину спірного житлового будинку.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2013 року у справі № 2-78/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 03 жовтня 2013 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 08 січня 1992 року та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частину будинку на АДРЕСА_1 .
У грудні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з адміністративним позовом до КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" про визнання незаконним та скасування технічного висновку (справа № 369/877/13-а).
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року визнано незаконним та скасовано технічний висновок від 17 жовтня 1990 року та висновок КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" про перерозподіл частин у спільній власності на будинок на АДРЕСА_1 . Визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію свідоцтва про право особистої власності на 43/50 частини, записану в реєстрову книгу за № 282 будинку на АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_9 від 08 січня 1992 року. Зобов`язано КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" зареєструвати дублікат, що має силу оригіналу договору дарування половини будинку у с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області, виданий державним нотаріусом Київського обласного державного нотаріального архіву 01 березня 2005 року за реєстровим № 1092. Зобов`язано КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" в штампі самочинного будівництва технічного паспорта будинку на АДРЕСА_1 (інвентарна справа № 839), зазначити приміщення: І 1-1, 1-7, 1-8, 1-10, 1-11, 1-12, 1-13; ІІІ 3-1, 3-2, 3-3, 3-4; IV 3-5, 3-6, 2-6, 2-5.
Встановлено, що на підставі зазначених дубліката договору дарування, виданого 01 березня 2005 року державним нотаріусом Київського обласного державного нотаріального архіву Нельзіним М. С., та постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" 07 червня 2012 року прийнято рішення про державну реєстрацію на ім`я померлого 04 жовтня 2000 року ОСОБА_5 права власності на 1/2 частину будинку на АДРЕСА_1 . 20 червня 2012 року проведено таку реєстрацію.