ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 480/4148/23
адміністративне провадження № К/990/26180/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року, постановлену колегією суддів у складі Катунова В. В., Чалого І. С., Подобайло З. Г., у справі № 480/4148/23 за позовом Дочірнього підприємства "ЕЛЕКТРОСВІТЛОТЕХНІКА" Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Кабель" до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У травні 2023 року Дочірнє підприємство "ЕЛЕКТРОСВІТЛОТЕХНІКА" Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Кабель" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - скаржник), Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8129658/31311505 від 23 січня 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 08 грудня 2022 року;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 08 грудня 2022 року.
Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 15 січня 2024 року адміністративний позов задовольнив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Сумській області направило до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.
На виконання вимог зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року продовжено скаржникові строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв`язку з неусуненням недоліків.
16 травня 2024 року Головне управління ДПС у Сумській області вдруге звернулося до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 травня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам процесуального закону в частині дотримання строків апеляційного оскарження та в частині не сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали суду, 07 червня 2024 року скаржник направив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначив про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що зумовлені введенням на території України воєнного стану, який діє по теперішній час, та пов`язаними з цим обставинами (повітряні тривоги, вибухи, загрози артобстріли тощо)
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 червня 2024 року визнав неповажними наведені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження, клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження залишив без задоволення та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України та указав, що вказані скаржником причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою не можуть бути визнані судом як поважні.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що оплата судового збору відповідачем при повторній подачі апеляційної скарги так і не здійснена.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року, Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган стверджує, що вперше апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції в межах встановленого КАС України процесуального строку, а повторне звернення відбулось у максимально короткий термін. Скаржник вважає, що такі обставини у сукупності є свідченням того, що він намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.
Верховний Суд ухвалою від 29 липня 2024 року відкрив касаційне провадження за указаною касаційною скаргою.
Позивач правом подачі відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає її розгляду по суті.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.