ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 200/3662/23
адміністративне провадження № К/990/1495/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу №200/3662/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року (колегія суддів у складі судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів - Блохіна А.А., Сіваченка І.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 вересня 2021 року по 19 червня 2023 року включно;
- зобов`язати нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 вересня 2021 року по 19 червня 2023 року включно в сумі 74585 грн 72 коп. відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08 лютого 1995 року №100.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що з 08 вересня 2011 року по 07 лютого 2021 року проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 та відповідно до наказу №60о/с від 05 лютого 2021 року звільнений зі служби у зв`язку із закінченням строку контракту.
3. При цьому, за позивачу під час проходження служби не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, у зв`язку з чим він звернувся до суду.
4. 19 червня 2023 року на розрахунковий рахунок позивача нараховано індексацію грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі №200/5571/21 у розмірі 216852 грн 31 коп. Указане рішення набрало законної сили та виконано відповідачем.
5. Тобто, 19 червня 2023 року відповідачем проведено остаточний розрахунок з позивачем при звільненні, а саме нараховано на картковий рахунок суму індексації грошового забезпечення за судовим рішенням.
6. Окрім того, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року у справі №200/13477/21 зобов`язано відповідача виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 08 лютого 2021 року по 29 вересня 2021 року включно.
7. При цьому відповідачем не проведено перерахунок одноразових видів грошового забезпечення. Для вирішення спору позивач знову звернувся до суду.
8. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі №200/4523/22 зобов`язано відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу:
- грошову допомогу на оздоровлення, передбачену статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення за 2016-2017 роки;
- грошову допомогу на оздоровлення, передбачену статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням "індексації грошового забезпечення" за 2018-2021 роки;
- одноразову грошову допомогу передбачену частиною другою статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2015-2021 роки, передбачену пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням індексації грошового забезпечення.
9. Отже, відповідачем затримано виплату перерахунку одноразових видів грошового забезпечення виплачених на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі №200/4523/22 понад період затримки виплати індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі №200/5571/21.
10. З урахуванням викладеного позивач вважає, що має право відповідно до положень статей 116, 117 КЗпП України на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 вересня 2021 року (крайня дата періоду, який розглядався в суді щодо виплати позивачу середнього заробітку у справі №200/13477/21) по 19 червня 2023 року (по дату остаточного розрахунку за судовим рішенням).
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
11. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 вересня 2021 року по 19 червня 2023 року включно;
- стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні за період з 30 вересня 2021 року по 19 червня 2023 року в розмірі 53690 (п`ятдесят три тисячі шістсот дев`яносто) гривень 36 копійок.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
12. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції зазначив, що питання відповідальності за затримку розрахунку при звільнені військовослужбовців не урегульовані положеннями спеціального законодавства, а тому слід застосовувати Кодекс законів про працю України.
13. Зауважив, що зміни, внесені 01 липня 2022 року до статті 117 КЗпП України стосовно обмеження стягнення строком в шість місяців не застосовуються, оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли до цих змін.
14. Суд вважав, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 30 вересня 2021 року по 19 червня 2023 року, тобто 628 днів.
15. Урахувавши висновки Верховного Суду, застосував критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні та вирішив, що сума, яка підлягає стягненню становить 53690 грн 36 коп. (388,61 гривень (середньоденне грошове забезпечення) х 0,220 (істотність частки) х 628 (днів затримки розрахунку)).
16. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року рішення суду першої інстанції змінено: в абзаці третьому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі №200/3662/23 слова і цифри "за період з 30 вересня 2021 року по 19 червня 2023 року в розмірі 53690 (п`ятдесят три тисячі шістсот дев`яносто) гривень 36 копійок" змінено на слова і цифри "за період з 20 грудня 2022 року по 20 червня 2023 року в розмірі 9446,45 грн (дев`ять тисяч чотириста сорок шість) гривень 45 копійок".
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі №200/3662/23 залишено без змін.
17. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про необхідність стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
18. Водночас, колегія суддів уважала проведений судом першої інстанції розрахунок суми, що підлягала стягненню з відповідача, помилковим.
19. Зазначила, що 19 липня 2022 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким викладено в новій редакції статтю 117 КЗпП України, а саме: "У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті".
