ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 400/10548/21
касаційне провадження № К/990/20944/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Центр"
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бойко А.В.; судді: Федусик А.Г., Шевчук О.А.)
у справі № 400/10548/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Центр"
до Головного управління ДПС у Миколаївській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Центр" (далі - ТОВ "Агро Капітал Центр", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС у Миколаївській області, відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 серпня 2021 року № 691514290703.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що висновки контролюючого органу про фіктивність господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохім Технолоджі" (далі - ТОВ "Агрохім Технолоджі") є безпідставними та спростовуються належним чином оформленими первинними документами.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 26 січня 2024 року позов задовольнив.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції з придбання добрива органічного "Біочар-Ахт" у ТОВ "Агрохім Технолоджі" спричинили реальні зміни майнового стану платника, який використав його в своїй господарській діяльності, тому висновки відповідача про відсутність факту реальних поставок є безпідставними.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 квітня 2023 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що господарські операції позивача з його контрагентом не носили реального характеру.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "Агро Капітал Центр" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року та залишити в силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року.
Мотивуючи касаційну скаргу, позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 11 січня 2023 року у справі № 640/3403/22, від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, від 24 травня 2019 року у справі № 826/7423/16, від 25 лютого 2021 року у справі № 803/1684/17, від 10 червня 2019 року у справі № 826/25258/15, від 12 червня 2018 року у справі № 826/16272/13-а.
Ухвалою від 04 червня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Агро Капітал Центр".
14 червня 2024 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агро Капітал Центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2021 року, за результатами якої склав акт від 23 липня 2021 року № 5371/14-29-07-03/35720615.
Відповідно до висновків акта перевірки контролюючий орган встановив порушення платником вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за травень 2021 року на 6 489 214,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначив про порушення платником правил формування податкового кредиту з податку на додану вартість при господарських операціях з ТОВ "Агрохім Технолоджі" (придбання добрива органічного "Біочар-Ахт"). В акті перевірки податковий орган посилався на: неможливість встановленням реального ланцюга руху добрива органічного до ТОВ "Агро Капітал Центр"; ненедання документів, які б підтверджували місце поставки товару, визначене у договорі від 31 березня 2021 року № 3101; відсутність за даними форми 20-ОПП у ТОВ "Агрохім Технолоджі" об`єктів оподаткування за адресою постачання, що, на думку контролюючого органу, свідчить про неможливість відслідкувати сам факт відвантаження товару за даною адресою; ненадання позивачем всіх передбачених договором документів; недоліки в видаткових накладних та актах надання послуг; ненадання наказів на відрядження посадової особи ТОВ "Агро Капітал Центр".
На підставі висновків акта перевірки 13 серпня 2021 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 691514290703, яким зменьшив суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за травень 2021 року на 6 489 214,00 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).