ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 560/17663/23
адміністративне провадження № К/990/5190/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року (прийняте у складі головуючого судді Тарновецького І.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Ватаманюка Р.В., суддів Капустинського М.М., Сапальової Т.В.)
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
І. Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення "Ф" від 29 листопада 2020 року №0005648-0414-2209.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року, позовну заяву повернуто позивачу.
3. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції з чим погодився суд апеляційної інстанції зазначив про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у 2020 році, тоді як позивач звернувся до суду лише у жовтні 2023 року. При цьому, надаючи оцінку доводам позивача про поважність причин пропуску звернення до суду, суди попередніх інстанцій зазначили, що наведені позивачем причин пропуску строку є неповажними.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
4. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, а справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
5. Обґрунтовуючи невідповідність ухвалених у справі судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій нормам матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 посилається на те, що: до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України), яким передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення, тобто у межах 1095 днів, який у даному випадку не сплинув щодо жодного з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки його перебіг був зупинений у зв`язку з карантином, а потім у зв`язку з воєнним станом, про що позивач указував у позовній заяві.
6. У відзиві на касаційну скаргу податкового органу, товариство уважаючи її доводи безпідставними та необґрунтованими, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
7. Суди попередніх інстанцій установили, що 01 жовтня 2023 року позивачка звернувся до суду з позовом у цій справі.
8. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.10.2023 позовну заяву ОСОБА_1, залишено без руху та надано позивачу 10 денний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: - доказів сплати судового збору в розмірі 1233,11 грн. або доказів звільнення від його сплати; - заяви про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску; - копії оскаржуваного податкового повідомлення - рішення форми "Ф" від 29 листопада 2020 року №0005648-0414-2209, належної якості та доказів отримання останнього.
9. На виконання вимог ухвали про залишення позову без руху від позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій вказує про те, що статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначених податкових зобов`язань, які становлять 1095 днів. Згідно з п.56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п.56.17 статті 56 ПК України. Зазначає, що враховуючи те, що два зазначені приписи ПК України по - різному регулюють ті самі відносини і при цьому суперечать один одному, то відповідно до п.56.21 статті 56 ПК України перевагу повинно бути надано одній із цих законодавчих норм, а саме п. 56.18 статті 56 ПК України, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів).
10. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року з висновками якої погодився суд апеляційної інстанції, визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані представником позивача у заяві про усунення недоліків. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу.
V. Позиція Верховного Суду
11. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
12. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
13. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
14. Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
15. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
16. Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.
17. За змістом частин першої, другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
18. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
19. Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
20. Суд касаційної інстанції неодноразово в своїх постановах звертав увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
21. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
22. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
23. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.