20. Суд зазначив, що оскільки ця редакція статті 117 КЗпП України є чинною на день здійснення остаточного розрахунку відповідача з позивачем, то саме вона має бути застосована до спірних правовідносин.
21. Вирішив, що позивач має право на отримання середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за весь час затримки починаючи з 08 лютого 2021 року, але не більш як за шість місяців з 20 грудня 2022 року по 20 червня 2023 року, що становить 181 календарний день.
22. Указав, що за період з 20 грудня 2022р. по 20 червня 2023 р. середній заробіток за час затримки виплати суми допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги у належному розмірі, складає 70338 грн 41 коп. (388,61 грн. х 181).
23. Однак, застосувавши критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні апеляційний суд вирішив, що сума, яка підлягає стягненню становить 9446 грн 45 коп. (70338,41 грн. х 13,43% / 100%).
Короткий зміст касаційної скарги
24. Не погоджуючись із такою постановою суду апеляційної інстанції, у січні 2024 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
25. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення у цій справі указує на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
26. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30 листопада 2023 року у справі №380/19103/22.
27. У вказаній постанові Верховний Суд указав, що до військовослужбовців, які були звільнені з військової служби до 19 липня 2022 року підлягає застосуванню редакція КЗпП України, яка була чинною на момент звільнення, тобто стягненню підлягає середній заробіток за весь період затримки розрахунку (з дати звільнення по дату розрахунку) не обмежений шістьма місяцями, проте із урахуванням частки коштів, виплачених після звільнення, обрахованої відповідно до формули, виведеної Верховним Судом у постанові від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19.
28. З огляду на викладене вважає, що наявні підстави для скасування постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у цій справі.
Позиція інших учасників справи
29. 02 лютого 2024 року до касаційного суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 на касаційну скаргу позивача, у якому відповідач зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим та прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
30. 11 січня 2024 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .
31. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2024 року для розгляду справи №200/3662/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Жука А.В., суддів -Єресько Л.О., Соколова В.М.
32. Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №200/3662/23 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
33. Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2024 року закінчено підготовчі дії у цій справі; справу №200/3662/23 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
34. Позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 08 вересня 2011 року по 07 лютого 2021 року.
35. Відповідно до наказу №60о/с від 05 лютого 2021 року ОСОБА_1 звільнений зі служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту.
36. При цьому, позивачу під час проходження служби не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, у зв`язку з чим він звернувся до суду.
37. 19 червня 2023 року на розрахунковий рахунок позивача нараховано індексацію грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі №200/5571/21 у розмірі 216852 грн 31 коп. Указане рішення набрало законної сили та виконано відповідачем.
38. Отже, 19 червня 2023 року відповідачем проведено остаточний розрахунок з позивачем при звільненні, а саме нараховано на картковий рахунок суму індексації грошового забезпечення за судовим рішенням.
39. Також, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року у справі №200/13477/21 зобов`язано відповідача виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 08 лютого 2021 року по 29 вересня 2021 року включно.
40. При цьому відповідачем не було проведено перерахунок одноразових видів грошового забезпечення. Для вирішення спору позивач знову звернувся до суду.
41. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі №200/4523/22 зобов`язано відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу:
- грошову допомогу на оздоровлення, передбачену статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення за 2016-2017 роки;
- грошову допомогу на оздоровлення, передбачену статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням "індексації грошового забезпечення" за 2018-2021 роки;
- одноразову грошову допомогу передбачену частиною другою статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2015-2021 роки, передбачену пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням індексації грошового забезпечення.
42. Оскільки відповідні кошти не були виплачені ОСОБА_1 своєчасно при звільненні, вважаючи, що відповідач зобов`язаний виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні на підставі статті 117 КЗпП України, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
43. За змістом частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
44. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
45. Спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу права позивача на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
46. Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2024 року касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
47. Суд першої інстанції при вирішенні спору керувався приписами статті 117 КЗпП України у редакції, чинній до 19 липня 2022 року, та, застосувавши висновки Верховного Суду щодо визначення критеріїв зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, дійшов висновку, що на користь позивача підлягає стягненню сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 53 690 грн 36 коп. за період з 30 вересня 2021 року по 19 червня 2023 року.