ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2024 року
м. Київ
справа №120/2721/23
адміністративне провадження № К/990/1294/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 120/2721/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача - Сушка О.О., суддів: Мацького Є.М., Залімського І. Г.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та суть спору
1. У березні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій просив:
1.1. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078) при нарахуванні і виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 12.11.2020;
1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 12.11.2020 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
2. В обґрунтування позовних позивач зазначив, що відповідач безпідставно оминув норми абзацу 3, 4, 6 п.5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність/відсутність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановивши чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2023 позов задоволено:
3.1. визнано протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 12.11.2020;
3.2. зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.11.2020 з урахуванням положень абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078.
4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач 03.07.2023 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт, серед іншого, просив суд розстрочити сплату судового збору, оскільки відповідач є розпорядником коштів третього рівня.
5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору та залишено апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 без руху, запропоновано в п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду усунути недоліки апеляційної скарги.
6. Ця ухвала не була виконана, судовий збір військовою частиною не сплачений, натомість повідомлено суду, що військова частина НОМЕР_1 зверталася до фінансово-забезпечувального органу - фінансово-економічного управління КПСЗС України, однак кошти для сплати судового збору не були виділені. Скаржник просив урахувати, що на даний час в Україні оголошений воєнний стан і військова частина НОМЕР_1, яка приймає безпосередню участь у бойових діях, здійснила всі можливі від неї заходи з метою отримання коштів для сплати судового збору, але ці кошти не виділені з незалежних від неї причин, у зв`язку з чим просив звільнити, відстрочити або розстрочити військовій частині сплату судового збору.
7. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2023 повернуто особі, яка її подала на підставі частини другої статті 298 КАС України.
8. 19.09.2023 військова частина НОМЕР_1 повторно подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2023 у справі № 120/2721/23, до якої додано платіжне доручення від 13.09.2023 № 5579 про сплату судового збору в розмірі 1610,40 грн та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
9. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023 визнано неповажними причини пропуску військової частини НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції; у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження цього рішення відмовлено.
9.1. Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції зазначив, що з моменту постановлення ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 про повернення апеляційної скарги, до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою 19.09.2023 пройшло більше ніж 1,5 місяці, а загалом з моменту закінчення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пройшло понад два місяці, що не може вважатись незначним строком пропуску на звернення до суду.
10. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023 апеляційна скарга залишена без руху, оскільки вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
11. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2023 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки станом на 30.10.2023 вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем не виконані, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
12. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 та направити справу для продовження розгляду в суді апеляційної інстанції.
12.1. Ця касаційна скарга подана на підставі частини третьої статті 328 КАС України, яка визначає перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які підлягають касаційному оскарженню, серед яких, зокрема ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження.
12.2. На обґрунтування вказаної підстави скаржник посилається на порушення судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, що відповідно до частини першої статті 353 КАС України є підставою для її скасування.
12.3. У касаційній скарзі скаржник зауважує, що відповідач постійно вживав заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, а саме: первинну апеляційну скаргу було подав у строки, визначені законодавством. Водночас апеляційну скаргу ухвалою від 27.07.2023 суд повернув скаржнику, оскільки військова частина НОМЕР_1 не дотрималася форми звернення із апеляційною скаргою, а саме апелянт не виконав вимоги ухвали щодо сплати судового збору у встановлений судом строк. У вказаній ухвалі суд роз`яснив, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку встановленому законом.
12.4. Вдруге із касаційною скаргою апелянт звернувся до суду апеляційної інстанції 19.09.2023 до якої додав платіжне доручення від 13.09.2023 № 5579 в розмірі 1610,40 грн, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване відсутністю коштів на вчасну сплату судового збору.
12.5. Зазначене, на переконання касатора, свідчить, що в діях військової частини НОМЕР_1 вбачається сумлінне добросовісне ставлення до процесуальних прав і обов`язків з урахуванням об`єктивності причин (надання клопотання про поновлення строку, сплата судового збору у визначений судом строк), що, в свою чергу, може свідчити про незловживання нею своїм процесуальним правом на звернення з апеляційною скаргою.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.02.2024 відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
14. Ухвалу Верховного Суду від 02.02.2024 про відкриття касаційного провадження отримано позивачем 14.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрих-кодовим ідентифікатором установи поштового зв`язку 0600247809810. Водночас правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28.08.2024 закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження без виклику учасників за наявними у справі матеріалами.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків суду апеляційної інстанції, ухвала якого переглядається, та аргументів учасників справи
16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
17. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 02.02.2024 касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 299 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною третьою статті 328 КАС України.
18. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить із такого.
19. Пунктами 1, 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
20. Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним та за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
21. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
22. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
23. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
24. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.
25. Строк на апеляційне оскарження регламентований статтею 295 КАС України, частиною першої якої визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
26. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
27. Частиною третьою статті 295 КАС України обумовлено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
28. Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.